Якщо попередній цикл був двофазовим то період відносної передовуляційної неплідності триває від початку циклу до:
- останнього дня з відчуттям ” сухо ” і відсутності слизу або відсутності будь-якого відчуття;
- дня, визначеного на підставі підрахунків.
Вирішує той симптом, який з’явився раніше!
Підрахунки:
- знаючи тривалість останніх 6 циклів;
- від тривалості найкоротшого з них віднімаємо 19.
День, отриманий в результаті підрахунків є 1 днем плідності.
Наприклад, у 8 циклах (29, 29, 30, 28, 30, 29, 30, 28 днів) найкоротший цикл складає 28 днів – отже:
28 мінус 19 = 9
таким чином 9 день циклу є першим днем плідності якщо раніше не з'явиться слиз.
Визначення періоду плідності
Він починається:
- в перший день появи будь-якого відмінного в порівнянні до періоду відносної передовуляційної неплідності слизу чи зміни відчуття;
- в день отриманий з підрахунків.
Період плідності закінчується:
- ввечері третього дня постійної температури з фази найбільш високих температур;
- ввечері третього дня після піку слизу;
- ввечері третього дня низької, твердої, і закритої шийки матки.
Визначення періоду неплідності
Період післяовуляційної неплідності починається після встановленого, як описано вище, закінчення періоду плідності і триває до кінця циклу.
РОЗДІЛ VI
СУЧАСНІ МЕТОДИ КОНТРАЦЕПЦІЇ
Планування сім’ї – важливий етап у житті жінки, який передбачає народження лише бажаних дітей. У нашій країні висока частота штучних абортів, що протягом багатьох років традиційно є головним методом планування сім’ї. Виходячи з ускладнень, які виникають після штучного аборту (запальні процеси органів малого таза, безплідність, невиношування, кровотечі, аномалії пологової діяльності, третина причин материнської смертності), зниження кількості абортів може суттєво вплинути на акушерську та гінекологічну захворюваність і знизити рівень материнської смертності.
Один із шляхів зниження кількості абортів - широке впровадження засобів контрацепції. Питанням контрацепції повинні займатися не лише центри планування сім'ї, які останнім часом широко відкриваються в Україні, а й середній медичний персонал, тому вони повинні знати про цю проблему. Застосування контрацептивних засобів має важливе значення для охорони здоров'я жінки репродуктивного віку ще й тому, що використання деяких із них (презервативи, піхвові контрацептиви) дає можливість запобігти виникненню захворювань, що передаються статевим шляхом – гонореї, хламідіозу, мікоплазмозу, гарднерельозу, трихомоніазу, герпетичної і цитомегаловірусної інфекції. Пропагуючи контрацептиви, медпрацівники повинні пояснювати, що негативного впливу на народжуваність вони не мають, а лише попереджають небажану вагітність.
Вибір методів контрацепції проводиться з урахуванням багатьох факторів – неконтрацептивних властивостей, які можна використати для покращення здоров'я жінки і профілактики низки захворювань, ефективності методу, його безпечності, а також індивідуального ставлення жінки до протизаплідного засобу. Жінку слід детально поінформувати про переваги того чи іншого контрацептиву, про показання та протипоказання до застосування тих чи інших контрацептивів. Знання жінки і можливість власного вибору підвищують ефективність методу. Ефективність будь-якого контрацептиву виражається індексом Перля, який визначається кількістю вагітностей у 100 жінок, що використовували даний метод протягом року.
Серед контрацептивів розрізняють гормональні, внутрішньоматкові, бар’єрні (механічні та хімічні), хірургічні, посткоїтальні, метод лактаційної аменореї ( див.рис.17)
Бар’єрні методи контрацепції
До бар’єрних методів контрацепції належать механічні протизаплідні засоби (презервативи, вагінальні діафрагми і цервікальні ковпачки) та сперміциди.
Рис.17. Методи контрацепції.
Кожен метод регулювання фертильності має переваги і недоліки. Жоден із запропонованих у даний час засобів регулювання народжуваності не може вважатися прийнятим для всіх культур, віросповідань і соціальних умов. Із усього розмаїття запропонованих методів контрацепції тільки три види протизаплідних засобів – презервативи, пінисті таблетки та суппозиторії – можуть бути включені у будь-яку систему розповсюдження. Вони можуть виявитися оптимальним засобом контрацепції для певної пари, у певних обставинах, у той чи інший період життя.
Бар’єрні методи контрацепції можна визначити як запобігання від небажаної вагітності шляхом перешкоди потраплянню сперми у піхву або шийку матки хімічним чи механічним шляхом або сполученням того й іншого.
Механічні протизаплідні засоби
До цієї групи контрацептивів належать пристрої, які перешкоджають проникненню сперматозоїдів у матку. Це презерватив (чоловічий та жіночий), вагінальна діафрагма та цервікальні ковпачки.
Презервативи
Сучасний презерватив являє собою тонкий чохол, виготовлений з гуми (латексу), вінілу або натуральних (тваринних) продуктів, який може бути оброблений сперміцидом для додаткового захисту. Презерватив одягається на статевий член у стані ерекції. Презервативи розрізняються за формою, кольором, товщиною, змазкою (див. рис.18).
Рис. 18. Презервативи
Механізм дії:
- запобігають потраплянню сперми в жіночий репродуктивний тракт;
- запобігають передачі патогенних мікроорганізмів від одного партнера до другого.
Переваги
Контрацептивні:
- негайна ефективність;
- не впливають на грудне годування;
- можуть використовуватися як страхувальний метод разом з іншими контрацептивами;
- сприяє попередженню позаматкової вагітності;
- відсутній ризик для здоров'я, пов'язаний із використанням методу;
- відсутні системні побічні явища;
- широкодоступність;
- продаються без рецепту;
- не обов'язково проводити медичний огляд перед початком використання;
- недорогий метод.
Неконтрацептивні:
- єдиний метод планування сім'ї, який забезпечує захист від захворювань, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ);
- сприяють попередженню захворювань, викликаних ЗПСШ: запальні захворювання органів малого таза, рак шийки матки, безпліддя чоловіків і жінок;
- можуть використовуватися для захисту від ЗПСШ під час вагітності;
- можуть використовуватися невдовзі після пологів;
- сприяє залученню чоловіків до планування сім'ї;
- можуть продовжити період до еякуляції;
- можуть використовуватися при лікуванні імунологічної форми безпліддя для запобігання потрапляння антигенів сперми у піхву (кондомотерапія).
Недоліки:
- середня ефективність (2 – 12 вагітностей на 100 жінок протягом першого року використання);
- контрацептивна ефективність залежить від бажання дотримуватися інструкцій;
- можуть виникнути алергія на латекс та змазку;
- можуть знижати гостроту відчуттів під час статевого акту;
- можуть зісковзувати або рватися під час статевого акту;
- для використання необхідна домовленість між статевими партнерами;
- погана репутація, пов'язана з асоціацією презервативів у багатьох людей з аморальним сексом, сексом з повіями;
- необхідна постійна наявність у продажу та достатній запас презервативів до початку статевого акту, наявність відповідних умов зберігання вдома.
Протипоказання – виражена алергія на латекс або змазку.
Поради пацієнту
1. Кожен презерватив використовуйте лише один раз.
2. Використовуйте презерватив під час кожного статевого акту.
3. Використовуйте презервативи зі сперміцидом для максимальної ефективно.
4. Завжди майте в наявності запас презервативів. По можливості, зберігайте презервативи у прохолодному, темному місці. Висока температура, світло і вологість пошкоджують презервативи, що може призвести до протікання презерватива під час використання.
5. При користуванні презервативами нігті та кільця можуть їх порвати.
6. Не розгортайте презервативи до початку використання. Від цього вони можуть стати менш міцними; до того ж розгорнутий презерватив важко надягати на статевий член.
7. Не користуйтесь мінеральним маслом, харчовим жиром, дитячим кремом або вазеліном для змазки презерватива. Це швидко руйнує його матеріал. Якщо потрібна змазка, використовуйте сперміциди, гліцерин, слину, звичайну воду. Природні вагінальні виділення також діють як змазка.
8. Завжди використовуйте інший презерватив, якщо:
- упаковка презерватива ушкоджена;
- дата виготовлення на упаковці вказує на те, що він був виготовлений більше 5 років тому;
- презерватив має нерівності або колір його змінився;
- презерватив ламкий, пересохлий або дуже ламкий.
9. Презерватив одягають на пеніс в стані ерекції до його введення в піхву жінки, враховуючи, що преякуляторна сперма містить активні сперматозоїди.
Як надягати презерватив
- візьміть пакетик з презервативом за край і відкрийте його, розірвавши уздовж ребристої кромки;
- тримайте презерватив таким чином, щоб його згорнутий ободок був направлений доверху і назовні від статевого члену;
- якщо вам не робили обрізання, відтягніть передню шкірочку статевого члена назад;
- надягніть презерватив на голівку статевого члена;
- розгорніть презерватив по всій довжині статевого члена до його основи. Презерватив повинен легко розправлятися. Якщо цього не відбувається, ви, мабуть, надягаєте його з іншої сторони. Якщо у вас є ще презерватив, викиньте презерватив, який ви намагалися розгорнути не в ту сторону, й використайте інший. Якщо у вас тільки один презерватив, переверніть його і спробуйте ще раз.
Як знімати презерватив
Після еякуляції, тримаючи за основу (кільце) презерватива, витягніть пеніс із піхви, поки він знаходиться в стані ерекції. Це попереджає зісковзування презерватива і пролиття сперми на статеві органи партнерші.
