Передродовий розвиток дитини 5 страница

Обстеження: гінекологічний огляд, аналіз крові на RW та СНІД, група крові та Rh-фактор, Hbs-антиген, мазок на ступінь чистоти вагінального вмісту та на гонорею, онкоцитологічне дослідження.

Інструментарій: дзеркало Сімпса і підіймач, кульові щипці Мюзо, розширювачі Гегара, матковий зонд, довгі пінцети, абортцанг, кюретки №2,4,6, вакуум-апарат, наконечники для вакуум-апарата(див. рис.13)

 

Рис. 13 Інструментарій для проведення штучного аборту.

 

Знеболювання: внутрішньовенний наркоз або місцева анестезія.

Техніка операцій. Зовнішні статеві органи обробляють йодонатом. Вводять дзеркало Сімпса. Піхву та шийку матки обробляють 5% розчином йоду. Оголюють шийку матки в дзеркалах та захоплюють її кульовими щипцями за передню губу. Видаляють підіймач. Лікар утримує шийку матки кульовими щипцями, нижнє дзеркало передають медичній сестрі, що асистує під час операції. Проводять зондування порожнини матки з метою встановлення прохідності та напряму цервікального каналу, довжини та форми порожнини матки. Далі проводять розширення цервікального каналу розширювачами Гегара від №4-6 до 12-13 (номер розширювача дорівнює його діаметру в міліметрах). Після розширення здійснюють руйнування і видалення плідного яйця кюреткою №6, абортцангом або шляхом вакуум-аспірації. Видаливши плідне яйце, проводять контрольне вишкрібання стінок порожнини матки і трубних кутів кюретками №4 і 2. переконавшись у тому, що плідне яйце і децидуральна оболонка видалені повністю, матки скоротилася добре, кровотечі немає, кульові щипці з шийки матки знімають, шийку обробляють 5% йодом, дзеркало виводять з піхви.

Догляд за хворою після операції. Жінку перевозять на каталці в палату. На низ живота кладуть міхур з льодом. Вводять скорочувальні засоби – 1 мл окситоцину або метилергометрину внутрішньом’язово. Протягом першої доби періодично контролюють стан хворої: самопочуття, скарги, пульс, артеріальний тиск, температуру тіла, кількість та характер виділень із статевих шляхів. При відсутності ускладнень жінку виписують додому на другу добу після аборту.

 

Аборт у пізні терміни вагітності. У пізні терміни переривати вагітність вишкрібанням матки забороняється через великий ризик перфорації матки та виникнення інших ускладнень небезпечних для життя жінки. Вагітність терміном понад 12 тижнів переривають хірургічним або консервативними (медикаментозними) методами.

Медикаментозний аборт - дозволяє уникнути внутрішнього втручання, ризику, пов’язаного з анестезією, травмування внутрішніх статевих органів.

Для медикаментозного переривання вагітності в пізні терміни застосовують кілька методик, найчастіше – трансцервікальне введення у порожнину амніона граміцидину. Довгою голкою проколюють плодовий міхур, виводять частину навколоплодових вод, потім уводять таку саму кількість граміцидину та роблять тугу тампонаду піхви. Для стимуляції пологової діяльності внутрішньовенно вводять окситоцин або простогландини.

Догляд за хворою полягає у ретельному спостереженні за станом скорочення матки. Медсестра слідкує за виділеннями із статевих шляхів, вимірює температуру тіла жінки з метою вчасного виявлення ускладнень запального характеру.

Аборт – це не кінець, а, навпаки, початок нових важких проблем. З абортом лише дійсно починаються проблеми. Не тільки дитя вбивається під час аборту, а також жінки зазнають фізичних ушкоджень або психічних травм.

 

 

Фізичні наслідки штучного аборту

Під час аборту:

- перфорація стінки матки;

- кровотеча.

Після аборту:

- ендометрит – запалення внутрішнього шару матки;

- параметрит – запалення навколоматкової клітковини;

- пельвіоперитоніт – запалення очеревини малого таза;

- патологічні пологи (передчасний або ранній розрив плодових оболонок, слабкість пологової діяльності, аномалії передлежання та передчасне відшарування плаценти, невиношування вагітності, позаматкова вагітність);

- жіноче безпліддя;

- важкі психічні ушкодження.

Штучні аборти негативно впливають на перебіг і закінчення наступних пологів. Під час пологів може виникнути передчасне або ранній розрив плодових оболонок, слабкість пологової діяльності, аномалії передлежання і відшарування плаценти.

Невиношування вагітності може бути внаслідок внутрішньоматкових зрощень, які виникають внаслідок штучного аборту.

Часто зустрічається передчасне або раннє відходження навколоплідних вод, яке нерідко поєднується зі слабкістю пологової діяльності. При цьому перейми рідкі, короткі, малоефективні, що затягує та ускладнює пологи.

Передлежання плаценти – це патологічне розташування плаценти в матці. Це ускладнення призводить до маткової кровотечі в кінці вагітності та під час пологів. Кровотеча може загрожувати матері та плоду. Також значну кровотечу може викликати прирощення плаценти. Після народження дитини плацента не може самостійно відшаруватися від стінок матки, а часткове її відшарування може призвести до значної кровотечі. Ця патологія частіше є наслідком штучного аборту.

Позаматкова вагітність виникає внаслідок змін, які виникають в маткових трубах, при інфантилізмі. Велику роль у позаматковій вагітності відіграють запальні процеси маткових труб, що призводить до повного закриття просвіту труб, викликають їх непрохідність і призводять до безпліддя. Початковий період перебігу позаматкової вагітності супроводжується ознаками звичайної вагітності. Переривається частіше в кінці другого на початку третього місяця вагітності. В одних випадках відбувається розрив труби, при цьому плідне яйце попадає в черевну порожнину. Але значно частіше відбувається трубний викидень, коли яйце відшаровується й попадає в черевну порожнину через зовнішній розширений кінець маткової труби. Внаслідок цього виникає внутрішньочеревна кровотеча.

 

 

Психічні наслідки аборту

Призначення, суть жінки - давати й оберігати життя. Вбивство дитини

суперечить природі жінки, її вродженому материнському інстинкту. Саме тому немає жінки, для якої аборт минув би безслідно. Немало жінок впродовж року не можуть прийти до себе після цієї події. В інших доходить до нервових захворювань, котрі через свою довготривалість вимагають лікування у неврологічних клініках. Вбита дитина живе в її спогадах і уяві далі, супроводить її впродовж всього життя, аж до смертельного ложа. Аборту без таких душевних наслідків немає.

Психіатри, психотерапевти та інші лікарі спостерігають у жінок, що вдавалися до аборту, цілу низку психічних захворювань:

- відчуття страху й жахливі сни (провалювання у безодню, переслідування, народження мертвої дитини, спотворені чи покалічені діти), страх перед раптовим нещасним випадком, як відплата за вчинений гріх;

- безсоння;

- депресії із спробами самогубства;

- проблеми подружнього життя;

- “відшукування” знищеної дитини з-поміж її однолітків;

- витіснення (непомірно розвинені спогади витісняються у сферу півсвідомого,

- спричиняючи вегетативно-невротичні розлади: болі в нижній частині

- живота, болі голови й спини, головокружіння);

- психози (душевні хвороби).

Часто ці психічні розлади ідуть поруч з тілесними недугами, як порушення серцевого ритму, приступи мігрені, розлади шлунка і кишечника, статеві розлади. У багатьох випадках психічні хвороби лікуються дуже важко, або стають зовсім невиліковними. Психологи та психотерапевти сповіщають про “безліч жінок, які після аборту стали душевнохворими в тяжких і навіть найтяжчих формах”.

 

РОЗДІЛ V

 

ПРИРОДНІ МЕТОДИ ПЛАНУВАННЯ СІМ’Ї

Історія розвитку природних методів

Природні методи планування сім’ї ґрунтуються на спостереженні за фізіологічними ознаками фертильності (плідності) та інфертильності (неплідності) протягом фаз менструального циклу (поняття і ознаки плідності описані в розділі „Анатомія і фізіологія статевих органів” на ст.. 26-32).

При використанні цих методів з метою контрацепції пара добровільно утримується від статевого акту під час фертильної фази менструального циклу жінки (періоду, під час якого жінка може завагітніти). Для того, щоб жінка могла завагітніти, пара повинна мати статеві зносини під час фертильної фази.

За визначенням ВООЗ, метод контролю фертильності є засобом планування або запобігання вагітності за допомогою визначення фертильних (плідних) днів менструального циклу, в період яких жінка покладається на періодичну абстиненцію (утримання), або інші способи запобігання вагітності. Отже, він не є безпосереднім контрацептивним методом; скоріше жінка покладається на абстиненцію або інші контрацептиви протягом фертильних днів.

Дані про історію розвитку природних методів планування сім’ї досить обмежені, хоча є дані про використання методу спостереження за ознаками фертильності протягом менструального циклу. З середини ХIХ ст. зустрічаються дані про використання методу цервікального слизу. У 1876 році Марія Путнам встановила, що базальна температура тіла змінюється протягом менструального циклу. У 30-і роки нашого століття було висловлено думку про те, що фертильність досягає своєї вершини в середині менструального циклу, що пов’язане з визріванням та виходом яйцеклітини. Це відкриття призвело до створення календарного або ритмічного методу Огіно-Кнауса.

У 60-х роках ХХ століття було виявлено, що життєдіяльність сперматозоїдів у організмі становить кілька днів. Приблизно в цей же період Джон і Евелін Біллігси створили метод цервікального слизу для визначення фертильності жінки. Прості, які легко виконуються, тести функціональної діагностики для визначення функціонального стану репродуктивної системи не втратили свого значення і в наш час.

Щоб встановити фертильний і нефертильний періоди кожного менструального циклу, недостатньо знати тільки час овуляції. Також необхідно знати час, протягом якого яйцеклітина може бути запліднена після овуляції, і тривалість життя сперматозоїдів до овуляції в статевих шляхах жінки. Тривалість життя яйцеклітини - від 12 до 24 годин. Отже, щоб жінка завагітніла, запліднення повинно відбутися протягом кількох годин після овуляції. Як показують дослідження, іноді буває і друга овуляція, результатом якої є багатоплідна вагітність (близнюки), в такому випадку друга овуляція, звичайно, відбувається протягом 24 годин після першої овуляції.

Тривалість життя сперматозоїдів різна й залежить від середовища. У статевих шляхах жінки виживання сперматозоїдів залежить від наявності та якості слизових виділень шийки матки, що виробляються секреторними клітинами її поверхні. Щойно виділені сперматозоїди не здатні запліднити яйцеклітину. Спочатку вони повинні зазнати ряду змін, які включають в себе виділення ферментів з голівки сперматозоїда. Для цих змін потрібен час і наявність ряду факторів, які забезпечуються слизовими виділеннями шийки матки.

 

Ефективність методів

У даний час природними методами контрацепції користуються близько 5-8% пар. Показник «контрацептивної невдачі» (частота настання вагітності при регулярному використанні методу) далеко не найкращий. Насправді вагітність настає у 20% випадків типового застосування методу.

Серед ідеальних користувачів цей показник може складати 2% тільки при постовуляторному застосуванні методів, при використанні симптомотермального методу показник «невдач» досягає 6%, овуляторного методу – 8%, а застосування календарного методу призводить до вагітності в 10% випадків.

Дійсно показники «контрацептивної невдачі» серед типових користувачів значно перевищують ці цифри. За даними ВООЗ статеві зносини без застосування методів контрацепції протягом фертильного періоду овуляторного менструального циклу призводить до частіших випадків вагітності, ніж недостатнє розуміння методів складання графіків менструального циклу.

Ефективність методів природного планування сім’ї як засобу контрацепції визначають такі фактори:

- бажання пари застосувати даний метод контрацепції;

- правильне використання методу періодичної абстиненції або інших засобів

- контрацепції в дні фертильного періоду;

- відповідне навчання й знання даного методу контрацепції;

- регулярність менструального циклу.

Переваги

 

Контрацептивні:

- можна використовувати як для запобігання небажаної вагітності, так і для

- завагітнення;

- відсутність пов’язаного з методом ризику для здоров’я;

- відсутність системних побічних явищ;

- не потребує грошових витрат.

Неконтрацептивні:

- дає жінці можливість глибшого розуміння фізіології свого організму,

- репродуктивної системи й менструального циклу;

- сприяє залученню чоловіка до планування сім’ї;

- сприяє встановленню ближчих подружніх стосунків;

- використовується для діагностики й лікування неплідності та

- передменструального синдрому.

 

Недоліки:

 

- середня ефективність (9-20 вагітностей на 100 жінок протягом першого року використання);

- необхідне детальне навчання для правильного використання найбільш

- ефективних методів ППС;

- необхідне втручання спеціально підготовленого працівника;

- необхідне утримання під час фертильної фази для уникнення запліднення;

- вимагається щоденне ведення записів;

- вагінальна інфекція може ускладнити інтерпретацію цервікального слизу;

- необхідний спеціальний базальний термометр для деяких методів;

- не захищає від ІСШ та інших ЗПСШ (наприклад, ВГВ, ВІЛ/СНІД).

Природний метод планування сім’ї має обмежені показання. Метод є оптимальний для пар, які не бажають застосовувати інші методи планування сім’ї з релігійних чи інших міркувань. У той же час слід зазначити, що подружжя має бути проінформованим про вірогідність завагітнення, пов’язану навіть з правильним і послідовним застосуванням ППС.

Показання:

- жінки в усі періоди репродуктивного віку;

- жінки з будь-якою кількістю пологів в анамнезі, в т.ч. ті, які не народжували;

- пари, релігійні чи філософські переконання яких не дозволяють

- використовувати інші методи;

- жінки, які не можуть користуватися іншими методами;

- пари, які здатні уникати статевих зносин протягом більше одного тижня

- в кожному циклі;

- пари, які здатні й бажають щоденно спостерігати, записувати, інтерпретувати ознаки фертильної фази;

- пари, які планують вагітність.

Протипоказання:

- жінки, в яких вік, кількість пологів в анамнезі або стан здоров’я роблять вагітність надзвичайно небезпечною;

- жінки з невстановленим менструальним циклом (матері, які годують, зразу після аборту);.

- жінки з нерегулярним менструальним циклом (тільки для календарного методу);

- жінки, партнери яких не бажають утримуватися від статевих зносин у певні дні циклу;

- жінки, які не бажають використовувати цей метод з особистих мотивів.

 

Методи природного планування

Існує кілька методів визначення періоду плідності і періодів неплідності. Деякі з них залежать від використання тільки одної ознаки фертильності. Інші методи природного планування, сім’ї базуються на двох або більше ознаках фертильності.

У даний період застосовуються такі методи контролю фертильності:

- календарний (або ритмічний);

- метод базальної температури тіла;

- метод цервікального слизу;

- симптомо – температурний.

Календарний метод контрацепції є найбільш давнім засобом запобігання вагітності (див. рис.14). Він базується на розрахунку фертильних днів. У 30-х роках XX століття двоє лікарів, незалежно один від одного Огіно в Японії і Кнаус в Німеччині довели, що жінка є плідною тільки кілька днів у циклі, і що цей період можливо визначити. При цьому береться до уваги, що овуляція починається за 14 днів до початку менструації (при 28 денному менструальному циклі), життєздатність сперматозоїдів у організмі жінок становить приблизно 7-8 днів, а яйцеклітини після овуляції – 24 години. Іноді буває друга овуляція, результатом якої є багатоплідна вагітність (близнюки), в такому випадку друга овуляція відбувається протягом 24 годин після першої овуляції.

Оскільки тривалість першої фази менструального циклу різна серед жінок, а також різні менструальні цикли однієї і тієї ж жінки, фертильні дні можна визначити, вирахувавши 19 днів із найкоротшого й 11 днів із найдовшого менструальних циклів. При цьому жінка повинна вести менструальний календар, слідкуючи за тривалістю як мінімум 6-9 менструальних циклів, протягом зносин, або користуватись іншим контрацептивним методом.

Підрахунки:

наприклад, у 9 циклах (29,29,30,28,30,29,28,30,29 днів);

найкоротший цикл складає – 28 днів;

найдовший – 30 днів.

Від тривалості найкоротшого з них віднімаємо 19, а від найдовшого менструального циклу 11.

28 мінус 19 = 9

30 мінус 11 = 19

Таким чином 9-й день циклу є першим днем плідності, а 19-й день кінцем періоду плідності.

З 1-го по 9-й день циклу вважається періодом відносної неплідності, а з 19 дня і до кінця циклу періодом абсолютної неплідності.

Чим довший вирахуваний період плідних (фертильних) днів, під час якого дотримуються абстиненції, тим надійнішим буде календарний метод. У зв’язку з поширеними неточностями під час визначення фертильних днів, календарний або ритмічний метод контрацепції пов’язаний з частим настанням вагітності (вагітність розвивається приблизно в 14-50 випадках на 100 жінок на рік)

 

 

Рис. 14.

 

Температурний метод базується на зміні температури тіла одразу після овуляції. Підвищення базальної температури тіла вказує на розвиток овуляції, але не провіщає її настання. Базальна температура іноді знижується за 12-24 години до овуляції, після якої підвищується в середньому на 0,2- 0,5С. Таким чином, фертильним вважається період від початку менструального циклу до тих пір, доки базальна температура буде підвищеною протягом 3-х днів підряд. Справжнє постовуляторне підвищення температури продовжуються близько 10 днів.

Для уникнення будь яких неточностей і для виявлення навіть незначних підвищень температури, жінка повинна користуватись точним термометром. Оскільки на зміну базальної температури впливають різноманітні фактори (захворювання, стреси, порушення сну та інші), інтерпритація результатів вимірів вимагає особливої уваги.

Метод цервікального слизу. Характер шийкового слизу змінюється протягом менструального циклу, а особливо в період овуляції. Це й допомагає у визначенні фертильних днів жінки. Даний метод включає характерні зміни цервікального слизу протягом нормального менструального циклу (див. рис.15).

Під час менструального циклу шийка матки виробляє різні типи слизу. На кількість і консистенцію цервікального слизу впливають естрогени та прогестерон. Різні типи слизу також перешкоджають або сприяють просуванню сперматозоїдів, що визначає рівень фертильності. На початку циклу, зразу після менструації, коли рівень естрогенів низький, цервікального сизу мало, він густий і липкий.

Цей густий і липкий слиз формує волокнисту сітку, яка закупорює шийку матки і створює ефективний бар’єр для проникнення сперматозоїдів. До того ж, кисле середовище піхви швидко руйнує сперматозоїди.

Підвищений рівень естрогенів поступово змінює цервікальний слиз, який стає більш прозорим і рідким. У складі слизу з’являється поживні речовини для підтримки життєдіяльності сперматозоїдів, а реакція його стає лужною. Цей слиз потрапляє у піхву нейтралізуючи кислотність і створюючи середовище, сприятливе для сперматозоїдів. Ці рідкі секреції називаються фертильними секреціями. Кількість слизу такого типу, викликана збільшенням вмісту води, зростає за 24 год. до овуляції.

Сперматозоїди можуть легше рухатись у такому фертильному слизі, деякі з них рухаються в напрямку до матки і фалопієвих труб. Деякі сперматозоїди залишаються в криптах до того, як досягають матки.

Після овуляції під дією прогестерону цервікальний слиз формує щільну і липку пробку, яка перешкоджає руху сперматозоїдів. Середовище піхви знову стає кислим, де сперматозоїди втрачають свою рухливість і руйнуються.

Спочатку, після місячних в піхві з’являється відчуття сухості, або повна відсутність будь-якого відчуття - буде відсутній будь-який слиз “сухо”. В “Карті самоспостережень” ці дні позначаємо літерою С (або “сухо”). Потім починає з’являтися слиз густий, липкий, мутний, нетягучий – позначаємо літерою В “волого”. З наближенням овуляції з’являється прозорий тягучий слиз, що дає відчуття слизькості і мокроти – позначаємо літерою М (мокро-слизько). Останній день наявності такого слизу окреслюємо як пік слизу (ПС) і визначати його можна лише на наступний день, коли слиз стає густим, мутним. Пік слизу (ПС) - це найбільша його кількість, а також найвища слизькість, прозорість, тягучість, відчуття мокроти. Наступні 1-й, 2-й, 3-й дні слиз стає густим, мутним, нетягучим кількість його зменшується. На 4-й день після “ПС” жінка знову відчуває сухість у піхві, виділення зменшуються, або зовсім припиняються – відмічаємо літерою С “сухо”.

Менструальні дні циклу відмічаємо літерою К “кровотеча”.

К ККК С С С В В В М МММ В В В С С С С С С С С С С С К

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

відносна

неплідність період плідності абсолютна неплідність

Відносний (нефертильний) неплідний період починається з першого дня менструації і закінчується в день появи будь-якого шийкового слизу, який змінюючись, набуває принаймні одної з ознак плідного слизу, наприклад, вологості.

Фертильний (плідний) період починається з моменту відчуття “вологості” в піхві і продовжується протягом ще 3-х днів після дня “ПС”.

 

 

Рис.15.

 

Таким чином до настання овуляції шийковий слиз відсутній або спостерігається в незначній кількості з білим або жовтуватим відтінком. З наближенням овуляторного періоду, слиз стає більш світлим, рясним і еластичним, при цьому натягування слизу (при його розтягуванні між вказівним та великим пальцями іноді досягає 8 – 10 см). при висушуванні і наступному дослідженні під мікроскопом краплі шийкового слизу виходить малюнок, який нагадує листки папороті (феномен папороті). Відносний (нефертильний) неплідний період починається з першого дня менструації і закінчується в день появи будь-якого шийкового слизу, який змінюючись, набуває принаймні одної з ознак плідного слизу, наприклад, вологості. Фертильний (плідний) період починається з моменту відчуття “вологості” в піхві і продовжується протягом ще 3-х днів після дня “ПС”. Неплідна (нефертильна) фаза циклу починається на 4-й день після масимальних виділень (ПС) і продовжується до першого дня чергової менструації..

Симптомо-температурний метод. Різні симптоми стану плідності, разом взяті, можуть досить точно допомогти визначити передовуляційний і післяовуляційний періоди неплідності, тобто періоди, коли неможливе зачаття дитини (див. рис.16).

 

Рис 16.

Отже, спостерігаючи й зазначаючи на графіку всі зміни, що відбуваються в нашому організмі, і базальну температуру тіла, слиз і його якість, положення шийки матки, а також овуляційний біль, овуляційні плями чи набрякання грудних залоз і вразливість їх сосків, можна з більшою точністю визначити плідні та неплідні періоди:

а) фаза передовуляційної неплідності починається з першого дня менструації і закінчується в день появи будь-якого шийкового слизу, який, змінюючись, набуває принаймні одної з ознак плідного слизу, наприклад, вологості.

б) фаза плідності - кінець неплідної передовуляторної фази, що є початком стану плідності.

Фаза плідності починається, коли з’являється слиз, який в подальшому змінюється від мутного й липкого до прозорого та рідкого, від відчуття вологості до відчуття мокроти й змащеності.

Останній день найбільш плідного слизу є днем найвищого рівня естрогенів у крові, який має місце перед самою овуляцією. Цей симптом називається піковим.

Шийка матки поступово підноситься, розкривається і стає м’якою. Пік шийки наступає одночасно з піком слизу.

Фаза плідності закінчується:

- увечері 3-го дня після піку слизу;

- увечері 3-го дня після стрибка базальної температури тіла, яка утримується сталопідвищеною;

- увечері 3-го дня низької, твердої, закритої шийки матки.

Про закінчення плідної фази свідчить найпізніший показник.

в) Фаза післяовуляційної неплідності починається в момент закінчення плідної фази й триває до останнього дня циклу або до першого дня наступної менструальної кровотеч.

 

Заповнення та аналіз карти самоспостережень

Загальні правила

1. Потрібно завжди проставити номер карти (тобто зафіксувати, який за порядком цикл спостерігаємо).

2. Відмітити дні порушення звичного для вас режиму.

3. Записати, чи були зміни температури в попередньому циклі двофазовими (тобто, чи була овуляція)

 

Аналіз температури

Чи наступив стрибок підвищення температури:

- до стрибка температури повинно бути щонайменше 6 низьких температур;

- усі порушення температури, пов’язані з хворобою, прийомом ліків, стресом, подорожжю, не враховувати;

- стрибок температури складає не менше 0,2 С.

Провести розділяючу (покривну) лінію низьких/високих температур з умовами:

- різниця має бути між найвищими значеннями базальної температури попередніх нижчих і 3-х значеннях високої температури. Якщо різниця є меншою, ніж 0,2 С, то беремо наступне 4 значення.

 

Аналіз ознак слизу

У цьому важливо зрозуміти власне відчуття “ сухо ” відсутність відчуття “волого ”, “ мокро-слизько ”.

“ сухо ”- немає слизу

“ відсутність відчуття ”- нічого не відчувати.

“ волого ”- слиз густий, мутний, грудочками.

“ мокро- слизько ”- слиз рідкий, стає прозорим і тягнеться як сирий яєчний білок.

Отже, після місячних в піхві може з’явитися відчуття сухості, або повна відсутність будь-якого відчуття, буде відсутній будь-який слиз. Потім починає з’являтися слиз густий, липкий, мутний, нетягучий - це слиз зниженої плідності. З наближенням овуляції з’являється прозорий тягучий слиз, що дає відчуття слизькості і мокроти. Останній день наявності такого слизу окреслюється як пік слизу, і визначити його можна лише на наступний день, коли вже не ” мокро і не слизько ”.

Позначаємо ПС (пік слизу) і наступні 1-й, 2-й та 3-й дні за днем максимального виділення плідного слизу. Пік слизу – це найбільша його кількість, а також найвища слизькість, прозорість, тягучість, відчуття мокроти.

Карта самоспостережень (схема)

 

Аналіз змін шийки матки

Після місячних шийка, звичайно, тверда (як кінчик носа), закрита, опущена низько в піхві. З наближенням овуляції, шийка підіймається вгору, відкривається і стає м'якою (як губа). Пізніше, після овуляції, знову опускається і твердіє.

Визначаємо день, коли шийка матки стоїть високо, відкрита і найбільш м’яка і після цього на карті позначаємо 1-й,2-й і 3-й день, коли шийка матки тверда, закрита і стоїть низько в піхві.

 

Визначення періоду відносної передовуляційної неплідності

На початку спостережень, впродовж першого циклу період передовуляційної неплідності не визначається. В цьому циклі початком періоду плідності вважається перший день циклу.

Лише після отримання результатів самоспостережень з 6 карток ми можемо визначити період відносної передовуляційної неплідності в наступних циклах.