Поняття та види господарських правовідносин

Згідно з ч. 1 ст. 1 Господарського кодексу України (далі – ГК України), господарськими визнаються відносини, що виникають у процесі організа­ції та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Господарські відносини можна класифі­кувати на види за різними критеріями.

За критерієм характеру господарські правовідносини поділяються на:

– господарсько-виробничі (ч. 5 ст. 3 ГК України) - це майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання в процесі безпосереднього здійснен­ня господарської діяльності (виробництво та реалізація товарів, робіт, послуг);

– організаційно-господарські - відносини, що складаються між суб'єктами гос­подарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю (ч. 6 ст. 3 ГК України), в тому числі щодо державної реєстрації суб'єктів господарювання, ліцензування їхньої діяльності, контролю за дотриманням такими суб'єктами правил у сфері господарювання тощо.

За критерієм сфери виникнення та дії господарськи правовідносини поділяються на:

– внутрішньогосподарські правовідносини (ч. 7 ст. 3 ГК України) – виникають в всередині господар­ської організації (між її структурними підрозділами, між організацією в особі ор­ганів управління/їх посадових осіб та її учасниками, між організацією та її струк­турними підрозділами);

– міжгосподарські (або зовнішньогосподарські) – виникають між юридично самостійними суб'єктами господарювання, між ними та органами господарського керівництва та контролю.

За взаємним становищем сторін розрізняють такі види господарських від­носин:

– горизонтальні (учасники правовідносин рівноправні). Зазвичай такі від­носини виникають при укладенні господарських договорів;

– вертикаль­ні (відносини виникають між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, що має відповідні важелі та під­стави щодо управління та контролю за суб'єктом господарювання). Подібні відносини виникають не лише за участю органів держави, а й власників майна щодо створених ними підприємств-невласників, господарських об'єднань щодо підприємств-учасників у межах делегованих об'єднанню повноважень, холдингової ком­панії щодо своїх корпоративних/дочірніх підприємств.

За галузями економіки та сферами управління, в яких виникають господар­ські відносини, виділяють такі відносини в промисловості, в агропромисловому комплексі, в галузі транспорту, в капітальному будівництві, на ринку цінних папе­рів, у сфері економічної конкуренції та антимонопольного регулювання тощо.

За критерієм сфери економіки, в якій виникають господарські правовідно­сини: державна, комунальна, приватна. Також можна виді­лити окремі види господарських відносин, що складаються в кожному з цих сек­торів економіки. Наприклад, в державному та комунальному секторах економіки складаються специфічні відносини щодо приватизації державного та комунального майна.

Залежно від спеціальних правових режимів, що встановлюються для регу­лювання господарських відносин, розрізняють такі їх види: господарські відносини в процесі організації та здійснення зовнішньоеко­номічної діяльності, в тому числі іноземного інвестування; щодо концесійної діяльності; щодо капітального будівництва; щодо інноваційної діяльності; щодо професійної фінансової діяльності; щодо лізингової діяльності; господарські відносини, що складаються в спеціальних (вільних) еконо­мічних зонах чи на територіях пріоритетного розвитку між суб'єктами цих зон/територій та органами управління спеціальних (вільних) еконо­мічних зон; господарські відносини, що виникають на інших територіях зі специфічним правовим режимом (спеціальної/вільної економічної зони; державного кордону України; Чорнобильської зони та ін.); господарські відносини, виникнення яких обтяжено надзвичайними обста­винами - воєнного стану, стихійного лиха, іншого надзвичайного стану).