Біомеханіка мостовидних протезів

Характер розподілення і величина жувального тиску, який падає на проміжну частину мостовидного протеза і передається на опорні зуби, залежить насамперед від місця прикладання і напрямку наг­рузки, довжини і ширини проміжної частини протеза. Важливо знати не тільки реакцію пародонту на функціональну нагрузку опорних зу­бів, але і шляхи розподілу пружніх напружень як в самому мостовид­ному протезі, так і в тканинах пародонту опорних зубів.

Необхідно розглянути різні варіанти прикладання нагрузки на мостовидний протез:

1. нагрузка посередині проміжної частини мостовидного протеза, коли вся конструкція, а також пародонт нагружається рівномірно і в зв'язку з цим опиняється в найбільш сприятливих умовах;

2. при збільшенні довжини проміжної частини або недостатньо виражених пружніх властивостей сплаву проміжна частина протеза мо­же прогинатися і викликати додаткову функціональну перегрузку у вигляді зустрічного, або конвергуючого, нахилу опорних зубів.

3. при прикладанні нагрузки до одного з опорних зубів прохо­дить зміщення обох опорних зубів, наступає зміщення обох опор по колу, центром якого є протилежний, менш напружений опорний зуб;

4. при вираженій сагітальній оклюзійній кривій або при значній деформації оклюзійної поверхні зубних рядів, коли частина верти­кальної нагрузки трансформується у горизонтальну. Подібні умови виникають і при використанні в якості однієї з опор рухомих зубів;

5. вертикальні нагрузки, які падають на проміжну частину мос­товидного протеза з одностороньою опорою викликають нахил опорного зуба у бік відсутнього сусіднього. При бокових рухах нижньої щеле­пи під час жування виникає обертання опорного зуба - крутящий мо­мент, що посилює функціональну перегрузку пародонту.

6. при односторонній опорі, яка складається з двох опорних зу­бів, коли має місце занурення в альвеолу опорного зуба, сусіднього з штучним. Другий опорний зуб знаходиться під дією втягуючих зу­силь.

Розподілення горизонтальних зусиль має відмінні особливості:

1. при горизонтальній нагрузці, прикладеній до середньої час­тини тіла мостовидного протеза, опорні зуби зазнають рівномірний тиск і передають нагрузку в пародонт з боку протилежного прикла­данню сили альвеолярної стінки;

2. якщо тиск прикладений до одного з опорних зубів, виникає зміщення цього зуба по колу, центром якого є інший опорний зуб з непошкодженим пародонтом.

Основні принципи конструювання мостовидних протезів:

1. опорні елементи і проміжна частина мостовидного протеза по­винні находитися на одній лінії;

2. при конструюванні мостовидного протеза слід використовува­ти опорні зуби з не дуже високою клінічною коронкою опорного зуба;

3. ширина жувальної поверхні проміжної частини мостовидного протеза повинна бути менше ширини жувальних поверхней зубів, які заміщуються.

4. величина жувального тиску обратно пропорціональна відстані від точки ії прикладання до опорного зуба. Зовсім протележна закономірність спостерігається при конструюванні мостовидних протезів з одностороньою опорою. Для зниження функціональної перегрузки опорних зубів необхідно збільшувати їх кількість, уникаючи застосування мостовидних проте­зів з односторонньою опорою і зменшуючи ширину жувальної поверхні проміжної частини протеза;

5. необхідно відновлювать контактні пункти між опорними еле­ментами мостовидного протеза і рядом стоячими природними зубами;

6. грамотне конструювання мостовидних протезів з точки зору нормальної оклюзії;

7. необхідно конструювати такі мостовидні протези, які б у найбільшій мірі відповідали вимогам естетики.

Показання до застосування при ортопедичному лікуванні хворих з дефектами зубних рядів мостовидними протезами і вибір їх конструк­ції визначаються в основному такими факторами: величиною дефекту, його топографією, станом опорних зубів і зубів-антагоністів.

Всі хворі, у яких є дефекти зубних рядів у ділянці передніх або видимих бічних зубів (премолярів), потребують заміщення їх протезами (найчастіше мостовидними) не тільки по функціональним, але і по естетичним показанням.

При дефекті у ділянці передніх зубів повинна бути взята до уваги і можливість краплинної інфекції. Дефект у ділянці передніх зубів незалежно від його величини є тому абсолютним показанням до протезування.

Відсутні премоляри і моляри заміщуються мостовидними протеза­ми, як правило, при наявності двостороньої опори.

У ділянці пердніх зубів і премолярів для заміщення одного зуба нерідко застосовуються так звані консольні протези з односторонньою опорою.

При розглиді питання про послідовність клінічних і лаборатор­них етапів необхідно виділити:

Клінічні етапи	Лабораторні етапи
1. Обстеження хворого, постановка діагнозу, аналіз показань і протипоказань до заміщення зубного ряду незнімною мостовидною конструкцією, складання плану лікування, препарування зубів, отримання відтисків, захист відпрепарованих зубів, визначення центральної оклюзії.	1. Отримання гіпсових моделей, загіпсовка їх в оклюдатор у положенні центральної оклюзії, виготовлення опорних частин (повних штампованих металевих коронок).
2. перевірка (припасування) протеза (коронок) на опорних зубах, отримання відтисків, визначення центральної оклюзії.	2. Складання і склеювання гіпсових відтисків, їх оцінка, вкладання коронок у заглибини, які є у відтиску, отримання гіпсових моделей; зіставлення їх у положенні центральної оклюзії, загіпсовка в оклюдатор, моделювання проміжної частини з воску, відливання її з металу, припасування промижної частини до опорних коронок, запаювання і відбілювання.
3. Перевірка мостовидного протеза в порожнині рота, вибір кольору пластмаси або фарфору для облицювання.	3. Обробіток, полірування мостовидного протеза. При виготовленні промижної частини з фасетками – моделювання фасетки воском, загіпсовка в кювету, заміна воску на пластмасу, вказаного лікарем кольору, полірування пластмаси.
4. Остаточна перевірка мостовидного протеза в ротовій порожнині, фіксація на цемент. Рекомендації хворому.

Після розбору теоретичного матеріалу заняття по учбовим запи­танням, викладач з'ясовує засвоєння студентами теоретичніх основ практичних навичок по визначенню жувальної ефективності по Агапову, Оксману і Курляндскому, визначення класу по Кенеді, формулювання діагнозу, складання плану ортопедичного лікування мостовид­ними протезами.

Впевнившись у засвоєнні студентами теоретичного матеріалу і розібравши помилки допушені у відповідях, викладач оцінює знання студентів і оголошує їм оцінки. Потім переходить до наступного розділу заняття.

Викладач проводить клінічний розбір тематичного хворого. Він звертає увагу студентів на техніку безпеки і організацію робочого місця. Демонструє студентам обстеження хворого, разом зі студента­ми формулює діагноз і намічає план ортопедичного лікування.

Студенти ведуть самостійний прийом хворих з частковою втратою зубів, обстежують хворого, визначають втрату жувальної ефективності по Агапову, Оксману, клас дефектів зубних рядів по Кенеді, ставлять ортопедичний діагноз, намічають план лікування, заповню­ють амбулаторну історію хвороби при консультативній допомозі викладача.

У випадку відсутності тематичного хворого студенти відпрацьовують методику препарування зубів на фантомах і отримують відтис­ки один у одного. Контроль результатів засвоєння теми може прово­дитися шляхом вирішення проблемно-ситуаційних задач.

Після закінчення прийому хворих, викладач перевіряє правиль­ність заповнення медичної документації, звертає увагу на допущені помилки під час самостійного прийому хворих. Оцінює роботу кожного студента, розбирає незрозумілі питання, дає домашне завдання.

Викладач називає тему наступного заняття і запитання для пов­торення. Черговий студент приводить в порядок робочі місця, здає інструментарій, відносить наочні посібники в учбову кімнату.