R – відстань від місця аварії до досліджуваного об’єкта

Розміри зони хімічного зараження залежать від багатьох факторів:

· типу та кількості СДОР, що викинуто під час аварії;

· умов зберігання СДОР, (обвалована, не обвалована ємність);

· ступеню вертикальної стійкості повітря, (інверсія, ізотермія, конвекція);

· швидкості вітру у приземному шарі повітря;

· стану місцевості (відкрита, напівзакрита, закрита місцевість).

Практична робота № 3

 

Тема. Прогнозування і оцінка обстановки у разі вибуху

Газоповітряної суміші. Прийняття рішення щодо ліквідації наслідків.

Мета роботи: залежно від ситуації навчитися визначати реальні параметри зон руйнувань у осередку ураження, оцінювати обстановку на підприємстві та бути здатним прийняти оптимальне рішення щодо ліквідації наслідків трагедії та надання допомоги постраждалим

Теоретичні відомості.

Визнана людством та доведена вченими аксіома про те, що люба діяльність людини протягом життя супроводжується, як правило, потенційними небезпеками. Щорічно десятки і тисячі людей стають жертвами небезпек (надзвичайних ситуацій) природного, техногенного, соціального, а іноді військового характеру.

Небезпеки — це те, що загрожує не тільки людині та суспільству, але й державі. Таким чином, профілактика небезпек і надзвичайних ситуацій та захист співробітників і населення від ураження — найважливіша, гуманна і соціально-економічна функція державного рівня. Абсолютної безпеки не буває. Діяльність людини завжди супроводжує залишковий ризик. створення безпечних умов середовища — пріоритетне завдання кожної особистості, суспільства та державних і приватних установ. Як цього досягти? Перший, найважливіший і найвірогідніший шлях — це навчання людей запобіганню та самозахисту від надзвичайних ситуацій, іншого шляху просто немає. Тому що небезпеки по своїй природі потенційні (тобто приховані), перманентні (постійні, неперервні), тотальні (тобто, всеохоплюючі). Таким чином, на Землі немає людини, якій би не загрожували небезпеки. Але значна більшість їх навіть не здогадується про це. Інколи їх свідомість здебільшого працює у режимі відчуження від реалій життя.

Розглянемо методику прогнозування і оцінки обстановки у разі вибуху

Газоповітряної суміші.

Аналітичні та графічні розрахунки (прогнозування) слід проводити з використанням довідникових матеріалів [5, с.96-102, або Довідника Демиденка Г.П. та ін.].

1. Визначимо радіус зони дії детонаційної хвилі R₁ для надмірного тику у фронті ударної хвилі - ∆ Р_ф1, який приймається постійним і рівним 1700 кПа [5] і визначається за формулою :

R₁ =17,5 , (4.1)

де Q – кількість вибухонебезпечної речовини, т.

тоді R₁=17,5 ,

.

2. Визначимо радіус зони дії продуктів вибуху R₂, що охоплює всю площу розльоту продуктів газоповітряної суміші в результаті детонації, де тиск ∆Р_ф2 змінюється від 1350 кПа до 300 кПа:

(4.2)

3. Визначимо радіуси дії повітряної ударної хвилі для надмірного тиску - Р_ф = 10, 20, 30, 50 кПа.

За графіком (рис.4.2) визначаємо радіуси слабких, середніх, сильних та повних зон руйнувань що сталися після вибуху суміші:

R₁₀ = 650 м, R₂₀ = 400 м. R₃₀ = 300 м, R₅₀ = 250 м,

Завдання: 1. Знати обстановку, яка склалася на об’єкті;

2. Визначити радіус дії зони детонаційної хвилі - R₁;

3. Визначити радіус дії зони продуктів вибуху R₂;

4. Визначити радіуси дії повітряної ударної хвилі для надмірного тиску - Р_ф = 10, 20, 30, 50 кПа;

5. Визначити у масштабі ці радіуси на схемі об’єкту.

6. Оцінити обстановку, прийняти рішення;

7. Дати розпорядження щодо порятунку постраждалих та ліквідації наслідків вибуху;

8. Висновок.