Нормативно-правова база організації навчального процесу

 

2.1. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах базується на Законі Українсь­кої РСР «Про освіту», державних стандартах осві­ти, інших актах законодавства України з питань освіти.

Державний стандарт освіти — це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня.

Складові державного стандарту освіти:

Ø освітня (кваліфікаційна) характеристика;

Ø нормативна частина змісту освіти;

Ø тести.

Освітня характеристика — це основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний ос­вітній рівень.

Кваліфікаційна характеристика — це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків.

Тест — це система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності ос­вітнього (кваліфікаційного) рівня особи до вимог освітніх (кваліфікаційних) характеристик.

 

2.2. Організація навчального процесу здійс­нюється навчальними підрозділами вищого навчального закладу (факультетами, кафедрами, відділеннями, предметними або цикловими комісіями тощо). Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в кон­кретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.

Навчальний план — це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та струк­турно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби про­ведення поточного і підсумкового контролю.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюють­ся державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для навчального закладу.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюють­ся вищим навчальним закладом. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіо­нальних потреб тощо.

 

2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підго­товки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисциплі­ни, яка є нормативним документом вищого нав­чального закладу.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурні складові робочої навчальної про­грами дисципліни:

Ø тематичний план;

Ø засоби для проведення поточного та підсумкового контролю; перелік навчально-методичної літератури.

 

2.4. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом. Індивідуальний навчальний план студента скла­дається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибра­них студентом з обов'язковим урахуванням струк­турно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчаль­ний рік і затверджується в порядку, встановленому вищим навчальним закладом.

Вибіркові навчальні дисципліни, введені вищим навчальним закладом в освітньо-професійну про­граму підготовки і включені до індивідуального навчального плану студента, є обов'язковими для вивчення.

2.5.Вищий навчальний заклад надає студентам можливість користування навчальними приміщен­нями, бібліотеками, навчальною, навчально-мето­дичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього роз­порядку.

2.6.За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу (фа­культету, відділення, кафедри, предметної або цик­лової комісії тощо).

За виконання індивідуального навчального пла­ну відповідає студент.

3. НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СТУДЕНТА

3. 1. Навчальний час студента визначається кіль­кістю облікових одиниць часу, відведених для здій­снення програми підготовки наданому освітньому або кваліфікаційному рівні.

Обліковими одиницями навчального часу сту­дента є академічна година, навчальні день, тиж­день, семестр, курс, рік.

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу.

Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару ака­демічних годин (надалі «пара»).

Навчальний день — складова частина навчаль­ного часу студента тривалістю не більше 9 ака­демічних годин.

Навчальний тиждень — складова частина нав­чального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (18 кредитів).

Навчальний семестр — складова частина нав­чального часу студента, що закінчується підсумко­вим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Примітка. Облік навчального часу може здійс­нюватись у кредитах

Кредит — це три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні про­тягом навчального семестру. Час, відведений для про­ведення підсумкового контролю, не входить у кредит.

Навчальний курс — завершений період навчан­ня студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі вклю­чає час навчальних семестрів, підсумкового конт­ролю та канікул. Сумарна тривалість канікул про­тягом навчального курсу, крім останнього, стано­вить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформля­ються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочи­нається, як правило, 1 вересня і для студентів скла­дається з навчальних днів, днів проведення підсум­кового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

3..2. Навчальні дні та їх тривалість визначають­ся річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни,
встановлені вищим навчальним закладом.

Навчальні заняття у вищому навчальному за­кладі тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в пов­ному обсязі щодо навчальних занять.

 

3.3Навчання у ВНЗ здійснюється за такими формами:

Ø денна (стаціонарна);

Ø вечірня;

Ø заочна (дистанційна);

Ø екстернат

Можливе поєднання різних форм навчання.

Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.

Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання здійснюється ви­щим навчальним закладом згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням.

Вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.

Організація навчального процесу на вечірній і заочній (дистанційній) формах навчання здійснюєть­ся вищим навчальним закладом згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням з урахуван­ням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

Екстернат є особливою формою навчання осіб, які мають відповідний освітній (кваліфікацій­ний) рівень, для здобуття ними певного рівня ос­віти або кваліфікації шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.