Стандартами аудиту називають загальні вимоги щодо проведення аудиту, яких повинні дотримуватись аудитори під час виконання ними своїх професійних обов'язків, тобто здійснюючи аудит фінансової звітності. Ці вимоги стосуються як професійної підготовки аудиторів (компетентність та незалежність аудиторів), так і аудиторської звітності та достатності аудиторських свідчень і доказів.
Найзагальніші вимоги щодо проведення аудиту містяться у десяти загальноприйнятих стандартах аудиту GAAS generally accepted auditing standarts — GAAS). Ці стандарти були розроблені Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів (АІСРА) багато років тому і досі залишаються майже незмінними.
Загальноприйняті стандарти згруповані в три групи: загальні, робочі та стандарти звітності.
Статус Міжнародних стандартні аудиту МСА призначені для використання під час аудиту фінансової звітності. Можуть також використовуватись при аудиті іншої інформації та наданні аудиторських послуг.
МСА містять основні принципи і необхідні процедури, а також відповідні рекомендації з їх використання.
У разі недодержання МСА аудитор повинен аргументувати причину відхилення (таке відхилення можливо тільки для підвищення рівня якості аудиту).
МСА підлягають використанню тільки в значущих аспектах. МСА не зупиняють (підміняють) дії національних, але національні повинні містити принципи, на яких побудовано МСА.
МСА можуть бути прийняті тією чи іншою державою як національні. У такому випадку орган, який мас повноваження приймати і затверджувати національні стандарти (в Україні — Аудиторська палата України) готує відповідну заяву, передмову до МСА. посилання на відмінності діючого законодавства або практики аудиту від МСА (при значних розбіжностях). Крім того, якщо стандарти з деяких питань відсутні в МСА, вони можуть бути додатково розроблені в тій чи іншій країні.
Національні нормативи аудиту введено в дію в Україні з 1 січня 1999 р а у 1993.—1998рр. діяли 7 тимчасових нормативів. У сучасних стандартах налічується 32 нормативи. Вони мають наскрізь двозначну нумерацію і поділені на 9 класів
Розроблені Національні нормативи аудиту в Україні є досить прогресивними, і за умови їх дотримання аудиторська практика в державі могла б наблизитись до міжнародного рівня. Проте Національні нормативи аудиту є настільки новими, що багато аудиторів, особливо тих, хто не має досвіду, їх просто не розуміє і тому не може використовувати. Застосування нормативів потребує роз'яснювальної роботи серед самих аудиторів, особливо тих, які не бачать суттєвої різниці між аудитом та ревізією або вважають, що кожен кваліфікований бухгалтер може зразу ж стати аудитором.
Здійснюючи роботу, спрямовану на дальший розвиток й-удосконалення аудиту в нашій державі, необхідно вивчати передовий досвід аудиторських послуг в інших країнах з метою використання його в аудиторській практиці. Пропонується стисла характеристика аудиту в окремих країнах для ознайомлення.
Відсутність методик про сутність професії аудитора, про стандартні положення з аудиту й етики не дозволяють як слід налагодити аудит у нашій країні і наблизити його до світових стандартів. Тепер виникає нагальна потреба це зробити, особливо в зв'язку з виникненням нових форм підприємницької діяльності (спільних підприємств). Тобто, постала нова проблема: як зробити фінансову звітність спільних підприємств, великих транснаціональних компаній зрозумілою для більшості країн світу. У перспективі аудиторські фірми займатимуться проблемами відмінностей і шляхів зближення форм і методів складання фінансової звітності і стандартних положень щодо перевірки її достовірності, тобто аудиту звітності за єдиними міжнародними стандартами. Слід також вивчати різні елементи передових технологій західної ринкової економіки, невіддільним елементом якої є аудит.
