Гнучкі організаційні структури

У протилежність жорстким гнучкі структури можуть легко видозмінюватись і пристосовуватись до нових умов праці. Це стає можливим в результаті відсутності жорсткого закріплення обов’язків за робітниками і підрозділами, незначної регламентації їх діяльності, розвитку горизонтальних зв’язків, заохочування творчості.

Вважається, що за часом ці структури стануть переважати.

Виділяють декілька різновидів гнучких організаційних структур: матричні, проектні, програмно-цільові, фрагментарні, адхократичні.

1) Проектна структура – створюється тимчасовими підрозділами, які призначені для вирішення разових задач.

Зазвичай під проектом розуміють детально розроблене креслення, план, відповідно до якого буде здійснюватись вирішення певної разової задачі, наприклад, будівництво споруди. В управлінні проект – це крім того тимчасовий підрозділ, який ліквідують після завершення робіт. Як правило, ці роботи стосуються проведення наукових і практичних експериментів, освоєння нових видів продукції, технології, методів управління, що завжди пов’язано з ризиком невдач та фінансових втрат. Організація, яка складається із подібного роду підрозділів, отримала назву проектної.

Проектні структури мобільні і сконцентровані на певному виді діяльності, що до зволяє досягти високої якості виконаної роботи. В той же час через вузьку спеціалізацію ресурси, які використовували у проекті, по завершенню робіт не завжди знаходять подальше застосування, що підвищує витрати. Тому використання проектних структур не по кишені для багатьох організацій, не дивлячись на те, що подібний принцип організації робіт дуже плідний.

2) Матрична структура складається з підрозділів (посад), які одночасно приймають участь у виконанні декількох проектів. Суть міститься у тому, що в рамках постійно діючих підрозділів створюються тимчасові групи (проекти), які пов’язані з вирішенням конкретних задач. Між цими групами розподіляються, а при необхідності перерозподіляються ресурси, які надані підрозділу. Така можливість маневру ресурсами вкрай важлива в умовах їх дефіциту.

Матричні структури являють собою один із засобів поєднання в рамках організації різних видів діяльності. В той же час вони не ведуть до появи додаткових підрозділів і посад, а лише змінюють постійно функції існуючих. Найчастіше їх застосовують у науково-дослідних і проектно-конструкторських організаціях, де постійно необхідно вирішувати нові неординарні задачі (мабуть тому вони вперше з’явились у аерокосмічних фірмах).

3) Програмно-цільова структура охоплює підрозділи (посади), які поряд із основною діяльністю зайняті виконанням загально-організаційної програми. Для багатопрофільних організацій, особливо які відносяться до інноваційної сфери, може використовуватись принцип створення підрозділів за великими стратегічними цілями, на які, перш за все, орієнтована їхня перспективна діяльність. По суті програмно-цільова структура являє собою різновид матричної або проектної.

З проектною її єднає цільова орієнтованість на вирішення конкретної вузької проблеми і тимчасовий характер існування, а з матричною – відсутність призначених для її реалізації спеціальних додаткових підрозділів. У програмно-цільову структуру об’єднуються окремі види діяльності із вже існуючих підрозділів, або самі ці підрозділи, які підкорені на певний період вирішенню задач, які поставлені у комплексній цільовий програмі.

4) Адхократична структура об’єднує підрозділи, в яких зайняті висококваліфіковані спеціалісти, які виконують наукову, консультативну або навчальну роботу.

Організація, яка складається із відносно слабо пов’язаних між собою груп спеціалістів і незначної кількості допоміжного персоналу, в основі має адхократичну структуру. Вона притаманна науковим закладом, лікарням, учбовим закладом, впроваджувальним фірмам. Адхократичні організації призначені для вирішення складних проблем, які потребують творчого підходу. Її учасники в основному виконують функції експертів або консультантів.

5) Фрагментарна структура являє собою сукупність самостійних цільових груп (команд), які зайняті теоретичним вирішенням важливих для життя організації проблем.

Фрагментарна структура поєднує різноманітні цільові групи (комітети, комісії, бригади та ін.), які складаються із вузьких спеціалістів. Вони займаються в основному теоретичним вирішенням окремих технічних, виробничих, управлінських та інших проблем. Таких груп в рамках підприємства може існувати декілька десятків, а їх діяльність координується одним із замісників першої особи.

Різновидами фрагментарної структури є:

- комітети;

- групи по удосконаленню технологічних процесів;

- цільові групи для вирішення невідкладних проблем;

- гуртки якості.

Треба звернути увагу, що у “чистому” вигляді ніякі структури не існують. В будь-якій організації зустрічаємо практично всі їх типи в різному поєднанні.