Зміст і завдання внутрішнього і зовнішнього аналізу

Порівняльну характеристику зовнішнього і внутрішнього аналізу наведено у табл. 7.2.

Таблиця 7.2 Порівняльна характеристика зовнішнього і внутрішнього аналізу

За організацією проведення та суб'єктами економічний аналіз поділяється на зовнішній і внутрішній.

Зовнішній аналіз проводиться за межами підприємства зацікав­леними користувачами за даними фінансової звітності підприємст­ва. Внутрішній аналіз проводиться на підприємстві менеджерами, робітниками функціональних підрозділів та іншими суб'єктами з використанням усієї сукупності економічної інформації.

Таким чином, особливостями зовнішнього аналізу є:

- численність суб'єктів аналізу — користувачів інформації про діяльність підприємства;

- різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

- наявність типових методик аналізу для підприємств усіх галу­зей;

- орієнтація аналізу тільки на зовнішню фінансову звітність підприємства;

- обмеженість задач аналізу як наслідок попереднього фактора;

- максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства. Особливостями внутрішнього аналізу є:

- орієнтація аналізу на керівництво підприємства;

- використання всіх джерел інформації для аналізу;

- відсутність регламентації;

- комплексність аналізу, вивчення всіх сторін діяльності підприємства;

- максимальна закритість результатів аналізу.

Задачі, що вирішуються в рамках внутрішнього аналізу, мо­жуть бути класифіковані на дві основні групи: контрольно-аналітичні і власно-аналітичні задачі (рис. 7 1) До першої групи за­дач відносяться ті з них, що розв'язуються в процесі ретроспектив­ного аналізу на базі оперативної і підсумкової облікової інфор­мації Ці задачі розглядаються з погляду виконання аналізом кон­трольних функцій і їхнє рішення спрямоване, головним чином, на:

- визначення відхилень від планових завдань і причин, що вик­ликали ці відхилення, на

- базі оперативної інформації з метою прийняття оперативних управлінських рішень;

- визначення відхилень від плану й оцінку впливу факторів на ці відхилення на основі

- підсумкової інформації з метою розробки заходів, спрямова­них на усунення дії

- негативних факторів у майбутньому, тобто прийняття поточ­них і перспективних управлінських рішень;

- оцінку результатів реалізації управлінських рішень. В економічній літературі зустрічаються два підходи до визна­чення поняття «виконання контрольних функцій». Перший з них базується на традиційному розумінні контролю як зворотного зв'язку або «регулювання через відхилення» Другий, насамперед, орієнтує на оцінку діяльності відповідальних осіб у рамках наданих їм повноважень. Таким чином, можна виділити такі основні на­прямки використання вихідної аналітичної інформації, що отрима­на в результаті рішення першої групи задач внутрішнього аналізу:

- як вхідну інформацію для розв'язування власно-аналітичних задач (перспективного, стратегічного аналізу);

- для прийняття оперативних, поточних і перспективних уп­равлінських рішень і оцінки результатів їх реалізації,

- для оцінки ефективності діяльності відповідальних осіб. Друга група задач охоплює складання прогнозів, оцінку пер­спективних варіантів розвитку підприємства, дослідження його внутрішнього і зовнішнього середовища, що складає зміст перспек­тивного і стратегічного аналізу.