Особливості організації перспективного і ретроспективного аналізу

За часом дослідження процесів і явищ економічний аналіз поділяють на перспективний і ретроспективний.

Перспективний аналіз — це аналіз результатів господарської діяльності з метою визначення їхніх можливих значень у майбут­ньому. Такий аналіз проводиться до здійснення господарських опе­рацій. Його завданнями є: прогнозування господарської діяльнос­ті; наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікувано­го виконання плану.

Перспективний аналіз спрямований на обґрунтування еко­номічної стратегії управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; дослідження забезпеченості підприємства матеріальни­ми, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком вироб­ництва; опрацьовування запобіжних щодо можливих недоліків за­ходів; виявлення причин та факторів, які можуть негативно впливати на результати діяльності підприємства; вивчення попиту на продукцію і дослідження портфелю замовлень.

Основна функція перспективного аналізу — сприяння підви­щенню ефективності виробництва, його інтенсивності і конкурен­тоспроможності підприємства.

Важливе значення для підприємства в умовах ринкової еко­номіки має стратегічний аналіз, який використовується для визна­чення основних довгострокових тенденцій і факторів розвитку гос­подарської діяльності, оцінки можливих варіантів майбутнього підприємства і його стратегічних альтернатив. Стратегічний аналіз забезпечує вибір найоптимальніших перспективних рішень.

Ретроспективний аналіз використовується для: контролю за ви­конанням плану; виявлення внутрішньогосподарських резервів;

об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємства. Він прово­диться після здійснення господарських операцій.

Методика ретроспективного аналізу спрямована на: порівнян­ня фактичних результатів діяльності; визначення величини впливу факторів на зміну результатів діяльності підприємства; підрахунок резервів підвищення ефективності виробництва; визначення шляхів мобілізації знайдених резервів.

Ретроспективний аналіз поділяється на оперативний і підсумко­вий.

Оперативний аналіз використовується для виявлення недоліків, визначення їх впливу на господарські процеси, застосування за­собів для усунення небажаних наслідків, прийняття оперативних управлінських рішень. Оперативний аналіз проводиться одразу після здійснення господарських операцій, зміни ситуацій за короткі проміжки часу (зміна, доба і т.п.).

Джерелами інформації для оперативного аналізу є: первинна документація; дані оперативного обліку; матеріали особистого спостереження. Методика оперативного аналізу спрямована на дослідження переважно натуральних показників.

Значення оперативного аналізу полягає в тому, що він дозволяє своєчасно виявляти причину недоліків у роботі підприємства, їхніх конкретних винуватців і оперативно застосовувати відповідні захо­ди для усунення виявлених недоліків.

Підсумковий аналіз здійснюється після закінчення певного цик­лу господарської діяльності та одержання відповідної звітності. На відміну від оперативного аналізу він проводиться на всіх рівнях економіки. Підсумковий аналіз досліджує вартісні показники за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності, тому він характери­зується точністю розрахунків і вірогідністю вихідної аналітичної інформації.

Значення підсумкового аналізу полягає в тому, що він ком­плексно вивчає господарську діяльність підприємства; уможлив­лює виявлення внутрішньогосподарських резервів, мобілізацію знайдених резервів у майбутніх періодах; є основою перспективно­го аналізу. Основним недоліком підсумкового аналізу є те, що ви­явлені за його результатами резерви означають назавжди загублені можливості підвищення ефективності виробництва, оскільки відно­сяться до минулих періодів.