Тема. Різноманітність та класифікація хрящових та кісткових риб

Мета: розглянути основних представників класу хрящових та кісткових риб.

Обладнання: малюнки та фотографії представників даного класу.

Хід роботи

В ході ознайомлення з нижчевикладеним матеріалом заповніть таблицю:

 

Ряд, роди- на	Представ- ники (види)	Де меш- кають	Чим жив- ляться	Чисель- ність ряду	Практичне значення	Інше (найбільш цікаве)

 

Клас хрящові риби

В наш час хрящових риб поділяють на два підкласи: пластинчастозяброві та суцільноголові або химерові. До першого підкласу відносять два надряди - надряд акули і надряд скати. Всього відомо близько 730 видів хрящових риб.

Надряд акули. Він об‘єднує близько 350 видів, серед яких є ненажерливі хижаки, донні мешканці та планктонні форми. Звичайно, за кількістю видів переважають хижаки. Відомість акулам надали досить часті випадки нападу їх на людину. Це такі види, як тигрова акула, біла акула, акула-молот, піщана акула та деякі інші.

Взагалі до цього кривавого списку відносять близько 50 видів. Переважна більшість нападів припадає на тропічні води.

Родина піщані акули. Мешкають в прибережних районах Атлантичного океану та Середземного моря (звичайна піщана акула). Зафіксовані випадки нападу на людей у водах Південної Африки. Дорослі екземпляри досягають 3 м і більше. Зрозуміло, що така риба здатна перекусити людину навпіл.

Ще небезпечніша австралійська піщана акула, на рахунку якої не одне людське життя.

Родина оселедцеві акули. До цієї родини належить найкрупніша хижа акула - кархародон, або біла акула. Найбільший виміряний розмір - 6,4 м. Звичайні розміри - це 5 - 6 м з вагою 600 - 3200 кг. Щелепи озброєні потужними зубами, здатними легко перекушувати жертву. Це найбільш небезпечна для людини акула.

Відомі випадки нападу навіть на човни. Атакує кархародон як у відкритих водах, так і поблизу узбережжя. В Австралії її називають «білою смертю». Інший представник цієї родини - сіро-блакитна акула або акула-мако. Розповсюджена в трьох океанах, крім Льодовитого. Її вважають найшвидшою акулою. Відомий випадок, коли загарпунена акула різким рухом звільнилася від гарпуна і стрімко кинулася на людину, яка стріляла і стояла в цей час на березі. Вискочивши на пляж, вона намагалася вхопити чоловіка прямо на березі. Акули-мако можуть нападати і на човни.

Родина сірі акули налічує більш як 60 видів. До цієї родини належить тигрова акула. Мешкає в тропічних та субтропічних водах. Найбільша довжина 4,8 м і середня вага до 600 кг. Ця акула їсть практично все, що потрапляє до пащі. В їх шлунках знаходили птахів, морських змій, куски дельфінів та крокодилів, собак, котів, коров’ячі ратиці, оленячі роги, різне ганчір’я, черевики, мішки з вуглем, консервні бляшанки, коробки з-під цигарок тощо.

Відомо багато випадків, коли знаходили частини людських тіл. Нападають на людину і індійська сіра акула та синя акула. Цікавими є риби з роду супових акул. Назва походить від використання їх плавців для приготування супів. М‘ясо цих акул багате на вітаміни А та D.

Родина молотоголові акули або акули-молоти. Нараховує 7 видів. Найкрупніший представник - велетенська акула-молот. Це швидкі та потужні тварини. В їх шлунках крім звичайної для них їжі з кальмарів, скатів, крабів, знаходили частини людських тіл. Відомий випадок нападу цієї акули прямо на пляжі у Флориді на дівчину всього в 60 м від берега.

Частина акул є донними мешканцями. До таких акул відносяться тварини з родини катранових. До цієї родини належить звичайна колюча акула, або катран. Це невеличка, в порівнянні з іншими, акула - 1 м, а іноді до 2 м. Живе до 25 років. Звичайно тримається на глибині 180-200 м, але у відкрите море не виходить. Це їстівний вид. У Криму з неї виготовляють балики, які за смаком не поступаються осетровим.

Слід також відзначити планктонних акул. Ці велетні морів весь час повільно, із середньою швидкістю 3,5 км на годину, плавають у верхній товщі води, проціджуючи планктон. Родина гігантські акули включає один вид гігантська акула. Довжина тіла 12 - 15 м з вагою 4 т. Років 100 - 150 тому на них вели промисел, видобуваючи, в основному жир з печінки. Їх м‘ясо можна вживати в їжу і подекуди цих акул ще добувають.

Найкрупнішою акулою і взагалі рибою, є китова акула з родини з такою ж назвою - китові акули. Ця акула досягає 15 м довжини, хоча можуть бути і крупнішими - до 20 м. Середня вага коливається в межах 12 - 14 т. Зустрічається у всіх океанах. Живиться планктоном. Це спокійна та миролюбна риба.

Надряд скати. Загальна кількість видів цих хрящових риб - до 340. Скати мають своєрідну форму тіла. Вони зжаті в спинно-черевному напрямку. Така форма тіла свідчить про придонний спосіб життя. Лише деякі з них живляться в товщі води планктоном. На відміну від акул. у скатів зяброві щілини розташовані на черевному боці, а не по боках. Зуби шипоподібні, а не гострі як леза. Довжина тіла коливається від кількох сантиметрів до 6 - 7 м. Скати зустрічаються як в теплих, так і в холодних водах. Багато з них мешкають переважно біля берега на невеликих глибинах. Але є і глибоководні - до 2500 - 2700 м. Окремі види живуть навіть у прісній воді.

Цікавим є ряд електричні скати. Електричні органи розташовані по боках тіла між головою та грудними плавцями. Побудований орган за принципом електричної батарейки. Поодинокий розряд триває 0,03 сек. Найчастіше скат проводить серію ударів - від 12 до100. Напруга струму складає 8 - 220 вольт. Ряд нараховує близько 30 видів. Звичайний електричний скат, який мешкає у східних водах Атлантики та Середземному морі. Це малорухлива риба, що полює за допомогою електричних розрядів. Коли на ската наступити або взяти до рук, то сила удару звичайно не смертельна, але відчутна.

Інші цікаві скати належать до ряду хвостоколоподібних. В першу чергу це найкрупніші в наш час скати - велетенський морський диявол або манта та мобул. У мант ширина тіла досягає 6,6 м, а вага до 2 т. мешкають в тропічних водах всіх океанів. М‘ясо досить смачне, але полювання на них небезпечне. Загарпунені скати довго ведуть боротьбу і здатні тягти моторні човни навіть разом з якорем. Мобули мають дещо менші розміри. Ширина їх тіла досягає 5,2 м і важать вони близько тони.

В Чорному морі мешкає скат морська лисиця, де зустрічається навіть на глибині до 100 м. Морські лисиці відносяться до ряду скатоподібних, або ромботілих скатів. Самки можуть досягати 125 см, а самці 70-85 см довжини.

Інший скат, який мешкає також у Чорному морі, морський кіт або хвостокол. Він належить також до ряду хвостоколоподібних. Назва ряду походить від потужного виросту на хвості. Це небезпечна зброя. Різкими ударами хвоста скат може наносити страшні рани. У тропічних видів цей шип також і отруйний. Відомі смертельні випадки при пораненні цими шипами людей.

Надряд суцільноголові або химерові. Це нечисельна група, яка ззовні мало схожа на хрящових риб. Але встановлено їх походження від давніх акул. Вони зберігають хорду з ледь помітними зачатковими хребцями. Луска майже відсутня. Їх розміри коливаються від 60 см до 2 м. Мешкають на великих глибинах Тихого та Індійського океанах і відсутні в помірних та холодних водах. Ведуть придонний спосіб життя. Відомо близько 30 видів.

Поблизу берегів Західної Європи мешкає химера європейська, яка тримається на глибині 1000 м. В Новій Зеландії зустрічається каллоринх. Його м‘ясо смачне, але тільки в свіжому вигляді, як і в багатьох акул, через деякий час воно починає тхнути аміаком.

Клас кісткові риби

Клас кісткові риби включає два підкласи: лопастепері і променепері. Підклас лопастепері більш давня за походженням група риб. Їм притаманні риси примітивної будови. Частково зберігається хорда, є спіральний клапан. Серед них є хижаки, такі, як надряд кистепері риби і молюскоїди - надряд дводишні риби.

Серед кистеперих риб до наших часів дожив лише один вид - латимерія. Назва цих риб походить від видовжених парних плавців, які дуже скидаються на парні кінцівки наземних хребетних. Ще в палеозої одна з груп кистеперих перейшла на дихання атмосферним повітрям за допомогою парних ніздрів та легень. Саме ця група дала початок наземним хребетним близько 300 млн. років тому в карбоновому періоді. Сучасна латимерія мешкає у водах Коморських островів між Мадагаскаром та Африкою на глибинах до 390 м.

Інша група - дводишні риби - це залишки чисельної в палеозої групи, які в наш час представлені 6 видами рогозубоподібних. Розповсюджені вони в Південній Америці, тропічній Африці та Австралії. Це прісноводні риби, які мешкають у пересихаючих сезонних водоймах. Назва походить від здатності дводишних використовувати для дихання і зябра і справжні легені. Цікавим є мешканець австралійських річок рогозуб. Під час посухи, коли водойми пересихають, рогозуби почувають себе відмінно, переходячи на легеневе дихання. Зарившись у мул, вони чекають сезону дощів. Інші риби з родини лусковиків, наприклад, африканський лусковик - під час посухи із слизу будує захисний кокон. Ще один африканський вид цієї родини великий протоптер досягає 2 м в довжину. Протоптери також під час посухи зариваються у грунт і використовують легені для дихання.

Підклас променепері складає 95% всіх риб, які існують в наш час. Поділ цієї групи риб на ряди ще остаточно не встановлено, тому розглянемо найбільш відомі з них з короткими характеристиками окремих видів.

Ряд осетроподібні. Це досить давня група риб, яка відома ще з юрського періоду. Хорда в них зовсім не костеніє, хребці слабо розвинені. Череп хрящовий, уздовж тіла тягнуться ряди кісткових пластинок. Передня частина голови витягнута у рострум. Тому часто осетрових називають ще хрящокостними рибами. Ззовні вони схожі на акулових риб, але звичайно не споріднені з ними. Поширені осетрові виключно в Північній півкулі.

Найбільших розмірів серед всіх представників ряду досягають білуги та калуги. Білуга є мешканцем Каспійського, Чорного та Азовського морів. При довжині тіла 4 - 5 м вона досягає 1 т ваги у віці в 65 - 70 років. Звичайно середня промислова вага самців та самок складає відповідно 70 та 125 кг. Калуга розповсюджена на Далекому Сході. За розмірами та вагою дещо поступається білузі.

Найдрібнішою серед осетрів є стерлядь. Вона широко розповсюджена в річках Півдня України. Окремі екземпляри виловлювалися навіть в середній течії Сейму (Північно-Східна Україна). Севрюга відрізняється від усіх осетрових видовженим рилом, яке складає 60% довжини голови. Нерест відбувається в річках, а молодь скатується в моря на нагул.

Атлантичний осетер - одна з крупних річкових риб, яка досягає 3 м і ваги більш як 200 кг. Цей осетер є трагічним прикладом негативного впливу людини на природу. Ще в ХІХ столітті він зустрічався в річках Європи та Північної Америки і був промисловою рибою. До середини ХХ століття ця риба практично зникла. Залишилося, як вважають, не більше 1000 особин у басейнах річок Чорного моря.

Російський осетер - мешканець басейнів Каспійського, Чорного та Азовського морів. В Україні цей осетер на нерест піднімається по Дніпру, Дністру, Південному Бугу.

Осетрові є промисловими рибами. Їх м’ясо якісне і смачне, а ікру подають до столу як делікатесну і надзвичайно поживну страву. Найбільш цінних осетрових розмножують штучно.

Ряд оселедцеподібні Риби цього ряду у більшості мають здавлене з боків сріблясте тіло, яке вкрите циклоїдною лускою. Цікаво те, що на боках не видно бічної лінії, бо в лусці немає відповідних отворів. Живляться оселедці планктоном. Ряд поділяють на три родини, серед яких найбільше практичне значення мають родини оселедцевих та анчоусових.

Оселедцеві - це зграйні риби і широко розповсюджені аж до Арктики. Ці риби дають близько 20% світового вилову риби. З основних видів можна відмітити оселедець океанічний, оселедець тихоокеанський, сардина, або івасі, оселедець -чорноспинка, сординела, оселедець чорноморський, оселедець керченський (азовський), кілька, або тюлька, шпрот чорноморський. З родини анчоусових слід відмітити найпоширенішого анчоуса європейського. Крім того анчоус чорноморський, або хамса - найбільш чисельна морська риба. Хамса азовська, наприклад, має найбільшу жирність - до 23-28%. Згадані види анчоусів мають промислове значення.

Ряд лососеподібні. Риби з цього ряду схожі з оселедцевими, але на тілі помітна бічна лінія. Скелет голови має хрящову тканину, а у деяких ще зберігається хорда. До ряду включають чотири підряди: лососевидні, харіусовидні, корюшковидні та щуковидні. Коротко розглянемо основні родини.

Родина лососеві. Це прохідні та прісноводні риби північної півкулі. Одним з найпоширенішим видом є кета. Звичайно мешкає в далекосхідних морях, а на нерест піднімається в річки Колиму, Індигірку, Лєну, Амур. Здійснює далекі міграції на відстань до 2000 км.

Горбуша - до 70 см довжини. Мешкає в районах Командорських, Курильських островів та о. Сахалін. Її міграції менш протяжні, ніж у кети і піднімається вона в річки недалеко.

Сьомга, або лосось благородний є мешканцем північних морів Атлантичного океану. Досягає довжини до 1,5 м і ваги 39 кг. Це цінна промислова риба, запаси якої постійно зменшуються.

Лосось чорноморський - до 110 см і вагою 24 кг. Прохідна риба і охоче селиться в озерах та струмках. На початку травня йде на нерест у річки. Кумжа дуже схожа із сьомгою. Має кілька різновидів. Її карликову форму називають форель, яка мешкає в гірських озерах, річках, струмках. Має велике промислове значення і тому її розводять також штучно. Форель озерна поширена в північних холодних озерах. Форель струмкова є різновидом чорноморського лосося і мешкає в гірських озерах та струмках України. Форель райдужна походить з Північної Америки. Слід відмітити також цінні види лососевих такі, як сиги, лосось каспійський, омуль байкальський.

Частина видів є осілими і прісноводними, як, наприклад, лосось дунайський, або таймень дунайський.

Родина харіусові включає риб річок із швидкою течією та холодних озер Європи, наприклад харіус європейський. До родини корюшкових відносяться невеличкі зграйні риби. Це корюшка звичайна, яку розводять також штучно та промисловий вид мойва.

До родини щукових відносять невелику кількість хижих риб - всього 5 видів. Основним представником є щука звичайна, спіймати яку кожний рибалка і малий, і великий вважають за честь. Це швидкоростуча риба, м‘ясо якої дієтичне, бо містить всього 2 - 3% жиру. Існує багато легенд про вік, розміри та агресивність щук. Звичайно вік щук не перевищує 20 років, і її розміри - близько 1,5 м з масою 35 кг.

Ряд коропоподібні До цього ряду відносять риб з циклоїдною лускою, а у деяких тіло голе. Серед цікавих представників слід відзначити харациновидних риб, які населяють прісні водойми тропічної Африки та Америки. За красиве забарвлення та відносно малі розміри деякі види тримають в акваріумах. Це сумнозвісні піраньї та тетри вогняні, неонові рибки, тернеції тощо.

До цього ряду відносять електричних вугрів, який мешкає у водах Амазонки та її притоках. Вони досягають 1 - 3 м довжини. На головному кінці міститься позитивний полюс, а на хвості негативний. Найбільша напруга сягає 650 в, а сила струму близько 0,5 - 0,75 а. При такій потужності електричних ударів людина може втратити навіть свідомість.

Риби з родини короповидних широко представлені в наших водоймах. Це піскар, плітка, сазан, або дикий короп, краснопірка, лящ, лин, густера, в‘юн, щипівка, карась золотий, карась сріблястий тощо. Часто для зариблення водойм використовують гібридну форму короп-карась. З карася сріблястого близько 2000 років тому у Китаї була отримана селекційна форма - золота рибка, яка є однією із найулюбленіших акваріумних риб. Зараз відомо понад 15 порід цієї рибки, тривалість життя яких 35 - 40 років. З інших мешканців наших акваріумів можна відмітити расбори, даніо реріо, брахіданіо та малабарський даніо, а також африканський лабео.

У ставках та інших водоймах України з‘явилися акліматизовані види. Це амур білий - виходець з Далекого Сходу, товстолобик - «житель» Східної Азії. З інших риб можна відзначити підвид плітки - тараню та рибця чорноморського, які мешкають на опріснених ділянках морів та в річках.

Ряд сомоподібні. У риб з цього ряду відсутня луска. Рот озброєний кількома парами вусиків. Їх розміри коливаються від кількасантиметрових карликів до трьохсоткілограмових особин 4 - 5 м довжини. Більша частина видів є мешканцями субтропічних та тропічних вод всіх континентів. Сом звичайний, або європейський може досягати довжини 5 м і ваги 300 кг. Є відомості, що у Дніпрі в 30-х роках був спійманий екземпляр вагою 420 кг. Сом є типовим хижаком і поїдає все, що здатний проковтнути - рибу, птахів, водяних щурів тощо. М‘ясо жирне і смачне і вживається у різному вигляді. Живе 80 - 100 років. В акваріумах розводять невеличких сомиків з родини каліхтових - корідораси та каліхти.

Ряд окунеподібні. Найкрупніший ряд, який містить близько 150 родин з 6 000 видів. До родини окуневих відноситься наш окунь звичайний. Це типовий хижак, який полює наздоганяючи жертву. Ктеноїдна луска зменшує тертя об воду, надаючи переваги у швидкості. Може досягати ваги 3 кг. Окунь небажаний гість у ставках із штучним риборозведенням, бо з‘їдає майже всю ікру та мальків.

Судак звичайний поширений по всій Україні і є цінною промисловою рибою. Йорж частенько є об‘єктом підлідного лову. Серед морських мешканців слід відзначити ставридових і серед них ставриду середземноморську та її підвид ставриду чорноморську. Інший вид - султанка звичайна, або барабулька - є також мешканцем Чорного моря. Бризкуни водойм Бірми, Індії, Індонезії, Філіппінських островів оригінально полюють на комах, збиваючи їх краплями води, які вибризкують з рота.

До окуневих відносяться і риби-причепи. Їх спинний плавець видозмінився у присосок. За його допомогою причепи прилипають до акул, китоподібних, черепах і подорожують на значні відстані. Також відомі бички, які є об‘єктом найпоширенішого аматорського рибальства, скумбрії, пеламіди, тунці, меч-риби, які досягають ваги 400 - 500 кг та інші.

Найбільш зацікавлені можуть додатково ознайомитися з рибами з рядів камбалоподібних, скорнеподібних, вудильникоподібних, голотілоподібних, карпозубоподібних, вугреподібних та інших.

 

Екологія риб

Риби - первинноводні мешканці, тому ті, чи інші властивості та показники води зумовлюють придатність середовища існування. До таких властивостей відносять: 1) прозорість; 2) температура; 3) наявність газів та солей; 4) тиск; 5) течії та їх напрямок тощо.

Так, прозорість впливає на успішність пошуку їжі за допомогою органів зору. Світло також впливає на статеве дозрівання риб та їх готовність до нересту. При недостатньому освітленні у риб виникають авітамінози (недостатність вітамінів в організмі). Температура впливає практично на всі боки метаболізму риб. Це живлення, розмноження, ріст, розвиток, травлення, кровообіг, активність рухів та інші фізіологічні процеси. Граничні температури, при яких живуть риби, становлять 31 - 45^ОС для тропічних видів. Арктичні види риб живуть при досить низьких температурах. Так, наприклад, нерест щуки, в‘язя, окуня проходить при 4 - 5^ОС.

Одним із важливих показників води є розчинений кисень. Найбільше кисню у верхніх шарах водойм. Температура види також впливає на його кількість. Так у холодній воді кисню більше, ніж в теплій.

З прісноводних риб найбільше кисню потребують форель, кумжа. Риби стоячих водойм - сазан, плітка, йорж, окунь - задовольняються втричі нижчою його кількістю. А карась та лин взагалі потребують мінімум кисню. Часто при зимівлях риб кисню у водоймі стає недостатньо. Тоді виникає задуха. В цей відповідальний період необхідно допомогти рибам, прорубуючи ополонки для надходження кисню до води.

Риби дуже негативно реагують на підкислення води і намагаються уникнути кислої ділянки водойми. Важливого значення набуває солоність, яка зумовлює щільність води. Різниця осмотичного тиску прісної та солоної води не дозволяє багатьом рибам змінювати водойми з прісної на морську і навпаки.

За відношенням до солоності води риб поділяють на такі екологічні групи: морські, прохідні, напівпрохідні та прісноводні. Морські все життя проводять у солоній воді. Це, наприклад, акули, скати, химерові, сардини, камбали, макрелі тощо. Прохідні риби основну частину життя проводять у морі, а на нерест йдуть у річки, або навпаки (річкові вугри) - лососі, кета, горбуша тощо. Напівпрохідні живуть у гирлах річок, де морська вода частково опріснена, а зимують і розмножуються в річках - лящ, сазан, сом, судак тощо. Ці риби також можуть жити осіло в прісних водоймах. Прісноводні риби живуть виключно в прісній воді, не виходячи в моря.

Певні види риб по-різному розташовуються у товщі води. За цією ознакою їх також поділяють на групи. Так пелагічні риби надають переваги відкритим водним просторам, а прибережні, або літоральні живуть на мілководдях з багатою харчовою базою. Окрему групу складають глибоководні, або абісальні риби, які мешкають у вічному мороці на глибинах до 10 000 м. Звичайно, зовнішність, форми, забарвлення цих груп риб суттєво відрізняється. Так, пелагічні риби мають торпедоподібне тіло і є чемпіонами в швидкостях пересування. Меч-риба при нанесенні удару - 90 км/год, летючі риби при виході з води - 65 км/год, блакитні акули - 42 км/год Їх забарвлення неяскраве. Навпаки, прибережні риби мають різноманітну форму тіла. У камбали та скатів воно сплюснуте, у морської голки - витягнуте, у інших має форму диску тощо. Забарвлення буває яскравим та строкатим. Плавають літоральні риби порівняльно погано. Глибоководні риби або сліпі, або навпаки мають телескопічні очі, величезну пащу з потужними гострими зубами та цілий ряд пристосувань для витримування величезного тиску. В прісних водоймах поділ риб за розміщенням у товщі води досить умовний. В прибережній зоні частіше зустрічаються окунь, щука, лин, плітка, густера, карась, в‘язь. Донними рибами є лящ, йорж, сом, піскар, стерлядь тощо.

За способом добування їжі риб також умовно можна поділити на хижих та мирних. З наших хижих риб можна назвати щуку, судака, окуня, голованя, сома тощо. В морях їх перелік більш широкий. Це акули, окуні, лососеві, тріска тощо. Полювання може відбуватися із засідки, як, наприклад, це роблять щуки. Або, маючи переваги в швидкості, наздоганяючи жертву - окуні, тріска, акули. Інші хижаки намагаються «обдурити» легковірних риб. Лежачи на дні, вони рухають вусиками, імітуючи червів, або як риби-вудильники, смикаючи видозміненим плавцем, який схожий на маленьку рибку.

Мирні риби звичайно не чисті вегетаріанці. Крім рослинної їжі в їх раціоні багато безхребетних. Живляться ці риби планктоном або на дні. Деякі риби полюють на комах, як це, наприклад, робить форель.

У водних екосисТема. х риби займають провідні трофічні рівні, складаючи велику групу консументів.

 

Рисунок 1 - Схема кругообігу речовин та харчових ланок в екосисТема. х водойм.

Значення риб у житті людей важко переоцінити. На першому місці звичайно стоїть їх господарська цінність, як джерела харчового білка. Риболовний промисел відомий ще з доісторичних часів. На археологічних розкопках селищ людей кам‘яної доби знаходять кісткові гарпуни, грузили для сіток, залишки риб. Навіть в наші часи для народів, які живуть по берегах холодних морів риба є майже єдиним джерелом їжі. Серед всієї продукції солоних та прісних водойм чільне місце належить саме рибам. М‘ясо цих тварин містить 20 - 40% білків та жирів. Високий ступінь їх перетравлення - жирів 91%, а білків - 97%. Крім цього у риб‘ячому м‘ясі багатий набір вітамінів А,В, D та мікроелементів - йоду, марганцю, сірки, заліза, фосфору, кальцію тощо.

З метою масового вилову риби застосовують промислове риболовство у місцях її скупчення. Так, в Україні основними промисловими видами риб є морські риби - ставрида, скумбрія, хамса, оселедці азовські, бички, білуга, севрюга, осетер.

Але рибна промисловість нашої країни не обмежується лише виловом, а і здійснює риборозведення та акліматизацію нових видів риб. У більшості районів побудовані спеціальні ставкові господарства, де вирощують окремі види риб. Це штучно отримані породи сазана - короп та різновид кумжі - форель. Успішно акліматизовані в наших ставках азіатські види - товстолоб, білий амур.

Провадиться наукова робота з отримання продуктивних гібридів. Так, гібрид білуги та стерляді - бестер - вдало поєднав смакові якості стерляді та великі розміри білуги. Схрещування коропа та карася дало гібридну форму короп-карась, названий золотим гібридом. Також були проведені досліди по гібридизації сазана і коропа, сазана і лина, лина і карася. Гібриди швидко ростуть і більш стійкі до несприятливих умов. Деякі з них стали промисловими.

Певне місце в житті людини займає спортивне рибальство. Рибалки отримують справжнє задоволення від бажаних результатів, милуються красою природи. Можливо в певних ситуаціях у них не підніметься рука на каліцтво та знищення цієї краси.

Не можна не згадати естетичного значення акваріумного рибоводства. Утримання та розведення риб у наших домівках потребує неабияких знань біології та вмінь у розведенні риб. Звичайно. початківці починають з утримання та розведення живородних риб, як більш невибагливих. Потім поступово переходять до більш складних методик розведення, отримуючи непідробну насолоду від результатів своєї праці. Крім того, акваріум допомагає підтримувати мікроклімат в квартирі, регулюючи вологість повітря, надає оригінальності інтер‘єра житла.

 

Лабораторна робота 30