Авеста (від awastвg — основа)— священна книга зороастризму та його представників,послідовників Заратуштри, котрий виступав як великий реформатор маздаїзму, найдавнішої політеїстичної релігії іранців, і підніс культ Агура-Мазди як втілення чистого добра. Це дає підставу іранським вченим, починаючи з епохи суфізму, твердити про споконвічний монотеїзм іранців. Навпаки, певні європейські дослідники ладні протиставляти «арійський» монотеїзм Біблії. Реальна ж основа вчення Заратуштри та тексту «Авести» свідчить про те, що Агура-Мазда мислиться невід'ємним від свого двійника, лихого Ангроманью. Це більш нагадує рівновагу Вішну й Шиви в індуїзмі або універсальну схожу модель «ян-інь», ніж справжній монотеїзм, хоча людина має бути на боці світозарногоАгура-Мазди. Книга містить стародавні гімни, молитви, вислови, легенди. Всього — 21 книга.Збереглася лише чверть священного тексту, що вражає високою культурою мислення його творців, сприймається водночас і як пам'ятка художньої літератури міфологічного характеру: тут чимало поетичних фігур, трапляються випадки початкового римування, багатство інструментування (асоціації, алітерації) тощо.
Повністю збереглась лишень книга Вендідат, де розповідається про створення світу, історію людства, є тлумачення про охорону ритуальної чистоти.
5 книг:
Ясна — «Вшанування», зороастрійське богослужіння, центральною частиною якого є Гати — в яких викладено вчення пророка Заратуштри.
Відевдат — «Закон проти демонів» про створення світу, історію людства, тлумачення про охорону ритуальної чистоти.
Вісперед — «Всі владики», доповненя до «Ясни», тут вшановуються всі охоронці благих творінь.
Яшти — «Гімни», присвячені Ахурі-Мазді і його благим творінням.
Хорде Авеста — «Мала Авеста», збірник щоденних молитов.
Також збереглися деякі фрагменти інших книг Авести.Найдавніша частина «Авести» — гати (частина Ясни) вважається безпосереднім твором Заратустри (Зороастра).
Проаналізуйте специфіку літератури Стародавньої Палестини.
Близько VII ст. до н. е. єврейським народом була створена — Біблія. Ця назва походить від назви міста Бібл, жителі якого виробляли папір першими в Передній Азії. Книжки з паперу стали називати біблами, або бібліями. Біблія складається зі Старого та Нового Завітів. У Старому Завіті розповідається про створення світу Богом (за свідченнями Біблії, це сталося в 3760 р. до н. е.), перших людей, усесвітній потоп, переселення євреїв у Ханаан, період вавилонського полону.Тривалий час вважалося, що Біблія — це просто зібрання релігійних правил і оповідок. Але з часом історики знайшли археологічні та письмові підтвердження окремих фактів, згадуваних у Біблії. У нижній течії Тигру та Євфрату археологи знайшли наукові свідчення про повінь-катастрофу на цих річках; навіть сьогодні там можна спостерігати бурхливі розливи, які жахають своєю силою та могутністю. Такі повені могли породити перекази про всесвітній потоп. Окрім цього, у Старому Завіті є цінні відомості про історію стародавньої Палестини, про життя єврейського народу, його відносини із сусідніми державами — Вавилоном, Ассирією та навіть Римом. Це дає змогу припустити, що славетні царі Ізраїлю — Саул, Давид, Соломон і по-дії, пов'язані з їхнім царюванням, також мали місце в давнину. Біблія є важливим джерелом знань з історії Стародавнього Сходу, особливо Близького Сходу.
Висвітліть особливості становлення культури ранньої Японії. Поміркуйте, як географічні та кліматичні особливості вплинули на становлення культури та психологічних особливостей японців.
До 19-го сторіччя, основний вплив на японське мистецтво робили Китай і Корея, але естетика, що відрізняла японців, була присутня у цієї нації з самого початку розвитку. Вони как-би уміють розмовляти з природою і ефемерним, що породило мистецтво ікебани, в якому без оздоб навчилися повторювати форми і хаотичність природи. Також японці славляться своїми карикатурами, від ранніх Zen картин, писанних чорнилом, до коміків сучасності. Простежується якась дикість і пристрасть в їх гротеску, від сувоїв буддиста, що зображає всі жахи пекла до висококваліфіковано зображених органів тіла людини в друкарських виданнях за старовинною технологією друку на дерев’янім блоці, періоду Edo.Японська естетика відобразилася і в архітектурі, від витончених святинь Shinto і храмів Будди до замків, розроблених з таким розрахунком, щоб підтримувати прохолоду літом і надавати захист при землетрусах. Точний розрахунок присутній в розробці дизайну японських садів, прискіпливо спроектованих так, що вони є прекрасним видовищем незалежно від того, з якої позиції на них дивитися.Дві найбільш відомих напрямів японського театру - це kabuki (мелодраматичний) і класичний, обидва ці напрями можна відмітити в Токіо, Кіото і Осака. Стародавній японський театр використовує барабани і споконвічно японські інструменти, такі, як цитра, гобой і флейта.
