Меліорованіземлі (зрошувані, осушені) - цечастиназемельнихугідь, на яких проведено комплекс інженерно-гідротехнічнихзаходівз метою регулювання водно-повітряного режиму, збереженнятавідтворенняродючостігрунтів, поліпшенняїхекологічного стану,запобіганнявпливунегативнихприроднихявищ.
Використаннямеліорованих земель повинно здійснюватись без погіршенняеколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовахвідновленняабопокращенняекологічноїситуації та родючостіґрунтів. Забороняєтьсязастосуваннязаходів, щопризводять до погіршенняякостіземельнихділянок. Господарськадіяльність на територіяхпідвищеногоекологічногоризику, яка можезавдаватишкодиіншимземлевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути зміненаабоприпинена.
Намеліорованихугіддях з незадовільнимеколого-меліоративнимстаномземельїхвикористаннямаєздійснюватисьнаосновінауковихрекомендаційіззастосуваннямкомплексуприродоохоронних і меліоративнихзаходівтатехнологій з покращенняякостіземель.
Загальна система обмежень на використання земель даноїкатегоріївключає:
- обов'язковезастосуванняґрунтозахиснихрежимівзрошення та осушення за умовипостійноїроботивертикальногоабо горизонтального дренажу;
- застосуванняґрунтозахисних систем землекористування, науковообґрунтованихсівозмін, обробіткуґрунту, відповіднихзасобів і техніки поливу абоводовідведення;
- застосуваннятехнологійзміннихнормщодополивів, хімічноїмеліораціїґрунтів і води, удобреннятадоглядузапосівамитощо.
Тому при розробціпроектіворганізаціїтериторії на меліорованих землях спеціалістипроектнихорганізаційзавждинамагалисяосушеніземлітрансформувати в ріллю. Але не завждиприроднікормовіугіддя, якітрансформувалися в ріллю, в силу ґрунтових, гідрологічних, рельєфних та інших умов забезпечувализбільшеннявиходупродукції, а навпаки, ціннімеліорованіземлібулоперетворено в низькопродуктивніорніземлі. Тому здійсненнютакоїтрансформації повинно передуватидетальневивченнякожноїділянкиземлі. Безцьоготрансформаціявтрачаєбудь-якийзміст.
Особливості організації використання техногенно забруднених земель.
Техногенно забруднені землі - це землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей.
До техногенно забруднених земель відносяться землі радіаційно небезпечні та радіоактивно забруднені, землі, забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами тощо. При використанні техногеннозабруднених земель враховуються особливості режиму їх використання.
Особливості режиму і порядку використання техногенно забруднених земель встановлюються законодавством України.
Техногенно забруднені землі сільськогосподарського призначення, на яких не забезпечується одержання продукції, що відповідає встановленим вимогам (нормам, правилам, нормативам), підлягають вилученню із сільськогосподарського обігу та консервації, що також встановлюється законодавством України.
Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок.
Необхідна розробка і прийняття спеціального нормативно-правового акта, яким буде визначено порядок використання зазначених земель.
