Права та обов’язки акредитованої випробувальної лабораторії

Акредитована випробувальна лабораторія має право:

— зазначати в рекламних матеріалах, у різних документах (у тому числі в тих, що містять результати випробувань), що вона акредитована в Системі;

— разом з органом з сертифікації визначати конкретні терміни проведення випробувань продукції, що сертифікується;

— установлювати форму протоколу випробувань;

— укладати з іншими лабораторіями субпідрядні договори на проведення конкретних випробувань (в галузі акредитації) за умови, що ці лабораторії акредитовані в Системі на проведення цих самих випробувань.

А кредитована лабораторія відповідно до статусу акредитації зобов’язана:

— підтримувати відповідність до вимог акредитації, що встановлені цим документом;

— забезпечувати достовірність, об’єктивність та точність результатів вимірювань та випробувань, яка вимагається;

— приймати на випробування з метою сертифікації тільки ті зразки, що ідентифіковані на відповідність технічній документації на них;

— заявляти про акредитацію тільки з тих випробувань, що входять до галузі акредитації;

— вести облік усіх претензій за результатами випробувань, які заявляються;

— інформувати органи, що доручили лабораторії проведення випробувань продукції, про результати випробувань;

— не використовувати права акредитованої лабораторії після закінчення терміну дії атестата акредитації;

— своєчасно сплачувати витрати, що пов’язані з проведенням інспекційного контролю.

Акредитована лабораторія щодо Держстандарту України (органу з акредитації) зобов’язана:

— забезпечити доступ у відповідні приміщення для перевірки відовідності лабораторії вимогам акредитації та (або) спостереження за виконанням робіт з випробувань, надавати можливість ознайомлення з результатами внутрішніх перевірок системи забезпечення якості випробувань або перевірок на якість проведення випробувань;

— брати участь у проведенні робіт з зарубіжного та (або) міжнародного визнання акредитованих лабораторій та (або) Системи взагалі;

— проводити випробування для перевірки технічної компетентності під час інспекційного контролю;

— надавати в разі необхідності та за погодженням із замовником зразки продукції, що випробовується, для проведення їх порівняльних випробувань в інших лабораторіях;

— брати участь в разі необхідності в порівняльних випробуваннях;

— погоджувати з Держстандартом України (органом з акредитації) зміни в статусі, а також сповіщати його про зміни в структурі, технічній оснащеності, в

— стандартах та інших нормативних документах, що можуть вплинути на точність, об’єктивність та достовірність результатів випробувань або на галузь діяльності лабораторії, що визначена під час акредитації;

— надавати звіти про власну діяльність.

Акредитована випробувальна лабораторія має право разом з органом із сертифікації встановлювати терміни проведення випробувань продукції, послуг, що сертифікуються, форму протоколу випробувань, укладати субпідрядні договори на проведення заданих робіт тощо.

Рис. 2.5. Можливості акредитації випробувальних лабораторій

 

Лабораторія зобов'язана:

— забезпечувати задані достовірність, об'єктивність і точність випробувань;

— приймати на випробування тільки зразки, що ідентифіковані на відповідність до технічної документації;

— вести облік усіх претензій за результатами випробувань;

— інформувати вищі органи із сертифікації щодо результатів випробувань;

— своєчасно оплачувати витрати на інспекційний контроль;

— забезпечувати вільний доступ для акредитаційного контролювання її діяльності;

— брати участь у проведенні робіт з міжнародного визнання акредитованих лабораторій та Системи в цілому;

— надавати звіти щодо власної діяльності;

— надавати замовникові можливість спостереження за випробуваннями його продукції, послуг;

— реєструвати та забезпечувати конфіденційність результатів випробувань продукції, послуг, розрахунків, їх збереженість тощо.

В акредитованій лабораторії має бути необхідна актуалізована документація (нормативні документи, стандарти, технічні умови, правила, рекомендації, методики випробувань, протоколи, інструкції, робочі журнали, звіти тощо). Кожний співробітник лабораторії мусить бути компетентним у закріпленій сфері діяльності, знати свої права та обов'язки, мати професійну підготовку, кваліфікацію та досвід проведення випробувань, бути атестованим на право проведення заданих випробувань, комунікабельним тощо. Підтвердженням акредитації лабораторії є:

— позитивне рішення Держспоживстандарту України щодо її акредитації;

— затверджене Держспоживстандартом України "Положення про випробувальну лабораторію";

— угода між Держспоживстандартом України та лабораторією;

— внесення лабораторії до державного Реєстру Системи;

— затверджений атестат акредитації лабораторії;

— узгодження умов інспекційного контролю лабораторії.

Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій здійснює Держспоживстандарт України або, за його дорученням, територіальні центри із сертифікації шляхом періодичних перевірок їхньої діяльності, участі в їхній роботі представників Держспоживстандарту України, надання лабораторією регулярної інформації щодо проведених нею випробувань, збору та аналізу інформації від організацій, що здійснюють громадський та державний контроль за якістю продукції, послуг.

Дострокове припинення акредитації лабораторії або її скасування можуть бути здійснені в разі невідповідності її вимогам, що висунуті до неї, та самостійного рішення лабораторії щодо дострокового закінчення дії її акредитації.