Відповіді
на запитання з навчального предмету
“ВІЙСЬКОВЕ ХАРЧУВАННЯ ТА ХЛІБОПЕЧЕННЯ’’:
Оснговні положення збалансованного харчування військовослужбовців.
У визначенні вимог до харчування і розробки норм забезпечення військовослужбовців продовольством в основу покладені наукові дані про оптимальну потребу людини у харчових речовинах.
Ці наукові дані сьогодні узагальнені в принципах про збалансоване харчування, основною вимогою якого є повна відповідність (адекватність) хімічного складу їжі потребам організму.
Наукове обгрунтування раціонів харчування припускає диференціацію їх для окремих контингентів військовослужбовців з вмісткістю в них харчових речовин в залежності від характеру військової діяльності, тобто від рівня фізичних і нервово-психічних навантажень, віку, маси тіла, кліматичних умов та інших факторів.
Обов'язковою умовою повноцінного харчування є також його енергетична (кількісна) адекватність, яка припускає відповідність енергетичної цінності їжі, що вживається, енерговитратам організму та своєчасне поповнення резервів енергетичних речовин, які втрачаються.
Таким чином, в основу нормування повинні бути покладені принципи кількісної і якісної адекватності раціонів потребам організму, шо суттєво впливає на функціональний стан нервової системи.
У відповідності з потребою організму у харчових речовинах і енерговитратам и військовослужбовців Збройних Сил умовно можна розділити на такі групи:
1 група - особи, праця яких не пов'язана з витратами фізичної
енергії, або потребує невеликих фізичних зусиль (розумова праця і великі
нервові напруження - диспетчери, оператори пультів управління;
службовці, які працюють сидячи).
2 група - особи, зайняті механізованою працею, обслуговуванням
техніки (зв'язківці, телеграфісти, радіоелектронщики, медперсонал).
3 група - особи механізованої праці із значними витратами фізичної
енергії (водії, механіки-водії бойової та іншої техніки, плав склад кораблів,
та інших суден і т. і.).
4 група - особи немеханізованої праці або частково механізованої,
праця яких пов'язана зі значною витратою фізичних зусиль (плавсклад
підводних човнів, льотчики, піхота, особовий склад інженерних та
розвідувальних підрозділів та інші).
Якщо в основу вимог щодо харчування цих груп покласти калорійний еквівалент, то ми будемо мати такі показники:
1. Асортимент продуктів продовольчого пайка для осіб 1-ї групи
повинен забезпечити надходження в організм людини такої кількості
харчових речовин (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини), щоб
загальна калорійність складала близько 3000-3100 ккал.
2. Для осіб 2-ї групи - 3000-3500 ккал.
3. Для осіб 3-ї групи - 3500-4000 ккал.
4. Для осіб 4-ї групи - 4200-5000 ккал.
Слід зазначити, що фізіологічні норми харчування не повинні розглядатися, як постійні і незмінні величини. Необхідність удосконалення їх обумовлена, перш за все, зміною характеру праці та побуту, уточненням наукових даних про харчування, зміною структури продовольчих ресурсів і економічних можливостей держави.
Одним із шляхів удосконалення пайків є їх уніфікація, яка дозволяє зменшити їх кількість, покращити структуру і харчову цінність пайків. Приклад: розробка нових пайків в ГПУ.
При розробці нових і уніфікації діючих норм забезпечення до них пред'являються такі вимоги:
• за енергетичною цінністю раціони пайків повинні поповнювати витрачену енергію військовослужбовців;
• удержувати у відповідності до вимог збачансованого харчування усі необхідні речовини у оптимальних для того чи іншого контингенту військовослужбовців кількісних співвідношеннях;
• за асортиментом і кількістю продуктів забезпечувати
приготування різноманітних страв за прийнятими у військовому
харчуванні рецептурами і технології з урахуванням можливостей кухарів і
технічних засобів приготування їжі;
• забезпечувати приготування гарячої їжі у відповідності до вимог
режиму харчування.
