Ф.Ліст наука про нац. Господарювання

Першим теоретиком протекціонізму як умови переходу до

капіталістичної економічної системи був Фрідріх Ліст. Його теорія

виникла на основі ідеї національної єдності Німеччини і була обумовлена

історичними особливостями розвитку цієї країни. Л. поділяє ліберальні

ідеї. Основна його робота це книга “Національна система політичної

економії, міжнародної торгівлі, торгова політика і німецький митний

союз”. На думку Л., класична політична економія висунула космополітичну

теорію, що розглядає суспільство як загальносвітову спільність людей. За

основний метод дослідження він бере “повчання історії”. На його думку,

народи в своєму розвитку проходять такі фази: первинне варварство,

скотарський, аграрний, аграрно-мануфактурний,

аграрно-мануфактурно-комерційний періоди. До продуктивних сил

суспільства Ліст відносить стан розвитку різноманітних суспільних

інститутів: уряду, преси, духовних закладів, моралі, мистецтв, суду-

нематеріальних факторів. Капітал включає матеріальне багатство, природні

та набуті здібності людей. Продукція с/г є конкурентоздатна і залежить

від успіхів індустрії. Теорія Ліста- це меркантилізм 19 ст., зброя

політики національної відособленності і перехідного періоду до вищої

стадії розвитку.

 

 

Історична школа Німеччини

У середині ХІХ ст. надзвичайно загострилася класова боротьба у

Німеччині. Результатом цього загострення були європейські революції

1848-1849 рр. У 40-х роках у Нім. на політичну арену виступають Маркс і

Енгельс. Так, у ХІХ ст. в Нім. як реакція на марксизм і класичну школу

виникає так звана історична школа.

 

Засновниками ІШ були В.Рошер, Б.Гільдебранд, К.Кніс. Намагалися

визначити і проаналізувати тенденції сусп. розвитку. Представники ІШ

заперечували загальні закони суспільно-економічного розвитку.

Основоположником ІШ був професор В.Рошер (1817-1894). Праця “Короткі

основи курсу ПЕ з точки зору історичного методу(1843)- де твердить, що

немає загальних законів соціальної економії, а є тільки закони розвитку

економічних факторів. Р. ставить перед собою завдання доповнити і

внити і

розвинути загальновизнану теорію класичної школи.

 

Ідеї ІШ найпослідовніше проводив К.Кніс (1821-1898). Його робота “ПЕ з

точки зору історичного методу” була прикладом наполегливого і

послідовного вирішення цієї проблеми, чого не спостерігалось у Рошера.

К. вважає, що рівень економічної мудрості суспільства і теоретичні

концепцїї, які відображають стан цього суспільства, є результатом певної

передісторії розвитку. Рівень, якого досягло воно на даний момент, є

перехідною фазою його подальшого прогресу. діють в економічній галузі.

 

Б.Гільдебранд(1812-1878).Осн.праця “Політична економія суч.і

майбутнього”. Г. рішуче здійснює нападки на класичну політ-мію: не

визнає об’єктивності дії ек-х законів, принципу індивідуалізму.

Нова історична школа. Г. Шмоллер, Л.Брентано, К. Бюхер, В.Зомбарт

В 70-х роках ХІХ ст.у Німеччині утворилась нова історична школа, ядро

якої створили: Г. Шмоллер (1838-1917) і Л. Брентано (1844-1931). Нова

іст. Шк. спиралася на традиції старої історичної школи. НІШ за своїм

характером не була однорідною. В ній намітились дві течії: консервативна

і буржуазно-ліберальна.

 

Основоположником НІШ став Г.Шмоллер, який очолив консервативний напрям.

Ш. був виразником інтересів великої буржуазії та землевласників, гарячим

прибічником прусської монархії. Своє першочергове завдання він бачив у

боротьбі з марксизмом. Він намагався вилучити з ПЕ соціальні проблеми і

підмінити їх історією народного господарства.

 

Одним з провідних ідеологів буржуазно-ліберального крила НІШ був

Л.Брентано. Основна праця: “Класична ПЕ”. Надавав визначальну роль в

економіці правовому і етичному факторам, обміну,а не виробництву, стояв

на позиціях мінової концепції. Б. намагався вгамувати прагнення

революційних вистурів робітників. Пропагував ідеї “соціального миру”,

посилаючись на досвід англійських тред-юніонів.

 

Значний внесок в економічну науку зробив К. Бюхер (1877-1930) – автор

відомої книги “Піднесення національної економіки”(1893). У цій праці він

досліджує доекономічні стадії індустріальної еволюції.Б. досліджує

новітні форми капіталу, вважає, що нові форми капіталу однаковою мірою

чинять домінуючий на всі верстви суспільства.