Словник основних понять курсу 10 страница

г) не допускати випадків розповсюдження в телерадіопрограмах відомо­стей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність;

д) виконувати інші вимоги, які випливають з цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.

Обов’язки, передбачені частиною першою цієї статті, поширюються і на позаштатних працівників телерадіоорганізації.

У разі висунення творчого телерадіопрацівника кандидатом на виборні посади він має рівні з іншими кандидатами права у використанні телебачення і радіомовлення.

Творчий телерадіопрацівник не має права використовувати своє службове становище в інтересах кандидата, довіреною особою якого він є.

 

Розділ V. ПРАВА ТЕЛЕГЛЯДАЧІВ І РАДІОСЛУХАЧІВ

 

Стаття 40. Захист прав телеглядачів, радіослухачів

Телеглядачі і радіослухачі мають право:

- приймати для індивідуального користування всі програми державних, недержавних, а також зарубіжних телерадіоорганізацій;

- звертатися до телерадіоорганізації, її засновників, Національної ра­ди з зауваженнями та пропозиціями щодо змісту і технічної якості програм і отримувати відповідь безпосередньо у передачах або пись­мово;

- своєчасно отримувати розклад мовлення телерадіоорганізацій;

(статтю 40 доповнено абзацом третім згідно із Законом України від 14.02.97 р. № 70/97-ВР, у зв’язку з цим абзац четвертий вважати абза­цом п’ятим)

- спростовувати розповсюджені телерадіоорганізацією дані, що не відповідають дійсності або принижують честь і гідність громадян.

 

Стаття 41. Захист прав неповнолітніх телеглядачів і радіослухачів

Передачі (фільми), що можуть завдати шкоди фізичному, психічному, моральному розвиткові неповнолітніх, забороняються.

Не допускається без згоди батьків або осіб, що їх замінюють, розповсюджувати інформацію про неповнолітніх, які вчинили злочин, про злочини, вчинені щодо неповнолітніх, а також про самогубство неповнолітніх, якщо така інформація дозволяє ідентифікувати особу неповнолітнього.

Не допускається демонстрування на каналах мовлення фільмів, що мають обмеження глядацької аудиторії, без обов’язкового попередження про ці обмеження у програмах телепередач та перед демонструванням цих фільмів. Ефірний час демонстрування фільмів, що мають обмеження глядацької аудиторії, визначається умовами їх демонстрування відповідно до державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів.

(статтю 41 доповнено частиною третьою згідно із Законом України від 16.07.99 р. № 998-ХІV)

 

Стаття 42. Недопустимість перекручення інформації

Особа, в якої беруть інтерв’ю, або особа, яка надала інформацію для телерадіоорганізації, має право вимагати у письмовій формі перегляду чи прослуховування готового матеріалу перед його трансляцією, а в разі незгоди вилу­чення матеріалу з передачі.

Спори у зв’язку з порушенням норм, викладених у частині першій цієї статті, розглядаються судом.

 

Стаття 43. Право на відповідь, спростування чи власне тлумачення обставин справи

Телерадіоорганізація зобов’язана надавати громадянам чи представни­кам організацій, інтересам яких заподіяно шкоди розповсюдженою інформа­цією, можливість відповіді, спростування чи власного тлумачення обставин справи.

У разі розповсюдження в телерадіопередачі відомостей, що принижують честь і гідність громадян або не відповідають дійсності, вони повинні бути на прохання зацікавлених осіб в місячний строк спростовані телерадіоорганізацією, яка розповсюдила ці відомості. Зміст і час спростування визначаються за угодою зацікавлених сторін.

Спори про реалізацію вказаних прав розглядаються судом.

 

Розділ VI. ФІНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ

Стаття 44. Фінансування телерадіоорганізацій

Джерелами фінансування телерадіоорганізацій є бюджетні асигнування, абонентна плата, а також кошти, отримані від:

- виробництва і трансляції реклами, видання газет, журналів, інформа­ційних бюлетенів, книг, відеогазет, створення телерадіопрограм на за­мовлення;

(абзац третій частини першої статті 44 виключено згідно із Законом України від 14.02.97 р. № 70/97-ВР)

- діяльності комерційних каналів, а також кабельного, довідкового (телетексту) та інших видів телерадіомовлення;

- виробництва, продажу і прокату касет із записами відео- та аудіопродукції;

- прокату телефільмів, платних спектаклів, концертів, організованих безпосередньо телерадіоорганізацією;

- зовнішньоекономічної діяльності телерадіоорганізації та інших видів діяльності, передбачених статутом;

- внесків засновників, спонсорів, державних органів, благодійних та ін­ших громадських фондів, а також окремих громадян.

Іноземні інвестиції, як джерело фінансування телерадіоорганізацій, допускаються в порядку, встановленому чинним законодавством України з обмеженням, встановленим статтею 13 цього Закону.

Фінансування системи суспільного телебачення і радіомовлення здійснюється відповідно до Закону України «Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України».

(статтю 44 доповнено частиною третьою згідно із Законом України від 22.10.97 р. № 595/97-ВР)

 

Стаття 45. Матеріально-технічна база телерадіоорганізації

Матеріально-технічна база телерадіоорганізації, що забезпечує вироб­ництво телерадіопередач та програм і доведення їх до споживачів, може вклю­чати до свого складу підприємства та організації (телецентри, телерадіоцентри, технічні центри телебачення і радіомовлення, радіобудинки тощо), а також технічні засоби розповсюдження телерадіопрограм (передавачі, супутникові, кабельні, радіорелейні мережі зв’язку та інші засоби).

Технічні засоби телебачення і радіомовлення, створені (придбані, побудовані) за рахунок державних капіталовкладень, не можуть бути надані в користування недержавним телерадіоорганізаціям без згоди Національної ради.

Плани, програми і схеми розвитку громадського, відомчого та інших ви­дів телебачення і радіомовлення повинні бути узгоджені телерадіоорганізацією з програмою розвитку державного телебачення і радіомовлення на відповідних територіях.

Під час проектування, будівництва і реконструкції об’єктів (будинків, споруд), призначених для проведення громадських заходів (культурно-масових, спортивних, видовищних тощо), мають бути передбачені необхідні технічні вимоги щодо забезпечення телерадіотрансляцій із цих приміщень (освітлення, площа для розміщення телекамер та іншого устаткування і роботи персоналу, засоби зв’язку тощо).

Витрати телерадіоорганізацій на капітальне будівництво об’єктів, призначених для здійснення телерадіомовлення, включаються у собівартість їх продукції.

(стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 02.06.95 р. № 198/95-ВР)

Розділ VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

 

Стаття 46. Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення

Порушеннями законодавства України про телебачення і радіомовлення є:

- порушення, передбачені статтею 47 Закону України «Про інформацію»;

- порушення вимог, встановлених частиною другою статті 2, статтею 8, частиною четвертою статті 20 цього Закону;

- порушення антимонопольних обмежень, встановлених цим Законом;

- порушення обмежень, встановлених для іноземних інвесторів;

- мовлення без ліцензії;

- одержання ліцензії на використання каналів мовлення шляхом обману;

- здійснення мовлення з порушенням умов, які вказуються в ліцензії;

- порушення порядку та строків видачі ліцензії;

- порушення інтересів та законних прав телерадіоорганізацій, що отримали ліцензію;

- надання в користування технічних засобів мовлення телерадіоорганізаціям, які не мають ліцензії;

- повна або часткова передача каналу мовлення в користування іншій юридичній або фізичній особі;

- порушення вимог щодо обов’язкового повідомлення вихідних даних;

- створення мереж кабельного (проводового) мовлення без дозволу міс­цевих органів державної виконавчої влади;

- незабезпечення телерадіоорганізацією кабельного мовлення трансля­ції своїм абонентам програм державного мовлення;

- порушення авторських прав власників телерадіопередач та програм;

- порушення вимог щодо рекламної діяльності, встановлених чинним законодавством;

(абзац сімнадцятий частини першої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 14.02.97 р. № 70/97-ВР)

- порушення умов спонсорської діяльності;

- порушення прав творчих працівників телерадіоорганізації;

- порушення законних прав телеглядачів та радіослухачів;

- створення перешкод у законній діяльності Національної ради;

- порушення вимог, встановлених статтями 15 і 22 Закону України «Про кінематографію».

(частину першу статті 46 доповнено абзацом двадцять другим згідно із Законом України від 16.07.99 р. № 998-ХІV)

Особи, винні в цих порушеннях, несуть цивільно-правову, адміністратив­ну і кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

 

Стаття 47. Відшкодування моральної шкоди

Моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянинові в результаті розповсюдження телерадіоорганізацією даних, що не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадянина або завдають йому іншої немайнової шкоди, компенсується за рішенням суду цією телерадіоорганізацією, а також винними посадовими особами і громадянами. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди в грошовому виразі визначається судом.

 

Стаття 48. Звільнення від відповідальності за розповсюдження даних, що не відповідають дійсності

Телерадіоорганізація та телерадіопрацівники не несуть відповідальності за розповсюдження по телебаченню і радіо даних, що не відповідають дійсності, у випадках:

а) якщо ці дані містились в офіційних повідомленнях;

б) якщо їх одержано від інформаційних агентств або прес-служб держав­них органів та органів об’єднань громадян;

в) якщо вони є дослівним цитуванням виступів народних депутатів, а та­кож офіційних виступів посадових осіб державних органів;

г) якщо вони містилися в авторських виступах, які передаються в ефір без попереднього запису.

 

Розділ VIII. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

 

Стаття 49. Міжнародне співробітництво телерадіоорганізацій

Співробітництво телерадіоорганізацій із зарубіжними партнерами здійснюється на підставі ратифікованих Україною міжнародних договорів або пря­мих договорів.

Якщо міжнародним договором, у якому бере участь Україна, встановлено інші норми, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються норми міжнародного договору.

 

Стаття 50. Діяльність представників зарубіжних телерадіоорганізацій на території України

Акредитація зарубіжних кореспондентів телебачення і радіо проводиться Міністерством закордонних справ України.

Правовий стан і професійна діяльність представників зарубіжних телерадіоорганізацій, акредитованих в Україні, регулюються Кабінетом Міністрів України.

Представники зарубіжних телерадіоорганізацій, не акредитовані в Україні у встановленому порядку, здійснюють свою діяльність як співробітники іноземних юридичних осіб.

 

Розділ IX. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1. На час загальної або часткової мобілізації та/чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях встановлюється особливий режим роботи телебачення і радіомовлення, за якого розповсюдження в ефірі теле- і радіопередач (програм) здійснюється лише телерадіоорганізаціями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення з використанням лише каналів підприємств, що віднесені до сфери управління Державного комітету зв’язку України і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телебачення і радіо­мовлення.

Органам виконавчої влади, уповноваженим у справах цивільної оборони, захисту населення і надзвичайних ситуацій, надається право використовувати без перешкод державні телерадіоорганізації і технічні засоби мовлення для пе­редачі інформації, пов’язаної з захистом населення.

2. Дія статей 6, 22, 23, 26 і 38 Закону України «Про телебачення і радіо­мовлення» під час загальної або часткової мобілізації та/чи воєнного стану тим­часово припиняється.

Порядок мовлення телерадіоорганізацій під час загальної або часткової мобілізації та/чи воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

(Закон доповнено новим розділом IX згідно із Законом України від 20.10.98 р. № 193-ХІV)

Президент України

Л. КРАВЧУК

м. Київ

21 грудня 1993 року

№ 3759-ХІІ

Додаток 2

Класифікації радіомовлення

 

Класифікація радіомовлення за зоною обслуговування

 

	Іномовлення /міжнародне/ радіомовлення
	Транснаціональне /наднаціональне/ радіомовлення
	Загальнонаціональне радіомовлення
	Регіональне радіомовлення
	Обласне радіомовлення
	Міське радіомовлення
	Районне радіомовлення
	Заводське радіомовлення
	Вузівське радіомовлення
	Шкільне радіомовлення

 

 

Класифікація радіомовлення за джерелами фінансування

 

	Державні радіоорганізації
	Громадські радіоорганізації
	Релігійні радіостанції
	Приватні радіостанції
	Комерційні радіостанції

 

 

Класифікація радіомовлення за тематичною наповненістю

 

	Інформаційні передачі
	Політико-ідеологічні передачі
	Історико-культурологічні передачі
	Соціально-економічні передачі
	Освітньо-пізнавальні передачі
	Релігійні передачі
	Дитячі передачі
	Юнацькі передачі
	Молодіжні передачі
	Літературно-драматичні передачі
	Музично-розважальні передачі
	Рекламні передачі

 

 

Класифікація радіомовлення за формою передачі інформації

 

	Проводове мовлення
	Ефірне мовлення
	Інтернет-мовлення

 

 

Класифікація радіомовлення за формою подачі інформації

	Прямий ефір
	Запис

 

 

Класифікація програм радіомовлення за комунікативними характеристиками

	Монологічні радіопередачі
	Діалогічні радіопередачі
	Полілогічні радіопередачі
	Інтерактивні радіопередачі

Класифікація програм радіомовлення