Постанова від 19.03.1997 № 244
Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів
З метою прискорення вступу України до Світової організації торгівлі, реалізації положень Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, підвищення якості і конкурентоспроможності української продукції Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо впровадження в Україні вимог директив ЄС, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм, міжнародних і європейських стандартів.
Постанова від 12.06.1998 № 852
Про запровадження механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
Органи виконавчої влади відповідають за здійснення заходів з перегляду вітчизняного законодавства відповідно до своєї компетенції, що визначається постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1998 року № 852 "Про запровадження механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу". Для забезпечення координації і взаємодії міністерств й інших центральних органів виконавчої влади в процесі пристосування законодавства відповідно до цієї постанови при Міністерстві Юстиції було створено Міжвідомчу координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства ЄС (МКР), головою якої с за посадою міністр юстиції.
Постанова від 13.07.1998 № 1074
Питання діяльності Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)
Постанова затверджує положення про Українську частину Комітету з питань співробітництва між Україною і ЄС. Документ визначає, що Українська частина Комітету з питань співробітництва між Україною і ЄС є постійно діючим допоміжним органом української частини Ради з питань співробітництва, підпорядкованим і підзвітним прем'єр-міністру України. Основними завданнями української частини цього комітету є допомога українській частині Ради у виконанні нею своїх обов'язків; здійснення повноважень, переданих українською частиною Ради; забезпечення безперервності партнерських стосунків України з ЄС; забезпечення додержання та виконання положень УПС, аналіз і контроль за ходом реалізації УПС.
Постанова, Положення від 12.11.1998 № 1773
Про затвердження Положення про Міжвідомчу координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
Основними завданнями МКР визначено координацію діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення адаптації законодавства; вироблення пропозицій стосовно стратегії адаптації законодавства; розроблення рекомендацій до проектів законів, інших нормативно-правових актів у світлі реалізації положень УПС, забезпечення дотримання основних документів Ради з питань співробітництва між Україною і ЄС та інше.
Постанова від 26.07.1999 № 1353
Про Центр перекладів актів європейського права
Постановою передбачено створення такого центру, який має забезпечити здійснення офіційного перекладу актів законодавства ЄС державною мовою України та надання цих перекладів розробникам нормопроектів.
15 травня 2003 року на базі Центру порівняльного права та Центру перекладів актів європейського права, які ліквідуються, утворено Центр європейського та порівняльного права (див. Постанову КМУ від 15.05.2003 №716).
Постанова від 16.08.1999 № 1496
Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
Постанова є найважливішою серед нормативно-правових актів України, які регламентують питання адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Вона визначає основні цілі, завдання, етапи та пріоритетні сфери процесу адаптації законодавства, а також передбачає здійснення відповідних організаційних заходів для його реалізації.
Постанова від 5.06.2000 № 915
Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України
Постановою затверджено Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України, відповідно до якого проекти постанов Кабінету Міністрів підлягають опрацюванню з урахуванням основних положень законодавства ЄС.
Опрацюванню з дотриманням цієї вимоги підлягають проекти постанов з питань митного регулювання, боротьби з відмиванням грошей, міграційної політики, регулювання підприємницької діяльності, захисту конкуренції, державних закупівель, надання фінансових послуг, банківської справи, бухгалтерського обліку, податкової політики, захисту прав інтелектуальної власності, захисту прав споживачів, захисту персональних даних, зайнятості та охорони праці, охорони довкілля, стандартизації та сертифікації, регулювання енергетики, включаючи ядерну, транспорту, зв'язку та інформатизації, а також з питань, включених до планів роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС.
Мінюст проводить правову експертизу проекту постанови Кабінету Міністрів на відповідність законодавству, а також основним положенням законодавства ЄС, якщо цей проект за предметом правового регулювання належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС.
Постанова від 05.09.2001 № 1141
Про утворення Управління з питань європейської інтеграції у структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України
Постановою утворено в структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України Управління з питань європейської інтеграції як окремий підрозділ Департаменту економічної політики з чотирнадцяти штатних одиниць.
Постанова, Заходи від 17.09.2002 № 1394
Про виконання завдань, що випливають з послань Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" та "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році"
Постановою затверджено заходи щодо виконання завдань, які випливають з Послань Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки", "Про внутрішнє і зовнішнє становище (України у 2001 році"
Постанова від 15.05.2003 № 716
Про утворення Центру європейського та порівняльного права Постановою на базі Центру порівняльного права та Центру перекладів в європейського права, які ліквідуються, утворено Центр європейського та Зрівняльного права.
43.назвіть нормативно =правові акти єс,що регламентують євролейську інтеграцію України та охаректерезуйте їх
Римські договори (англ. Treaties of Rome) — два основоположні євроінтеграційні договори, підписані в Римі 25 березня 1957 року: Договір про заснування Європейської економічної спільноти і Договір про заснування Європейської спільноти з атомної енергії. Договори підписали країни-засновниці — Бельгія, Італія, Люксембурґ, Нідерланди, Федеративна Республіка Німеччина та Франція. Після перейменування Європейської економічної спільноти на Європейську Спільноту, згідно з Договором про Європейський Союз, відповідний Римський договір почали називати «Договором про заснування Європейської Спільноти», і коли говорять «Римський договір», в однині, найчастіше розуміють саме його. Метою ЄЕС визначалися створення митного союзу, усунення внутрішніх торговельних бар'єрів усередині Співтовариства (забезпечення вільної торгівлі) і врешті -створення спільного ринку; Євроатому - співпраця у використанні ядерної енергії у мирних цілях. У 1967р. відбулося злиття виконавчих органів названих трьох Співтовариств, у результаті чого була створена єдина структура інститутів, що забезпечують розвиток європейської інтеграції. Основними серед них є Свропейська Комісія. Рада ЄС, Європейський Парламент і Суд Європейських Співтовариств. Практично одночасно, в 1968р., завершується створення митного союзу ЄС. Досягнення первісних цілей, визначених Римським договором 1957р., об'єктивно підвело до постановки питання про подальший розвиток інтеграці
Маастрихтський договір (англ. Maastricht Treaty) (формально, Договір про утворення Європейського Союзу), також відомий, як договір про Європейський Союз (ДЄС), був підписаний 7 лютого 1992 року в місті Маастрихт (Нідерланди) між членами Європейської спільноти і набрав чинності 1 листопада 1993. Це призвело до утворення Європейського Союзу. Договір став результатом окремих консультацій стосовно політичного і валютного союзів.Маастрихтський договір передбачав запровадження спільної валюти євро та засновану на трьох стовпах структуру ЄС. Європейський Союз об’єднав Європейські спільноти та дві інших підвалини політичної співпраці: спільну зовнішню та безпекову політику і співпрацю у сфері правосуддя та внутрішніх справ. Також договором запроваджувалась посада європейського омбудсмена, Комітет регіонів, узгоджувалась процедура спільного ухвалювання рішень, а також розширювалась сфера застосування процедури голосування кваліфікованою більшістю. Ратифікація Договору про ЄС наразилася на значні перешкоди. Зокрема, референдум у Данії 1992 року відкинув її; лише повторний референдум наступного року відкрив шлях до ратифікації Угоди.Початково регулювання в межах Європейських спільнот стосувалось переважно питань у сфері економіки та торгівлі. Серед владних інституцій найширші владні повноваження отримали Європейська Комісія та Європейський суд, обидва формально незалежні від урядів країн цієї спільноти, маючи багато повноважень всередині країн-членів. Європейський парламент обирається безпосередньо громадянами членів Європейської спільноти.Засновники Європейського Союзу в задекларували наміри щодо подальшого делегуваня організації ширших повноважень у зовнішній політиці, військовій галузі і судочинстві, що знайшло вияв у подальшій еволюції ЄС. Дані наміри зіштовхнулись із необхідністю тривалих узгоджень із національними урядами.
Договір реформування або Лісабонська угода — нова базова угода щодо принципів функціонування Європейського Союзу. Офіційно іменується Проект договору, що поліпшує [[Маастріхська угода|Угода про Європейський Союз] (Treaty of the European Union after Lisbon)] і Угода про функціонування Європейського Союзу" (англ. Treaty on the Functioning of the European Union after Lisbon).Новий договір повинен замінити європейську конституцію, прийняття якої практично провалилося. Угода містить положення про інституційну реформу в Євросоюзі. Передбачається створення посади Президента ЄС, який обиратиметься на 2,5 років і презентуватиме ЄС на міжнародних заходах. Договір містить положення про скорочення кількості єврокомісарів і депутатів Європарламенту.Європейські керівні інституції отримають більшу повноту влади у вирішенні загальних питань. До них відносять безпеку, боротьбу зі зміною клімату та міграційні проблеми. Всі дипломатичні функції опиняться в руках верховного представника Євросоюзу з зовнішньої політики.Формально новий договір не є конституцією — у ньому немає згадки про гімн чи прапор. Але документ зберіг всі ключові постанови про реформи, що були в первинному документі — євроконституції. Договір повинен допомогти врегулювати кризу, що почалася в 2005 році, після того, як Франція та Нідерланди на своїх національних референдумах не підтримали європейську Конституцію. Для введення в дію нової Лісабонської Угоди провести референдум планує лише Ірландія.Офіційне підписання Лісабонської Угоди сталось 13 грудня 2007 року, після чого документ повинен бути ратифікований національними парламентами 27 держав Євросоюзу.
