Функція матеріально-технічного забезпечення

Матеріально-технічне забезпечення як одна із функцій управління виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва невпинно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

 

На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень.

Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача.

Отже, значення матеріально-технічного забезпечення заключається в тому, щоб забезпечити:

-безперебійне забезпечення необхідними засобами виробництва;

-оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

-створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

-раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

-зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

 

 

Функція обліку і контролю

Для нормального виконання функцій управління необхідна інформація. Таку інформацію має надавати, насамперед, система обліку, яка виявляє і систематизує дані про господарську діяльність підприємства.

Облік відіграє важливу роль на всіх етапах управління,відображаючи операції, що їх здійснює підприємство, накопичує дані про витрати і доходи структурних підрозділів підприємства, дозволяє розробляти систему звітності, що дає змогу оцінювати результати діяльності.

Інформація, яку надає облік, зорієнтована на задоволення потреб стратегічного, так і поточного управління, на оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об'єктивної оцінки діяльності підрозділів та окремих менеджерів. Тобто облік є складовою процесу управління; він надає інформацію, важливу для:

- визначення стратегії та планування майбутніх операцій організації;

- контролювання її поточної діяльності;

- оптимізації використання ресурсів;

- оцінки ефективності діяльності;

- зниження рівня суб'єктивності в процесі прийняття рішень.

Кінцевою метою обліку є допомога керівництву у досягненні стратегічної мети підприємства.

Тому управлінський облік є необхідним для функціонування системи управлінського контролю.

Управлінський контроль — це процес впливу керівництва на членів організації з метою здійснення її стратегії.

Проектування системи управлінського контролю охоплює:

- визначення загальної мети підприємства та його проміжних цілей;

- визначення центрів відповідальності;

- розробку показників діяльності для мотивації й узгодження мети;

- вимірювання фактичних показників діяльності й складання звітності.

 

 

Управління персоналом.

Управління персоналом організації здійснюється на основі концепції, яка формується у відповідності з вимогами макро- і мікроекономічних умов, в яких розвивається організація. Концепція філософії управління персоналом — система теоретико-методологічних поглядів на розуміння і визначення сутності, змісту, цілей, задач, критеріїв, принципів і методів управління персоналом, а також організаційно-практичних підходів до формування механізму її реалізації в конкретних умовах формування організації. Концепція філософії управління персоналом включає: розробку методології управління персоналом, формування системи управління персоналом і розробку технології управління персоналом. Методологія управління персоналом організації передбачає розгляд сутності персоналу організації як об'єкта управління, процесу формування поведінки індивідів, відповідної цілям і задачам організації, методів і принципів управління персоналом.

Система філософії передбачає формування цілей, функцій, організаційної структури управління персоналом, вертикальних і горизонтальних взаємозв'язків керівників і спеціалістів в процесі обґрунтування, вироблення, прийняття і реалізації управлінських рішень.

Технологія управління персоналом організації передбачає організацію найму, відбору, прийому персоналу, його ділової оцінки, профорієнтації і адаптації, навчання, управління діловою кар'єрою і службово-професійним просуванням працівників, мотивацію і організацію праці, управління конфліктами і стресами, забезпечення сталого соціального розвитку організації, вивільнення персоналу. Сюди відносяться питання взаємодії керівників організації з службами зайнятості.

Основу концепції філософії управління складають зростаюча роль особистості працівника, формування його мотиваційних установок, вміння їх формувати і направляти у відповідності із задачами, які стають перед організацією.