Вражаючі фактори,що ними формуються,характер їхніх проявів та дії на людей,тварин,рослин,об’єкти економіки та навколишнє середовище

В результате стихийных бедствий, производственных аварий и катастроф, применения оружия массового поражения в случаях конфликтных ситуаций возникают поражающие факторы, вызывающие поражения людей, с/х животных, растительности, разрушения зданий, сооружений, загрязнение и заражение окружающей среды.

К поражающим факторам относятся:

1.ударная волна (воздушная, подземная, подводная); возникает, например, при взрывах (взрывы котлов, газопродуктопроводов, опасных грузов), а также при воздействии сейсмических волн при землетрясении.

Поражающее действие ударной волны зависит от степени давления сжа- той среды (избыточного давления), ее скорости, времени воздействия и положе­ния человека или объекта по отношению к фронту ее распространения, его ус­тойчивости и защищенности.

В зависимости от величины избыточного давления во фронте ударной волны возникают 4 зоны разрушений: полных, сильных, средних и слабых раз- рушений.

Как правило, в этих зонах возникают вторичные поражающие факторы, и поражения людей вызываются как прямым действием ударной волны, так и ле­тящими обломками сооружений, падающими деревьями, осколками стекол. Травмы, получаемые пострадавшими, принято подразделять на легкие, средние и тяжелые. При давлении во фронте ударной волны свыше 1 мГс/см² травмы мо-гугбыть крайне тяжелыми и смертельными.

 

2.Ионизирующее излучение;

Возникновение этого поражающего фактора возможно при авариях на АЭС, взрывах ядерных боеприпасов, при нарушении технологических процессов на производстве и техники безопасности при работе с источниками ионизирующего излучения. При этом возможно облучение людей в момент возникновения ЧС и при заражении радиоактивными веществами (РВ) окружающей среды, при выбросе их в атмосферу.

3.Заражение окружающей среды сильнодействующими ядовитыми и бое­выми отравляющими веществами (СДЯВ).

Это может иметь место при авариях на производстве, железнодорожном транспорте, при ведении боевых действий, а также в быту.

4. Аэрогидродинамический фактор. Как правило, этот поражающий фактор возникает при таких стихийных бедствиях, как наводнения, тайфуны и ураганы, смерчи, обвалы, оползни, снежные лавины, ливни и т. п. В отдельных случаях (разрушение плотин, аварии на гидроэлектростанциях) этот фактор может иметь техногенное происхождение.

5.Температурный фактор - воздействие высоких и низких температур, возникающих в отдельных экстремальных ситуациях (пожары на производстве, воздействие светового излучения, снежные завалы, катастрофы на море и ряд других критических ситуаций).

6.Заражение окружающей среды бактериальными средствами. Возник­новение этого фактора возможно при грубых нарушениях санитарно-гигиенических правил эксплуатации объектов водоснабжения и канализации, режима работы отдельных учреждений, нарушении технологии в работе пред­приятий пищевой промышленности и в ряде других случаев.

7.Психоэмоциональное воздействие. На людей, находящихся в экстре­мальных условиях, наряду с другими поражающими факторами действуют и психотравмирующие обстоятельства, что может привести к нарушению психи­ческой деятельности, снижению работоспособности. Необходимо подчеркнуть, что психогенное воздействие экстремальных условий складьшается не только из прямой угрозы жизни человека, но и опосредованной, т.е. связанной с ожидани­ем ее реализации.

Как уже отмечалось, неблагоприятное влияние поражающего фактора на человека и окружающую среду зависит не только от его интенсивности, но и от продолжительности воздействия.

В результате воздействия поражающих факторов возникают зоны разрушений, пожаров, загрязнений, т. е. образуются зоны, опасные для безопасности жизнедеятельности людей и оказывающие влияние на устойчивость функционирования объектов связи. Под зоной разрушения, загрязнения, заражения, пожаров и т. д. понимают территорию, на которой распространилось действие поражающих факторов.

Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ:сильного вітру,урагану,смерчу,шквалу,зливи,сильної спеки,морозу,снігопаду,граду,ожеледі.

Вітер і шквали — максимальна швидкість 25 м/с. Спостерігається сильний вітер, переважно у холодний період року з максимумом у січні (23 %) і пізньої осені (листопад— 19 %). Сильний вітер збільшує навантаження на проводи, висотні споруди, підіймаючи в повітря пил і сніг, погіршує видимість і тим самим ускладнює рух транспорту. При сильному вітрі відбувається інтенсивне випаровування, що різко знижує вологість ґрунту. Шквалонебезпечні ситуації можуть створюватися на всій території України майже щорічно (імовірність — 77 %), але певної закономірності в їх просторовому розподілі не виявлено. Шквали часто призводять до катастрофічних наслідків, які завдають збитків насамперед сільськогосподарському виробництву і спричинюють вилягання зернових культур, викорчовування дерев, іноді руйнують споруди й обривають проводи ЛЕП, унеможливлюють будівельні роботи.

Урагани - це циклони, що виникають у тропічних широтах, при цьому сила вітру досягає 64 вузлів (74 миль у годину). Ці циклони здатні викликати руйнуючі вітри, рясні дощі і повені, що можуть закінчитися величезним збитком приватної власності і людських жертв серед берегового населення. Пригадується один ураган Andrew, що приніс принаймні 50 смертей і збиток власності більш ніж на 30 мільярдів доларів. Ціль цього модуля - представити урагани і їхні характеристики, розповісти, де вони виникають і при яких умовах.

Смерч — це сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота і має вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у своїй центральній частині. Це явище супроводжується грозою, дощем, гра­дом і, досягаючи поверхні землі, втягує в себе все, що трапляється на його шляху — людей, техніку, воду, піднімаючи високо над землею.

Шквали — це короткочасне різке збільшення швидкості вітру зі зміною його напрямку. Таке посилення вітру (на декілька або де­сятки хвилин), інколи до 25—70 м/с, частіше буває під час грози, є загрозою для всієї території України.

Злива (розм. хлющ, хлюща, залива, проливень; англ. cloudburst, нім. Wolkenbruch, рос. ливень) — сильний дощ, інтенсивність якого не менша за певне значення. Чим довше триває злива, тим менша межа інтенсивності.^[1] Зокрема, слід вважати зливами дощі наступної тривалості та інтенсивності:

• 5 хв.: 0.50 мм/хв.,
• 30 хв.: 0.23 мм/хв.,
• 1 год.: 0.20 мм/хв.,
• 6 год.: 0.09 мм/хв.

Спека — температура вище +30 °С. Найжаркішими є південні, південно-східні та східні області України і АРК, де кількість днів з температурою вище +30 °С сягає ЗО, а ймовірність такої температури в липні-серпні тут становить 90-99%. Спека при незначній кількості опадів або відсутності формує посушливу погоду, яка негативно впливає на тваринний і рослинний світ.

Заморозки — зниження приземної температури повітря нижче О °С у вегетаційний період, між датами стійкого переходу температури повітря через 5 °С навесні й восени. Особливо небезпечні заморозки для ранніх культур. Весняні заморозки у квітні найчастіше спостерігаються в Запорізькій області та АРК; у травні — (60 %) у північних і східних областях. Восени найбільш морозонебезпечними (50 %) є Чернігівська, Київська та Сумська області.

Снігопад — випадіння снігу з хмар.

Снігопад характеризується інтенсивністю, тобто кількістю опадів у мм шару води за годину або добу. Інтенсивність слабкого снігопаду менше 0,1 мм/год, середнього 0,1—1 мм/год, сильного (густого) — більше 1 мм/год.

Залежно від умов і характеру випадання снігу на метеостанціях виділяють кілька видів снігопаду:

• дощ зі снігом (при позитивній температурі повітря),
• сніг з дощем (при температурі близько 0 °C)
• обложной снігопад,
• зливовий снігопад або сніжна злива,
• сніжний шквал або сніжний заряд,
• сніг при ясному небі.

Сильні снігопади найчастіше приводить до заметів на дорогах, можуть приводити до обриву ліній електропередачі, ушкодженню будов і т.д. Сильні снігопади в горах приводять до нестійкості сніжного покриву на схилах і сходу лавин.

Град — опади у вигляді льодяних ядер сферичної форми чи часток криги (градини), діаметром від 5 до 50 мм, інколи більше, що випадають ізольовано, або в вигляді неправильних комплексів. Градини утворені тільки з прозорої криги або ряду її прошарків товщиною не менше 1 мм, що чергуються з напівпрозорими прошарками^[1].

Опади у вигляді граду спостерігаються, як правило, при сильних грозах влітку, коли температура біля поверхні землі не нижче 20 °C. Частіш за все він проходить вузькою (не більше 10 км), проте довгою (інколи на сотні кілометрів) смугою.

Град зламує виноградні лози і гілки фруктових дерев, збиває з них плоди, знищує посіви зернових, зламує стеблини соняшника і кукурудзи, вибиває тютюнові і баштанові плантації. Не рідко від ударів градин гине домашня птиця, дрібна, а інколи і велика рогата худоба.

 

Ожеледь - тонкий шар льоду на земній поверхні, що утворюється після дощу або відлиги при зниженні температури, також прозорий шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів при температурі від 0 до -6 °C. Для виникнення ожеледі потрібна зміна температури оскільки при плюсових температурах вода не замерзне, а за постійних мінусових вода замерзає ще в повітрі і випадає у вигляді снігу та інею. Ожеледь завдає значної шкоди, внаслідок неї значно погіршується зчеплення коліс транспорту з поверхнею доріг, що значно збільшує кількість аварій та змушує їздити з меншою швидкістю. Великої шкоди завдає ожеледь на морі поєднання сильного вітру з морозом в незамерзлому морі призводить до обмерзання усього на що падають краплі товстим шаром криги, часом подібне може призвести навіть до перевертання суден в яких один з бортів вкрився товстим шаром льоду.

Небезпечні гідрологічні процеси і явища:підтоплення,затоплення повеневими або паводковими водами,талими водами та в поєднанні з підняттям грунтових вод,підтоплення внаслідок затору льоду,вітрові нагони.

Підтоплення – це процес підняття рівня підгрунтових вод, який призводить до надмірного зволоження грунтів, повного їх насичення водою і пов’язаних з цим явищем істотних змін довкілля: порушення побутових умов життєдіяльності населення та господарської діяльності на території даних ландшафтів. Процес підтоплення викликає суттєві зміни гідрогеологічного та інженерно-геологічного середовища: зміни водно-сольового режиму земель і водного балансу території, погіршення умов виробничої діяльності та проживання людей

Затори — скупчення великих мас льоду на поверхні річок. Затори призводять до затоплення населених пунктів, об'єктів, споруд.

Затоплення, повінь — це тимчасове затоплення значних тери­торій внаслідок зливи, повеней великих річок, швидкого танення снігу (льоду в горах), руйнування греблі, дамби, великих морських припливів. При затопленні, повені гинуть посіви сільськогосподар­ських культур, можлива загибель людей, тварин, матеріальних ціннос­тей, руйнування ліній зв'язку і енергозабезпечення, пошкодження житлових будинків і виробничих споруд. 23 % території України знаходяться в зоні природного й техногенного підтоплення.

Нагін - це підйом рівня води, викликаний впливом вітру на водну поверхню.
Такі явища трапляються в морських гирлах великих річок, а також на великих озерах і водосховищах.
Вітровий нагін, так само як повінь, затори, зажери є стихійним лихом, якщо рівень води настільки високий, що відбувається затоплення міст і населених пунктів, пошкодження промислових і транспортних об'єктів, посівів сільськогосподарських культур.
Головною умовою виникнення служить сильний і тривалий вітер, який характерний для глибоких циклонів.
Основною характеристикою, за якою можна судити про величину нагону, є наганяючий підйом рівня води, зазвичай виражається в метрах. Іншими величинами служать глибина поширення наганяючи хвилі, площа і тривалість затоплення.
Головні фактори, що впливають на величину наганяючого рівня, - швидкість і напрям вітру. У таких умовах швидкість зазвичай досягає 25 м / с, а іноді і більше.

16.Вражаючі фактори,що ними формуються,характер їхніх проявів та наслідки.

За даними медиків дія шуму може спричи­нити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо.

Вібрація передчасно виводить з ладу машини та обладнання, обмежує їх технологічні можливості, негативно впливає на організм людини.

Термічна дія променів лазерів постійної дії має багато спільного п звичайним нагріванням. На шкірі виникає опік а при енергії вище 100 Дж виникають важкі опіки з руйнуванням тканин Характерною властивістю лазерного опіку є мала площа ураження.

Медики виявили, що інфразвук може також впливати і на психіку людини. Ультразвук так само як і інфразвук орган слуху людини не сприймає, однак він може викликати біль голови, загальну втому, розлади серцево-судинної та нервової систем.

17.Пожежі у природних екосистемах(ландшафтна,лісова,степова,торф’яна пожежа)

1.Ландшафтна пожежа

Пожежа, що охопила різні компоненти ландшафту. Виникає в результаті антропогенної діяльності і природних факторів (блискавка). Поширення вогню по кожному виду ландшафту можливе за наявності сухих горючих матеріалів у напочвенном покриві обсягом не менше 0,2 кг на 1 м2 і їх рівномірному розподілі по площі. Ландшафтні пожежі класифікуються по виду ландшафту, по якому поширюється горіння: пожежа степова, лугова, чагарниково-болотна.

2. Лісова пожежа

Лісова пожежа - це стихійне, некероване поширення вогню по лісових площах. Причини виникнення пожеж в лісі прийнято ділити на природні й антропогенні. Найбільш поширеними природними причинами великих лісових пожеж на Землі звичайно є блискавки.

3.Степова пожежа

Степова пожежа - стихійне, неконтрольоване поширення вогню по рослинного покрову степів. По механізму розповсюдження вогню схожий з низовою лісовою пожежею, але швидкість поширення степової пожежі вище, що обумовлено рядом факторів, а саме більшою горючістю сухих степових трав і більшою швидкістю приземного вітру в степу. Завдає шкоди природному середовищу (рослинного покрову і тваринному світу), може становити небезпеку для людей і об'єктів економіки, хоча і в меншій мірі, ніж лісова пожежа.

4.Торф’яна пожежа

Торф'яні пожежі - вид лісових пожеж, при якому горить шар торфу і коріння дерев. Лісові пожежі поділяють на верхові, низові і ґрунтові (торф'яні). Пожежа поширюється зі швидкістю до декількох метрів за добу. Часто торф'яні пожежі являють собою стадію розвитку низових пожеж, або переходять в низова пожежа при роздуванні їх вітром. При вигорянні ґрунту під деревами останні безладно падають.