Селянсько-козацькі повстання

Наприкінці XVI ст. відбуваються козацькі повстання проти посилення феодального, націона­льно-релігійного гніту. Після прийняття в 1588 р. третього Литовського статуту селяни пере­творилися в безправних кріпаків, володіння польських магнатів збільшилися за рахунок зага­рбання нових земель. Польсько-католицьке населення користувалося різними пільгами в промислах, торгівлі тощо. Втеча до Січі не рятувала від феодального гніту, тому що поза Січчю залишалися козацькі сім'ї, які страждали від утисків феодалів.

Феодали за підтримки уряду захоплювали все нові і нові землі, не зупиняючись перед загар­банням земель, які належали козакам.

Козацтво, підтримуване селянами і міською біднотою, рішуче встало на захист своїх прав. Два могутніх повстання були відповіддю козаків на несправедливу політику уряду. Повстання під проводом Косинського. Причини повстання: Невдоволення селян, козаків посиленням влади феодалів. Національний гніт. Релігійний гніт. Хід повстання: 1591- 1592 рр.Зібравши військо, захопили Білу Церкву, Трипілля, Переяслав, багато сіл. Підсумки: 1593 р.Повсталі понесли втрати, відступили до Запорозької Січі.Військо повсталих оточило Черкаси, Київ, але було розбито польськими військами. К. Косинський був убитий під час переговорів; повсталі коза-ки нічого не домоглися. Повстання під проводом Наливайка. Причини повстання: Невдоволення селян, козаків посиленням влади феодалів, нац. гніт. Хід повстання: 1594 Повсталі захопили Брацлав, Луцьк, підняли повстання на Во­лині. 1594-95 Повсталі захопили Слуцьк, Бобруйськ, Могильов, багато сіл; підняли повстання на Київщині. 1596 У битві з каральним польським військом (поблизу Білої Церкви) повсталі потерпіли поразку, відступили.Були оточені біля Лубен, розбиті. Підсумки: 1597 Частина війська повсталих загинула в оточенні. Северин Наливайко після жорстоких катувань був страчений у Варшаві. Повстання кінця XVI ст. були тяжким випробуванням для польського уряду. Незважаючи на те, що урядові війська придушили повстання, панівний клас вважав, що потрібні жорсткіші заходи для попередження повстань. Польський сейм почав розробляти закони, які сприятимуть вирі­шенню цієї проблеми. Посилився контроль над Запорозькою Січчю. Соціально-економічне і політичне становище України в 20 - 30-ті роки XVII ст. було тяжким. По-перше, посилився феодальний і національний гніт, стали більш жорстокими міри бороть­би з козацько-селянськими повстаннями, особливо після прийняття польським сеймом у 1609 р. постанови «Про українських козаків». По-друге, польський уряд прагнув перетвори­ти козаків, яких не було в реєстрі, у залежних селян. По-третє, польська шляхта за підтримки уряду порушувала майнові права українських феодалів, у тому числі і гетьманів, незаконно захоплюючи їхні володіння. У 1622 р. козаки об­рали гетьманом Ми­хайла Дорошенка. Польський уряд призна чив гетьманом Конецьпольського, У 1625 р. гетьман Марко, Жмайло підняв повстан­ня проти поляків. Польський уряд запропонував укласти угоду, припинити війну, Жмайло відмовися.!630 Трясило підняв повстання. Повсталі домоглися поступок – збільшення реєстру до 8 тис.. Козаки, що не ввійли до реєстру піднімалт нове повстання. У 1635 р. Річ Посполита побудувала на Дніпрі (на північний Січі) фортецю Кодак для здійс­нення контролю за козацтвом. Загін козаків на чолі з Іваном Сулимой зруйнував її. Але зрад­ник видав Сулиму, його схопили і стратили за наказом польського короля. У 1637 р. почалося нове могутнє повстання козаків. Його ватажок Павло Бут (Павлюк) - за­порозький гетьман, учасник штурму Кодака. Повстання охопило Київщину, Полтавщину, Чер­нігівщину, У кровопролитних боях військо повсталих було розбите, Павло Бут був захоплений у полон поляками і страчений

Але наступного року знову, не боячись смерті, козаки повстали на боротьбу за волю. На чолі повстання 1638 р. стояв спочатку гетьман Яків Острянин (Остряниця), а потім Дмитро Гуня. Багато місяців точилися бої, але перемогти польське військо не вдалося. Наступне десятиліття (1638 - 1647 рр.) польські пани назвали «золотим спокоєм». Повстань майже не було. Поляки відбудували Кодак, призначили гетьманом Конецьпольського. Але «золотий спокій» закінчився в 1648 р. Національно-визвольною війною українського народу.