Загальна характеристика функціональних модулів. Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний гуманітарний університет

 

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

 

програма навчальної дисципліни та перелік орієнтовних тем і планів курсових робіт

 

для підготовки бакалаврів спеціальності «Правознавство»

 

Маріуполь - 2009

 

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний гуманітарний університет

 

 

Кафедра правознавства

 

Затверджую:

Проректор

з навчальної роботи

­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­_______________Ю.О. Волошин

“___” __________ 2009 року

 

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

 

програма навчальної дисципліни та перелік орієнтовних тем і планів курсових робіт

 

для підготовки бакалаврів спеціальності «Правознавство»

 

Маріуполь - 2009

 

 

Теорія держави і права. Програма навчальної дисципліни та перелік орієнтовних

тем і планів курсових робіт для підготовки бакалаврів спеціальності “Правознавство”. – Маріуполь: МДГУ, 2009. -

 

 

Розробник: ст. викл. кафедри правознавства Є.М. Черних

Рецензенти:

ВОЛОШИН Ю.О. кандидат юридичних наук, доцент

 

 

Програма навчальної дисципліни та перелік орієнтовних тем і планів курсових робіт із дисципліни “Теорія держави і права” розглянуті та затверджені на засіданні кафедри правознавства МДГУ (протокол № ___ від _____________).

 

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS: 8,5   Модулів: 3     Змістових модулів:   Загальна кількість годин:   Тижневих годин:	Шифр та назва напряму: 0601 Право   Шифр та назва спеціальності: “Правознавство”   Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов’язкова базова фахово-орієнтована дисципліна   Рік підготовки: 1 Семестр: 1,2   Лекції: 102 години   Семінари: 52 години   Самостійна робота: 152 години   Індивідуальна робота: 31 година   Вид контролю: залік – 1 семестр; екзамен – 2 семестр; курсова робота – 2 семестр

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Вивчення теорії держави і права має на меті засвоєння студентами комплексу загальнотеоретичних знань про державно-правові явища, формування основних понять і уявлень про категорії, що відображають основні властивості держави і права, загальні закономірності їх виникнення, розвитку і функціонування.

Знання з теорії держави і права покликані підвищувати рівень професійної підготовки і правової культури студентів, безпосередньо впливають на формування наукового юридичного світогляду.

Загальна теорія держави і права як фундаментальна наука творчо використовує найвищі досягнення філософської науки, що багато в чому обумовлюють загально науковий рівень знання про державу і право. Використання передових досягнень філософії запобігає світоглядним помилкам і сприяє формуванню прогресивних поглядів на державу і право. Теорія держави і права тісно пов'язана з соціологією, яка дає теорії загальний метод пізнання держави і права. Стосовно філософії і соціології теорія держави і права виступає як прикладна наука, яка дає конкретний матеріал для широких філософських і соціологічних узагальнень, необхідних для розкриття найбільш загальних закономірностей розвитку і функціонування людського суспільства.

Теорія держави і права як гуманітарна наука тісно пов'язана з економічними науками. Це викликано об'єктивною економічною обумовленістю державно-правових явищ, яка проявляється насамперед в тому, що будь-який спосіб виробництва функціонує тим успішніше, чим більше простору дають йому державно-правові механізми.

Теорія держави і права є методологічною наукою стосовно галузевих юридичних наук. Вона вивчає і дає їм загальнотеоретичні поняття і категорії, які використовуються галузевими, міжгалузевими і прикладними юридичними науками. Все це визначає її провідне місце в системі юридичних наук і важливе значення в підготовці студентів.

Мета курсу – забезпечити загальнотеоретичну підготовку висококваліфікованих фахівців зі спеціальності “Правознавство”, що опанували основи теоретичних знань і здобули практичні навички в юридичній сфері.

Завдання курсу – всебічно сприяти розвитку у студентів самостійного юридичного мислення, оволодінню базовими теоретичними знаннями та навичками практичної поведінки у правовому середовищі, формуванню позитивної правосвідомості та правової активності, активної політичної та громадської позиції, усвідомленню незаперечної цінності прав і свобод людини й громадянина.

У результаті опанування курсу студенти повинні:

знати загальнотеоретичні положення, що стусуються основних причин виникнення держави і права, закономірностей їх розвитку та функціонування в суспільстві;

вміти застосовувати загальнотеоретичні юридичні поняття і категорії; використовувати здобуті теоретичні знання на практиці; аналізувати та тлумачити чинне законодавство; обґрунтовувати законність і доцільність правових рішень; знаходити необхідну літературу для вирішення професійних задач, поповнення знань та інше.

Основними формами організації навчання є лекції, семінарські та індивідуальні заняття.

Засвоєння студентами змісту програми навчального курсу „Теорія держави і права” здійснюється шляхом модульного навчання та рейтингової системи оцінювання знань. Підсумковий контроль – залік у першому семестрі та екзамен у другому семестрі.

Программа вивчення „Теорії держави і права” складається з 3 модулів-розділів:

Модуль І – Вступ до курсу теорії держави і права.

Модуль ІІ – Загальне вчення про державу.

Модуль ІІІ – Загальна теорія права.

Основні засади модульного вивчення навчальної дисципліни:

модуль – це завершена частина освітньо-професійної програми навчальної дисципліни, що реалізується відповідними формами організації навчального процесу. Таким модулем є розділ програми навчальної дисципліни. Кожен розділ-модуль складається з п’яти функціональних модулів. А саме:

модуль І-ІІ (змістовний теоретичний і практичний) – аудиторна робота (лекції, практичні та семінарські заняття);

модуль ІІІ – самостійна робота студентів;

модуль ІV – індивідуальна робота студентів з викладачем;

модуль V – контрольно-оцінювальний (підсумковий контроль – залік, екзамен).

При вивченні данного курсу за модульною системою використовуються такі форми організації навчання як лекції, семінарські та індивідуальні заняття.

Індивідуальні заняття проводяться у таких формах:

Консультації (тематичні та меиодичні) проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі питання щодо теоретичного матеріалу змісту модуля-розділу, який вивчається, та надання методичних вказівок щодо організації роботи з вивчення розділу та виконання поставленних завдань.

Індивідуальне завдання – самостійна робота студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які він здобуває в процесі навчання.

Запровадження модульного навчання та рейтингової системи оцінювання знань при вивченні навчальної дисципліни має за мету підвищення якості навчаггя, посилення мотивації студентів при вивченні теорії держави і права, стимулювання їх повсякденної самостійної роботи, створення умов для прояву кожним студентом потенційних можливостей при засвоєнні змісту матеріалу, а також підвищення об’єктивності оцінювання усіх видів навчальної роботи студента.

 

Загальна характеристика функціональних модулів.

Змістовий теоретичний модуль – це виклад змісту навчальної дисципліни у формі лекцій.

Змістовий практичний модуль – це проведення семінарських та практичних занять з рейтинговою оцінкою знань студентів.

Модуль самостійної роботи студентів - це смостійне виконання студентами системи завдань, які спрямовані на поглиблення вивчення змісту матеріалу відповідної теми навчальної дисципліни. Самостійна робота студентів передбачає індивідуальне засвоєння матеріалу, який дається у формі лекційних занять, а також матеріалу, який опрацьовується у формі семінарських занять за рекомендованою літературою. Формами контролю засвоєння матеріалу шляхом самопідготовки є співбесіда, реферативні повідомлення, контрольні роботи.

З метою більш глибокого вивчення важливих та складних для засвоєння питань, пропонується підготовка рефератів з тем, вказаних окремо до кожного заняття. До семінарських занять доцільно готувати реферативні повідомлення, користуючись додатковим переліком літератури. Реферати повинні готуватись з врахуванням вимог що ставляться до студентських наукових робіт. Обсяг 7-10 друкованих сторінок; структура – план, текст, список літератури (щонайменше п’ять джерел). Реферати оцінюються викладачем, а найбільш вдалі заслуховуються під час проведення семінарських занять.

Модуль індивідуальної роботи студентів з викладачем – це система консультацій та індивідуальної роботи викладача, яка спрямована на надання науково – методичної допомоги студентам при виконанні ними завдань самостійної роботи, а також перевірка й рейтингова оцінка виконаних студентами завдань.

Контрольно-оцінювальний модуль – це організація модульного та підсумкового контролю з вивчення навчальної дисципліни. Вона передбачає підведення підсумків рейтингових оцінок успішності студента за практичний модуль, модуль самостійної роботи, модуль індивідуальної роботи з викладачем й підсумковий тестовий контроль знань за замістом програм модулів.

Важливою умовою вивчення навчальної дисципліни є перевірка набутих студентами знань і вмінь. З метою формування у майбутніх фахівців особистої відповідальності за здобуття знань з дисципліни, стимулювання й заохочення повсякденної систематичної роботи студентів, підвищення самостійності в навчанні, забезпечення об’єктивності оцінки знань та зменшення випадковості у підсумковій оцінці запроваджується рейтингова система оцінки знань студентів.

Рейтинг – це комплексний показник успішності студента при вивченні дисципліни. Навчальні досягнення студента оцінюються кількісно у балах. Це числовий показник якості його роботи порівняно з максимально можливою кількістю балів та з успіхами однокурсників.

Алгоритм запровадження цієї системи при вивченні теорії держави і права такий:

- рейтингова оцінка за опанування студентом програмового змісту теорії держави і

права встановлюється за сумою балів за всі модулі;

- при вивченні кожного модуля програми навчальної дисципліни,відповідною

кількістю балів оцінюється виконання студентом завдань змістового практичного модуля, модуля самостійної роботи студентів, модуля індивідуальної роботи студента з викладачем, виконання тесту;

- максимальна кількість балів за вивчення першого модуля складає 10 балів,

другого модуля - 30 балів, третього модуля – 60 балів. Максимальна кількість балів за вивчення дисципліни складає 100 балів.

 

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

90-100 балів – відмінно (А)

75-89 балів – добре (ВС)

60-74 балів – задовільно (DE)

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX)

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F)

Загальний обсяг годин для вивчення теорії держави і права складає 185 годин.

 

Структура програми навчальної дисципліни та переліку орієнтовних тем і планів курсових робіт із дисципліни “Теорія держави і права”:

1. Опис предмета навчальної дисципліни

2. Пояснювальна записка

3. Розподіл годин вивчення дисципліни за модулями.

4. Критерії оцінювання навчальної діяльності студентів

5. Програмовий зміст розділів та тем за модулями.

6. Теми лекцій та семінарських занять до кожної з тем модуля-розділу.

7. Плани семінарських занять з рекомендованою літературою.

8. Теми і орієнтовні плани курсових робіт.

9. Контрольні питання до іспиту

10. Рекомендована література до всієї дисципліни.