Врахування генеалогiчноi (жанрової) природи художнього твору – неодмiнна умова ефективності його аналiзу в єдностi форми i змiсту.
Аналiз епiчних творiв. Особливостi їх сприймання учнями рiзного вiку. Усвiдомлення ними сюжету твору, його зв’язку з позасюжетними елементами. З’ясування авторської позицiї. Рiзноманiтнiсть методичних форм i прийомiв роботи. Складання плану (простий, складний / цитатний, звичайний, комбiнований) як засiб засвоєння змiсту твору, усвiдомлення окремих його компонентiв (сюжетної основи, образiв, композиції, розвитку образного i логiчного мислення та iн.). Переказ твору i його види (усний, близький до тексту, докладний, стислий, iз змiною форми викладу, переказ-витяг i тi ж види письмового переказу). Урiзноманiтнення прийомів навчального аналізу з метою розвитку творчої уяви школярiв, активiзацii їх навчальної дiяльностi (усне малювання, складання кiносценарiю, iнсценiзація твору чи його окремих епiзодiв). Органiзацiя i стимулювання домашнього читання великих за обсягом творiв. Специфiка вивчення лiричних творiв. Жанрова своєрiднiсгь лiричних творів i особливостi сприймання їх учнями рiзних класiв. Прийоми аналiзу лiричних вiршiв, врахування характеру зображення у них дiйсностi, специфiки поетичної мови. Роль виразного читання. Текстуальне i оглядове вивчення лiричної поезiї в старших класах.
Специфiка вивчення драматичних творiв. Жанровi особливостi драматичних
творiв, сприймання їх школярами. Органiзацiя читання драматичного твору.
Характер завдань, якi ставляться перед учнями, види роботи, що практикуються на уроцi. Детальний аналiз окремих епiзодiв, що становлять основу сюжету, розкривають головний конфлікт твору. Усвідомлення учнями внутрішнього змісту поведінки і вчинків персонажів. Застосування прийомів розвитку відтворюючої уяви: усний опис уявних декорацій, окремих мізансцен та ін. Перегляд фільмів-спектаклів і театральних вистав під час вивчення драматичних творів. Усні і письмові повідомлення учнів про сценічну історію драматичного твору, виконання ролей видатними акторами, власні враження від театральної вистави, виконання ролей визначними акторами.
Особливості вивчення окремих фольклорних жанрів. Сприймання учнями народних казок i специфiка їх аналiзу (дослiдження логiки тих життєвих подій, що змальованi в них, вмотивування поведiнки дiаметрально протилежних персонажів та iн.). Дидактична функцiя усного докладного переказу казки учителем і учнями, iз збереженням характерних жанрово-композиційних особливостей (традиційні зачини і кінцівки, повтори-ретардації тощо). Конструювання учнями казкових образiв. В.О.Сухомлинський про роль казки в дитячому колективi.
Методика вивчення прислiв’їв, приказок, загадок. Зiставлення прислiв’їв з окремими життєвими епiзодами. Шляхи донесения до учнiв думки про втiлення у прислiв’ях i приказках народної мудростi i практичного досвiду, Використання уривкiв з художньої лiтератури для iлюстрування змiсту прислiв’їв i приказок. Спостереження учнiв над образнiстю i красою висловiв у прислiв’ях i приказках. Учнiвськi письмовi роботи на основi прислiв’їв та приказок.
Формування в учнiв уявлень про загадку як поетичний жанр фольклору. Способи розкриття художньої структури загадки; бесiда про особливостi опису предметiв i явищ в народних загадках, зiставлення поетичних описiв, явищ, предметiв у загадцi з описами їх у наукових статтях та iн. Органiзацiя вчителем роботи по складанню загадок дiтьми.
Специфiка вивчення в школі народних пiсень та дум. Методичнi прийоми розкриття їх жанрової своєрiдностi. З‘ясування на конкретних прикладах тематичного розмаїття i художньої краси народного пiсенного репертуару. Коментоване прослуховування фонозаписiв пiсень i дум або їх фрагментiв.
