Матеріал, який треба зібрати

Під час виробничої практики студент, який навчається за спеціальністю 6.130400 – „Садово-паркове господарство” повинен ознайомитися з архітектурно-планувальною та ландшафтною організацією об’єктів садово-паркового будівництва, навчитися створювати композиції з деревної та чагарникової рослинності, засвоїти основи створення квітників, газонів та проводити догляд за ними, аналізувати економічні умови і результати виробничо-фінансової діяльності організації, де проходить практика і відобразити їх у звіті у відповідних розділах.

За період проходження практики студентам слід зібрати наступний матеріал, який буде використано ними під час написання звіту, а в подальшому і бакалаврської випускної роботи:

1. Загальну характеристику організації, де студент проходить практику, трудові ресурси та їх використання, організацію виробництва, фінансову характеристику, економічні зв’язки тощо.

2. Відомості про клімат: температура повітря (максимальна, мінімальна, середня), дата весняних або осінніх заморозків, сума активних температур, напрям вітру тощо. Дані про геологічні, гідрологічні і ґрунтові умови ділянки, на якій розташована установа; матеріали щодо підземних комунікацій, технологічні карти на вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті.

3. Копію генерального плану об’єкту (розміщення теплиць, парників, розсадників тощо).

4. Відомості про пестициди, біологічно активні речовини, які використовують у технологічних процесах.

5. Перелік машин та механізмів для здійснення технологічного процесу.

6. Асортимент рослин, які використовуються для створення газонів, квітників, альпійських гірок, композицій з деревно-чагарникової рослинності, із визначенням їх морфологічних характеристик.

7. Технології створення різних типів газонів, квітників, догляд за ними та боротьба з шкідниками та хворобами.

8. Основні вартісні показники вирощування декоративних культур.

У період виробничої практики в залежності від місця проходження і можливостей підприємства, що пов’язано з його спеціалізацією, необхідно забезпечити виконання і закріплення матеріалу з таких теоретичних і практичних курсів:

Лісова таксація. Ознайомитися з технологічними нормативами лісооблікових робіт, навичками користування лісотаксаційними приладами та інструментами, особливостями геометричної будови перетину стовбура та визначення площі поперечних перетинів стовбурів. Виконувати таксаційні виміри діаметру, висоти окремих зростаючих дерев та діаметру, довжини зрубаних дерев, окремих сортиментів із занесенням даних у картку пробної площі чи карту модельного дерева. Визначати об’єм стовбура зрубаного дерева та вихід сортиментів лісотаксаційними методами за польових та камеральних умов. Обчислювати різні види приросту окремого дерева, проводити аналіз ходу росту деревного стовбура, обчислювати приріст за запасом наявного деревостану. Згідно з вимогами нормативних документів та сучасними методиками закладати в натурі різні за способом, формою та призначенням пробні площі для отримання лісівничо-таксаційної характеристики насаджень.

Декоративне розсадництво з основами насінництва. Проводити паспортизацію насіння посівного призначення. Визначати посівні якості насіння (чистота, маса 1000 насінин, схожість, життєздатність та доброякісність). Вміти одержувати насіннєвий матеріал із шишок, сухих та соковитих плодів. Встановлювати строки посіву, норми висіву і глибину загортання насіння. Розробляти схеми висіву насіння та застосовувати ефективні агротехнічні прийоми вирощування садивного матеріалу в теплицях, розсадниках, відкритих площах відповідно до нормативних вимог. Вміти підготувати насіння різних порід до посіву, укорінювати живці, користуватися біологічно активними речовинами. Підбирати сівозміни для посівного відділення і шкіл розсадників за різних грунтово-кліматичних умов. Складати план агротехніки вирощування розсади декоративних деревних та трав’яних культур: підбирати добрива, встановлювати норми поливу тощо. Проводити інвентаризацію садивного матеріалу, визначати його кількість та якісні показники. Ознайомитися із найсучаснішими методами отримання садивного матеріалу, наприклад такого, як клональне розмноження.

Фітопатологія. Проводити облік ураженості вегетативних та генеративних органів декоративних деревних та квітникових рослин фітопатогенними організмами (грибами, вірусами, бактеріями, фітоплазмами). Визначати необхідні методи захисту об’єктів садово-паркового будівництва від збудників хвороб. Використовуючи фітопатологічні довідково-методичні матеріали, проводити визначення основних збудників фітозахворювань та оцінювати санітарний стан насаджень у відповідності з санітарними правилами. На підставі діючих методик та положень шляхом огляду діагностувати хвороби насіння і сіянців, визначати ступінь зараженості ґрунту теплиць, розсадників та лісокультурних ділянок хворобами із занесенням даних у відповідні відомості. Використовувати новітні методики проведення заходів з метою попередження руйнування деревини за дії дереворуйнівних грибів. Надавати оцінку санітарному стану лісонасаджень, проводити його оздоровлення із урахуванням відомостей про індивідуальний розвиток збудника хвороби.

Ентомологія. Застосовувати сучасні технології проведення комплексу робіт із захисту деревини від руйнування на лісосіках та верхньому складі з врахуванням біологічних особливостей деревних порід та технічних шкідників. Проводити оцінку санітарного стану лісових насаджень та здійснювати санітарно-оздоровчі заходи у відповідності з санітарними правилами, методами і технологіями, які враховують біологічні особливості розвитку ентомошкідників. Вміти за допомогою довідників, методичних розробок викладачів кафедри визначати видову приналежність шкідників та згідно з існуючими нормативами надавати оцінку санітарному стану лісонасаджень. Проводити облік чисельності шкідників хвої та листків. Контролювати санітарний стан розсадників, теплиць на заселеність ентомошкідниками. Визначати видовий склад ґрунтової ентомофауни.

Дендрологія. Визначати видовий склад територій, які підлягають обстеженню, проводити їх екологічний та морфологічний аналіз. Встановлювати певні фенологічні фази індивідуального розвитку, за необхідності складати феноспектри. Проводити діагностику життєздатності деревних рослин, інвентаризацію деревних насаджень. На основі довідково-методичних матеріалів і нормативних документів визначати візуально за польових умов та за даними пробних площ у камеральних умовах, дендрологічні, морфологічні, едафічні, фітоценотичні та екологічні характеристики компонентів насадження: деревостану, підліску, підросту. Визначати рясність цвітіння та плодоношення деревних, чагарникових і трав’янистих рослин методами окомірної оцінки та кількісного обліку за існуючими методиками. Відповідно до біологічних особливостей деревних порід проводити різні щеплення в теплицях, розсадниках, насадженнях, використовуючи спеціальні інструменти та матеріали і розроблені рекомендації.

Лісознавство. Використовуючи шкали оцінки успішності природного поновлення, проводити облік самосіву і підросту деревних порід на лісосіках та під наметом насаджень для обґрунтування шляхів лісовідновлення. На основі діючих положень і рекомендацій створювати в натурі та формувати лісонасіннєві плантації вегетативного і насіннєвого походження для тривалої заготівлі цінного за спадковими властивостями насіння деревних порід із занесенням даних на них у паспорти відповідної форми. На основі оцінки стану насаджень у відповідності з існуючими положеннями і рекомендаціями проводити заходи щодо збереження самосіву і підросту та сприяння природному поновленню основних лісоутворюючих порід під наметом насаджень і на лісосіках з метою постійного виконання лісом середовищетвірних функцій і формування біологічно стійких високопродуктивних лісостанів. На основі нормативних документів проводити інвентаризацію садивного матеріалу для створення лісових культур стандартними сіянцями.

Квітники. Ознайомитися з асортиментом декоративних квіткових однорічних, дворічних та багаторічних рослин, що використовуються в озелененні, їх морфологічними характеристиками, особливостями їх росту і розвитку, вимогами до умов зростання; охарактеризувати особливості насіннєвого та вегетативного розмноження квітникових культур; опанувати методи підготовки квітників та їх планування, перенесення в натуру, догляду та режими вирощування; специфіку зрізки квітникових культур, методи збереження квітникової продукції; технологію створення кам’яних садів. На основі отриманих під час лекційних та лабораторно-практичних занять знань студент повинен вміти підготувати ґрунт під квітникові рослини, отримувати розсаду декоратвиних квіткових рослин вегетативним та насіннєвим способом, проводити догляд за нею, регулювати ростові процеси та розвиток рослин з використанням фізіологічно активних речовин тощо.

Рослини закритого грунту. Ознайомитися з основними теоретичними положеннями технології вирощування декоративних рослин у теплицях, парниках та оранжереях, організацією процесу вирощування промислових декоративних культур. Вивчити технологію вирощування рослин на зріз та горщикову продукцію, особливості їх розмноження. Студенти повинні вміти організовувати технологічні процеси, впливати на їх ефективність та здійснювати контроль робіт із вирощування декоративних рослин в умовах закритого ґрунту, виконувати базові експериментальні роботи, узагальнювати та систематизувати їх результати.

Під час проходження практики студент повинен проаналізувати такі боки роботи підприємства як охорона праці та навколишнього середовища.

Охорона праці. Студент-практикант ознайомлюється зі службою охорони праці та формами контролю за технікою безпеки на підприємстві (базі проходження практики), набуває навиків проведення навчальних та поточних інструктажів з техніки безпеки з працівниками при проведенні робіт зі створення об’єктів садово-паркового господарства та догляду за ними. Студент детально опановує заходи протипожежної безпеки на підприємстві, контролю санітарно-гігієнічного стану, надає рекомендації щодо удосконалення технології створення об’єктів зеленого будівництва і отримання садивного матеріалу з метою ліквідації небезпечних ланок роботи.

Екологічний стан господарства. Студент-практикант вносить пропозиції керівництву організації, де він проходить виробничу практику щодо охорони навколишнього середовища. Бере участь у розробці плану заходів відносно охорони природи, що включає розділи: охорона земель, охорона води, охорона атмосфери. Проводить бесіди з питань охорони природи з робітниками відділів установи.