"Під усякими механічними зовнішніми взаєминами між людьми приховується та через нього діє сила соборності, внутрішньої людської єдності".
(С.Л.Франк)
Завдання 4. Людина і суспільство.
Аналізуючи цей фрагмент, спробуйте визначити: а) яких якостей надає людині суспільство; б) як поєднуються між собою соціальні та природні якості суспільної людини (що домінує); в) чи залежить суспільство від людини?
"Людина водночас належить природі й суспільству (і це навіть дуже складно відділити). Чим більше розвинене суспільство як таке, тим більше різноманітних рішень воно вимагає від кожної людини. Немає такої "природи", яку можна було би визнати вічним мірилом для суспільного розвитку".
(Д.Лукач)
"Не задовольняє розуміння думка про те, що людина створена для держави і що із організацією держави нібито вперше зростають зерна людського щастя: адже багато народів землі знати не знають про державу, але живуть щасливіше за людину, розіпнуту на хресті своїх турбот, будучи прихильником держави. Таке, за допомогою мистецтва створене суспільство має корисні, але й шкідливі сторони. Але мистецтво − лише засіб, а витончений засіб вимагає обережного і тонкого поводження із собою. Звідси випливає те, що у міру зростання держави, у міру зростання її складності нескінченно зростає й небезпека того, що з'явиться величезна кількість нещасних. У великих державах сотні людей голодують, і інші люди пожинають плоди їхньої праці та потопають у розкошах...".
(І.Г.Гердер)
Дайте оцінку наведеним міркуванням. Як ви вважаєте, чи справді висока цивілізація породжує великі негативні наслідки для людського прагнення щастя? Чи просте природне життя має переваги над цивілізованим? Наведіть аргументи та приклади щодо своїх позицій.
"Після того, як суспільство досягло певного рівня закостеніння, стає неможливим старими методами впливати на ті механізми, що виникли в ньому при його утворенні. Тобто не можна діяти суто технічно, оскільки техніка завжди спрямована на людей і завжди створює загрозу для свободи особистості. Це можна зробити лише такими технічними засобами, які ставлять речі на службу людині".
(Е.Муньє)
Що нового додає дане міркування до наведених вище – відносно негативних сторін високорозвинених суспільств? Якою мірою ви погоджуєтесь із наведеним міркуванням?
"Той, хто, володіючи великою державою, служить малій державі, той робить це через любов до Неба. Хто, володіючи малою державою, служить великій державі, той робить це через страх перед Небом. Той, хто любить Небо, оберігає усю Піднебесну. Той, хто боїться Неба, оберігає свою державу".
(Мен-Цзи, ІІІ−ІV ст. до н.е.)
Як ви вважаєте, яка думка постає провідною у даному уривку? Спробуйте передати його зміст своїми словами, а також сформулюйте своє ставлення до нього.
"Пропоновану мною модель зв'язку "суспільство-особистість" можна підсумувати так: люди не творять суспільства. Бо воно завжди передує їм як необхідна умова їх діяльності. Скоріше на суспільство слід дивитись як на сукупність структур, звичайних практичних процедур та умовностей, які індивіди відтворюють та перетворюють, але які реально не існували би, якби вони того не робили. Суспільство не існує незалежно від людської діяльності... Проте воно і не є її продуктом... Процесам, через посередництво яких підтримуються накопичені вміння, навички, майстерність, властиві даним соціальним явищам,... можна надати загальної назви "соціалізація". Важливо підкреслити, що ці відтворення та перетворення суспільства, хоча воно й відбувається найчастіше несвідомо, тим не.менше постає ще й деяким досягненням, результатом майстерності активних суб'єктів, а не механічним наслідком, попередніх умов".
(Р.Бхаскар)
Спробуйте уважно перечитати наведений фрагмент та з'ясувати, які саме відносини, на думку автора, існують між суспільством та окремою людиною? Якщо людина не творить суспільство, то що саме залежить в суспільстві від людини? Як би ви визначили, що здобуває людина у процесі соціалізації, а що в суспільстві тримається тільки на її зусиллі?
"Суспільне життя значною мірою допомагає людині подолати своє відчуття неповноцінності, але воно й визначає людське індивідуальне життя... Суперечність між власними інтересами та благополуччям суспільства дає можливість перевірити ступінь її (особи) ворожості до людського роду".
(А.Адлер)
