Категорії якого античного філософа використовує Августин? Чим це використання принципово відрізняється від античного їх тлумачення?

"Якщо світ постає навіть створеним із якої-небудь матерії, сама ця матерія повинна бути створеною абсолютно із нічого, бо ж матерія, як те, що ще не отримало форми, здібною до форми може бути лише із божої благодаті".

(Августин Аврелій)

Аналізуючи ці вислови відомих авторитетів ранньої середньовічної філософії, зверніть увагу на:

- провідні особливості розуміння засад буття в епоху середньовіччя (на відміну від розуміння їх в попередню епоху);

- особливості розуміння Бога християнськими мислителями;

- особливості використання положень античної філософії у наведених твердженнях.

Проаналізуйте також і твердження християнської патристики про людину.

"Ми всі носимо образ Божий у живому та рухливому створінні − в людині, образ, що живе із нами, подає нам поради; образ, що нам співчуває та страждає за нас".

(Климент Олександрійський)

"Хоча й не людиною створені небесні тіла, проте для людини. І хай ніхто із вас не вклоняється сонцю, але Творцю сонця, хай обожнює не космос, але шукає Творця космосу".

(Климент Олександрійський)

"Створив Бог людину ніби деякий другий світ: малий у великому. Людина є мікросвіт, адже вона наділена як душею, так і тілом, і являє собою середину між розумом і матерією. Вона пов'язує видиме та невидиме, чуттєве та "розумоосяжне".

(Іоанн Дамаскін)

"Душа людська через посередництво розуму і знання, які незрівнянно перевершують чуття, підноситься, наскільки здатна, над тілом і більш охоче насолоджується тією насолодою, яка є у ній самій. А чим більше віддається відчуттям, тим більше робить людину схожою на худобу".

(Августин Аврелій)

"Про те, що тварини у своїх діях не керуються розумом, а одним лише природним бажанням (тобто − несвідомо), свідчить те, що тварини певного виду діють одноманітно в тих же самих випадках та не вміють урізноманітнювати свою діяльність... У людині ж цього не можна помітити: види людської діяльності нескінченно різноманітні. Адже розум є дещо вільне та довільне...

Хто може словами виразити переваги людини? Вона перетинає моря, споглядає небо, осягає рух, відстані та величину зірок, користується плодами землі та моря, нехтує дикими тваринами та величезними рибинами; людина досягає успіхів в усякій науці, мистецтві та знанні...".

(Немезій Емеський)

Звертаючись до наведених текстів, продемонструйте, якими саме твердженнями окреслюється:

- місце людини у світі;

- найважливіші характеристики людини;

- життєве завдання людини;

- переваги людини та її життєві небезпеки.

Спробуйте також з'ясувати, досягнення яких античних філософів використані в наведених міркуваннях? Чим середньовічне бачення людини принципово відрізнялось від античного?

Спробуйте обґрунтувати, які із наведених характеристик людини зберігають своє значення і в наш час, чому та в якому сенсі.

Спираючись на наведені положення та використовуючи матеріал лекційного заняття поясніть причини та наслідки радикальних змін у світогляді при переході від античності до середньовіччя. Якими в загальному плані постали світ, природа, суспільство, історія в очах середньовічної людини? У чому полягають переваги середньовічного світогляду над античним?

Завдання 2. Місце філософії у духовному житті середньовіччя.

Уважно перечитайте наведені нижче положення, що характеризують місце філософії в середньовічних суспільних процесах, прокоментуйте їх, спробуйте пояснити їх сутність своїми словами.

"До вивчення наук веде подвійний шлях − авторитет та розум. У відношенні до часу (тобто в історичній традиції) панує авторитет, а у відношенні до суті справи − розум. Авторитет буває частково божественний, частково людський, але істинний, міцний та найвищий авторитет є той, який зветься божественним".

(Августин Аврелій)