Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів. Після вивчення теми студенти повинні знати:

Після вивчення теми студенти повинні знати:

§ характерні риси філософії Нового часу;

§ основні змістові наголоси у новоєвропейському світогляді;

§ провідні наукові ідеї та їх вплив на розвиток філософії в цей період;

§ основних представників філософії Нового часу.

вміти:

§ визначати зміст основних філософських позицій, що сформувалися в епоху Нового часу;

§ знаходити і обґрунтовувати органічний зв’язок між основними напрямами філософії цього періоду;

§ виділяти і пояснювати принципові новації у філософських ідеях цього часу.

розуміти:

§ значення світоглядних знань та орієнтацій новоєвропейської філософії для подальшого розвитку філософської думки;

§ особливості тлумачення людини і суспільства у філософії Нового часу;

§ внутрішній зв’язок філософії Нового часу з епохою Просвітництва та німецькою класичною філософією.

 

Ключові терміни і поняття з теми:методологія пізнання, монізм, плюралізм, метод, деїзм, емпіризм, гносеологія, дуалізм, раціоналізм, субстанція, пантеїзм, атрибут, модус, акциденція, монадологія, суб’єктивний ідеалізм, сенсуалізм, гілозоїзм, агностицизм, метафізичний матеріалізм, механіцизм, діалектика, теологія, демократія, дедукція, індуктивний метод.

Контрольні запитання

1. Дайте характеристику західної філософії Нового часу як нового періоду в розвитку філософської думки, як епохи наукової революції

2. Поясніть, внаслідок чого виникла необхідність філософського осмислення нових наукових фактів, розробки нової методології пізнання.

3. Розкрийте вихідну тезу сенсуалізму (емпіризму) за Ф. Беконом.

4. Визначте сутність індуктивного методу, що введений в науку Ф. Беконом.

5. Поясність, у чому вбачає головне джерело пізнання раціоналізм на відміну від емпіризму.

6. Як Ви розумієте слова основоположника раціоналізму Рене Декарта: ”Я мислю, отже я існую”?

7. Подумайте, у чому виявився дуалізм філософії Р. Декарта.

8. Охарактеризуйте сутність пантеїстично-матеріалістичного вчення Б.Спінози про субстанцію, атрибути і модуси. У чому полягає ідея гілозоїзму?

9. Окресліть сутність філософії Г. Лейбніца, його вчення про монади:

§ з чого складається світ?(„вищі”, „нижчі” монади, ідея „верховної” монади).

§ що є результатом єдності та узгодженості монад?

§ як Г. Лейбніц через теологію підходить до принципу діалектики?

10. Визначте, у чому полягає суть і обмеженість суб’єктивного ідеалізму Дж. Берклі. Як Ви розумієте зміст афористичного постулату Дж. Берклі: „Бути – це значить бути сприйнятим”?

11. Поясніть, у чому виражається агностицизм Д. Юма?

12. Дайте загальну характеристику ХVІІІ ст. як періоду Просвітництва в історії Європи.

13. Визначте, які проблеми знаходилися у центрі уваги європейського просвітництва.

14. Охарактеризуйте раціональну теорію „суспільного договору” Ж.-Ж. Руссо.

15. Окресліть загальнофілософські та соціально-політичні погляди Д. Дідро, П.А. Гольбаха.

16. З’ясуйте, які ідеї відстоював Ш. Монтеск’є в галузі гносеології.

Навчальні завдання

Завдання 1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.

Уважно прочитайте уривок. З'ясуйте, чиї інтереси−окремої особи чи держави−ставилися вище у Голландії у період Нового часу? Чи можна з даного уривка зробити висновок не лише про відмінність, а й про певне співпадіння інтересів приватної особи−купця−та держави? Які зв'язки і залежності можна зауважити між завоюваннями нових земель та морськими подорожами і розвитком наукових знань?

"... Один француз заявляв: "У Голландії інтерес держави у справах торгівлі становить інтерес приватних осіб, вони йдуть крок у крок (це те ж саме, що сказати, що держава і купецьке товариство − одне й те ж саме)...коли приватна особа робить для своєї комерції щось, що суперечить інтересу держави, держава заплющує очі і робить вигляд, що не помічає цього...".

(Фернан Бродель. "Час світу")

На який аспект важливості освіти звертає увагу Ф.Бекон−освіта має важливе значення в першу чергу для саморозвитку особистості чи для суспільства? На думку Ф.Бекона, заняття науками необхідні для зміни соціального становища людини чи для самовдосконалення? Зверніть увагу на те, про які конкретні відмінності між освіченою та неосвіченою людиною пише Ф.Бекон.

"...Освіта звільняє людину від дикості та варварства... Наука настроює і спрямовує розум на те, щоб він віднині ніколи не залишався у спокої та...не застигав у своїх недоліках, а, навпаки, постійно спонукав себе до дії і прагнув до вдосконалення. Адже неосвічена людина не знає, що значить заглиблюватися в себе саму, оцінювати себе, і не знає, яким радісним є життя, коли помічаєш, що з кожним днем воно стає кращим; якщо ж така людина випадково має якусь позитивну якість, то вона вихваляється цією якістю... та використовує її, можливо, навіть вигідно, проте не приділяє уваги тому, як цю якість розвинути і примножити....Освічена ж людина, навпаки, не лише використовує розум й усі свої позитивні якості, але постійно виправляє свої помилки і вдосконалюється у доброчесності".

(Френсіс Бекон)

Використавши даний уривок, поясніть, як мислителі XVII ст. тлумачили співвідношення науки і релігії? Чи протиставлялась релігія науці? Чи розглядали наукові знання як такі, що руйнують релігійні догмати та віру? Чи потрібно віруючій людині займатися наукою?