Лекція № 7
Тема: Скінченні поля
План лекції:
1. Скінченні кільця і скінченні поля.
2. Скінченні поля на базі кілець класів лишків за даним простим модулем.
3. Характеристика поля.
4. Число елементів скінченного поля.
5. Примітивні елементи скінченного поля.
Скінченні кільця і скінченні поля
Згадаємо, що кільцем називається непорожня множина
, на якій визначені дві бінарні алгебраїчні операція + (додавання) і
(множення), такі, що
1. – абелева група відносно операції + (адитивна група кільця).
2. – півгрупа відносно операції
(мультиплікативна півгрупа кільця).






Операції + і не обов’язково є звичайними операціями додавання і множення. Нейтральний елемент адитивної групи кільця називається нулем кільця і позначається 0, а симетричний елемент позначається
.
Найпростішій приклад кільця – кільце цілих чисел .
Існують наступні класи кілець:
Кільце називається кільцем з одиницею, якщо в
існує одиничний елемент
, відмінний від нульового, тобто
. Далі одиницю будемо позначати як 1.
Кільце називається комутативним, якщо операція
є комутативною, тобто
.
Кільце називається цілісним (або областю цілісності), якщо воно є комутативним кільцем з одиницею, в якому з рівності
випливає
або
. Оскільки ненульові елементи з властивістю
називають дільниками нуля, то цілісне кільце ще називають кільцем без дільників нуля.
Кільце цілих чисел є цілісне кільце.
Кільце називається тілом, якщо
і всі ненульові елементи в
утворюють групу відносно операції
.
Оскільки основною алгебраїчною структурою, яка буде використовуватися надалі, є поле, особливу увагу звернемо на його означення.
Полем називається множина
на якій визначені дві бінарні алгебраїчні операція + (додавання) і
(множення) такі, що





Отже, поле – це комутативне кільце з одиницею, в якому кожний елемент має обернений.
Поле являє собою поєднання на одній і тій самій множині двох абелевих груп – адитивної групи
і мультиплікативної
, зв'язаних дистрибутивним законом (тепер вже одним, з-за комутативності).
Поле можна визначити ще як комутативне тіло.
Зокрема, поле є цілісним кільцем. Обернене твердження вірне лише у випадку скінченного кільця.
Теорема. Кожне скінченне цілісне кільце є полем.
Означення. Непорожня підмножина кільця
називається підкільцем цього кільця, якщо
замкнене відносно алгебраїчних операцій + і
і утворює кільце відносно цих операцій.
Означення. Непорожня підмножина кільця
називається ідеалом кільця
, якщо
є підкільцем кільця
і для будь-який елементів
і
,
.
Оскільки ідеали є нормальними (ліві суміжні класи співпадають з правими) підгрупами адитивної групи кільця, то кожен ідеал кільця
визначає деяке раз биття множини
на суміжні класи за адитивною підгрупою
, які називаються класами лишків кільця
за модулем ідеалу
. Клас лишків кільця
за модулем ідеалу
, що містить елемент
, позначають через
, оскільки він складається з усіх елементів
виду
, де
. Елементи
, які належать одному і тому ж класу лишків за модулем ідеалу
(тобто такі, що
), називають конгруентними за модулем ідеалу
і позначають
. Для них справедливо:
1. Якщо , то
,
,
,
,
.
2. Якщо , то
,
.
Теорема (про факторкільце). Множина всіх класів лишків кільця за модулем ідеалу
відносно операцій додавання і множення, визначених наступним чином:
;
,
є кільцем. Це кільце називається факторкільцем кільця за модулем ідеалу
і позначається
.
Приклад 1. Якщо ,
, то кільце класів лишків цілих чисел
, де
є прикладом скінченного кільця і має широкі застосування в теорії чисел. Елементами кільця
є
,
,
, …,
. В кільці класів лишків звичайно оперують з фіксованою множиною представників за модулем
. У позначеннях також відмовляються від рисочок і кружечків.
В окремому випадку , де
– просте число скінченне кільце лишків
стає полем.
Теорема (про факторкільце ). Факторкільце
кільця цілих чисел за ідеалом, породженим простим числом
, є полем.
Приклад 2. Нехай . Тоді кільце
складається з трьох елементів
, операції в кільці можна задати таблицями Келі:
+ | |||
![]() | |||
Останній приклад є першим зразком скінченного поля, тобто поля, множина елементів якого скінченна. Ці поля відіграють основну роль в сучасній криптографії.