Внутрішній господарський механізм - це сукупність форм, методів та інструментів управління виробничо-господарською діяльністю підприємницьких структур з метою задоволення інтересів усіх учасників підприємницької діяльності, реалізації поставлених цілей, оперативного реагування на зміни в зовнішньому середовищі.
Управління структурними підрозділами галузевих підприємницьких структур та їх економічним потенціалом, взаємодія з органами державного та регіонального управління, споживачами продукції та елементами ринкової інфраструктури здійснюється з допомогою певних інструментів, стимулів, сукупність яких разом з елементами внутрішнього середовища формують внутрішній господарський механізм. Можна вважати, що внутрішній господарський механізм підприємницьких структур - складна система, яка діалектично розвивається і охоплює методи господарювання, форми управління, інструменти і важелі ефективного функціонування кожної виробничої одиниці в рамках державного регулювання та ринкового саморегулювання.
Основою внутрішнього господарського механізму є діалектична єдність державного регулювання та ринкової саморегуляції потенціалом підприємницької структури відповідно до умов певного історичного етапу розвитку національної економіки. Тобто внутрішній господарський механізм забезпечує не лише внутрішньовиробничу гармонію, оптимізацію, але й зв'язок з зовнішнім середовищем.
Істотні зміни в зовнішньому середовищі зумовлюють трансформацію внутрішнього господарського механізму, процесів саморегулювання потенціалу суб'єкта господарювання. Перебудову внутрішнього механізму господарювання можуть спричиняти фізичне і моральне старіння його елементів; це проявлятиметься у збоях, помилках, інертності, низькій ефективності, послабленні внутрішніх та зовнішніх зв'язків тощо.
В економічній літературі висловлюються різні думки щодо взаємодії внутрішнього середовища із зовнішнім, у якому здійснюється господарська діяльність. Одні автори вважають, що в сучасних умовах пріоритет належить зовнішньому середовищу, яке є визначальним щодо успішності господарювання. Інші - внутрішньому, і свої позиції обґрунтовують тим, що більшість сучасних суб'єктів господарювання знаходяться у спільному зовнішньому середовищі, однак результати їхньої діяльності різні.
Проведені дослідження показали, що в перші роки реформування видавничо-поліграфічної галузі України зовнішнє середовище мало превалюючий вплив на діяльність суб'єктів господарювання. У сучасних умовах для більшості господарюючих суб'єктів галузі вплив внутрішнього і зовнішнього середовища є рівнозначним.
Відповідність внутрішнього середовища зовнішнім стосовно нього факторам забезпечує механізм господарювання. Зв'язок між внутрішнім та зовнішнім середовищами відбувається шляхом управління елементами господарського механізму. Оскільки зовнішнє середовище є більш динамічним у порівнянні з внутрішнім, їх збалансованість може забезпечити лише гнучкий механізм управління, адекватний мінливості середовищ. Гнучкість механізму управління передбачає контроль за діяльністю суб'єкта господарювання, вирівнювання негативних і небажаних впливів зовнішнього середовища, коригування попередніх управлінських рішень, зумовлене змінами в попиті, технічній базі, матеріальному забезпеченні, зниженням конкурентоспроможності, посиленням конкуренції тощо.
Засновники теорії господарського механізму рекомендували виділяти в його складі елементи базису та надбудови. Більшість сучасних вчених основними елементами господарського механізму вважають господарюючі суб'єкти (організатори виробництва) та відносини, в які вони вступають у процесі виробничої діяльності. Господарюючі суб'єкти у своїй діяльності використовують виробничі ресурси, організація і взаємодія яких є однією з основних функцій внутрішнього господарського механізму. Господарські відносини забезпечують задоволення інтересів усіх учасників підприємницької діяльності насамперед всередині самої структури.
Враховуючи, що ресурси є основою (матеріальною та нематеріальною) господарювання, його базою для досягнення господарських цілей, слід вважати їх базовим елементом внутрішнього господарського механізму. Оскільки всі ресурси розподіляються між структурними підрозділами підприємства, мають своє призначення та особливості, необхідно забезпечити їх взаємодію, регулювати процеси використання, поповнення, оновлення, що досягається шляхом використання певних управлінських механізмів, які й служать надбудовою.
Отже, структуру внутрішнього господарського механізму видавництв і видавничих організацій формують базисні та надбудовні елементи. До базисних елементів належать:
• організаційно-правова форма видавництва та його структурна будова;
• майно видавництва та його економічний потенціал;
• характер виробничих відносин всередині підприємницької структури.
Надбудовні елементи визначаються характером базисних елементів внутрішнього механізму господарювання і включають:
• механізм формування і використання персоналу, мотиваційний механізм;
• механізм формування і використання матеріально-технічних ресурсів;
• фінансовий механізм;
• інформаційний механізм взаємодії з ринком.
Взаємодію базисних та надбудовних елементів забезпечують зв'язки адміністративного центру з структурними підрозділами та функціональними службами видавничо-поліграфічних структур з приводу виготовлення, обміну та споживання видавничої продукції. Ці зв'язки реалізуються через системи мотивації, внутрішньовиробничого планування і регулювання виробництва, контролю та оцінки діяльності, матеріальної відповідальності.
Ефективність господарювання видавництв і видавничих організацій залежить не лише від структури базисних і надбудовних елементів, але й значною мірою від системи взаємозв'язків між ними та зовнішнім середовищем, від забезпечення гармонії інтересів всіх учасників видавничого підприємництва. Такий підхід створює реальні передумови оптимального поєднання всіх факторів виробництва, вирівнювання доходів учасників виробництва, застерігає від збоїв та хаосу.
Формою прояву соціально-економічних інтересів слугують стимули, які формують мотиваційний механізм підприємницької структури. Мотиваційний механізм охоплює три типи мотивів: мотивацію праці, мотивацію науково-технічного розвитку виробництва, мотивацію розвитку підприємництва.
Основними факторами внутрішнього середовища видавництв і поліграфічних підприємств є праця, предмети праці, інформаційні ресурси, засоби праці, в результаті взаємодії яких створюється продукт праці - видавнича продукція, яка характеризується певною номенклатурою та асортиментом, якістю, параметрами, попитом, вартістю, основними споживачами, каналами реалізації і т.д.
Питання для самоперевірки
1. Назвіть та дайте характеристику основним показникам, що визначають структуру підприємства.
2. Що повинна забезпечувати раціональна структура підприємства?
3. Склад основних виробничих структурних підрозділів відповідно до Господарського Кодексу України.
4. Назвіть та дайте характеристику основним групам цехів виробничого підприємства.
5. Предметний та технологічний принцип спеціалізації цехів. Назвіть переваги та недоліки.
6. Назвіть та дайте характеристику основним факторам впливу на господарський механізм підприємства.
7. Дайте визначення та поясніть суть «внутрішнього господарського механізму».
8. Поясніть сутність базисних та надбудовних елементів структури виробничого підприємства.
Питання для самостійного опрацювання
1. Аналіз структури видавничих підприємств державного та недержавного сектору економіки.
