Висновок: в Україні запанував шляхетський терор. (1638-1648р.- „Золотий спокій”)

Церковне життя наприкінці ХУІ – у першій половині ХУІІст.

Берестейська унія, яка була задумана як спосіб подолання кризи православ”я, котра в умовах бездержав”я відчувалася дедалі гостріше, призвела до розколу українців. Для життя після унії було характерним: відсутність єдності, втрата національної еліти, релігійне протистояння, православ”я опинилося поза законом, хоч вірними залишилися православ”ю більшість тогочасного українського та білоруського населення боротьба за відновлення прав, залучені всі верстви українського суспільства очолені братствами, які перетворилися в потужну силу:

а) домагалися визнання церкви через сейм (було повернуто в 1605р. Києво - Печерський монастир, архімандритом став Плетенецький);

б) козаки підтримували і коштами і військовою силою братства в їх б-бі, з їх допомогою засноване Київське Богоявленське братство в 1615 р., подолана сваволя священиків уніатів, що не дозволяли служити в Софії

православним;

в) 1620 р. вдалося поновити православну церковну ієрархію з Борецьким на чолі, який згуртував навколо себе сузір”я талановитих учених, письменників, просвітителів: Смотрицький, Зизаній, Могила, який в 1632р. посів

митрополичу кафедру і домігся офіційного визнання православної церковної ієрархії від Владислава ІУ в “ Пунктах заспокоєння руського народу”. Суть „Пунктів” * повертались втрачені права; * право мати свого митрополита і єпископів; * визначалися умови розв”язання суперечок між православними і уніатами щодо церков і земель.

Провів церковну реформу П. Могила:

а) налагодив сувору дисципліну-контроль здійснювали протопопи; б) обов”язкове проголошення недільних і виховних проповідей; в) контролювали церковне життя собори і консисторії; г) запровадив укр. мову при богослужінні; д) повернув багато храмів та майна і земель (Михайлівський, Видубицький монастирі, Софійський собор); ж) сприяв виданню церковної л-ри і сам написав „Требник” і „Служебник”; з) сприяв освіті духовенства; е) втілив програму національної освіти, відкривши Києво - Братська колегія -1632р. (1996 р. П. Могила був канонізований – визнаний святим)

Греко - католицька – складова римо – католицької і підпорядкована Папі римському. Після унії не отримала обіцяних прав, втратила довіру населення, вступили в суперечки за майно з православними. Діячі:І. Потій — Київський уніатський митрополит, перебував у Вільні, бо в Київ його козаки не впустили; талановитий; діяв з позиції сили. Й. Рутський продовжив справу Потія, але шукав компромісів, йшов на переговори, тільки в злагоді вбачав процвітання. (Протистояння церков активізувало розвиток полемічної літератури).

Спроби церковного порозуміння: *Можливість розв”язання церковної проблеми – об”єднання, * спроба скликання спільного собору; * перешкоди: Папа римський та Річ Посполита.

Реформація також поширилася на територію України. Сформувалася течія протестантизму - кальвінізм - Потоцькі, Родзивіли на Волині.

Отже, церковне життя в Україні було складним, сповнене протистояння і конфронтації, але саме це становище стало консолідуючою силою суспільства і сприяло утворенню та активній діяльності братств, зусиллями яких було повернуто православ”я, створювалися умови для збереження духовних національних цінностей і забезпечувався розвиток культури пропри усі проблеми.

Культура України в ХУІ – у першій половині ХУІІст.

ХУІ - перша половина ХУІІ ст. – період національного відродження в Україні. В цей час проявилася в свідомості українського народу необхідність у збереженні своєї самобутності в умовах польського гніту.

Відродження – процес відновлення національної, духовної, культурної, мовної, релігійної та ін. сфер буття певного народу після їх занепаду.

Умови розвитку культури:

¨ Розвиток економіки вимагав розвитку освіти;

¨ Національно – визвольний рух сприяв розвитку національної свідомості (повагу до мови, історії, традиції).

¨ Розвивалася українська культура під впливом культурних цінностей Західної Європи епохи Відродження.

Освіта і наука.

1. Ріст кількості початкових класів:

· а) церковних (вивчали молитви, співи, старослов”янську мову, арифметику)

· б) світські (вивчали латинь, діалектику, геометрію, астрологію);

· в) братські школи у Львові (1585р.), Києві, Луцьку. Виховували: * патріотизм, * повагу до рідної мови, культури, православ”я.

2. Вища школа:

а) Острозька академія: * 1576-80 - роки заснування, на кошт К. Острозького, * вивчали: церковнослов”янську мову, латинь, граматику, філософію, математику, риторику, логіку; * перший ректор - Г. Смотрицький;* викладачі: Д. Наливайко, Філарет, Лукаріс; * вихованці: Сагайдачний, М. Смотрицький; *1640 – припинила діяльність.

б) Києво-Могилянська академія (1701р.) Києво - Лаврський колегіум (1632р.) = Київська братська школа (1615р.) + Лаврська школа (1631) * П. Могила реформував освіту на європейський зразок (1633-47р.) * навчання в академії 12 років; * професори: Гізель, Прокопович, Яворський, * вихованці: І.Са-мойлович, Г. Сковорода; * закрита 1817р. (1992 р. створено Національний університет); * готувалися кадри для Росії, Білорусії, Молдавії, Румунії; * вивчалися додаткові предмети: філософія, історія, географія.

Книгодрукування:

· Велика потреба в книгах (священики не встигали переписувати), потреба в книгодрукуванні. Перші друковані твори з”явилися завдяки Федорову і Мстиславцю. Надруковані книги в Москві поширили в Україні „Апостол”, „Євангеліє”; На початку 70-х років Федоров переїжджає в Україну до Ходкевичів, а потім до Острозького;

· 1573р. відкрив у Львові першу друкарню. 1574 р. надрукував „Апостол”, „Буквар” - всього витримав 28 видань; згодом - „Острозьку біблію”.

· Поширення сітки друкарень в Києві, Чернігові, Луцьку, Новгород – Сіверську.

Значення: Книгодрукування сприяло розвитку української освіти, культури, національно – визвольному рухові (публіцистика), підняло міжнародний авторитет України.

Література:

¨ Усна народна творчість: * героїко – патріотична тематика; * про боротьбу проти феодального гноблення, мрії про вільне козацьке життя „Втеча 3-х братів з Азова”, „Самійло Кішка”; * оспівування загальнолюдських цінностей (любов, зрада, вірність;)* пісні-балади.

¨ Утворення г уртка літераторів – на початку ХУІІ ст. заснував архімандрит Києво-Печерської Лаври Платенецький: * увійшли: Копистенський; Беринда, Земка; * видали: „Часослов”, „Анфолоніон”.

¨ Полемічна література, яка ідейно обгрунтувала й духовно освятили визвольний рух: *Г. Смотрицький -„Ключ царства небесного”; * Вишинський - „Короткословна відповідь П. Скарбі” і ще 17 творів;

¨ Перекладна література: „Олександрія”, „Троянська історія”.

¨ Літописи: „Короткий Київський”, „Густинський”, „Львівський”.

Музика: ХУІ ст. — новий етап у розвитку музики:

§ Пісні створені на народній пісенній основі;

§ Музичні інструменти: цимбали, сопілки, скрипки, бубна, бандура, балалайка, ліра;

§ Хоровий спів (церковний спів);

§ Професійна музика — виключно церковна;

§ В братських школах вивчали теорію музики й співу за нотами;

§ Популярні танці: козачок, гопак;

§ Утворилися музичні цехи – обслуговували весілля, свята.

Архітектура і мистецтво:

ü Фортифікаційні споруди (Луцьк, Острог, Львів, Дубно);

ü Боплан збудував фортецю Кодак – 1635р.

ü Будівництво кам”яних споруд—церков на основі стилю Відродження (Успенська церква, Поділ)

ü Відбудовано Києво – Печерську лавру, Софійський собор після монголо-татарської навали.

Мистецтво

v Прикрашали будівлі різьбою по дереву, настінним розписом, скульптурами;

v Книжкова графіка „Псалтир” – 200 мініатюр. Значний внесок здійснив Федоров у книжкову графіку;

v Декоративне оформлення литтям: речі, гармати, рушниці, ліхтарі, речі повсякденного вжитку.

Архітектура і мистецтво набували національних рис.