Такою ситуацією скористалися поляки і направили проти повсталих військо на чолі з С. Жолкевським

Наступ польських військ:

Ø Під тиском Жолкевського Наливайко змушений був відступати через Поділля на Придніпров”я; * з запорожцями Шаули з”єднався під Б. Церквою – 1596 р.; * Шаулу обрали гетьманом замість нерішучого Лободи;

Ø Відступали разом до Дніпра, потім до Трипілля (проблеми: а) величезний обоз в складі дітей, жінок, старих людей, що гальмувало рух; б) постійні чвари між наливайківцями та запорожцями

Ø Вирішальний бій під Лубнами в урочищі Солониці — 28.05.96 р. після 2 тижневої оборони козаки капітулювали передавши полякам Наливайка, Шаулу, Шостака, які у Варшаві були страчені;

Повстання жорстоко придушене: * тисячі страчені; * уряд скасував козацькі права і привілеї, * оголосив козаків „ворогами держави”; * запанувало польсько-шляхетське всевладдя і терор;

Особливі погляди: частина урядовців і громадських діячів таку жорстоку колоніальну політику поляків вважали безперспективною і пропонували задовольнити прагнення народу у створенні української держави—католицький священик Верещинський висунув ідею створення на Лівобережжі та частині білоруських та російських земель козацьку республіку з центром у Переяславі з повнотою князівської влади, але ця пропозиція такі залишилася ідеєю, яка мала вплив на майбутнє державотворення.

 

Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний.

(Один із козацьких ватажків, який намагався не силою, а мирно відстояти права козацтва і України — підтвердженням цього є Вільшанська (1617 р.) дана угода не була втілена в життя, бо розуміючи, що поляки потребують допомогу козаків Сагайдачний висунув контрумови; та Роставицька (1619 р.) угоди.

І. Біографічна довідка: * родом з Галичини з сім”ї дрібного православного українського шляхтича; * навчався в Львівській братській школі, випускник Острозької академії; * володів кількома мовами - високоосвічений; * володів великим вмінням досягти мети — 1596 р. — козацький гетьман;

ІІ. Політична діяльність:

¨ За його князювання козацтво знову знаходилося на піднесенні: повернуто частково привілеї, 1-3 тис. реєстру;

¨ Менше утисків від польського панства—виражав інтереси багатих верств;

¨ Згуртував козацтво (вирішив проблему з Бородавкою), міщанство, духовенство, укр. шляхту,

¨ Орієнтувався на Польщу, загравав з Москвою (відправляв дарунки).

ІІІ. Військова діяльність:

Ø Створив добре організоване, боєздатне військо—дисциплінована козацька армія всі озброєні вогнепальною зброєю та тогочасною артилерією;

Ø 1617 р. Військо Запорозьке увійшло до Європейської ліги для б-би проти Порти;

Ø Головну мету вбачав у боротьбі з турками і татарами;

Ø Допомагав Польщі у боротьбі з турками та Московією.

ІУ. Просвітницька діяльність:

· Турбота про українську культуру, освіту;

· Вступив до Київського братства з усім Військом Запорозьким – це посилило роль братств;

· Сприяв відновленню ієрархії православної церкви (запрошений єрусалимський патріарх Феофан висвятив київського митрополита Йова Борецького та кількох єпископів; 1620 р.

· Заповів своє майно на освітні, наукові та благодійні цілі. 1500 золотих Львівській і Київській братській школі.

Братства -організація православного українського населення, які вели боротьбу проти наступу католицтва та уніатства.

Хотинська битва: Восени 1620 р. османи розгромили поляків на Цецорських полях. Поляки звернулися за допомогою до козаків. На козацькій раді було вирішено допомогти, але при умові: * визнання прав козацтва, * Розширення реєстру; * дотримання релігійної рівноправності; * підтримка нової церковної ієрархії.

Ø Сагайдачний відправився до Варшави з вимогами, а військо мав вести Бородавко, який відмовлявся…

Ø Сагайдачний (повернувшись за козаками під Могилів), вирушив на допомогу під Хотин на з”єднання з Ходкевичем; * Битва тривала 40 днів; * поляки вели оборонні бої, а козаки – наступальні –нічні атаки, відбили 9 штурмів, тобто гетьман застосовував нетрадиційні методи оборони і наступу — велика майстерність. Сагайдачний поранений смертельно вересень і помер 22.04.1622 р.(10 квітня)

Ø Турки попросили миру.

Значення: а)перша сухопутна перемога над турками; б) турки відмовилися від завоювання всієї Європи; в) спростована думка про непереможність Порти; г) Польща зберегла великі території; д) активізувалися національно - визвольні рухи на загарбаних територіях.

 

Козацько-селянські рухи 20-30-х років ХУІІ ст.

І. Причини повстань:

¨ Посилення феодального і релігійного гніту після Хотинської битви;

¨ Замість обіцяного під час війни послаблення почалися розправи з селами, які вводили козацькі порядки;

¨ Незадоволення козаків заборонами встановленими урядом Речі Посполитої: * заборона приймати втікачів; * втручання в релігійні справи; * заборона підтримки православної церкви; * заборона встановлення відносин з іноземними державами.

ІІ. Козацько – селянські повстання:

1. Козацько-селянське повстання під керівництвом Марка Жмайла – 1625р. привід: небажання учасників Хотинської битви повертатися до стану селянства: вони відмовлялися підкорятися місцевим урядовцям і без дозволукористувалися угіддями;

¨ повстанців підтримали козаки, які обрали своїм гетьманом Жмайла;

¨ поляки розпочали наступ під Б.Церквою;

¨ повсталі відступали до Запоріжжя під м. Кириловим до них приєдналися запорожці і дали бій 25.10.1625 р. який не визначив переможця;

¨ козаки відступили до болотистої місцевості до Куруківського озера (біля Кременчука)—тяжкі природні умови не дозволили Конєцпольському продовжити бойові дії переговори з повсталими;

Ø угодовськи налаштована частина козацтва скинула Жмайла і обрала гетьманом М. Дорошенка;

Ø Дорошенко підписав Куруківську угоду: * повстанцям оголошувалася амністія; * реєстр — 6тис; * за козаками зберігалося право обирати старшого, якого затверджував король; * заборонялися походи на Крим і Туреччину; * старшині наказували не приймати до реєстру „виписних”

Отже, Куруківська угода задовольняла інтереси старшини та незначної частини козаків.

2. Козацько - селянське повстання під керівництвом Тараса Федоровича (Трясила) 1630р.

· „виписні” не поверталися в стан селян, а відправилися на Запорожжя, сюди тікали і незадоволені селяни.

· Після загибелі Дорошенка гетьманом став, угодовськи налаштований до Польщі Григорій Чорний; нереєстровці відмовилися коритися Чорному і обрали гетьманом Т. Ф. (Трясила)

· козаки викрали Чорного і на раді вирішили стратити і розпочати наступ вгору вздовж Дніпра;

· завдали поразку полякам і оволоділи Корсунем, Каневом і зупинилися в Переяславі;

· селяни в цей час вигнали поляків з Обухова, Білогородки, Димера все Середнє Подніпров”я повстало;

· 6.04.1630р. розпочало наступ кварцяне військо Конєцпольського з Бара знищували все на шляху;

· ніч на 20.05 — „Тарасова ніч”— загін повсталих знищив „золоту роту”—150 синків магнатів перемога була надзвичайно близькою, але знову протиріччя між козаками і переобрання гетьмана (обрали Бута) привело до підписання Переяславської угоди (29.05.1630): * зберігалися умови Куруківської угоди; * але реєстр збільшувався до 8 тис; * залога на Січі збільшувалась до 2 тис; * нереєстровці одержали амністію і повинні були повернутися під владу шляхти; * козаки повинні повернути всі захоплені в бою гармати полякам.

Отже, як і попередня Переяславська угода не вирішила проблем, а ще більше загострила, бо локальні конфлікти продовжували спалахувати. Дане повстання чітко окреслило протиріччя між реєстровим і нереєстровим козацтвом, між козацькою старшиною і сіромою, що і являлося головною причиною поразок.

3. Козацько – селянське повстання під проводом Івана Сулими (гетьман нереєстрового козацтва) 1635р.

Привід — будівництво Кодацької фортеці протягом березня - липня (архітектор Боплан) з метою ізоляції Запоріжжя;

ü за ніч з 11 на 12.0 8.1635 р. козаки знищили гарнізон і зруйнували фортецю;

ü козаки готувалися до наступу, але підіслані властями вивідачі підбурили козаків ті заарештували Сулиму і його помічників віддали полякам, які стратили ватажків;

ü на деякий час наступило затишшя, але згодом виступи козаків продовжилися:

4. Повстання під керівництвом Павлюка—Павла Бута (1637р.)

5. Другим етапом були козацько-селянські повстання під керівництвом Я. Острянина (Остряницяі) і Скидана Карпа 1638 р., але всі виступи закінчилися поразкою.

Причини поразки:

а) Погана підготовка повсталих; погане озброєння;

б) відсутність дисципліни і злагодженості дій;

в) протиріччя між учасниками повстання;

г) нерішучість дій козацької старшини;

д)відсутність підтримки іншими поневоленими нардами.

Значення: 1.Повстання утримувало посилення польського національного, феодального, колоніального гноблення; 2. добилися відновлення православ”я;

3. добилися збільшення козацьких привілеїв, козацтво сформувалося, як окрема верства і провідна; 4.здобули досвід антифеодальної, національно визвольної боротьби; 5. усвідомили своє право на самостійне життя.

„Ординація Війська Запорозького” — рішення ухвалене польським сеймом у березні 1638 р. наступ на права і вольниці українського козацтва:

ü Скасовано виборність старшини і козацький суд;

ü Встановлювала реєстр у 6 тис — усі „виписники” ставали кріпаками;

ü Замість гетьмана призначався обраний сеймом з числа шляхти комісар;

ü Військові осавули і полковники теж призначалися з відданих Речі Посполитій шляхтичів;

ü Реєстрові козаки могли жити лише в Черкаському, Канівському, Корсунському староствах;

ü Реєстрова залога на Січі мала розганяти самовільні зібрання людей на островах;

ü Було оновлено командування реєстровим військом.