Розділ 3
Українські землі під владою іноземних держав.
Польща: 1387р - захоплення Галичини.
Литва: 50-і роки ХІУ ст. Ольгерд поширює владу на Чернігівщину і Сіверщину.
1362р.- захоплює Київщину і Переяславщину.
1363р. - приєднання Поділля.
Угорщина: кінець ХІІІ - поч. ХІУ ст..- приєднання Закарпаття.
Молдавське князівство: загарбання Буковини.
Московське князівство: в результаті війн у ХІУ – ХУІІ ст. з Литвою
приєднало Чернігівщину і Сіверщину.
Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
План.
1. Утворення Литовсько – Руської держави.
а) причини швидкого входження руських земель до складу ВКЛ;
б) етапи включення українських земель до складу ВКЛ.
2. Статус українських земель в складі ВКЛ.
Причини поганого висвітлення даної доби:
Ø Руйнації традиційних підвалин життя постмонгольської епохи;
Ø Тимчасове припинення літочислення;
Ø Порушення політико – династичних зв”язків з східнослов”янськими регіонами.
Утворення Великого князівства Литовського ми відносимо до періоду правління
князя Міндовга (1230 - 1263 р.) і завдяки його об”єднавчій діяльності.
Причини швидкого захоплення ВКЛ українських земель:
1. Знесилення українських золотоординським ігом робило їх легкою здобиччю для сильнішого сусіда;
2. Українські правителі самі йшли на зближення з Литвою з метою захисту від татар, а Литва потребували допомоги у боротьбі з Тевтонським орденом.
Етапи включення українських земель до складу Великого князівства Литовського:
¨ Перший етап: Гедимін (1316-1341 р.) – приєднано частину Волині
¨ Другий етап: Ольгерд (1345-1377 р.) – приєднано всю Волинь, Київщину, Поділ; (1362 р. – перемога об”єднаних сил під керівництвом Ольгерда під Синіми Водами над монголо - татарами)
¨ Третій етап: Вітовт і інші (1350 – 1430 р.) – Південні українські землі. (Повністю витіснені монголо – татари з території України Вітовтом)
Українці у складі ВКЛ:
· Литовці були язичниками. Під впливом русичів вони прийняли християнство грецького обряду;
· Захоплені українські та білоруські землі становили 9/10 всієї території і населення ВКЛ;
· Державна мова – руська;
· Литва шанувала давньоруські закони: Литовські статті складені на основі „Руської Правди”;
· Зберегли руські назви станів, посад, адміністративну систему; (1434 р. замість Галицько – Волинського князівства утворилося Руське воєводство в складі 5 –ти округів);
· В складі ВКЛ русичі зберегли свою самобутність;
· Устрій – подібний федерації багаточисельних земель, в внутрішні справи яких ВКЛ не втручалося і влада там була в руках української чи білоруської знаті, яка отримала значну автономію (старе не міняти, нове не запроваджувати – принцип правління литовських князів)
· Дозволили навіть продовжувати чеканити свою монету, тільки в 1414 р. був закрити монетний двір у Львові;
Тому інколи історики ВКЛ називають Литовсько – Руською державою.
Але із зближенням Литви з Польщею, 1385 р. – Кревська унія, 1413 р. – Городельська унія, приводить до поступової втрати українськими землями своїх привілеїв. А в 1569 р. за Люблінською унією всі українські землі перейшли під владу Польщі.
Кревська унія – 1385 р.
Унія поклала початок новому періоду поступового витіснення руських впливів польськими. (Об”єднання відбувалося через необхідність мати союзника ВКЛ у боротьбі з тевтонцями, а полякам у боротьбі з угорцями).
Умови унії:
1. Литовський князь Ягайло ставав одночасно королем Польщі і великим князем ВЛК;
2. Ягайло приймав католицьку віру і повинен навернути в нову віру все населення держави;
3. Повинен приєднати до Польщі литовські та руські землі;
4.Заплатити 200 тис флоринів Вільгельмові австрійському за відмову від Ядвіги;
Наслідки унії:
1. Створені передумови для стримування тевтонців;
2. Відкрила шлях для посилення експансії Польщі: (1387 р. остаточно відвоювала від Угорщини Галичину);
3. Встановили владу над Молдовським князівством;
4. Ягайло приєднав Галичину не до Литви, а до Польщі.
5. Казна ВКЛ переходила на потреби Польщі.
Висновок: дана унія викликала боротьбу між прихильниками литовсько - руського альянсу і прихильників польсько-католицької орієнтації. Унія була скасована 1398 р., як Вітовт став королем Литви і Русі (відродив самостійність)
Польська експансія на українські землі
Польське королівство знаходиться у центральній Європі в басейні Вісли та Одеру, виникло в першій половині першого тисячоліття в наслідок консолідації західнослов”янських племен і племінних союзів межиріччя Вісли та Одеру. Перший достовірний король Мєшко Перший (963-993 р.), за нього одержала назву держава Польща. Інтереси Польщі зустрілися з інтересами Київської держави за землі Червенської Русі. Скориставшись договором укладеним Юрієм Другим та послабленням Галицько – Волинського князівства, поляки розпочали боротьбу за ці землі. Боярин Дмитро Дядько мужньо захищав ці землі і на 9 років продовжив самостійність. В 1344-1349 р. Казимир Третій захопив Перемишлянську, Сяноцьку землі, Галичину, частину Волині.(Після смерті Казимира Польщею править Людовик Угорський, тому Галичина опинилася під Угорщиною і тільки Ядвіга повернула їх в 1387р., вірніше Ягайло). В цей період розпочалася війна між Польщею та Литвою за українські землі.
В наслідок цієї боротьби землі були розділені таким чином: Польщі – Галичина, Холмщина, Белзька земля; Литві – Волинь.
Українські землі в складі Польщі (поляки проводили двояку політику):
Ø Зберігали „руську старину” – „королівство Русі”;
Ø Дозволили вживати свою мову в діловодстві поряд з латиною;
Ø Відновили галицьку православну митрополію 1303-1347 р., 1371 1401 р.;
Ø Роздавали українські землі іноземцям за службу Польщі;
Ø Сприяли німецькій колонізації;
Ø Підтримували польських купців та католицьких місіонерів;
Ø Просили допомогу папи у боротьбі з „невірними русинами”
1434 р. – Владислав Другий Ягайло остаточно ліквідував автономні права (Галичини і Волині до1440 р.), поширив на всі території польське право, суд, адміністрацію (воєводи, старости…)
У ХУ - ХУІ ст. Польща перетворилася на шляхетську республіку. Влада короля – виборна, обмежувалася сеймом, який складався з сенату (магнати + представники королівської адміністрації) і палати послів (представників сеймиків – воєводств).
З утворенням Речі Посполитої, до неї приєднали Підляшшя, Київщину, Брацлавщину – спеціальним універсалом, щоб привернути на свій бік шляхту цих земель їх зрівняли у правах з польською шляхтою.
Українські землі в складі Угорщини
Угорська держава виникла наприкінці ІХ ст. в Південно – Східній Європі. Мадяри (угри) прийшли на Дунай з приазовських степів, а ще раніше вони жили в передгір”ях Південного Уралу. Об”єктом експансії для них стало Закарпаття.
Закарпаття – складова історична частина етнічної та державної території України. Тут проживали в ІУ-УІІ ст. племена білих хорватів, які в ІХ –Х ст. жили вже по обидва боки Карпат.
Заняття: землеробство, садівництво, скотарство. Вже тоді мали греди – укріплені центри. Навколо одного них (Ужгороду) утворилося перше державне об”єднання на чолі з Лаборцем, яке в Х – ХІ ст. увійшло до складу Київської Русі.
Захоплення Закарпаття:
n Перша половина ХІ ст. - початок поступового захоплення Закарпаття угорськими королями;
n Перші підкорені міста: Ужгород, Мукачів, Хуст (остаточно включені до складу Угорського королівства в ХІІІ ст.
Адміністративний поділ та управління:
Закарпаття було поділено на комітати (жупи) 4 – Ужанський, Березський, Гугочанський, Мароморськийський;
* Жупи очолювали ішпани;
* На цій території діяла уніфікована військова, судова влада;
Проводилася активна колонізаторська політика, територія заселялася німцями, угорцями, словаками. Швидко просувався процес закріпачення. Впроваджувалися нові види занять: більш активне використання лісів: стягування смоли, будівництво, одержання поташу; солеваріння, борошномельна, використання мінеральних вод.
Утиски і закріпачення викликало масові незадоволення українського населення, повстання, супроводжувалися витісненням селян у гори. 1526 р. відбулася трагічна битва з турками, внаслідок якої Угорщина з усіма територіями була розділена:
Угорщина розділена на 3 частини і дісталася: Туреччині, Семиграддю, Австрії;
Закарпаття поділилося між Семиграддям і Австрією;
Велися затяжні війни на цій території.
Буковина (Х-ХІ ст.) була в складі Київської Русі, потім опинилася в складі Галицько – Волинського князівства, після золотоординської навали під назвою Шипінська земля, визнала зверхність Золотої Орди. В 40 –50 роках ХУ ст. опиняється в руках Угорщини, нею управляє угорський намісник і воєвода Драгош. З утворенням Молдавського князівства і до кінця ХУІІІ ст. входила до складу Австрійської імперії. Стан Руських земель після припинення існування Галицько-Волинського князівства
