У літературі з проблем культури мовлення рекомендується змінювати географічні назви відповідно до вимог контексту незалежно від того, вжита вона з номенклатурною назвою чи без неї.
У незмінній (вихідній, номінативній) формі географічна назва залишається у
спеціальній воєнній (військовій) літературі (наказах і зведеннях), у спеціальній
географічній (геологічній, топографічній і т.д.) літературі й тоді, коли це назва
залізничної станції, порту чи астрономічна назва. Порівн.: Луцьком, Бугом, у Су-
мах, Альпах, міста Києва, річки Дніпра, містом Чернівцями, селом Мезином, але:
(на) станції “Чернівці-Північна”, (на) станції “Ромодан”, (на) станції “Лугова”,
у порту Одеса, планетою Марс.
Правило відмінюваності тісно пов’язане з нормами відмінювання, напр.:
Н. в. Пушкіно Тушино Шувалово Сватово
Р. в. Пушкіна Тушина Шувалова Сватова
Д. в. Пушкіну Тушину Шувалову Сватову
З. в. Пушкіно Тушино Шувалово Сватово
О. в. Пушкіном Тушином Шуваловом Сватовом
М. в. (у) Пушкіну (у) Тушину (у) Шувалову (у) Сватову
Кл.ф. Пушкіно! Тушино! Шувалово! Сватово!
Н. в. Василькове Борисове Васильків Сватове
Р. в. Василькового Борисового Василькова Сватового
Д. в. Васильковому Борисовому Василькову Сватовому
З. в. Василькове Борисове Васильків Сватове
О. в. Васильковим Борисовим Васильковом Сватовим
М. в. (у) Васильковому (у) Борисовому (у) Василькові (у) Сватовому
Кл.ф. Василькове! Борисове! Васильків! Сватове!
Якщо географічна назва маловідома або існує небезпека нерозрізнення близь-
коспоріднених назв, то їх треба вживати з номенклатурною назвою й у вихідній
формі (у подальшому контексті номенклатурне слово випускається, а назва відмі-
нюється), напр.: У селі Соняшники є олійний комбінат. Містечком Людківці не намилуєшся.
Якщо номенклатурне слово (республіка, провінція, колонія, штати, область,
пустеля і т. ін.) не входить до складу власної назви, то власна назва відмінюється
тільки у тому разі, коли вона складається з одного слова, яке має той самий рід,
що й номенклатурне слово: республіка Франція – у республіці Франції, штат
Техас – у штаті Техасі, пустеля Сахара – у пустелі Сахарі. Порівн.: республіка
Іран – у республіці Іран, штат Вірджинія – у штаті Вірджинія. Якщо перед
словами республіка, королівство, князівство, штат є ще означення, то назва від-мінюється в усіх її частинах: Корейської народно-демократичної республіки, але в нових назвах: Народної Республіки Мозамбік, Народну Республіку Ангола, Респуб-лікою Молдова.
У ділових паперах спостерігається неправомірна тенденція не відмінювати
географічні назви начебто з метою вказати вихідну форму офіційної назви геогра-
фічного пункту, не допустити двозначності. Таке вживання навіть у текстах офіцій-ного характеру граматично не виправдане – граматичні правила обов’язкові для всіх стилів.
Не відмінюються в документах ті географічні назви, вжиті з номенклатурою,
які складаються з прикметника та іменника (порівн.: у містечку Кам’янка-Стру-
милова, до міста Кривий Ріг, селом Малий Кучурів).
Назви гір, островів та ін. при наявності номенклатурної назви теж не зміню-ються (поблизу гори Пік Перемоги, на півострові Камчатка, під мисом Надія).
У в а г а! За сучасними правописними нормами (з 1993 р.) пишемо:
Алжир (було Алжір),
Арґентина (було Арґентіна),
Ассиро-Вавилонія (було Ассіро-Вавілонія),
Бастилія (було Бастілія),
Бразилія (було Бразілія),
Братислава (було Братіслава),
Вавилон (було Вавілон),
Ватикан (було Ватікан),
Вашингтон (було Вашінгтон),
Вірджинія (було Вірджінія),
Козеріг (було Козерог),
Корсика (було Корсіка),
Кривого Рогу (було Кривого Рога),
Крит (було Кріт),
Лейпциґ (було Лейпціґ),
Лідице (було Лідіце),
Мавританія (було Маврітанія),
Мадрид (було Мадрід),
Мексика (було Мексіка),
Сан-Франциско (було Сан-Франціско),
Сардинія (було Сардінія),
Святошин (було Святошино),
Сиракузи (було Сіракузи),
Сирія (було Сірія),
Сіверськодонецьк (було Сєвєродонецьк),
Скандинавія (було Скандінавія),
Тибет (було Тібет),
Флорида (було Флоріда),
Чикаґо (було Чікаґо),
Чилі (було Чілі),
Цюрих (було Цюріх).
РІД, ЧИСЛО НЕВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ
РІД НЕВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ
1. Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду: елегантний месьє, військовий аташе, люб’язний портьє, мій імпресаріо, справедливий рефері, сміливий тореро, відомий шансоньє.
2. Назви осіб жіночої статі кваліфікуються як іменники жіночого роду: усміх-нена фрейлейн, літня мадам, серйозна фрау, струнка міс.
3. Родова належність деяких назв осіб визначається конкретним уживанням у мовленні. Це так звані іменники спільного роду: Ваш протеже виявив себе з найкращого боку, - Милуйтеся-бо вашою протеже! (М. Старицький); на-ша візаві – наш візаві, справжній хіпі – справжня хіпі.
4. Невідмінювані іменники, що означають тварин, належать до чоловічого ро-ду: крикливий какаду, яскравий ара, швидкий ему, смішний поні, крихітний колібрі, потішний маго, неповороткий гризлі. Але якщо контекст указує, що йдеться про самку, то слова, які узгоджуються з невідмінюваними назвами тварин, уживаються у формі жіночого роду: Шимпанзе годувала малюка. Поні не відходила ні на крок від дитини. Винятком є іменники цеце (“муха”) й івасі (“риба”), які належать до жіночого роду.
5. Субстантивовані невідмінювані слова відносяться до середнього роду: дов-гождане “так”, гучне “ура”, останнє “вибач”, суворе “цить”, лагідне “добраніч”, улесливе “мерсі”.
6. Невідмінювані іменники, що називають неістот, належать до середнього ро-ду: вовняне кашне, нове меню, актуальне інтерв’ю, світлове табло.
Частина іменників змінила родову належність відповідно до родової
ознаки тематичного слова, Так, до чоловічого роду належать такі невідмі-
нювані слова, як: сироко, памперо, майстро, грего та інші назви вітру, сулу-
гуні (“сир”), шимі (“танець”), кабукі (“театр”), кавасакі (“бот”), бефстро-
ганов (вплив роду слова Строганов), Словами жіночого роду є іменники:
авеню (вплив синоніма “вулиця”), бере (“груша”), кольрабі (“капуста”),
салямі (“ковбаса”), бері-бері (“хвороба”), страдиварі (“скрипка”), фейхоа.
7. Деякі невідмінювані назви неістот подаються в словниках з подвійною ро-довою характеристикою. Наприклад, як іменники чоловічого і середнього роду визначаються назви деяких грошових одиниць (екю, ескудо), назви танців (па-де-де, па-де-труа, сиртакі), а також слова: мачете, статус-кво, бренді. У формах жіночого і середнього роду виступають іменники: еспе-ранто (“мова”), афгані (“грошова одиниця”).
8. Невідмінювані багатозначні слова можуть мати неоднакову родову харак-теристику у різних значеннях: альпака – ч. і ж. (тварина) і с. р. (шерсть), каберне – ч. р. (сорт винограду) і с. р. (вино), контральто – с. р. (голос) і ж. р. (співачка), сопрано – с. р. (голос) і ж. р. (співачка).
9. Рід невідмінюваних географічних назв визначається за родовим поняттям (держава, місто, озеро, річка, гора, острів тощо): гостинне Батумі (місто), стрімка Арагві (річка), висока Ай-Петрі (вершина), зелений Хоккайдо (острів), небезпечний Страмболі (вулкан). Якщо слово співвідноситься з різними родовими поняттями, воно вживається у різних родових формах: Гаїті проголоше на незалежною в 1804 році (держава). На горист ому Гаїті виявлено поклади бокситів (острів).
10. За родовою назвою визначаються також рід невідмінюваних назв органів
преси, громадських організацій, спортивних клубів, команд тощо, напри-
клад: Про це повідоми ла “Торонто стар” (газета), “Темпо” опублікув ав
цікаві матеріали про футбольний чемпіонат (журнал); “Наполі” перемог ла
у фінальному матчі з рахунком 3: 1 (команда); “Мебіл ойл” заснова на у
1882 році (монополія); Прадо відом ий колекціями іспанського мистецтва
(музей).
11. Рід невідмінюваних абревіатур відповідає роду стрижневого слова: “У
районі відкри та нова АЗС (автозаправна станція); Наш НДІ укл ав кілька
перспективних договорів (науково-дослідний інститут); Кілька років тому
ЦНБ переїха ла у нове приміщення (Центральна наукова бібліотека); При
педінституті розпоч ав роботу ФПК (факультет підвищення кваліфікації).
У деяких випадках відзначається родова варіантність абревіатур. Напри-
клад, слово ВАК (Вища атестаційна комісія) вживається як невідмінюваний
іменник жіночого роду і як невідмінюване слово чоловічого роду: У 1992
році розпоча ла роботу ВАК України. Прийнято рішення ВАКу про затвер-
дження дисертації. Відмінювана форма чоловічого роду властива розмов-
ному мовленню, невідмінювана форма є літературною.
ЧИСЛО НЕВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ
Значення граматичного числа невідмінюваних іменників виражається син-таксично — поєднанням з іншими словами: красиве кашне — красиві кашне, стоїть кашпо — стоять кашпо.
ЧИСЛІВНИКИ В ДІЛОВОМУ МОВЛЕНІ: НАПИСАННЯ
ЦИФРОВИХ ДАННИХ У ПРОФЕСІЙНИХ ТЕКСТАХ
Числівник – це самостійна частина мови, яка означає кількість або по-рядок предметів при лічбі і відповідає на питання “скільки?” або “котрий?” (Ось чому слова типу двійка, десяток, сотня – не числівники, а іменники.)
Ця частина мови пов’язується з іменником, узгоджуючись із ним у відмінку: у трьох кімнатах, з п’ятьмастами робітниками, у четвертому ряду, о п’ятій годині. Крім цього, числівник один узгоджується з іменником у роді та числі: один стіл, однієї кімнати, в одних дверях.
За значенням числівники поділяються на кількісні, що означають кількість
предметів при лічбі і відповідають на питання скільки? (один, два, десять,тринад-цять, двадцять один, триста двадцять п’ять), і порядкові, які означають поря-док предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? (перший, другий, три-
надцятий, двадцять перший, триста двадцять п’ятий).
У кількісних числівників немає роду і числа, а порядкові числівники зміню-ютьсяза родами, числами й відмінками, як прикметники. Виняток становлять числівники один, нуль, тисяча, мільйон, мільярд, які мають рід і число, і числів-ники два, дві, обидва, обидві, півтора, півтори, в яких рід розрізняються тільки в називномувідмінку.
За будовою числівники поділяються на прості (один, два, десять), складні
(одинадцять, двадцять, чотирьохтисячний) і складені (двадцять один, тисяча
вісімсот чотирнадцятий).
Відмінювання числівників
За нормами української літературної мови відмінюються всі розряди чис-лівників. Поширеними помилками усного мовлення є вживання ненормативних форм числівників, неповне відмінювання складених і складних числівників. Роз-глянемо основні правила відмінювання числівників.
1. Числівник один (одно (-е), одна, одні) відмінюється так:
Н. в. один – одно (-е) одна одні
Р. в. одного однієї (-ої) одних
Д. в. одному одній одним
З. в. =Н. або Р. – одно (-е) одну =Н. або Р.
О. в. одним однією (-ою) одними
М. в. (на) одному (-ім) (на) одній (на) одних
2. Числівник два (дві), три, чотири відмінюється так:
Н. в. два - дві три чотири
Р. в. двох трьох чотирьох
Д. в. двом трьом чотирьом
З. в. =Н. або Р. =Н. або Р. =Н. або Р.
О. в. двома трьома чотирма
М. в. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох
3. Числівники п’ять – десять, числівники на -дцять і на -десят у непрямих
відмінках мають паралельні (стилістично нейтральні) форми і відмінюються за
такими зразками:
Н. в. п’ять тринадцять
Р. в. п’яти (п’ятьох) тринадцяти (тринадцятьох)
Д. в. п’яти (п’ятьом) тринадцяти (тринадцятьом)
З. в. =Н. або п’ятьох =Н. або тринадцятьох
О. в. п’ятьма (п’ятьома) тринадцятьма (тринадцятьома)
М. в. (на) п’яти (п’ятьох) (на) тринадцяти (тринадцятьох)
У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбуваються чергування:
Н. в. шість сім вісім
Р. в. шести (шістьох) семи (сімох) восьми (вісьмох)
Д. в. шести (шістьом) семи (сімом) восьми (вісьмом)
З. в. =Н. або шістьох =Н. або сімох =Н. або вісьмох
О. в. шістьма (шістьома) сьома (сімома) вісьма (вісьмома)
М. в. (на) шести (шістьох) (на) семи (сімох) (на) восьми (вісьмох)
Запам’ятайте: у числівниках на -десят в українській мові на відміну від російської мови перша частина не змінюється.
4. Числівники сорок, дев’яносто, сто у всіх непрямих відмінках, крім знахідного,
що дорівнює називному, мають закінчення –а.
5. У числівниках, що позначають сотні, відмінюються дві частини:
Н. в. триста сімсом
Р. в. трьохсот семисот
Д. в. трьомстам семистам З. в. =Н. =Н.
О. в. трьомастами сьомастами
М. в. (на) трьохстах (на) семистах
Запам’ятайте паралельні форми орудного відмінка числівників п’ятсот –
дев’ятсот: п’ятьмастами (п’ятьомастами), шістьмастами (шістьомастами),
сьомастами (сімомастами), вісьмастами (вісьмомастами), дев’ятьмастами
(дев’ятьомастами).
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної
відміни.
7. Збірні числівники двоє, троє, четверо в непрямих відмінках мають форми
відповідних кількісних числівників: двоє, двох, двом..., троє, трьох, трьом...
Як числівник два відмінюються збірні числівники обидва, обидві, обоє.
Збірні числівники п’ятеро – двадцятеро і тридцятеро мають у непрямих
відмінках форми, що збігаються з вторинними формами відповідних кількісних
числівників (у родовому, давальному, місцевому відмінках це форми на -ох,
-ом, в орудному відмінку – обидві форми).
8. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: чоти-
риста сорок п’ять, чотирьохсот сорока п’яти (п’ятьох), чотирьомстам соро-
ка п’яти (п’ятьом)...
9. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки остання складова
частина: тисяча дев’ятсот п’ятдесятий (рік), тисяча дев’ятсот п’ятдесято-
го (року), у тисяча дев’ятсот п’ятдесятому (році).
10. У дробових числівниках перший компонент відмінюється, як кількісний чис-
лівник, другий компонент – як прикметник:
Н. в. п’ять шостих три десятих
Р. в. п’яти шостих трьох десятих
Д. в. п’яти шостим трьом десятим З. в. =Н. =Н.
О. в. п’ятьма шостими трьома десятими
М. в. (на) п’яти шостих (на) трьох десятих
11. Числівники півтора (півтори) і півтораста не відмінюються.
Синонімія числівників
1. Синонімічні відношення існують між кількісними і збірними числівниками:
два хлопці – двоє хлопців, два відра – двоє відер. При виборі граматичного
синоніма враховуються семантичні, функціонально-стилістичні особливості
двох розрядів числівників.
Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне
ціле: троє синів, п’ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні
числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа
і цифри: сто зошитів, сорок метрів, дев’ять ділиться на три. Збірні чис-
лівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє – двадцятеро,
тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників,
отже, такі словосполучення, як сто п’ятеро учнів, сорок двоє студентів, є
порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні
кількісних понять.
Збірні числівники широко використовуються в розмовній мові, мові ху-
дожніх творів, а науковому й офіційно-діловому стилям не властиві. Кількісні
числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються
у будь-якому стилі.
Розрізняються числівники двох розрядів і характером сполучуваності.
Так, збірні числівники вживаються:
а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що
називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду: троє
сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п’ятеро відпочиваючих,
четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні чис-
лівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспіль-
ного становища. Із такими іменниками вживаються кількісні числівники: три
генерали, два президенти, три академіки;
б) з іменниками, що мають лише форму множини: двоє вил, троє окулярів,
двоє санчат, двоє дитячих ясел;
в) з іменниками діти, малята, хлоп’ята, дівчата, особи: двоє хлоп’ят,
п’ятеро осіб, троє дівчат, четверо малят;
г) з особовими займенниками: нас сьогодні четверо, їх було шестеро;
ґ) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів:
четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо ві-
кон, троє відер;
д) з назвами парних предметів (при цьому вказується кількість пар): троє
черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх;
е) у субстантивованому значенні: двоє прийшли, троє працювали.
Певна обмеженість у сполучуваності властива і кількісним числівникам:
вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього
роду, що називають малят тварин, не вживаються у субстантивованому зна-
ченні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати збірні у конструк-
ціях: двоє саней, троє ягнят, троє відповідали. При іменниках жіночого роду –
назвах осіб жіночої статі та іменниках чоловічого і жіночого роду – назвах
неживих предметів використовуються лише кількісні числівники: дві доярки,
три столи, дві ночі і под.
2. Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пестливі форми:
двійко, трійко, четвірко, п’ятірко,шестірко, семітко, восьмірко; двоєчко,
троєчко. Такі форми є приналежністю розмовного мовлення.
3. Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням:
десять, десятеро – десяток; дванадцять, дванадцятеро – дюжина; сто –
сотня; одна друга – половина; одна третя – третина; одна четверта – чверть.
Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному мовленню.
4. Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим виразам:
“і цей і той”, “і один і другий”, “і ця і та”, “і одна і друга”.
Сполучення числівників з іменниками
1. Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й відмінку: один
стілець, одного стільця..., одна проблема, однієї проблеми...
2. При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі на-
зивного відмінка множини: два підручники, три студенти, чотири столи, оби-
два клени. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом –ин, який
зникає у формах множини, останні набувають форми родового однини: два гро-
мадянина, три селянина, чотири киянина. У непрямих відмінках числівники два,
три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками: двох підручників, трьом хлоп-
цям, обома черевиками.
У російській мові ці числівники в називному відмінку завжди вимагають родо-
вого однини: два сына, три фильма, четыре стола, оба продавца.
Прикметник, що входить до складу кількісно-іменного словосполучення (з
числівниками два, три, чотири, обидва), набуває форми називного або родово-
го відмінка множини: три сині (синіх) капелюшки, чотири безтурботні (без тур-
ботних) дні.
3. Усі кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три, чотири, обидва,
обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п’ять книжок, шіст-
сот сторінок, двоє парубків. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з
іменником: у п’яти зошитах, двадцятьом журналістам.
4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка
множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів..., тисяча кіломет-
рів, тисячі кілометрів...
5. Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять один
учень, двадцять два мешканці, сто п’ятдесят мешканців, три тисячі львів’ян.
6. Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка
однини: одна друга площі, однієї другої площі..., десять сотих гектара, десяти
сотих гектара...
7. У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, харак-
тер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один з по-
ловиною літр, два з половиною метри, п’ять з половиною кілометрів.
У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєнується
сполучником і: два і одна третя літра, п’ять і дві третіх метра, двадцять і
п’ять десятих процента.
8. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора керує іменником
у родовому відмінку однини, числівник півтораста вимагає родового відмінка
множини. В інших трьох відмінках ці числівники сполучаються з відповідними
формами множини іменників:
Н. в. півтора аркуша півтораста кілометрів
Р. в. півтора аркуша півтораста кілометрів
Д. в. півтора аркушам півтораста кілометрам
З. в. півтора аркуша півтораста кілометрів
О. в. півтора аркушами півтораста кілометрами
М. в. (на) півтора аркушах (на) півтораста кілометрах
9. У словосполученнях, що означають дати, типу Восьме березня, Перше вересня,
відмінюється тільки перша частина: до Восьмого березня, з Восьмим березня,
присвячено Першому вересня. При поєднанні дати із словами свято, день числів-
ник і назва місяця вживаються у родовому відмінку: поздоровити із святом Во-
сьмого березня, приготувати до дня Першого вересня. Конструкції поздоровити
із святом Восьме березня, привітати зі святом Перше вересня належать до сфе-
ри розмовної мови.
