1. Поняття та ознаки права
2. Принципи права: поняття, значення, види
3. Функціональне призначення права
4. 
Співвідношення об’єктивного та суб’єктивного права
1. Поняття та ознаки права
Виникнення права як соціальної цінності пов’язано із системою соціальних трансформації, які відбувалися в суспільстві у додержавний період.
Серед цих трансформацій можна виокремити наступні:
1. Збільшення обсягів виробництва та диференціація суспільства на окремі класи, що потребувало впорядкування відносин власності, розподілу матеріальних благ тощо;
2. Зародження перших держав як засобів управління суспільством, що потребувало відповідних норм для забезпечення державного управління, формування державної казни, сплати податків тощо;
3. Посилення міжнародного фактору, що потребувало виконання оборонних функцій, організацію торгівельних відносин, правової регламентації міжнародних відносин;
4. Індивідуалізація людини як певної цінності (гуманність), що потребувало закріпленню певного статусу та охорони її інтересів;
5. Необхідність забезпечення порядку у суспільстві.
Підходи до визначення права право можливо охарактеризувати як:
1. Закріплені певним еталоном суб’єктів, тобто встановлення так званого зразка від поведінки, що закріплюється відповідними засобами юридично-технічного характеру.
2. Встановлення правил поведінки змістом яких є міра можливої та необхідної поведінки суб’єктів.
3. Встановлення системи норм, щодо змісту поведінки суб’єктів права та юридичної відповідальності за порушення цих норм.
Право як самостійно-юридична категорія визначається наявністю певних ознак:
1) Встановлюється або санкціонується державою, тобто мають державо-владний характер;
2) Функціонує в межах суспільства з метою урегулювання суспільних відносин;
3) Відображає волю певного суб’єкту – правотворця; (!?)
4) Має офіційний характер, залежить від офіційного волевиявлення правотворця;
5) Являє собою систему чітко визначених правил поведінки, що мають свою структуру та зміст;
6) Має обов’язковий характер;
7) Має письмову форму закріплення;
8) Встановлюється в порядку спеціальної процедури;
9) Передбачає поділ на систему суб’єктивних прав та юридичних обов’язків;
10) Має не персоніфікований характер;
11) Інституціональність права;
12) Об’єктивний характер;
13) 
Системність права;
14) Право характеризується диспозитивним методом реалізації (забезпечується засобами переконання заохочення та стимулювання).
ПРАВО – це система загальнообов’язкових правил поведінки, є самостійним різновидом соціальних засобів регулювання суспільних відносин, що встановлюються та функціонуються державою в особливому процесуальному порядку, та забезпечується державним примусом, має об’єктивний соціальний, системний та інституційний характер та залежить від рівня розвитку суспільства.
2. Принципи права: поняття, значення, види
ПРИНЦИПИ ПРАВА – це основні, загальні ідеї положення права, що є його основою, визначають сутність, зміст призначення та основні тенденції його розвитку а також відображають зміст і спрямованість правового регулювання суспільних відносин.
Ознаки:
1) Система ідей, що забезпечує можливість визначити сутність, зміст та призначення права.
2) Має спеціальне призначення, оскільки причиною її формування є об’єктивні потреби у розвитку суспільства.
3) Є динамічною категорії, що зумовлена розвитком суспільних відносин.
4) Це система положень, що закріплюється нормативно-правовими актами як на міжнародному так і на національному рівні;
5) Це система ідей, що забезпечує існування внутрішньо-стабільної, гармонійної правової системи.
6) Характеризується багато-проявним характером, що надає змогу виокремити різноманітні види принципів права.
7) Є засобами забезпечення єдності та впорядкованості права.
