Діловий стиль потребує особливої чіткості в погодженні головних членів речення – підмета й присудка. Підмет у діловому тексті виражається цілісним за значенням сполученням слів, тому виникають варіанти погодження присудка з підметом. Інколи переважає погодження за змістом, в іншому випадку – за формою.” Зміст і форма... – розмірковує щодо цього В. Кононенко, – Головним…у цьому “союзі” є, звичайно, зміст. Мовна форма підпорядкована його вираженню. Правильно передані граматичні відношення допомагають якнайповніше розкрити, що саме хотів повідомити мовець.”126 Розгляньмо особливості координації присудка з підметом докладніше.
1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 71,161 тощо), то присудок ставиться у формі однини.
21 студент склав залік. 161 делегат зареєструвався на конференції.
Якщо перед підметом стануть займенники-означення у множині (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджується із займенником у множині: Усі 31 учень вибігли в коридор.
2. Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири, присудок ставиться у формі множини. Однина тут можлива тоді, коли повідомлення фіксує певний факт як підсумок або коли повідомленню надається безособового характеру (Було звільнено три працівники).
3. При підметах із числівниками від п’яти і більше (сто двадцять робітників, дев’ятнадцять депутатів, 5 підприємств тощо) присудок може стояти і в однині, і в множині.
а) однина свідчить про цілісність, внутрішню нерозчленованість предмета, наголошує на кількості виконавців, а не дії (Сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі “Найкращий студент року”); присудок в однині стосується підмета-назви неістоти (П’ять яблунь цього року добре уродило); форму однини зумовлює присудок у препозиції (Прибуло ще десять делегатів); присудок в однині буде тоді, коли складений підмет означає часовий відрізок – вік людини, кількість років, годин (Минуло двадцять років);
б) множина свідчить про активність дії (Кілька бійців стійко тримали оборону); самостійність дії (Шість аспірантів склали іспит достроково); присудок стоїть у препозиції (Шість учасників пленуму дали прес-конференцію). Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п’ятеро та ін.), то можливі паралельні форми присудка (Двоє студентів прийшли /Двоє студентів прийшло).
4. Підмети зі словами низка, частина, більшість, меншість, багато, чимало, кілька, декілька, трохи (кількісними іменниками та неозначено-кількісними числівниками) вимагають від присудка форми однини (Більшість студентів нашої групи гарно вчиться; Декілька учасників конференції виступило на пленарному засіданні). Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок – однорідні члени (Чимало приватних засновників і потенційних інвесторів чекають на сприятливіший інвестиційний клімат) або коли підмет і присудок відділені підрядним реченням (Частина осіб, які мають початковий рівень підготовки, розпочинають навчання; Багато фірм, які володіють достатніми інвестиційними ресурсами, досягли комерційного успіху).
5. При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у називному відмінку з іменником в орудному. відмінку, присудок ставиться у множині, якщо вказує на рівність двох осіб (Студенти з викладачами добре підготувалися до зустрічі відомого науковця). Однак, якщо іменник в орудному відмінку супроводить називний, є додатком, тоді присудок згоджується лише з простим підметом в однині (Він із сестрою пішов до тітки).
6. При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставиться в однині (Усі, хто прибув на конференцію, мають зареєструватися).
7. Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін. присудок теж вживається в однині (Дехто з присутніх на сесії участі у голосуванні не брав).
8. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не прикладкою (означенням, яке дає предметові іншу назву). Прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом – ширше, родове (Музей-садиба письменника відкрився торік; Виставка-продаж була влаштована у Палаці мистецтв).
9. Коли підмет виражений родовою та власною (умовною) назвою, присудок узгоджують із загальною, родовою назвою (Банк “Надра” /Банк “Мрія” / Банк “Інтелект” оголосив про збільшення видів послуг).У разі відсутності родового поняття, якщо умовна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею граматично – за родом, числом (“Аваль” надав кредити...), якщо вона невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям.
10. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок орієнтується на граматичний рід ключового слова (УНІАН (агентство) оголосило про прес-конференцію; ЛНУ (університет) був заснований 1661 року). Якщо абревіатури морфологізувалися як іменники, присудок узгоджується з їхніми граматичними ознаками (ВАК (Вища атестаційна комісія) прийняв ухвалу).
Складні випадки керування
Синтаксичні норми часто пов’язані зі способом підрядного зв’язку слів у словосполученні – керуваннням. Керування – синтаксичний зв’язок слів, при якому залежне слово стає в тому відмінку, якого вимагає головне слово. Моделі поєднання слів таким підрядним зв’язком відображають специфіку мови, закономірності сполучуваності слів.
Керування може бути пряме (безприйменникове) – одержати рекламації, обирати депутата, і опосередковане (прийменникове), тобто залежне слово приєднується до головного за допомогою прийменника – одержати від заводу, чекати на подругу. Воно також буває сильне і слабке. Сильне – “наявність залежного слова зумовлюється семантикою керуючого слова” (читати книжку, виконати доручення, скаржитися на втому), слабке – “виступає між словами, між якими зв’язок, хоч і можливий, але зовсім не обов’язковий” (подарунок від брата, подарунок для брата).127
Типові порушення в побудові словосполучень, пов’язаних зв’язком керування, є результатом низького мовно-культурного рівня, недостатнього знання української мови. Перевірте, наприклад, чи правильні відмінки Ви вживаєте: завідувач кафедри, командувач армії, згідно з наказом, відповідно до розкладу, усупереч проханню, ужити заходів, дякуючи долі. До складних випадків керування, що можуть призвести до помилок, належать такі:
1) Близькозначні слова-синоніми можуть вимагати різних відмінків:
оволодіти (чим?) англійською мовою
опанувати (що?) англійську мову
навчатися (чого?) мови – вчити (що?) мову
властивий (кому?) – характерний (для кого?)
багата (на що?) – славиться (чим?)
сповнений (чого?) – наповнений (чим?)
дорівнювати (чому?) – рівнятися (на що?)
торкатися (чого?) – доторкатися (до чого?)
знущатися (з кого?) – збиткуватися (над ким?) та ін
2) слова-пароніми мають не тільки різне значення, а й різне керування (чи моживості керування):
оснований (на чому?) на правилах – заснований (ким?) ученим
повстати (на що? проти чого?) на боротьбу проти гніту – постати (перед чим?) перед очима;
стилізований (під що?) під старовину – стилістичний аспект
форсувати (що?) справу – форсити (чим?) модним взуттям
порівнянний (з чим?) з модулем – порівняльний аналіз
переможений (у чому?) у змаганні – переможний наступ
підсумовувати (що?) витрати – сумувати (за чим?) за літами та ін.
3) нерозрізнення керування в українській і російській мовах: однакове за значенням дієслово може вимагати від додатків неоднакових відмінкових форм у різних мовах:
дякувати (кому?) учителеві – благодарить (кого?) учителя
завдавати (чого?) шкоди – причинять (что?) вред
постачати (що?) зброю – снабжать (чем?) оружием
потребувати (чого?) ліків – нуждаться (в чем?) в лекарствах
наслідувати (кого?) актора – подражать (кому?) артисту
вибачте (кому?) мені – извините (кого?) меня
повідомити (кого?) його – сообщить (кому?) ему
навчити (чого?) грамоти – научить (чему?) грамоте
набути (чого?) досвіду – приобрести (что?) опыт
не минути (чого?) кари – не уйти (от чего?) наказания
не перебирати (чого?) висловів – не стесняться (в чем?) в выражениях
припадати (до чого?) до душі – приходиться (по чем?) по душе
радіти (за кого? з чого?) – радоваться (кому? чему?) та ін
4) Неправильне використання прийменників. Вони можуть бути зайві, наприклад:
декларуючи про передачу землі – треба: декларуючи передачу землі
майте про це на увазі – треба: майте це на увазі
вага досягає до 60 кг – треба: вага досягає 60 кг
немає сумнівів про те, що... – треба: немає сумнівів, що...
не поступаються за рівнем – треба: не поступаються рівнем
повниться від щастя – треба: повниться щастям та ін.,
або, навпаки, правильними будуть конструкції з прийменниками, наприклад:
скупий словами – треба: скупий на слова
хворий грипом – треба: хворий на грип
уболівання нашою долею – треба: уболівання за нашу долю та ін.
Помилки у прийменниковому керуванні дуже часто стосуються вживання прийменника по і пов’язані з впливом російських конструкцій, де є цей прийменник. Варто запам’ятати основні відношення, які виражає прийменник по в українській мові; зокрема, він може означати мету дії (піти по гриби, по воду, по хліб, по молоко, по лікаря), місце і напрямок дії (по всій долині, рух по поверхні, покотитися по підлозі, поїхати по вулиці), вказувати на сферу діяльності (колеги по роботі, подруги по навчанню), на кількісні відношення (по 10 осіб у групі, по 8 годин на добу). У багатьох випадках використання прийменника по неправильне, замість нього потрібно вживати інші прийменники або взагалі безприйменникову конструкцію. Наведімо приклади типового перекладу таких прийменникових структур:
а) прийменником з:
лекции по математике – лекції з математики
конференция по экономической статистике—лекції з економічної статистики
по вине подчиненного – з вини підлеглого
проректор по научной работе – проректор з науковоъ роботи
исследования по проблеме безработицы – дослідження з проблеми безробіття
по многим причинам – з багатьох причин
по инициативе предприятия – з ініціативи підприємства
по всякому поводу – з усякого приводу
по необходимости – з (доконечної) потреби
по тезническим причинам – з технічних причин
б) прийменником за:
по итогам квартала – за підсумками кварталу
по указанию декана – за вказівкою декана
по приказу ректора – за наказом ректора
по специальности – за фахом
по собственному желанию – за власним бажанням
работать по совместительству – працювати за сумісництвом
по факту – за фактом
жить по адресу – мешкати за адресою
прибыл по назначению – прибув за призначенням
по примере – за прикладом
по натуре – за вдачею
по привычке – за звичкою
па нашим подсчетам – за нашими підрахунками
по результатам – за результатами
по всем правилам – за всіма правилами
в) прийменником на:
называть по имени – називати на ім’я
по просьбе коллеги – на прохання колеги
по требованию коллектива – на вимогу колективу
по заказу телезрителей – на замовлення телеглядачів
по приглашению – на запрошення
садиться по местам – сідати на місця
проживать по улице – мешкати на вулиці
рассуждения по теме – міркування на тему
расходы по бюджету – видатки на бюджет
г) прийменником у:
по делам службы – у службових справах
по направлению к городу – у напрямку міста
встречаться по выходным – зустрічатися у вихідні
оасталось по наследству – залишилось у спадок
комиссия по делам молодежи – комісія у справах молоді
д) прийменником через:
по болезни – через хворобу
по уважительной причине – через поважну причину
по невнимательности – через неуважність
списать по негодности – списати через непридатність
е) прийменником для:
комитет по борьбе с коррупцией – комітет для боротьби з корупцією
комиссия по изучению условий труда – комісія для вивчення умов праці
задачи по проведению профилактики – завдання для проведення профілактики
план по созданию – план для створення
є) прийменником щодо:
по отношению к делу – щодо справи
рекомендации по улучшению – рекомендації щодо поліпшення
меры по усилению борьбы – заходи щодо посилення боротьби
ж) прийменником після:
по окончании института – після закінчення інституту
по прибітии поезда – після прибуття поїзда
по истечении строка – післі закінчення терміну
по возвращении – після повернення
з) без прийменника:
поговорить по душам – поговорити відверто
по поште – поштою
по телефону -- телефоном
по вторникам – щовівторка
схема по обслуживанию – схема обслуговування
план по продаже – план продажу та ін.
6) Часто вживається за російським зразком прийменник при. В українській мові він має відповідники з прийменниками:
за – при жизни ученого – за життя ученого, при этих условиях – за цих умов;
під час – при встрече – під час зустрічі, при чтении – під час читання;
з / зі – при мне – зі мною;
у – при мне билет – у мене квиток, при всех – у присутності всіх.
Часові відношення можна виражати іншими синтаксичними конструкціями, напр..:
при обработке данных – коли опрацьовують відомості,
при этих словах – сказавши це,
при подписке газеты – передплачуючи газету.
7) Причиною порушення синтаксичних норм може бути ситуація, коли біля дієслів, які вимагають неоднакових відмінків, уживається спільний додаток, напр.: Я люблю (що?) і захоплююся (чим?) футболом; Ми маємо прагнути до вдосконалення (чого?) і повного опанування (чим?) методами; Оцінці підлягають і якості людей, важливі для самого процесу організації і управління, які сприяють (чому?) чи ускладнюють (що?) здійснення процесу, впливають (на що?) і спрямовують (що?) його. Про цей тип помилки ми згадували тоді, коли йшлося про вимоги до побудови однорідних членів речення.
Дотримання синтаксичних норм керування сприятиме чіткості формулювання, точності викладу, а отже, зрозумілості, дохідливості ділового чи наукового стилю.
