МАРИНА
Земля трьох релігій, біблейська "Земля Обітована", батьківщина багатьох народів і цивілізацій, територія Ізраїлю і в наші дні привертає увагу мільйонів туристів своїми історичними пам'ятниками і змішенням культур.
Але сьогодні ми приділемо увагу саме кухні Ізраїлю, яка є таокю ж цікавою і різномінітною.
Сировинна база та способи технологічної обробки
Почнемо з того, що на думку багатьох, ізраїльської кухні не існує. Звичайно, за 60 з лишнім років існування Ізраїлю, не могло з'явиться як такого букета багатовікових гурманських традицій, притаманних, наприклад, Франції. Ізраїльська кухня відрізняється багатством використовуваних продуктів і різноманітністю рецептур, як прийшли з глибини народних традицій, так і запозичених у сусідніх народів. Але є і щось загальне. Найголовніше правило у традиційній ізраїльській кухні - правило кошерності.
Кашрут
Кошерність визначається кашрутом - системою законів,в основі яких лежать заповіді Тори і додаткові правила. Кашрут визначає не тільки кошерність їжі, але й інші сфери життя. Однак ми поговоримо про кухню.
Забороняють вживання в їжу страв із свинини і морепродуктів, за винятком деяких видів риб, а молочні і м'ясні блюда повинні готуватися і подаватися роздільно. Також не дозволено вживати м'ясо не парнокопитних і гризунів.
Правила кашруту поширюються на напої, приготовані з винограду. Кошерність вина визначається дотриманням певних правил. Наприклад, не можна використовувати виноград протягом перших чотирьох років після посадки, не можна при виробництві вина застосовувати продукти тваринного походження, євреї-винороби повинні обов'язково дотримуватися шабату.
Всі овочі і фрукти, вирощені в межах Землі Ізраїлю, є кошерними за визначенням. Це і ароматні цитрусові, і маслянисте авокадо, і екзотичні ківі, і запашна гуява, і пахучі плоди манго, які успішно визрівають в садах прибережної смуги. Не можна не назвати і соковиті, міцні помідори, огірки, перці, кабачки. В зимовий період в долинах визрівають смачні дині, а в субтропічних районах - солодкі банани і медові фініки. Наливні яблука, запашні персики, великі вишні ростуть в прохолодних гірських районах півночі країни.
До основних способів технологічної обробки їжі належать:варіння, печення і смаження.
Хто ж перевіряє кошерність продуктів? По-перше, існують спеціальні сертифікати, що засвідчують кошерність продукції. Виробники ставлять знак кошерності на продукти або можуть надати сертифікат. По-друге, за дотриманням кашрута строго стежать рабини, вони ж і видають сертифікати після перевірки продуктів. На упаковці продукту може бути кілька печаток інстанцій, які перевіряють кошерність. Це робиться, для того щоб задовольнити всі сегменти ринку.
МАРІЧКА Різноманіття кухні
В діаспорі євреї запозичили у навколишніх народів багато страв і способи приготування їжі, пристосувавши їх до законів кашрута. З плином часу склалися два основних типи єврейської кулінарії – східний, так званий сефардський, і західний – ашкеназький.
Сефарди - субетнічна група євреїв, що сформувалася на Піренейському півострові з потоків міграціііудеев всередині Римської імперії, а потім всередині Халіфату. Історично побутовою мовою сефардскіх євреїв служив ладіно (жудезмо, сефардскіх мова). У власній (сефардской) літургійної традиції використовувався сефардскій варіант вимови староєврейської мови. Переселилися на південь і південний схід (країни Північної Африки), на схід (Палестина, Мала Азія, Балканський півострів, Апеннінський півострів), на північний схід (Південь Франції), на північ (Англія, Нідерланди), на захід (відплили з Колумбом).
Ашкенази - субетнічна группаевреев, сформована в Центральній Європі в епоху Раннього Середньовіччя. Історично побутовою мовою переважної більшості ашкеназів був ідиш
