Пошкодження при пострілі з близької відстані

Під близькою відстанню розуміють таку, при якій навколо вхідного кульового отвору виявляються ознаки дії додаткових чинників пострілу — полум 'я, газів, кіптяви, порошинок, частинок металу, мастила — при відсут­ності ознак пострілу впритул.

Залежно від системи зброї ця відстань є різною. Для системи сильного бою — довгоствольної зброї— вона перебуває в межах 1-2,5 м, для системи слабкого бою — короткоствольної зброї—становить 50-80 см. Відстань поширення додат­кових чинників, крім сис­теми зброї, залежить також від ступеня спрацьованості й сили бою, довжини ство­ла, якості і кількості пороху в патроні.

Рис. 44. Вхідний отвір при пострілі з близької відстані

Вхідний отвір на шкірі в разі пострілу із близької відстані має круглясту або овальну форму (залежно від кута пострілу) і дефект-тканини. Навколо отвору виявляють темно-сірий або чорний наліт кіптяви і порошинки в шкірі або тільки порошинки. Чим менша відстань, з якоїзробле-ний постріл, тим інтенсивніший і густіший наліт кіптяви, і менший радіус їх поширення (рис. 44). Кіптява в таких випадках особливо густо розташована в центрі і більш

Г

Експертиза вогнепальних пошкоджень

 

розріджено — на периферії, де вона внаслідок цього менш темна. Утворюється неначе дві зони кіптяви — центральна і периферична, між якими є світліший простір, майже не вкритий кіптявою. Такий пошаровий розподіл кіптяви залежить від вихору газів, що виникають під час пострілу. Уразі перпендикулярного до тіла положення зброї кіптява і порошинки розташовуються у вигляді кола діаметром до 3-5 см, при пострілі під кутом — у вигляді овалу або напівовалу. При пострілах із автомата АК-74 (калібр 5,45 мм) під гострим кутом кіптява біля вхідного отво­ру розподіляється у вигляді п'ятилисника з трьома на-півовалами зверху і двома знизу, що зумовлене наяв­ністю отворів у передній камері автомата дульного гальма — компенсатора

Рис. 45. Розподіл кіптяви при (Р^- 4⁵)- "Р" "ОСТрІлах ІЗ пострілі з АК-74 з близької відстані пІСТОЛЄТа-КуЛЄМЄТа Шпап-

(за і.н. Козаченком) на (ПКШ) кіптява, виліта-ючи з отворів дульного гальма, розподіляється у вигляді трьох напівовальних зон, одна з них — над вхідним отво­ром, а дві — з боків; при пострілі з пістолета-кулемета Судаєва (ПКС) — у вигляді метелика.

B.I. Молчанов, В.Л. Попов та ін., (1985) виділяють три зони дії чинників пострілу із близької відстані.

Перша зона формується внаслідок механічної дії по­рохових газів і пробивної дії кулі. Поширеність її залежить від бойовоїсили зброї: для пістолетів системи Макарова— до 1 см, автомата Калашникова — до 3 см, гвинтівки — близько 5 см. Вона характеризується тиМу що в момент

Т

Експертиза вогнепальних пошкоджень

 

пострілу біля дульного зрізу зброї внаслідок вибуху про­дуктів неповного згоряння пороху при взаємодії їх з кис­нем повітря виникає полум'я, величина якого залежить від виду пороху. Чорний, або димний порох дає велике полу­м'я і багато розпечених незгорілих порошинок. Маючи високу температуру, вони можуть спричинити опалення волосся і навіть загоряння одягу. Бездимний порох горить повніше, термічна дія його значно менша, лише іноді можливе обпалення ворсу одягу і пушкового волосся шкіри.

Друга зона близької від­стані характеризується тим, що додаткові чинни­ки близької відстані — кіптява, порошинки, мета­леві частинки, бризки мас­тила — розташовуються навколо вхідного отвору. Для більшості сучасної зброї ця зона становить 25-35 см, а коло кіптяви збільшується до 10-12 см. При пострілах із снайперсь­кої гвинтівки Драгунова (СГД) кіптява поширюється на відстані до ЗО см і розподіляється навколо вхідного отвору у вигляді п'яти напіво валів, тоді як при пострілі впритул ці напівовали розташовані щільніше навколо вхідного отво­ру (рис. 46).

Рис. 46. Вхідний кульовий отвір при пострілі із снайперської гвинтівки Драгунова (СВД) (калібр 7,62) (за І.Н. Козаченком)

У разі досить близької відстані (8-Ю см), коли навколо кульового отвору кіптява розташовується густо, під нею на шкірі через кілька годин після смерті потерпілого утворю­ються червоно-бурого кольору плями трупного висихання (так звані пергаментні) радіусом до 5-7 см, механізм утво-

—————————————— 286 ——————————————

Г

Експертиза вогнепальних пошкоджень

 

рення яких пояснюють по-різному. Одні судові медики (M.I. Райський, Ю.С. Сапожников, С.С. Кравець) пов'язу­ють їх виникнення з механічною дією частинок кіптяви і порошинок на шкіру з подальшим її висиханням, інші (M.I. Авдєєв, I.I. Скопін) — з термічною дією додаткових чинників пострілу.

Пергаментні плями навколо вхідного отвору при дуже близькій (до 8-10 см) відстані пострілу е післясмертним висиханням шкіри, пошкодженої дією комплексних (меха­нічних і термічних) чинників. Слід відзначити, що при пострілі з досить близької відстані (не більш як 7 см), м'які тканини, які розташовуються під шкірою, навколо вхідно­го кульового отвору, часто забарвлені в рожевий або світло-червоний колір внаслідок проникнення в них оксиду вуг­лецю, який міститься в порохових газах, з утворенням карбоксигемо і міоглобіну.

В третій зоні близької відстані навколо вхідного отво­ру розташовуються лише порошинки і частинки металу. При пострілі з пістолету Макарова вони можуть виявляти­ся на відстані до 150 см від дульного зрізу, з автомата Калашникова — до 200 см, гвинтівки — до 250 см. Зі збільшенням відстані кількість порошинок і металевих частинок зменшується.

Якщо на шляху польоту порошинок є волосся, то поро­шинки прилипають до нього або перетинають його. Поро­шинки бездимного пороху зберігають форму зернят (що важливо для встановлення гатунку пороху), тоді як поро­шинки димного пороху, обгоряючи, стають меншими, що не дозволяє визначити їх вигляд.

Якщо потрібно точніше в одиницях вимірювання виз­начити відстань пострілу і відома зброя, з якої його було зроблено, слід провести експериментальні відстріли тими

Т

Експертиза вогнепальних пошкоджень

 

самими боєприпасами і порівняти характер розташування додаткових чинників при досліджуваному і експеримен­тальному пострілах.