Пошкодження при пострілах із мисливської та іншої зброї

Неуважне, невміле поводження з мисливською зброєю може призвести до смертельних випадків. Можливе і на­вмисне використання мисливської зброї з цією метою. Виділяють такі види мисливської зброї:

1) дробова (гладкоствольна) рушниця для пострілу дро­бом або спеціальною кулею;

2) кульова (нарізна) мисливська рушниця-штуцер або мисливська гвинтівка, з якої стріляють кулею;

3) комбінована рушниця, яка має гладкі і нарізні стволи для стрільби дробом і кулею.

Мисливські рушниці мають від одного до чотирьох стволів, можуть бути одно, дво і багатозарядні. Різно­манітність систем, зарядів і снарядів у мисливських руш­ницях утруднює узагальнення особливостей їхньої дії і вогнепальних ран. Особливості пошкоджень із мисливсь­кої зброї залежать від системи і характеру спорядження патрона. Останні можуть бути фабричного і кустарного виробництва.

Залежно від призначення використовують дріб різного діаметру. Останнім часом виготовляють дріб діаметром від 1,5 до 5,5 мм. Причому один номер дробу відрізняється від іншого на 0,25 мм. Дріб діаметром від 6 до 1 Омм має назву картечі. Можуть використовуватись кулі діаметром понад 10 мм за типом Якана, Бренека, Віцлебена, "Спутник", турбінні тощо.

Т

Експертиза вогнепальних пошкоджень

 

Рис. 49. Дробові пошкодження:

а) з відстані до 1 м (бездимний порох); б) з відстані 3,5 м (без­димний порох); в) з відстані 5 м і більше (бездимний порох) (за А.Х.Завальнюком).

 

Відстань пострілу в разі пошкодження дробом виз­начається так само, які при пораненні кулею, тобто розрізняють постріл впри­тул, з близької і неблизької відстані.

Як свідчать дослідження (Я.С. Смусин, О.Ф. Лісіцин та ін.), дріб спочатку вилітає з каналу ствола як один сна­ряд і при пострілі впритул* утворює вхідний отвір з ве­ликим дефектом тканин діа­метром до 2-3 см, по краях якого виникає щільний гус­тий шар кіптяви до 1,5-2,5 см завширшки і більше.

Зі збільшенням відстані пострілу дріб поступово роз­сіюється і кожна дробинка діє як самостійний малень­кий снаряд. Сліди кіптяви при пострілах із дробових рушниць можуть виявляти­ся на відстані 1,5-2 м. При пострілах з відстані до 2 м вхідний отвір досягає в діа­метрі 3-3,5см і має обідок здирання (рис. 49 а). Навко­ло отвору можуть ще вияв­лятися вгрузлі в шкіру ок-

Експертиза вогнепальних пошкоджень

ремі порошинки (кіптявавідкладається звичайно на відстані менш як 1 м). При пострілі з відстані 2-4 м навколо основного великого вхідного отвору є кілька маленьких, круглястих отворів (кожний з обідком здирання). Ці отво­ри заподіяні окремими дробинками, що відокремилися вже під час польоту від купки дробу (рис. 49 б).

Уразі пострілу з відстані понад 5м (рис. 49в)великого вхідного отвору вже немає. Виникають маленькі отвори від окремих дробинок, тісно розташовані один біля одного. Площа з отворами від дробинок становить близько 20х20 см. Якщо постріл здійснюється з більшої відстані, то пло­ща, зайнята отворами від дробинок, збільшується, а отвори більш віддалені один від одного. Проникаючи в порожни­ни тіла або у внутрішні органи, дріб утворює множинні канали. Вихідних отворів звичайно мало (одиничні). У м'яких тканинах і внутрішніх органах дробинки виявля­ються без особливих труднощів.

Смертельні пошкодження при пострілах із дробових рушниць можливі в межах 40 м, дріб малого калібру летить на відстань до 200 м, великого — до 300 м.

При дробових пошкодженнях разом із дробом у рано­вий канал може потрапляти і пиж, який треба ретельно досліджувати. У разі саморобного виготовлення мисливсь­ких патронів пижі нерідко роблять із паперу (сторінок старих газет, старих поштових конвертів тощо), що може значно полегшити розслідування події. Тому дробинки і пижі після описання їх як і виявлену при сліпому рановому каналі кулю передають органам слідства як важливі речові докази, що підлягають подальшому дослідженню.

Для вирішення питання про відстань пострілу важливе значення мають експериментальні відстріли з урахуван­ням способу виготовлення патронів, наявності концентра-

Експертиза вогнепальних пошкоджень

 

У випадку порушення правил користування цим зна­ряддям можливі смертельні пошкодження (Ю.В. Перелаз-ний, А.П. Цикунов). Особливості цих пошкоджень пов'я­зані з тим, що крім дюбеля на об'єкт діють поліетиленовий наконечник і картонний пиж. Форма вхідного отвору різно­манітна, найчастіше конусоподібна відповідно до форми наконечника. Важливою особливістю є утворення додат­кових вхідних отворів у разі пострілу з відстані до 20 см. В рановому каналі часто можна виявити залишки пижа і поліетиленового наконечника, особливо якщо дюбель вда* ряється об кістку.

Пошкодження при пострілах холостими патрона­ми. Холостим називають патрон без снаряда. Заряд (по­рох) в патроні утримується пижом або стисненням дульця гільзи. При пострілах холостими патронами діють гази, тиск яких може досягти 2000-300 атм (202,6-303,9 кПа), і пиж, ніби снаряд вилітає з каналу ствола зброї, проте летить недалеко. Постріли впритул і на близькій відстані можуть спричинити тяжкі, навіть смертельні пошкоджен­ня, що залежить від їх локалізації, особливостей пижа і характеру уражених органів і тканин.