Предмет і метод фінансової науки

Фінансова наука вивчає явища та процеси, які здійснюються у державі при створенні й використанні фондів фінансових ресур­сів на цілі її економічного та соціального розвитку. Фінанси іс­нують об'єктивно, тому пізнання їх функціонування пов'яза­но з аналізом, вивченням і точним описанням фактів, що належать до процесів здобування державою і підприємницьки­ми структурами необхідних коштів для втілення своїх цілей.

Предметом фінансової науки є діяльність держави, підприєм­ницьких структур, організацій та окремих громадян, що пов'язана зі створенням і використанням фондів фінансових ресурсів. Проте фінансові ресурси в економіці держави величина завж­ди обмежена, тому актуально постає питання їхнього ефектив­ного використання для найкращого задоволення потреб сус­пільного добробуту. Для цього повинні залучатися досконалі методи мобілізації фінансових ресурсів, уважно обиратися напрями їх використання.

Фінансові явища та процеси можна досліджувати на різних рівнях. На рівні національної економіки, тобто на макрорівні, досліджуються інтегральні показники загальної величини фі­нансових ресурсів, їхня динаміка, взаємозв'язок із валовим внутрішнім продуктом, фондом оплати праці, їхня структура, розміщення за місцем володіння та розпорядження тощо.

Дослідження фінансових явищ і процесів на рівні під­приємницької структури або окремого громадянина, тобто на мікрорівні, включає вивчення процесів створення й викорис­тання фондів фінансових ресурсів на рівні господарюючого суб'єкта або окремого громадянина. Тут об'єктом дослідження є загальна сума валових доходів і валових витрат, амортизацій­них відрахувань, прибутку, грошова вартість основних та обі­гових коштів.

Дослідження фактів й аналітична обробка статистичних даних дають змогу встановити закономірність явищ і процесів, що пов'язані зі створенням доходів та їх використанням. Існу­ють об'єктивні параметри, що забезпечують найефективніше, з точки зору суспільства в цілому, функціонування фінансів, тобто їх вплив на економічне та соціальне життя.

Фінансова наука завжди повинна давати відповідь на дуже важливі запитання — як і в яких формах повинні створювати­ся та використовуватися фонди фінансових ресурсів для за­гальнолюдських потреб. Проте шляхи вирішення цього питання залежать від умов, у яких перебуває держава, від того, який ' рівень економічного розвитку у суспільстві, яка форма влас­ності, структура економіки, соціальний склад населення, рі­вень інтеграції у світову економіку тощо.

Фінансова наука вивчає факти і явища не відособлено від сьогодення, а в конкретних умовах організації держави та ін­тересів різних верств населення. Але врахування цього повин­но здійснюватися виходячи з поняття закономірностей фінан­сових явищ, їхньої об'єктивної необхідності.

Фінансова наука входить до складу соціально-економічних наук. проте вона вивчає вужче коло фінансових явищ — лише ті, що пов'язані з перерозподілом за допомогою фінансів ва­лового внутрішнього продукту. Це диктує необхідність засто­сування певного методологічного підходу до вивчення фінан­сового життя в країні. Передусім необхідності врахування інтересів усіх учасників процесу створення валового внутріш­ньою продукту: держави як представника суспільства в ціло­му, виробничих структур і безпосередньо зайнятого в суспіль­ному виробництві населення.

У гармонізації цих інтересів зосереджено розуміння при­значення фінансової науки. Будь-яке нововведення у фінансовій сфері — запровадження нових податків, нової форми фі­нансування або іншого виду витрат — призводить до певних суспільних наслідків як для держави в цілому, так і для кож­ної соціальної або господарської групи зокрема. Простежити ці наслідки, встановити на їхній основі історичні аналогії та паралелі — одне з важливих завдань фінансової науки.

Загальною метою фінансової науки є пізнання дії об'єк­тивних законів і закономірностей у сфері фінансів, а також передача результатів наукових досліджень до практичного використання.

Об'єктивні закони в сфері фінансів — це найстійкіші зв'яз­ки та залежності фінансових явищ. Так, рівень бюджетного де­фіциту тісно пов'язаний з рівнем інфляції в державі, поряд із цим від джерел фінансування дефіциту залежить його вплив на доходи юридичних і фізичних осіб. Можна впевнено стверджу­вати, що ставки податків впливають на розвиток певних видів діяльності чи виробництв. Але на запитання, в яких випадках ставки податків мають руйнівний вплив на господарську діяль­ність, а в яких вони набувають лише фіскального змісту і не завдають шкоди підприємницькій діяльності, повинна відпо­вісти фінансова наука.

Слід зазначити, що в фінансовій науці є багато не розв'я­заних проблем. Це передусім пов'язано з тим, що економічне життя з часом змінюється, відповідно змінюються взаємозв'язки і сфери активного впливу фінансів на економіку Фінансова наука повинна бути впорядкованим процесом одержання знань їхньою повною систематизацією відповідно до існуючої економічної ситуації в державі.

Фінансова наука зможе успішно виконати свою роль тіль­ки при використанні певних методів пізнання фінансового життя., основними з яких, як і в кожній науці, є методи індук­ції і дедукції.

Метод індукції передбачає проведення досліджень шляхом вивчення окремих фактів, аналізу статистичних даних, даних опитувань, спостережень та інших способів пізнання, на осно­ві яких вчений-фінансист доходить певних висновків щодо на­явності закономірностей та залежностей між фінансовими яви­щами й процесами, а також їх впливу на економічне життя.

При використанні методу дедукції спочатку висувається певна гіпотеза, а потім здійснюється її перевірка на фактично­му матеріалі. Гіпотеза, як правило, народжується на основі спостережень або логічних висновків. При дослідженні із зас­тосуванням будь-якого методу фінансова наука як економічна може використовувати спосіб абстрагування. Абстрагування — це навмисне спрощення ситуації шляхом виключення із дослідження нетипових явищ або другорядних фактів.

Фінансове життя як держави в цілому, так і окремих юри­дичних чи фізичних осіб дуже складе, тому при проведенні досліджень треба використовувати математичні методи й мо­делі, що дасть змогу зробити наукові висновки і пропозиції обгрунтованішими.

На основі висновків фінансової науки встановлюється стійкість тих чи інших форм виявлення фінансів У цьому проявляється зв'язок фінансової науки з правовими. Фінансо­ва наука — основа для відпрацювання принципів фінансо­вої політики.

Фінансова наука, фінансове право та фінансова політика -~ це напрями дослідження фінансових проблем. Усі вони одна­ково необхідні для всебічного вивчення фінансів. Фінансова наука включає такі розділи: науку про державний бюджет;

науку про державні доходи і податки; науку про фінанси під­приємницьких структур; науку про державний кредит; науку про місцеві фінанси, страхування тощо.