Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Взаємозв'язок фінансів з іншими елементами економічної системи. Економічні передумови виникнення і розвитку фінансів




ТЕМА 1. ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА І ПРИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСІВ

Економічні передумови виникнення і розвитку фінансів

Фінанси в економічній системі держави

Призначення та роль фінансів

Взаємозв'язок фінансів з іншими елементами економічної системи

 

 

Призначення та роль фінансів

Продовження питання

За нинішніх умов у більшості країн світу державою все більше виділяється коштів на вирішення соціальних питань, які одержали назву суспільних благ і послуг. Ці блага й послуги є неречовими, не­товарними, але вони істотно впливають на рівень добробуту та якість життя.

Суспільні блага й послуги включають асигнування на націо­нальну безпеку й правопорядок, оборону, захист довкілля, осві­ту, охорону здоров'я, науку, спорт тощо.

В сучасних умовах, ви­користовуючи фінанси, держава виконує соціальну функцію суспільного добробуту.

 

 

Взаємозв'язок фінансів з іншими елементами економічної системи

Економічна система — це сукупність певних підсистем ді­яльності, пов'язаних між собою та спрямованих на створення, розподіл, перерозподіл і споживання валового внутрішнього про­дукту відповідно до мети суспільства,

Важливими підсистемами в кожній економічній системі є фінансова підсистема, грошова, кредитна, підсистема цін, за­робітної плати тощо.

Названі вище підсистеми пов'язані з фінансовою ознакою діяльності суспільства, її вартісною оцінкою, яка здійснюєть­ся за допомогою певних показників. Зв'язок між підсистема­ми є двостороннім, вони активно впливають одна на одну.

Фінанси виконують свою роль за допомогою форм і мето­дів створення й використання фінансових ресурсів поряд з ін­шими економічними категоріями і передусім — з ціною. Ціна — це грошовий вираз вартості будь-якого товару, тобто ціни, як і фінанси, здійснюють розподіл валового внутрішнього продук­ту. Ціни визначаються на основі попиту й пропозиції, але це при реалізації товару. При формуванні ціни виробником вра­ховуються всі витрати виробництва й збуту, а також певна су­ма накопичень у формі прибутку.

Ціна визначає параметри впли­ву фінансів на всі процеси, пов'язані зі створенням та вико­ристанням валового внутрішнього продукту.

Фінанси мають ширший діапазон розподілу, ніж ціна. Во­ни здійснюють не лише первинний розподіл валового внут­рішнього продукту на рівні виробничої структури, а й подаль­ший перерозподіл через бюджетну систему. На цьому етапі ціни можуть регулюватися за допомогою дотацій і виплат із бюджету різниці в цінах. Характерними щодо цього є дотації вугільній промисловості, дотації на комунальні послуги, пот­реби електротранспорту, на окремі види ліків.

 

В розподільчих процесах поряд з фінансами та ціною бере участь і заробітна плата. За своєю економічною приро­дою заробітна плата є грошовим виразом вартості праці. Це фонд грошових засобів, що знаходиться в розпорядженні працівника й використовується для задоволення особистих потреб.

Для виплати заробітної плати на підприємстві створюєть­ся фонд фінансових ресурсів. Це свідчить про органічний зв'я­зок фінансів і заробітної плати. Фінанси створюють умови для функціонування заробітної плати. Кошти, що надходять в роз­порядження працівника, є свідченням того, що відбувся про­цес обміну товару — робоча сила на товар-гроші. У подальшо­му товар-гроші обмінюватиметься на інші види товарів, які необхідні для задоволення потреб людини. Тобто поки що від­бувається простий товарообмін.

Проте людина одержавши заробітну плату, використовує її не лише для обміну на товари першої необхідності. Вона створює фонди грошових засобів для придбання товарів три­валого користування, цінних паперів із метою одержання до­ходів тощо. У цьому разі згадані фонди є фінансами кожного громадянина.

Фінанси та заробітна плата перебувають у постійній взаємо­дії. Так, держава регулює заробітну плату за допомогою подат­ків, створюючи загальнодержавні фонди фінансових ресурсів. Водночас держава за рахунок централізованих фондів фінансо­вих ресурсів стимулює розпиток окремих видів діяльності, нада­ючи субсидії, субвенції та інші форми фінансових дотацій.

 

Фінанси тісно пов'язані з кредитом, по суті, мають однако­ву економічну природу. Вони виражають рух вартості валового внутрішнього продукту. Проте кожна з них має свою специфі­ку участі в економічних процесах. При функціонуванні як фі­нансів, так і кредиту створюються й використовуються фонди фінансових ресурсів. Фінанси готують передумови для функціо­нування кредиту.

Виникають ситуації, коли на одному підприємстві з'являються тимчасово вільні кошти, а на іншому — потреба в них.

При нестачі у підприємницьких структур коштів для ви­робничої діяльності та розширення виробництва вони вико­ристовують кредит як джерело формування фінансових ресур­сів.

На рівні держави уряд при нестачі коштів для фінансуван­ня загальнодержавних потреб, а також місцевого самовряду­вання, може використовувати кредити банків, кошти населен­ня і міжнародних фінансових організацій. Кредит подовжує перерозподільчі процеси, розпочаті фінансами, ціною, заро­бітною платою.

Між фінансами та кредитом існують певні відмінності. Фі­нанси здійснюють розподіл і перерозподіл валового внутріш­нього продукту, а кредит обмежується лише перерозподілом, бо має справу тільки з тимчасово вільними коштами — акуму­лює їх і за плату надає в користування на умовах повернення. А для фінансів характерний рух без умови повернення.

 

Взаємовідносини фінансів і грошей мають свою специфіку та особливу систему зв'язків, яка часто призводить до їх ото­тожнення. Фінанси нерідко визначають, передусім у побуті, як певну суму грошей, що знаходиться у розпорядженні юридич­ної або фізичної особи.

Звісно, в цьому немає крамоли, навпаки, є певна істина. Справа в тім, що фінанси, як правило, завжди мають грошо­вий вимір. Проте певна сума грошей — це ще не фінанси. Фі­нанси — це процес формування доходів і видатків, і залежно від того, в яких грошових одиницях проходитиме цей процес, відповідним буде й величина вашого доходу або видатку.

Спершу це якось не сприймається. Але якщо взяти, на­приклад, дохід фізичної особи в розмірі 1000 грн. і 1000 дол. США, то зрозуміло, що величина доходу тут буде різна, а від­повідно сума витрат і фінансове становище теж.

Гроші — це товар, який виконує роль загального еквіва­ленту, тобто має властивість обмінюватися на будь-який ін­ший товар. Гроші мають своє чітке призначення в економіч­ному житті, що виражено в їхніх функціях.

Гроші завжди є технічним засобом вира­ження величини доходу фізичної чи юридичної особи. Сло­вом, вони є обліковими одиницями цього доходу або видатку. Кількість грошей не дає відповіді на запитання про те, якою величиною доходу володіє суб'єкт економічних відносин.

То­му виникають додаткові запитання. А саме: в яких грошових одиницях вимірюється дохід? Яке співвідношення даної гро­шової одиниці з іншими? Чим забезпечується стабільність да­ної грошової одиниці, ким і як?

Водночас гроші та грошовий обіг суттєво впливають на фі­нансове становище як фізичних і юридичних осіб зокрема, так і держави в цілому. Якщо грошей в обігу більше, ніж товарів та послуг, що надаються, то гроші знецінюються. Відповідно зменшуються доходи й обсяги витрат кожного. Але це тільки один бік явища. Інший полягає в тому, що держава якраз і є ініціатором цього розладу. Не володіючи необхідною кількіс­тю доходів, держава провадить витрати, випускаючи в обіг до­даткову кількість грошей. Лише рішучі дії з обмеження витрат держави та збільшення доходів можуть забезпечити стабілізацію фінансового становища.

Будучи тісно пов'язаними між собою, фінанси й гроші не можуть існувати одне без одного. Тому часто вживається таке визначення, як фінансово-грошові відносини, що має певний сенс, адже не можна досягти поліпшення фінансового стано­вища, не налагодивши нормального грошового обігу в держа­ві. У свою чергу, якщо держава не здійснює свої витрати від­повідно до наявних доходів, то це розладить грошовий обіг.

 

На грошовий обіг, так і на фінан­си впливають також інші стабілізаційні і дестабілізаційні фак­тори. Так, на розлад фінансів може вплинути кредитна полі­тика, особливо надання інфляційних кредитів, відсутність резервних фондів іноземної валюти, зростання цін на продук­цію, що імпортується, негативне сальдо зовнішньої торгівлі, зростання собівартості продукції тощо.


ТЕМА 3. ФІНАНСОВА НАУКА

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-09-06; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 743 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Ваше время ограничено, не тратьте его, живя чужой жизнью © Стив Джобс
==> читать все изречения...

2264 - | 2207 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.