ТЕМА 19. Злочини проти правосуддя

Правосуддя як об'єкт кримінально-правової охорони. Консти­туція України про загальні засади здійснення правосуддя в державі. Особливості механізму кримінально-правової охорони правосуд­дя в Україні.

Загальна характеристика злочинів проти правосуддя за чин­ним кримінальним законодавством України. Проблеми системати­зації юридичних складів злочинів проти правосуддя.

Злочини проти правосуддя, що вчинюються службови­ми особами, які здійснюють чи забезпечують здійснення правосуддя. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт: особливості юридичних складів злочину. Притягнення завідомо не­винного до кримінальної відповідальності: аналіз юридичних скла­дів злочину. Примушування давати показання: особливості юри­дичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосуд­ного вироку, рішення, ухвали або постанови: особливості юридич­них складів злочину, відмежування від інших злочинів. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист; розголошення відо­мостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист: аналіз юридичних складів злочинів.

Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, на яких покладені обов'язки зі сприяння у здійсненні правосуддя. Завідомо неправдиве показання: аналіз юридичних складів злочи­ну. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків: особли­вості юридичного складу злочину. Розголошення даних досудового слідства або дізнання: особливості об'єктивної сторони та суб'єкта юридичного складу злочину.

Злочини проти правосуддя, вчинювані засудженими або особами, які знаходяться під вартою. Ухилення від відбу­вання покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі: особливості юридичних складів злочину. Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі: особливості об'єктивної сторо­ни та суб'єкта юридичних складів злочину. Злісна непокора вимо­гам адміністрації виправної установи: особливості юридичного складу злочину, відмежування від інших злочинів. Дії, що дезорга­нізують роботу виправних установ: особливості об'єктивної сторо­ни та суб'єкта юридичного складу злочину. Втеча з місця позбав­лення волі або з-під варти: аналіз юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Втеча із спеціалі­зованого лікувального закладу: особливості об'єктивної сторони юридичного складу злочину. Порушення правил адміністративного нагляду: аналіз юридичного складу злочину.

Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, які не мають безпосереднього відношення до здійснення право­суддя. Втручання в діяльність судових органів: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів. Погроза або на­сильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного: особли­вості юридичних складів злочину. Умисне знищення або пошко­дження майна судді, народного засідателя чи присяжного: аналіз юридичних складів злочину. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя: особливості юридичного складу злочину. Невиконання судового рішення: особливості об'єктивної сторони юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів. За-відомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину: аналіз юридичних складів злочину. Перешкоджання з'явленню свідка, по­терпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання пока­зань чи висновку: особливості об'єктивної сторони юридичного складу злочину. Приховування злочину: аналіз юридичного складу злочину. Приховування майна: особливості об'єктивної сторони та суб'єкта юридичного складу злочину. Інші злочини проти право­суддя, вчинювані особами, які не мають безпосереднього відношен­ня до здійснення правосуддя (порушення права на захист; завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину): особливості їх юридичних складів.

Злочини, що посягають на життя, здоров'я, особисту безпеку, інші блага та інтереси захисників чи представни­ків особи у зв'язку з їх діяльністю з надання правової до­помоги. Втручання в діяльність захисника чи представника особи: аналіз юридичних складів злочину. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи; умисне знищення або пошко­дження майна захисника чи представника особи: особливості об'єктивної та суб'єктивної сторін юридичних складів злочинів. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги: аналіз юри­дичного складу злочину.

ТЕМА 20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

Поняття військового злочину. Військовий злочин і військовий дисциплінарний проступок. Юридична природа застосування пра­вил Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за діяння, пе­редбачені в деяких статтях розділу XIX КК України. Проблеми систематизації юридичних складів військових злочинів.

Злочини, що посягають на порядок взаємовідносин між військовослужбовцями. Непокора: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від невиконання наказу. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків: особливості юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Погроза або насильство щодо начальника: особливості юридичних складів злочинів. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості: особливості юридичних складів злочину.

Злочини, що посягають на встановлений порядок про­ходження військової служби. Самовільне залишення військової частини або місця служби: аналіз юридичних складів злочину, від­межування від дезертирства та від самовільного залишення поля бою або відмови діяти зброєю. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом: способи вчинення злочину, мотив і мета злочину.

Злочини, що посягають на встановлений порядок ко­ристування військовим майном. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухо­вих або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим ста­новищем; марнотратство або втрата військового майна; умисне та необережне знищення або пошкодження військового майна: особ­ливості юридичних складів злочинів, співвідношення із злочинами проти власності.

Злочини, що посягають на встановлений порядок пово­дження зі зброєю та порядок експлуатації військової техні­ки. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речови­нами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення: аналіз юридичних складів злочину. Порушення правил водіння або експлуатації машин; порушення правил польотів або підготовки до них; порушення правил кораблеводіння: особливості юридичних складів злочинів. Залишення гинучого військового ко­рабля: особливості суб'єкта та об'єктивної сторони юридичного складу злочину.

Злочини, що посягають на встановлений порядок несен­ня окремих видів військової служби. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання; порушення статутних правил несення прикордонної служби; порушення статутних пра­вил несення бойового чергування; порушення статутних правил внутрішньої служби: особливості юридичних складів цих злочинів.

Злочини, що порушують правила охорони та зберігання військових відомостей. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата доку­ментів чи матеріалів, що містять такі відомості: особливості предмета, об'єктивної та суб'єктивної сторін юридичних складів злочину.

Військові службові злочини. Поняття військової службової особи. Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем; перевищення військовою службовою осо­бою влади чи службових повноважень: особливості об'єктивної сторони юридичних складів злочинів. Недбале ставлення до війсь­кової служби; бездіяльність військової влади: особливості юридич­них складів злочинів.

Злочини, вчинювані в умовах воєнного стану або в бо­йовій обстановці. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни; самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю; добровільна здача в полон; злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні; мародерство; насильство над населенням у ра­йоні воєнних дій; погане поводження з військовополоненими; неза­конне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Пів­місяця та зловживання ними: загальна характеристика та особливості юридичних складів цих злочинів.