ТЕМА 1. Поняття Особливої частини кримінального права України, її значення та система

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ПО САМОСТІЙНОМУ ВИВЧЕННЮ дисципіліни КРИМІАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

(Особлива частина)

Для спеціальності Правознавство

 

 

УХВАЛЕНО

На засіданні кафедри «Правознавство»

Протокол _____від ___________2007р.

 

 

Погоджено

заступник директора

з наукової роботи ______________Б.М. Одягайло

 

Начальник навчального відділу __________Є.Г. Дяченко

 

КРИВИЙ РІГ 20007р.

НАВЧАЛЬНА ПРГРАМА ПО САМОСТІЙНОМУ ВИВЧЕННЮ дисципіліни КРИМІАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (Особлива частина)

Для спеціальності Правознавство

 

 

Укладач: доцент Панченко М.І. кафедра «Правознавство» Криворізький економічний інститут КНЕУ 2007р.

 

 

Рецензент: к.ю.н. професор Копайгора І.Д.

Відповідальний за випуск

зав. кафедрою Правознавство к.ю.н. професор Копайгора І.Д.

 

 

Вступ

 

 

Кримінальне право, норми якого закріплені в Кримінальному Ко­дексі України (прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квітня 2001 р.), складається із двох органічно пов'язаних між со­бою частин — Загальної та Особливої. У Загальній частині зібрані принципові відправні положення: підстава кримінальної відповідаль­ності, поняття злочину, мета та система покарань, підстави і поря­док їх призначення, умови звільнення від кримінальної відповідаль­ності та покарання. В Особливій частині формулюються ознаки окремих злочинів із вказівкою на види покарань і межі, в яких вони можуть призначатися.

Норми Загальної та Особливої частин кримінального права як певні підсистеми Кримінального Кодексу України перебувають у тіс­ній і нерозривній єдності. Перш за все, норми Особливої частини базуються на нормах Загальної частини. Тому неможливо розкрити Дійсний зміст норм Особливої частини, не звертаючись до частини Загальної. Разом з тим, всі інститути Загальної частини в своїй основі узагальнюють ті ознаки, що властиві усім злочинам, передбаче­ним Особливою частиною. Неможливе також застосування окремих видів покарань за злочини, передбачені Особливою частиною, без урахування положень, закріплених у Загальній частині, щодо мети, видів, меж і порядку призначення всіх покарань. Сама ж система покарань, що визначена в Загальній частині, знаходить своє вияв­лення і практичне застосування тільки через призначення конкрет­них покарань за окремі злочини, передбачені Особливою части­ною КК.

Нерозривний зв'язок норм Загальної та Особливої частин КК по­лягає ще й у тому, що при кваліфікації діянь, вирішенні питань, пов'язаних зі звільненням від кримінальної відповідальності та пока­рання, застосовуються водночас норми обох частин. Так, при квалі­фікації замаху на злочин застосуванню підлягають як норма Загаль­ної частини, так і норма Особливої частини, у яких передбачено злочин, на який вчинювався замах. Наприклад, замах на умисне вбивство кваліфікується за ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 115 КК.

Єдність Загальної та Особливої частин КК забезпечує внутріш­ню узгодженість інститутів та норм Кодексу і, в кінцевому резуль­таті, ефективність їх застосування.

 

РОЗДІЛ 1. ГОЛОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КУРСУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

ТЕМА 1. Поняття Особливої частини кримінального права України, її значення та система

Різні значення словосполучення "Особлива частина кримі­нального права України". Особлива частина кримінального права України як специфічний розділ окремої галузі права, як складова частина єдиної науки кримінального права та як навчальна дис­ципліна в юридичному вищому навчальному закладі.

Особлива частина кримінального права України як спе­цифічний розділ окремої галузі права. Підстави поділу кримі­нального права України на Загальну та Особливу частини. Особ­ливості нормативних приписів (кримінально-правових норм), що утворюють її зміст. Джерела Особливої частини кримінального права України.

Система Особливої частини кримінального права України, її поняття та особливості. Основні правила систематизації Особливої частини кримінального права України. Роль законодавчої техніки в побудові системи Особливої частини кримінального права Украї­ни. Загальна характеристика системи Особливої частини КК Ук­раїни 2001 р.

Значення Особливої частини кримінального права України.

Особлива частина кримінального права України як складова частина єдиної науки кримінального права. Особ­ливості предмета та основних методів наукових досліджень. Про­відні українські вчені в галузі Особливої частини кримінального права та основні напрямки їх наукових досліджень. Завдання нау­ки кримінального права щодо дослідження норм Особливої части­ни КК України 2001 р. та практики їх застосування.

Особлива частина кримінального права України як нав­чальна дисципліна в юридичному вищому навчальному за­кладі, її предмет та основні методи його дослідження.

Основні теоретичні форми вивчення Особливої частини кримі­нального права: систематизація (класифікація) юридичних складів злочинів в межах Особливої частини Кримінального кодексу

України та її окремих розділів; загальна характеристика окремих груп злочинів; аналіз юридичного складу (юридичних складів) зло­чину певного виду; особливості юридичних складів окремих злочи­нів; розмежування юридичних складів злочинів окремих видів; ква­ліфікація множинності злочинів певних видів.

Основні практичні форми вивчення Особливої частини кримі­нального права України: розв'язання задач (казусів); вирішення узагальнених кримінально-правових ситуацій, що стосуються зло­чинів окремих видів; кримінально-правова кваліфікація окремих форм множинності злочинів.

Роль роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у засвоєн­ні Особливої частини кримінального права. Необхідність опрацю­вання узагальнень правозастосовної практики та вивчення окре­мих кримінальних справ щодо певних категорій злочинів.