Розділ 1. Джерела та історіографія

КУРСОВА РОБОТА

 

з всесвітньої історії

на тему: «Греко-персидські війни»

Студента І курсу, 164 групи

напряму підготовки 0203 Гуманітарні науки

спеціальності 6.020302 «Історія»

Гранченка М.В.

 

Керівник:

старший викладач Горбенко К.В.

 

Національна шкала

 

Кількість балів:

 

Оцінка: ECTS

Члени комісії:

(підпис)

(підпис)

(підпис)

 

Миколаїв, 2016 р.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ 7

1.1. Джерела7

1.2. Історіографія8

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ ВІЙН 10

2.1. Відносини давньогрецьких полісів та Перської імперії перед війнами10

2.2. Іонійське повстання12

РОЗДІЛ 3. ХІД ВІЙНИ 18

3.1. Похід Мардонія (492 р. до н.е.) та Датіса (490 р. до н.е.). Битва при Марафоні18

3.2. Війна з Ксерксом21

3.3. Подальший хід війни29

РОЗДІЛ 4. ЗАВЕРШЕННЯ ТА НАСЛІДКИ ВІЙН 36

4.1. Каллієв мир36

4.2. Наслідки війн38

ВИСНОВКИ 41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 45

ДОДАТКИ 47

Додаток 147

Додаток 248

 

ВСТУП

Курсова робота присвячена причинам, передумовам, основним подіям та наслідкам греко-персидських війн, що тривали усю першу половину V ст. до н.е. між грецькими полісами та державою Ахеменідів.

Актуальність теми: Греко-персидські війни- це найвідоміша подія в історії Стародавньої Греції, подія, яка починає період Класичної Греції. Ця подія насичена міфами, в які і нині вірять багато людей

Об’єкт дослідження: Греко-персидські війни

Предмет дослідження: причини та передумови, хід війн, наслідки

Хронологічні рамки: (500-449 р. до н.е.)

Територіальні рамки: Материкова Греція, Мала Азія, о. Кіпр, Єгипет

Мета: Проаналізувати Греко-персидські війни, визначити їх причини, передумови, хід та наслідки.

Завдання:

• Визначити та проаналізувати причини та передумови війн

• Проаналізувати хід війн

• Проаналізувати основні події, такі як битва при Марафоні, битва при Фермопілах, битва в затоці Саламін, битва при Платеях та ін

• Проаналізувати військові дії Перської імперії та грецьких полісів, такі як Спарта, Афіни а також Делоського і Пелопоннеського союзів

• Проаналізувати мирні договори між імперією Ахеменідів і Грецькими містами-державами

• Проаналізувати наслідки

Структура: Дана робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку літератури. У вступі обґрунтовується актуальність теми роботи, сформульовано мету і основні завдання роботи. У 1 розділі автор аналізує історіографію по даній темі. У 2 розділі автор аналізує передумови і причини війн. У 3 розділі автор аналізує хід війн. У 4 розділі аналізує завершення війни та її наслідки. У висновках підводяться підсумки, пропонується скорочена характеристика отриманої інформації.

Греко-персидські війни (499 р – 449 р. до н.е., з перервами) - військові конфлікти між Ахеменідською Персією і грецькими містами-державами, що відстоювали свою незалежність. Греко-персидські війни іноді називають Персидськими війнами, і вираз це зазвичай відноситься до походам персів на Балканський півострів в 490 р. до н.е. і в 480-479 рр. до н. е.

В результаті греко-персидських воєн була зупинена територіальна експансія Імперії Ахеменідів, давньогрецька цивілізація вступила в смугу розквіту і своїх вищих культурних досягнень.

Першими стали виділяти греко-персидські війни як історичний період в історії Еллади німецькі історики XIX-початку XX століття. Зокрема, Г. Бузольт в розділі «Перські війни» описує взаємовідносини греків з Лідією, Персією і Карфагеном з VII століття до н. е. і до вигнання Ксеркса з Греції в 479 році до н. е. К. Ю. Белох в своїй «Грецькій історії» описав війни греків і персів початку V століття до н. е. На відміну від німецьких істориків, британські вчені цього ж часу не виділяли окремого періоду греко-персидських воєн, а під «Перської війною» розуміли тільки похід Ксеркса в 480 році до н. е. У другій половині XX століття Е. Берн писав, що греко-персидські війни почалися з завоювання Іонії Кіра в 546 році до н. е. і закінчилися останньої кампанією Кимона на Кіпрі. Пізніше він змінив свою точку зору і пов'язав початок воєн з початком Іонійського повстання в 499 році до н. е. Ця точка зору в середині XX століття стала більш поширеною. Одні історики датували греко-персидські війни 500-499-449 роками до н. е., інші - 500-479 або навіть 490-479 роками до н. е.

Геродот першим з античних письменників називає греко-персидські війни терміном τα μιδικα, який згодом стане одним із загальноприйнятих для позначення цього конфлікту. Ця назва зустрічається у батька історії» один раз і згодом стало застосовуватися в значенні хронологічного орієнтира, як і Троянська війна. Фукідід також використовував в основному це поняття для позначення конфлікту. Цей термін є скороченням від τα μιδικα πραηατα, що означає “мідійські справи” (або “справи з мідянами”, “відносини з мідянами”). Переводять це поняття в виданнях Геродота і Фукідіда по-різному. У Фукідіда цей вислів має на увазі битву при Марафоні 490 року до н. е. і похід Ксеркса 480-479 років до н. е. Таким чином, закінчення воєн він відносив до 479 році до н. е. і не включав в нього події пентеконтаетії. У IV столітті до н. е. цей термін продовжує зберігатися (він використовується в творах Андокида, Ксенофонта і Арістотеля), не дивлячись на те, що з'являється загальна тенденція переходу від сприйняття персів як мидян до сприйняття їх як персів. Визначення ο μιδικος ρολεμος (“мідійська війна”) вперше вживає Фукідід, маючи на увазі похід Ксеркса. Діодор Сицилійський відносив закінчення війни до взяття Сеста в 479 році до н. е. Один раз Фукідід використовує термін το μιδικο (“мідійські справи”), маючи на увазі тільки військові дії проти Ксеркса в 480 році до н. е.

У IV столітті до н. е. з'явилася загальна тенденція переходу від сприйняття персів як мідян до сприйняття їх як персів. У зв'язку з цим грецькі автори, зокрема, Ісократ і Платон, стали називати мідійські війни перськими. У період еллінізму і римський періоди грецькі письменники, зокрема, Плутарх і Павсаній, прагнучи наслідувати авторам класичної епохи, активно вживали термін “Мідії війни”. Один раз Фукідід використовує визначення “Еллінська війна”, ймовірно, для позначення дій Делоського союзу проти Персії після 478 року до н. е. Таким чином, древні греки обмежували греко-персидські війни 490 і 479 роками до н. е.

В історіографії греко-персидські війни прийнято ділити на дві: (перша - 492-490 до н. е., друга - 480-479 до н. е.) Або три війни (перша - 492 до н. е., друга - 490 до н. е., третя - 480-479 (449) до н. е.).

Етапи:

• Повстання Мілета та інших міст Іонії проти перського панування (500 / 499-494 до н. е.).

• Вторгнення Дарія I на Балканський півострів, що закінчилося його поразкою при Марафоні (492-490 до н. е.).

• Похід Ксеркса I (480-479 до н. е.).

• Дії Делоського військового союзу проти персів в Егейському морі і Малої Азії (478-459 до н. е).

• Афінська експедиція до Єгипту і закінчення греко-персидських воєн (459-449 до н. е.).

Відносини між Імперією Ахеменідів та грецькими містами-державами напередодні війни були вкрай напруженими.

Спарта, що стала на той час одним з наймогутніших полісів Греції, підтримувала тісні відносини з лідійських царством, своєрідним підсумком чого став лідійських-спартанський союзний договір, укладений близько 550 року до н. е. Ця подія відбулася ще до початку війни лідійців з Персією, і з точки зору спартанців, договір не був спрямований проти будь-якого конкретного ворога. Після початку війни і битви при Птерії Крез звернувся до спартанців з проханням про військову допомогу. Спартанці вирішили надати допомогу лідійцям, але не встигли: під час приготувань прийшла звістка про те, що Сарди було захоплено, а Крез узятий в полон.

Відносини Афін і Персії ускладнювалися наступною обставиною: перси взяли вигнаного афінського тирана Гіппія. Афінський лідер Клісфен, побоюючись нападу спартанців, відправив в 508-507 р. до н.е. посольство в Сарди до перського сатрапа і брата царя Артаферна. Метою посланників було забезпечення оборонного союзу проти спартанців. Перси зажадали від афінян “землі і води”. Посли погодилися. Цей символічний акт означав формальне визнання свого підпорядкування. Хоча після повернення додому посли піддалися “суворому осуду”, перси стали вважати афінян своїми підданими, подібно до іонійських греків. Близько 500 року до н. е. афіняни відправили нове посольство до Артаферна. Предметом обговорення було перебування в таборі персів Гіппія, який, згідно з Геродотом, робив антіафінську пропаганду і прагнув підпорядкувати місто собі і Дарію. Артаферн зажадав повернути колишнього тирана на батьківщину. Цю умову афіняни не могли прийняти, а вимога повернути Гіппія сприяло зростанню антиперсидських настроїв в Афінах.

Персія захопила також всі грецькі міста-держави в Малій Азії, і в 500 р. до н.е. спалахнуло Мілетське повстання, яке призвело до греко-персидських війн.

У 492 до н. е. зять Дарія Мардоній рушив з величезним військом і сильним флотом на Грецію через Фракію і Македонію. Завоювавши острів Тасос, його флот поплив уздовж берега на захід, але був розбитий жахливою бурею біля мису Афона: близько 300 кораблів і 20 000 чоловік загинуло. Сухопутне військо Мардонія піддалося нападу фракійського племені Бриг і понесло величезні втрати. Мардоній задовольнився підкоренням Македонії; напад на Елладу було відкладено, але Дарій готувався до нового походу.

Дарій відсторонив Мардонія від командування і призначив на його місце свого племінника Артаферна, надавши йому досвідченого полководця мідійця Датіса. В 490 р. сталася битва при Марафоні в якій афіняни і платейці завдали нищівної поразки перському війську.

У 481 р. до н.е. відбувся конгрес 30 давньогрецьких держав, на якому було прийнято рішення спільно відображати майбутнє вторгнення персів.

В 480 р. до н.е. сталася битва при Фермопілах в якій 5000 греків 3 дні утримували більші за чисельністю сили персів, але зазнали поразки. В тому ж році майже весь флот персів було знищено в битві при Саламіні.

В 479 р. до н.е. перси зазнали поразки в битві при Платеях. Почалася контратака армій грецьких полісів.

В 478 р. до н.е було створено Делоській морській союз.

В 469 р. до н.е. відбулася битва при Еврімедонті

В 459-454 р. до н.е. відбулася Єгипетська експедиція афінян, метою якої було звільнення Єгипту від влади Ахеменідів

В 449 р. до н.е. було укладено Каллієв мир, який завершив греко-персидські війни.

 

РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

1.1. Джерела

Вся інформація про ці війни в наш час відома виключно за грецькими джерелами. Геродот Галікарнаський після вигнання з рідного міста, в середині V ст. до н. е. проїхав по всьому Середземномор'ю і поза ним, від Скіфської держави до Єгипту, збираючи інформацію про греко-персидські війни і інші події, які він описав у своїй книзі Ιστοριης Απόδειξη (відому російською мовою як “История”) [4]. Він починає розповідь з завоювання Крезом Іонії і закінчує падінням Сеста в 479 до н. е. Він, як вважають, повторює те, що говорилося йому його співрозмовниками, не піддаючи це критичному аналізу, таким чином даючи нам час від часу правду, час від часу перебільшення і час від часу політичну пропаганду [4]. Однак стародавні автори розглядали його роботу як набагато кращу за якістю, ніж роботи будь-якого з його попередників, Цицерон навіть назвав його батьком історії.

Фукідід Афінський мав намір почати роботу від того місця, де закінчив Геродот, до кінця Пелопоннеської війни в 404 до н. е. Його праця називається Ξυγγραφη (відомий російською мовою як “История Пелопонесской войны” або просто “История”). Припускають, що він помер перед завершенням своєї роботи, оскільки він пише тільки про перші двадцять років Пелопоннеської війни і трохи інформації щодо про те, що трапилося раніше. Події греко-персидських воєн даються в I книзі, параграфах 89-118 [6].

Серед більш пізніх авторів виділяється Ефор Кімській, який в IV ст. до н. е. написав універсальну книгу з історії, яка включає в себе події цих воєн. Діодор Сицилійський написав в I в. нашої ери історична праця, в який також була описана історія цієї війни. Найближча річ до перського джерела в грецькій літературі - праця Ктесія, який був особистим лікарем Артаксеркса III Оха і написав в IV ст. до н. е. історію Персії по перським джерелам. У своїй роботі він також дражнить Геродота і стверджує, що його інформація точна, так як він отримав відомості від персів. На жаль, роботи цих останніх авторів повністю не збереглися. Так як фрагменти їх даються в Міріобіблоні, зібраному Фотієм, який пізніше став константинопольським патріархом в IX столітті нашої ери, в книзі Eklogai імператора Костянтина VII Багрянородного (913-919) і в словнику Суди X століття нашої ери, припускають, що вони були втрачені разом зі знищенням імператорської бібліотеки Святого Палацу в Константинополі хрестоносцями, які брали участь в четвертому хрестовому поході в 1204.

Таким чином, історики змушені порівнювати праці Геродота і Фукідіда з роботами більш пізніх авторів, такими як написані в II ст. нашої ери “Порівняльні життєписи” Плутарха і довідник по південній Греції, зібраний в той же самий час географом і мандрівником Павсанієм (не плутати зі спартанським полководцем). Деякі римські історики в своїх роботах також писали про цей конфлікт, наприклад Юстин і Корнелій Непот.

1.2. Історіографія

Першими стали виділяти греко-персидські війни як історичний період в історії Еллади німецькі історики XIX-початку XX століття. Зокрема, Г. Бузольт в розділі «Перські війни» описує взаємовідносини греків з Лідією, Персією і Карфагеном з VII століття до н. е. і до вигнання Ксеркса з Греції в 479 році до н. е. К. Ю. Белох в своїй «Грецькій історії» описав війни греків і персів початку V століття до н. е. На відміну від німецьких істориків, британські вчені цього ж часу не виділяли окремого періоду греко-персидських воєн, а під «Перської війною» розуміли тільки похід Ксеркса в 480 році до н. е. У другій половині XX століття Е. Берн писав, що греко-персидські війни почалися з завоювання Іонії Кіра в 546 році до н. е. і закінчилися останньої кампанією Кимона на Кіпрі. Пізніше він змінив свою точку зору і пов'язав початок воєн з початком Іонійського повстання в 499 році до н. е. Ця точка зору в середині XX століття стала більш поширеною. Одні історики датували греко-персидські війни 500-499-449 роками до н. е., інші - 500-479 або навіть 490-479 роками до н. е [3, c. 11-15].

Геродот першим з античних письменників називає греко-персидські війни терміном τα μιδικα, який згодом стане одним із загальноприйнятих для позначення цього конфлікту. Ця назва зустрічається у батька історії» один раз і згодом стала застосовуватися в значенні хронологічного орієнтира, як і Троянська війна. Фукідід також використовував в основному це поняття для позначення конфлікту. Цей термін є скороченням від τα μιδικα πραηατα, що означає “мідійські справи” (або “справи з мідянами”, “відносини з мідянами”). Переводять це поняття в виданнях Геродота і Фукідіда по-різному. У Фукідіда цей вислів має на увазі битву при Марафоні 490 року до н. е. і похід Ксеркса 480-479 років до н. е. Таким чином, закінчення воєн він відносив до 479 році до н. е. і не включав в нього події пентеконтаетії. У IV столітті до н. е. цей термін продовжує зберігатися (він використовується в творах Андокида, Ксенофонта і Арістотеля), не дивлячись на те, що з'являється загальна тенденція переходу від сприйняття персів як мидян до сприйняття їх як персів. Визначення ο μιδικος ρολεμος (“мідійська війна”) вперше вживає Фукідід, маючи на увазі похід Ксеркса. Діодор Сицилійський відносив закінчення війни до взяття Сеста в 479 році до н. е. Один раз Фукідід використовує термін το μιδικο (“мідійські справи”), маючи на увазі тільки військові дії проти Ксеркса в 480 році до н. е.

У IV столітті до н. е. з'явилася загальна тенденція переходу від сприйняття персів як мідян до сприйняття їх як персів. У зв'язку з цим грецькі автори, зокрема, Ісократ і Платон, стали називати мідійські війни перськими. У період еллінізму і римський періоди грецькі письменники, зокрема, Плутарх і Павсаній, прагнучи наслідувати авторам класичної епохи, активно вживали термін “Мідії війни”. Один раз Фукідід використовує визначення “Еллінська війна”, ймовірно, для позначення дій Делоського союзу проти Персії після 478 року до н. е. Таким чином, древні греки обмежували греко-персидські війни 490 і 479 роками до н. е [3, с. 12-19].

В історіографії греко-персидські війни прийнято ділити на дві: (перша - 492-490 до н. е., друга - 480-479 до н. е.) Або три війни (перша - 492 до н. е., друга - 490 до н. е., третя - 480-479 (449) до н. е.) [3, с. 20-21]

Етапи:

• Повстання Мілета та інших міст Іонії проти перського панування (500 / 499-494 до н. е.).

• Вторгнення Дарія I на Балканський півострів, що закінчилося його поразкою при Марафоні (492-490 до н. е.).

• Похід Ксеркса I (480-479 до н. е.).

• Дії Делоського військового союзу проти персів в Егейському морі і Малої Азії (478-459 до н. е).

• Афінська експедиція до Єгипту і закінчення греко-персидських воєн (459-449 до н. е.).