На початку заняття Вам необхідно згадати, що метод ФІФО засновується на хронології надходження, тобто базується на припущенні, що одиниці запасів, які були придбані першими, продаються чи використовуються першими, що запобігає їх псуванню, а також на припущенні, що грошова одиниця є стабільною.
Одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, оцінюються за цінами останніх надходжень товарів.
Даний метод найчастіше застосовується для таких запасів, як фрукти, овочі та інші продукти харчування, коли перші запаси, що надійшли, повинні реалізовуватись у першу чергу, щоб уникнути збитків від псування.
Перевага методу ФІФО полягає в тому, що він простий, систематичний і об’єктивний, а також перешкоджає маніпулюванню даними в сторону штучного завищення або заниження вартості запасів, тобто запобігає можливості маніпулювання прибутком, забезпечує відображення у балансі суми запасів, яка приблизно збігається з поточною ринковою вартістю. Метод ФІФО виправдовує себе в умовах низької інфляції. Застосування ж його в умовах високої інфляції призведе до завищення вартості матеріальних залишків, заниження собівартості готової продукції та, як наслідок, завищення результатів від реалізації.
Саме відображення нереальних доходів, що призводять до невиправданого завищення прибутку, є недоліком методу.
При методі ЛІФО оперують вартістю останньої по закупці одиниці запасу. Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на умові, що запаси, які першими вибувають, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження, тобто запаси використовуються і відповідно обліковуються в послідовності, яка є протилежною їх надходженню на підприємство. Рух вартості запасів при застосуванні методу ЛІФО протилежний до руху вартості запасів при застосуванні ФІФО. Перевага цього методу полягає в тому, що більш висока собівартість проданої продукції в більшій мірі відповідає вартості поповнення запасів, необхідних для продовження функціонування підприємства. Такий метод ігнорує фізичне старіння запасів і забезпечує правильні результати при обліку запасів, які швидко псуються (наприклад фруктів). Для запасів тривалого зберігання можна використовувати інші способи оцінки.
У періоди інфляйії, що характеризується ростом цін, метод ЛІФО показує найбільшу собівартість проданих товарів, оскільки відображає останні ціни, що постійно зростають. Він призводить до того, що вартість одиниці кінцевих запасів в собівартості проданої продукції занижена порівняно з купівельною ціною. Кінцеві залишки обліковуються за цінами запасів, які надійшли раніше. Виходячи з цього, прибуток виявляється заниженим. Хоча в умовах високої інфляції метод виправдовує себе тим, що вартість запасів, що списуються, буде максимально наближеною до поточних ринкових цін. Недолік методу ЛІФО полягає в тому, що запаси в балансі відображаються за більш давніми.
Відповідно до формули середньозваженої собівартості собівартість кожної одиниці визначення шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяця запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і отриманих у звітному місяці запасів.
Алгоритм розрахунку середньої вартості одиниці запасу протягом періоду визначається в залежності від методу, що застосовується для обліку запасів. Середня вартість одиниці запасів може розглядатися як за звітний період (при періодичному обліку запасів), так і після кожного наступного надходження (при безперервному веденні обдіку списання запасів).
Цей метод можна застосовуватидля списання взаємозамінних запасів, коли для списання запасів не потрібно проводити їх ідентифікацію. Проблема даного методу полягає, головним чином, в складності відстяжування за середньою ціною в умовах, коли виробничі запаси витрачаються щоденно, а також надходять досить часто.
II. Вихідні дані за варіантами.
Задача.
На початок звітного періоду у підприємства в залишках рахувалося паперу для конвертів:
1 варіант – 20 кг
2 варіант – 30 кг
3 варіант – 40 кг
4 варіант – 50 кг
5 варіант – 60 кг
по вартості 0,4 грн. за 1 кг.
Підприємство А протягом звітного періоду придбало папір для конвертів в таких кількостях і по таким цінам в такому порядку:
100 кг по 0,6 грош. одиниць (у тому числі ПДВ – 10 грош. одиниць)
250 кг по 0,8 грош. одиниць (у тому числі ПДВ – 33 грош. одиниць)
120 кг по 0,75 грош. одиниць (у тому числі ПДВ – 15 грош. одиниць)
У тому ж періоді 180 кг паперу було відпущено у виробництво.
Завдвння:
Визначити по методу ФІФО, ЛІФО, середньозваженої собівартості собівартість відпущених у виробництво запасів і облікову вартість залишку на кінець звітного періода.
Відобразити ці операції на рахунках бухгалтерського обліку.
Контрольні питання:
1. На чому засновується використання методу ФІФО? В яких випадках використовується цей метод? Переваги і недоліки цього методу.
2. На чому засновується використання методу ЛІФО? Які переваги методу? Назвати недоліки цього методу?
3. У чому полягає суть методу середньозваженої собівартості? У яких випадках використовують цей метод? Назвіть недоліки цього методу?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9 – 10.
ТЕМА: Документальне оформлення матерiалiв, якi надiйшли та iх вiдпуска. Заповнити зворотнi вiдомостi за товарно – матерiальними рахунками.
МЕТА: Навчитися оформлювати документи матерiалiв, якiнадiйшли, та вiдпуска iх до виробництва, складати зворотню вiдомiсть за товарно – матерiальними документами.
Мiжпредметнi зв’язки: планування, статистика, економiчний аналiз.
Оснащення заняття: калькулятори, план рахункiв, товарно – транспортна накладна – 1 шт. (ф. №1 – т), лiмiтно – забiрна карта на вiдпуску зi складу iнших матерiалiв – 1 шт., рахунок – 1 шт., прихiдний ордер – 1 шт.,доручення – 1 шт. (ф. М – 2), вимагання – 2 шт. (ф. № 11), сигнальне вимагання – 1 шт., картка складського облiку – 1 шт. (ф. М – 17), зворотня вiдомость за товарно – матерiальними рахунками.
Використана лiтература: М. М. Ткаченко “Бухгалтерський облiк на пiдприемствах Украiни з рiзними формами власностi.”
1. Порядок проведення заняття.
На початку заняття Вам необхiдно згадати, що основними типовими документами за оприходуванням матерiалiв е накладнi, товарно – транспортнi накладнi, прихiднi ордери, прийомнi акти.
Матерiали, якi надiйшли на склад, старанно перевiряються, установлюють вiдповiднiсть iх якостi, кiлькостi, ассортименту, умови поставки, супроводжуючим документом. Якщо не виявленно розходжень, матерiали приймають, виписуючи при цьому прихiдний ордер.
Матерiальнi цiнностi, якi надiйшли вiд поставника автомобiльним транспортом,оприходують на склад на пiдставi товарно – транспортноi накладноi, отриманоi вiд вантажевiдправника. Необхiдно щоденно отримувати у банку рахунки, перевiряти iх вiдповiднiсть матерiальним цiнностям, якi надiйшли на склад пiдприемства та контролювати своечастнiсть iх оплати.
Вiдпустку матерiалiв, якi повторюються можна оформляти лiмiтно – забiрними картами. Лiмiтно – забiрнi карти виписуються у двох екземплярах: один до початку мiсяця передаеться цеху споживачу, другий – складу. Складський облiк здiйснюеться завiдуючими складом, кладовшиками у картах складського облiку, якi вiдкриваються у бухгалтерii та видають пiд розписку у реестрi.
2. Початковi данi за варiантами:
Завдання № 1.
Виписати прихiдний ордер на електроди, якщо у товарно – транспортнiй накладнiй вказано:
1 в. – 400.0 кг
2 в. – 420.0 кг
3 в. – 440.0 кг
4 в. – 450.0 кг
5 в. – 500.0 кг
6 в. – 510.0 кг
Завдання № 2.
Виписати доручення за ф. М – 2, дата видачi 5 травня 2007 р. Спиридоновiй НадiiIвановнi, паспорт – серiя № МЕ 604491 вiд 7.01.85 р. Виданий ОВД Октябрського району, м. Рiги.
Завдання № 3.
Вiдробити додатковi документи.
3.Контрольнi питання.
1. Який порядок оформлення матерiалiв що надiйшли?
2. Якi документи оформляються на вiдпустку матерiалiв?
3. Для чого складають зворотню вiдомiсть за товарно – транспортними рахунками?
Практична робота №11
Тема: Заповнення первісних документів за обліком руху МШП.
Мета заняття:
дидактична -закріплення теоретичних знань та прищепленнянавиків заповнення первісних документів по обліку руху МШП.
виховальна -розвиток вмінь застосовувати знання на практиці.
Міжпредметні зв’язки: статистика, планування, економічний аналіз.
Оснащення заняття: калькулятори, забірні книжки, відомості про видачу спецодягу і МШП, відомості наявності матеріальних цінностей, реєстр на витрати матеріальних цінностей.
Використана література: В.С. Лень, В.В. Гливенко «Бухгалтерський облік в Україні, основи та практика».
І. Порядок проведення заняття.
На початку заняття Вам необхідно згадати, що облік малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), які знаходяться у експлуатації, суттєво відрізняється від обліку матеріалів. Відпущені до експлуатації МШП з матеріального обліку не знімаються до остаточного зносу.
Основними первісними документами за обліком руху МШП: забірні книжки, відомості на видачу спецодягу, МШП, відомості на прийняття спецодягу, акти на передчасний знос інструментів та спецодягу.
ІІ. Початкові дані за варіантами.
Завдання №1.
Заповнити забірну книжку перед вступом на роботу за наступними початковими даними.
| № п/п | ЗМІСТ | Професія | Табельний номер | |||||
| 1. 2. 3. 4. 5. | Іванов Кузьмин Сидорів Петров Климов | прохідник ГОВ ГОВ прохідник ГОВ |
Завдання №2.
Заповнити відомість видачі спецодягу за вересень місяць по ш/у «Ровеньківське» за наступними початковими даними.
| Найменування | Ціна, гр. од. за од. | Номенклатурний номер | Термін служби, місяць | |
| Костюм х/б Валянки Куртка ватна | 87 - 50 83 - 33 53 - 33 |
Завдання №3.
Заповнити реєстр за витратами матеріальних цінностей з 01.09.___ по 22.09.__, та зробити таксировку.
Початкові дані за варіантами.
| №п/п | Найменування матеріалу | Одиниця виміру | КІЛЬКІСТЬ | Ціна | ||||
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. | Окуляри ЗНРС Сумка ВВ Лопата уч. Коронки Різці Різці | шт. шт. шт. шт. шт. шт. | 132,00 128,00 60,00 27,00 154,00 65,00 |
ІІІ. Контрольні питання.
1. Що таке МШП?
2. Як обчислюють МШП які знаходяться на складі?
3. Як ведеться аналітичний облік МШП?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12.
ТЕМА: Визначення розрахунковоi зольностi вугiлля та середньоi маси вугiлляв емкостi.
МЕТА: Навчитися визначати зольнiсть рядового вугiлля, середню массу вантажу в тритоннiй вагонетцi, cкипi, автомашинi.
Оснащення заняття: калькулятори, ф. УПД – 6.
Використана лiтература: I. A. Ефремов, Ю. С. Iгумнов “Бухгалтерський облiк у вугiльнiй промисловостi.”
1. Порядок проведення заняття.
На початку заняття Вам необхiдно згадати, що при вiдвантаженнii передачi рядового вугiлля на збагачувальнi фабрики, видiленi на самостiйний баланс, об’ем видобутку вугiлля по шахтi визначаеться по масi прийнятого фабрикоюрядового вугiлля у переробку.
У вугiльнiй промисловостi дiе два методи визначення розрахунковоi маси рядового вугiлля, прийнятого у переробку ЗФ i включенного у видобуток по шахтi.
1 метод полягае в тому, що розрахункова масса рядового вугiлля, який надiйшов за ЗФ визначаеться виключенням з його маси мiнеральних домiшок, що перевишують норми, передбаченi Держстандартом.
При цьому разом зi зниженням маси вугiлля зменшуеться I його зольнiсть iз розрахунку 0.6 % за кожний вiдсоток вмiсту знятих мiнеральних домiшок при зольностi вугiлля 15 %.
0.5 % - при зольностi вугiлля 15.1 % - 35 %.
0.4 % - при зольностi вугiлля 35.1 % i вище.
Зменшення викликане тому, що попередньо цей показник визначаеться для всього рядового вугiлля, що надiйшов на фабрику, без зняття мiнеральних домiшок. Зрозумiло, якщо масса мiнеральних домiшок виключаеться за маси рядового вугiлля, повинна покращитися його зольнiсть, вона знижуеться на зазначенiвище вiдсотки.
2 метод полягае в тому, що розрахункова масса рядового вугiлля, що надiйшла на ЗФ визначаеться з вiдрахуванням кiлькостi породи, знятоi за перевищення середнiх планових норм зольностi.
Планову норму зольностi затверджуе вишестоящая органiзацiя. Якщо фактичний вмiст мiнеральних домiшок нижче норм Держстандарта або фактична зольнiсть вiдвантаженого на ЗФ вугiлля приймаються по фактичних даних без змiн.
Коли по тих чи iнших причинах видобуте вугiлля приймаеться на аварiйний склад, облiк цього вугiлля проводиться зi знижкою за перевищення норм вмiсту мiнеральних домiшок або зольностi у залежностi вiд методу розрахунку.
Маса вугiлля на шахтi визначаеться: при видачi вагонетками чи скипами – по середнiй масi вугiлля у них, при видачi конвеерами та гiдротранспортом – по показанням автоматичних терезiв, а при iх вiдсутностi – завантажувальних емкостях (бункерам, залiзничним вагонам, думпкарем, самоскидом) чи по замiру об’ему гiрничих робiт з подальшим уточненням по вiдвантажувальних документах i актам макшейдерських замiрiв залишкiв продукцii на складах.
При прийомцi вугiлля проводиться перевiрка: повноти завантаження емкостей, залешкiв наявного вугiлля у них, показання терезiв, зольностi вугiлля чи засмiчення його видимоi породи.
Визначення середньоi маси вугiлля в емкостях проводиться два рази на рiк комiсiею, призначеною наказом директора пiдприемства вiдповiдно з iнструкцiею по облiку видобування вугiлля та продуктiв збагачення.
Зважуеться не менше 10 однотипових вагонеток мiсткiстю до 1.5 т чи менше 5 вагонеток мiсткiстю бiльше 1.5 т завантажених вугiллям на кожнiй дiльницi видобування до рiвня бортiв.
Перед завантаженням вагонетки повиннi бути очищенi вiд залишкiв налипного вугiлля чи породи.
При визначеннi середньоi маси вугiлля у скипi перевантажуванню пiдлягають не менше 400 т вугiлля. Вiдiбране для переваження вугiлля при нормальному завантаженнi емкостi спрямовуеться у залiзничнiвагони та зважуеться на залiзничних терезах. Для встановлення вмiсту золи, вологи та мiнеральних домiшок iз зваженного вугiлля вiдбираеться проба у вiдповiдностi з дiючим Держстандартом.
Для визначення середньоi маси вугiлля в автомашинах зважуеться 3 однотипних машин з вугiллям з кожного забою. Порядок розрахунку маси той же, що i при визначеннi середньоi маси вугiлля у вагонетках та iнших емкостях.
Форму УПД – 6 за змiну заповнюе у шахтi машинiст опрокиду чи прийомшик – браковшик. Пiсля цього вона здаеться гiрничому диспетчеру.
2. Вихiднi данiпо варiантах.
Завдання № 1.
На фабрику у залiзничних вагонах надiйшло:
1 в. – 650 т
2 в. – 700 т
3 в. – 850 т
4 в. – 600 т
5 в. – 550 т
6 в. – 500 т
рядового вугiлля з зольнiстю 20 % та iз вмiстом видимоi породи 10 % при нормi по Держстандарту.
Визначити массу i зольнiсть рядового вугiлля.
Завдання № 2.
Шахта вiдвантажила на фабрику рядового вугiлля:
1 в. – 1300 т
2 в. – 1500 т
3 в. – 1450 т
4 в. – 1600 т
5 в. – 1400 т
6 в. – 1550 т
Середня норма зольностi рядового вугiлля для шахти при вiдвантаженi на збагачувальну фабрику стверджена 22 %, фактична зольнiсть рядового вугiлля становить 26 %. Коефiцiент зняття за кожний вiдсоток перевищення норм зольностi 2.
Визначити массу рядового вугiлля, який включаеться у видобуток по шахтi.
Завдання № 3.
Середня маса вугiлля у тритоннiй вагонетцi – 2800 кг. Директором затверджена безбракiвна норма вмiсту видимоi породи:
1 в. – 3 %
2 в. – 7 %
3 в. – 4 %
4 в. – 5 %
5 в. – 6 %
6 в. – 3 %
По держстандарту вмiст видимоiпороди становить – 2.5 %.
Визначити массу вугiлля у тритоннiй вагонетцi.
Звдання № 4
Маса вугiлля у скипi визначена при перезважуваннi 5000 кг, фактична зольнiсть:
1 в. – 26 %
2 в. – 27 %
3 в. – 25 %
4 в. – 24 %
5 в. – 28 %
6 в. – 23 %
середня планова зольнiсть:
1 в. – 25 %
2 в. – 26 %
3 в. – 24 %
4 в. – 23 %
5 в. – 27 %
6 в. – 22 %
Встановлена на шахтi зольнiсть мiнеральних домiшок класа + 25 мм 70 %
Визначити середню масу вугiлля у скипi.
Завдання № 5.
По дiльницi середня маса вугiлля в автомашинi становить 30000 кг, фактичний вмiст мiнеральних домiшок у вугiллi 12 %, по Держстандарту для розрiзу в змiстi мiнеральних домiшок не повинен перевищувати 2 %.
Визначити середню массу вугiлля в автомашинi.
Завдання № 6.
Заповнити таблицю – форму УПД – 6 “Вiдомость про видобуток вугiлля по шахтi.
3. Контрольнi запитання.
1. Як визначаеться об’ем видобутку вугiлля по шахтi?
2. Учому полягае перший метод визначення розрахунковоi маси рядового вугiлля, який надiйшов на збагачувальну фабрику?
3. Охарактеризуйте другий метод.
4. Як визначити середню массу вантажу у тритоннiй вагонетцi?
5. Як визначаеться маса вугiлля у скипii автомашинi?
6. З якою метою заповнюють форму УПД – 6?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 13.
ТЕМА: Документальне оформлення облiку основних засобiв.
МЕТА: Навчатися оформляти документи по облiку основних засобiв.
Мiжпредметнi зв’язки: економiка, планування, А.Х.Д.
Оснащення заняття: акт приймання – передача основних засобiв, форма №03 – 1 – 1 шт.,акт приймання основних засобiв – 1 шт., акт приймання основних засобiв, форма №03 – 1 – 1 шт.,акт про лiквiдацiю основних засобiв, форма №03 – 4 – 1 шт., накладна на внутрiшне пересування основних засобiв, форма №03 – 2 – 1 шт., iнвентарна карта облiку основних засобiв,форма №03 – 7 – 2 шт., iнвентарна карта основних засобiв, форма № 1нв. – 1 – 1 шт.
Порядок проведення заняття.
На початку заняття Вам необхiдно згадати, що надходження основних фондiв оформляеться актом приймання – передачi основних фондiв. Аналiтичний облiк основних фондiв проводиться в iнвентарних картках. Записи в картках вiдбуваються на основi первинних документiв, актiв приймання – передачi,накладних та iн.
Лiквiдацiя основних фондiв оформляеться актом про лiквiдацiю основних засобiв. Акт складаеться з двох частин. В першiй частинi вказуеться технiчний стан об’екту, iнвентарний номер, час введення до експлуатацii,балансова i залишкова вартiсть об’екта, причина лiквiдацii; у другiй – розрахунок результатiв вiд лiквiдацii. Другу частину заповнюють пiсля затвердження акту.
Початковi даннi за варiантами.
Завдання № 1.
Обробити первиннi документи.
В актi про лiквiдацiю основних засобiв початкова вартiсть:
1 в. – 170000.00 грош. од.
2 в. – 172000.00 грош. од.
3 в. – 180000.00 грош. од.
4 в. – 175000.00 грош. од.
5 в. – 174000.00 грош. од.
6 в. – 179000.00 грош. од.
Контрольнi питання.
1. Якi первиннi документи використовують для облiку основних заходiв?
2. Як визначити результат вiд лiквiдацii основних засобiв?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14.
ТЕМА: Бухгалтерський облік у журналах - ордерах № 4, 7.
МЕТА: Навчитися заповнювати журнали - ордери № 4, 7.
Оснащення заняття: журнал - ордер №4, 7, мікрокалькулятор, план рахунків.
І. Порядок проведення заняття.
Журнал-ордер №4 ведеться по наступним рахункам:
- 10 «Основні засоби»;
- 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;
- 12 «Нематеріальні активи»;
- 13 «Знос необоротних активів»;
- 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;
- 15 «Капітальні інвестиції»;
- 18 «Інші необоротні активи»;
- 19 «Негативний гудвіл»;
- 35 «Поточні фінансові інвестиції».
У журналі-ордері № 4 облік перелічених вище рахунків здійснюються по кредитовому обороту в кореспонденції з дебітом відповідних рахунків.
Аналітичних облік необоротних матеріальних і нематеріальних активів проводиться по кожному об’єкту.
Журнал-ордер № 7 заповнюється за кредитом таких рахунків: 40 «Статутний капітал», 41 «Пайовий капітал», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 44 «Нерозподілені прибутки (нерозподілені збитки)», 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал», 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», 49 «Страхові резерви».
ІІ. Початкові дані за варіантами.
Приклад 1.
Реалізований станок за:
1 в.- 15000грн. (з ПДВ)
2 в. - 20000 грн. (з ПДВ)
3 в. - 35000 грн. (з ПДВ)
4 в. - 40000 грн. (з ПДВ)
5 в. - 45000 грн. (з ПДВ)
6 в. - 50000 грн. (з ПДВ)
Початкова вартість якого:
1 в.-10000 грн.
2 в.-15000 гри.
3 в-30000грн.
4 в.- 35000 грн.
5 в.- 40000 грн.
6 в. - 45000 грн.
Сумазносу:
1 в. - 2000 грн.
2 в. - 3000 грн.
3 в. - 4000 грн.
4 в. - 5000 грн.
5 в. - 6000 грн.
6 в. - 7000 грн.
Приклад 2. Списані основні засоби, початкова вартість яких
1 в.-4200грн.
2 в. - 5600 грн.
3 в. - 6000 грн.
4 в. - 6200 грн.
5 в. - 6500 грн.
6 в. - 7000 грн.
Приклад 3. Передані безкоштовно основні засоби, початкова вартість яких - 5000 грн., сума зносу - 600 грн., ПДВ 1000 грн. Початкова вартість рівна звичайній.
Приклад 4, Встановлена нестача основних засобів, початкова вартість яких - 3000 грн., сума зносу - 1000 грн. Винні особи не встановлені.
Приклад 5. Переведені матеріальні кошти з основних фондів, які раніше помилково зараховані в інші необоротні матеріальні активи на суму:
1 в. - 200 грн.
2 в. - 350 грн.
3 в.-400 грн.
4 в. - 500 грн.
5 в. - 600 грн.
6 в. - 650 грн.
Приклад 6. Переведені раніше помилково зараховані інші необоротні матеріальні активи, які відповідають критеріям основних засобів на суму:
1 в. - 4700 грн.
2 в.-4900 грн.
3 в. - 5000 грн.
4 в. - 5500 грн.
5 в. - 6000 грн.
6 в. - 6500 грн.
Знос на зарахування.
Приклад 7. Списані ліквідовані малокоштовні необоротні матеріальні активи, початкова вартість яких - 660 грн., раніше нарахована сума зносу 330грн.(50%).
Приклад 8. Реалізовані нематеріальні активи, початкова вартість яких -15000 грн., сума зносу - 3000 грн.
Приклад 9. Зареєстрований статутний фонд у розмірі;
1 в. - 9000 грн. 2 в. - 10000 грн.
З в. - 8000 грн. 4 в.-11000 грн.
5 в. - 7000 грн.
6 в. - 9700 грн.
Приклад 10. Спрямована на збільшення статутного капіталу уся сума нарахованих дивідендів у розмірі:
1 в. - 3400 грн.
2 в. - 5500 грн.
3 в. - 4300 грн.
4 в. - 4200 грн.
5 в. - 5000 грн.
6 в. - 5700 грн.
Потрібно: На основі приведених прикладів заповнити журнал - ордер №4, 7.
Контрольні питання.
1. На основі якого П/С/БО здійснюється облік основних засобів?
2. Для чого необхідні інші необоротні матеріальні активи?
3. Для чого призначений рахунок №40?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 15.
ТЕМА: Складання кореспонденцii рахункiв в облiку основних засобiв.
МЕТА: Навчитися вiдображати у бухгалтерському облiку операцii з облiку основних засобiв.
Оснащення заняття: план рахункiв, мiкрокалькулятор.
Використана лiтература: Н. М. Ткаченко “Бухгалтерський фiнансовий облiк на пiдприемствах Украiни”.
1. Порядок проведення заняття.
На початку заняття Вам необхiдно згадати, що основнi засоби це матерiальнi активи, якi пiдприемство утримуе з метою викосистання в процесi виробництва або постачання товарiв, надання послуг, здавання в аренду iншим особам, або для здiйснення адмiнiстративних i соцiально – культурних функцiй, очикуваний строк корисного використання (експлуатацii) яких становить бiльше 1 року (або операцiйного циклу, як – що вiн тривалiший за рiк.
Для облiку основних засобiв новим планом рахункiв призначенi рахунки: 10 “Основнi засоби” i 13 “Знос неаборотних активiв”.
На дебетi рахунка 10 “Основнi засоби” вiдображаеться собiвартiсть основних засобiв, що надiйшли у звiтному перiодi, а не кридитi, собiвартiсть основних засобiв, що вибули у звiтному перiодi. Дебетове сальдо означае суму на звiтню дату собiвартостi власних об’ектiв основних засобiв, що знаходяться у розпорядженнi пiдприемства.
Початковi данi.
Завдання № 1.
Заповнити журнал реестрацii господарських операцiй.
| н/п | Змiст операцii | д - т | к - т | Сума (грн) |
| Безкоштовно одержанi основнi засоби зi строком експлуатацii 5 р. | 10000.00 | |||
| Витрати на транспортування i монтаж безкоштовно одержаних основних засобiв. | 1000.00 | |||
| Оприбуткування внаслiдок проведеноiiнвентарiзацii, ранiше не врахованих основних засобiв. | 2050.00 | |||
| Переведення до складу основних засобiв ранiше неправильно зарахованих малоцiнних та швидкозношувальних предметiв. | 10000.00 | |||
| Зарахування збудованного об’екта на баланс. | ||||
| Вiдображення доходу вiд реалiзацii основних засобiв. | 2780.00 | |||
| Знос списаних основних засобiв. | 2010.00 | |||
| Залишкова вартiсть списаних основних засобiв. | 200.00 | |||
| Сума, що пiдлягае вiдшкодуванню винною особою. | 350.00 | |||
| Сплачена сума вiдшкодування винною особою. | 350.00 |
Завдання № 2.
Що означае цей запис?
1 в. 2 в. 3 в.
а / 746 642 а / 23 131 а / 90 26
б / 972 311 б / 93 631 б / 10 746
в / 972 10 в / 644 631 в / 423 131
г / 949 131 г / 60 311 г / 10 112
4 в. 5 в.
а / 685 311 а / 10 424
б / 15 685 б / 644 631
в / 745 79 в / 644 685
г / 10 15 г / 15 685
3.Контрольнi питання.
1. Як класифiкуються основнi засоби?
2. На якi види вартостi розрiзняються основнi засоби?
3. Якими документами оформляють находження та вибуття основних засобiв?
Практична робота №16
Тема: Облік нематеріальних активів і негативного гудвілу.
Мета заняття: навчитисявідображати у бухгалтерському обліку операції з обліку нематеріальних активів і негативного гудвілу.
Обладнання заняття: калькулятори, план рахунків.
Використана література: Н.М. Ткаченко «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України».
І. Порядок проведення заняття.
На початку заняття Вам необхідно згадати, що нематеріальні активи – це активи, які не мають матеріальної форми та контролюються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, для адміністративних потреб чи надання в оренду іншим юридичним або фізичним особам.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» визначає методологію обліку нематеріальних активів, придбаних чи створених підприємством.
Облік гудвілу, який виникає під час об’єднання підприємств, визначається Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств».
Гудвіл (ділова репутація) – це комплект заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства без відповідального збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології і тощо. Вартість гудвілу визначається різницею між ціною придбання і звичайною ціною відповідних активів.
Аналітичний облік ведеться за видами окремих об’єктів нематеріальних активів.
ІІ. Початкові дані.
Завдання.
Заповнити журнал реєстрації господарських операцій по обліку нематеріальних активів і негативного гудвілу.
| №п/п | Зміст операції | Дт | Кт | Сума, грн. |
| Внесені засновниками оприбутковані нематеріальні активи до статутного капіталу | 7500,0 | |||
| Сплачено постачальниками (на умовах авансової оплати) за нематеріальні активи | 6700,0 | |||
| Придбані нематеріальні активи | 8900,0 | |||
| Відображені суми сплаченого податкового кредиту з ПДВ | 9700,0 | |||
| Зарахований придбаний об’єкт до складу нематеріальних активів за звітний період | 9300,0 | |||
| Нарахована амортизація нематеріальних активів за звітний період | 7935,0 | |||
| Нарахована амортизація гудвілу | 200,0 | |||
| Придбаний цех по переробці відходів виробництв (з негативним на відповідну суму) прогнозується на майбутній і звітний період із збитками | ||||
| Сплачені кошти | 4000,0 | |||
| Негативний гудвіл | 2000,0 | |||
| Гудвіл, частина якого у звітному періоді визнана доходом | 5050,0 |
Контрольні питання.
1. Що таке нематеріальні активи?
2. Що таке гудвіл?
3. Як ведеться облік нематеріальних активів, гудволу?
Практична робота №17
Тема: Нарахування зарплати по відрядних розцінках.
Мета заняття:
дидактична -закріплення теоретичних знань і набуття навиків по нарахуванню зарплати по відрядних розцінках, окладах.
виховальна -розвиток вмінь застосовувати знання на практиці.
Міжпредметні зв’язки: статистика, планування.
Обладнання заняття: калькулятори, план рахунків, денні часові тарифні ставки.
Використана література: М.С. Пушкар «Фінансовий облік».
І. Порядок проведення заняття.
На початку заняття Вам необхідно згадати, що для нарахування зарплати по відрядних розцінках необхідно мати відомості про кількість зробленої роботи в прийнятих для неї вимірах. На державному підприємстві на величину розцінок впливають професійні розміри, де між розрядами, встановлені коефіцієнти до розцінок І -го (самий низький розряд). Щоб не було конфліктів необхідно знайомити робітників з цими розцінками заздалегідь під розпис.
При відрядній оплаті праці зарплата робітника або бригади нараховується множенням об’єму зробленої роботи на відрядну індивідуальну або комплексну розцінку.
ІІ. Вихідні дані по варіантах.
Завдання №1.
Бригада прохідників за місяць пройшла 11 м. вентиляційного штреку з комплексною розцінкою за 1м – 43 грн. (умовно) і 21,5м нахиленого ходку з розцінкою за 1м – 25 грн. 28 коп.
Зарплата бригади за місяць склала:
І – 1059 грн. 15 коп.
ІІ – 1200 грн. 00 коп.
ІІІ – 1156 грн. 26 коп.
ІV – 1375 грн. 30 коп.
V - 1401 грн. 10 коп.
VІ – 1138 грн. 20 коп.
Бригада складається з 4-х прохідників, з них прохідники 5 розряду і І прохідник 6 розряду.
Кількість відроблених днів за місяць кожним робочим і їх тарифні ставки приведені нижче:
| П.І. робочих | Кількість відроблених днів | Тарифна ставка | З/п по тарифу | К-ть ви р-к | с з | |||||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | V | VІ | |||||
| 1. Афанасьєв А.П. 2. Бойко Ю.С. 3. Вязуветський М.К. 4. Іванов П.І. | 10,55 9,08 9,08 9,08 |
Вимагається нарахувати зарплату кожному члену бригади.
Завдання №2.
Відобразити бухгалтерськими проводками облік зарплати і розрахунки з робітниками та службовцями. У начальному журналі операцій виробити записи на рахунках синтетичного обліку.
| № п/п | Зміст операції | Дт | К т | СУМА | ||||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | V | ||||
| 2. 3. | Нарахована основна та додаткова зарплата виробничим робочим шахти: а/ по добуванню вугілля б/ за роботи, пов’язані з вмістом і експлуатацією обладнання в/ по обслуговуванню комп- лексного та парокотельно- го господарства Нарахована ІТР, службовцям і МОП шахти премія за рахунок засобів фонду матеріальної нагороди. Вироблені утримання із зарплати робочих і службовців шахти: а/ по подоходному податку б/ по виконавчих листках в/ по позиках на індивідуаль- не будівництво г/ по відшкодуванню мате- ріального збитку |
ІІІ. Контрольні питання.
1. Як нараховується зарплата по відрядних розцінках?
2. Які категорії працюючих відносяться до відрядних?
Практична робота №18
Тема: Допомога за час непрацездатності.
Мета: Навчитися нараховувати та виплачувати лікарняні.
Обладнання заняття: План рахунків, мікрокалькулятори.
Використана література: Газета “Все о бухгалтерском учете”, №4, 12.01.2011.
1. Порядок проведення заняття.
Допомога визначається виходячи із середнього заробітку, в підрахунок якого береться оплата праці за 6 попередніх місяці. Для розрахунку приймаються всі види заробітної палати.
Шляхом ділення суми заробітку за два календарні місяці на кількість робочих днів у цьому періоді визначається середній денний заробіток. Він не повинен перевищувати подвійної тарифної ставки чи подвійного окладу.
Використання коштів спеціального страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю здійснюється лише в тому випадку, якщо захворювання або травма не пов’язані з нещасним випадком на виробництві.
Перші п’ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи, а починаючи з шостого дня непрацездатності до дня її відновлення або встановлення особі інвалідності, оплата здійснюється за рахунок коштів соціального страхування.
Допомога з тимчасової непрацездатності нараховується залежно від трудового стажу роботи в таких розмірах:
- до 5 років – 60% заробітку;
- від 5до 8 років – 80% заробітку;
- понад 8 років – 100% заробітку.
2. Вихідні дані.
Задача
Робітник, зайнятий в основному виробництві, хворів з 14 до 28 січня 2011 року. Усього – йому нарахували 1320 грн. лікарняних, в тому числі 360 грн. за рахунок підприємства та 960 грн. за рахунок Фонду.
Завдання: зробити нарахування, оподаткування та виплату лікарняних. Відобразити дані операції на рахунках бухгалтерського обліку.
| № п/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| Нараховані: - оплата за перші 5 днів непрацездатності; - допомога по тимчасовій непрацездатності з коштів Фонду | 360,00 960,00 | |||
| Нарахован єдиний внесок на всю суму лікарняних: 1320грн. × 33,2% | 438,24 | |||
| Утримано єдиний внесок: -з лікарняних за перші 5 днів: 360грн.×2%; -з допомоги по тимчасовій непрацездатності: 960 грн.×2% | 7,20 19,20 | |||
| Утримано податок з доходів: -з лікарняних за перші 5 днів: (360грн. - 7,20грн.**)×15%; -з допомоги по тимчасовій непрацездатності: (960 грн.-19,20грн.)×15% | 52,92 141,12 | |||
| Перераховані на картрахунок лікарняні за перші 5 днів непрацездатності в день виплати заробітної плати (5 лютого): 360 грн. – 7,20 грн. – 52,92 грн. | 299,88 | |||
| Перераховано податок з доходів та єдиний внесок, утримані з оплати перших 5 днів (7,20 грн. + 52,92 грн.) | 60,12 | |||
| Надійшли на спецрахунок кошти з Фонду виплати допомоги | 960,00 | |||
| Перераховано на картрахунок допомогу по тимчасовій непрацездатності: 960 грн. – 19,20 грн. – 141,12 грн. | 799,68 | |||
| Перераховані одночасно з спец рахунку податок з доходів та єдиний внесок, утримані з допомоги (19,20грн.+141,12грн.) | 160,32 |
Контрольні питання:
1. Що таке допомога під час непрацездатності?
2. Як нараховується допомога по тимчасовій непрацездатності?
Де ведеться облік нарахування допомоги під час непрацездатності?
Практична робота №19
Тема: «Облік довгострокових зобов’язань. Заповнення журналу-ордеру №2»
Мета: Формування знань у обліку довгострокових зобов’язань, навчитися заповнювати журнал-ордер №2.
Міжпредметні зв’язки: статистика, планування.
Обладнання заняття: калькулятори, План рахунків, журнал-ордер №2.
Використана література: М.С. Пушкар «Фінансовий облік»
