Мета маніпуляції: зупинити кровотечу з комірки видаленого зуба шляхом притиснення її стінок, міжкореневої або міжальвеолярної перетинки кореневими щипцями або кістковими кусачками, стерильними крампонними щипцями.
Матеріальне забезпечення: зуболікарське дзеркало, зуболікарський пінцет, хірургічна ложка мала, гладилка широка, марлеві тампони, марлева смужка насичена йодоформною сумішшю, кореневі щипці - багнетоподібні або дзьобоподібні, кісткові кусачки. крампонні щипці.
Вимоги до лікаря:
Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта. Пацієнт знаходиться в кріслі з запрокинутою головою на рівні плеча лікаря при втручанні на верхній щелепі, або з приведеним підборіддям до грудної клітини на рівні ліктя лікаря - при втручанні на нижній щелепі. Втручання лікар здійснює безпосередньо після видалення зубу.
Методика проведення:
За допомогою пінцета та хірургічної ложки лікар видаляє залишки кров'яного згустку, марлевим тампоном висушує комірку зуба
Лікар ретельно оглядає комірку та перевіряє, чи немає в комірці вільно розміщених осколків зуба, відламаних кісткових фрагментів стінок комірки. При наявності цих "чужорідних" тіл лікар за допомогою хірургічної ложки або широкої (зворотної) гладилки видаляє їх.
Оглядаючи комірку за допомогою зуболікарського дзеркала, лікар визначає місце внутрішньокісткової кровотечі.
У разі кровотечі з міжкореневої перетинки лікар накладає на неї щічки щипців через комірки коренів та щільно стискає їх, щоб розчавлена кістка закрила просвіт судин, що кровоточать. У разі кровотечі з вестибулярної або оральної (піднебінної) стінки комірки лікар широкою гладилкою відшаровує слизову оболонку від ділянці альвеолярного відростку, накладає щічки кореневих щипців на стінку альвеоли з внутрішнього та зовнішнього боку та стискає їх.
Після припинення кровотечі у разі пустої комірки (не заповненої кров'ю) лікар туго тампонує альвеолу смужкою марлі, що насичена гемостатичним, антисептичним або антибактеріальним розчином, або йодоформною сумішшю.
Поверху тампона, що заповнює комірку зуба, лікар кладе сухі тампони. Хворий повинен натиснути на них, щільно стиснувши зуби.
Через 10-15 хвилин тампон, що накладений поверх комірки, лікар видаляє, переконуючись у зупинці кровотечі. При відсутності кровотечі хворого відпускають. Після зупинки кровотечі тампон з комірки видаляють через 3-4 доби.
Техніка видалення пухлин м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки
Мета оперативного втручання: видалення доброякісної пухлини, що має екзофітний, експансивний ріст, з дотриманням правил антибластики - запобігання збереження пухлинних клітин у операційній рані та навколишніх тканинах.
Матеріальне забезпечення: водні та спиртові розчини антисептиків для обробки операційного поля, марлеві шарики, хірургічні серветки, стерильна білизна для ізоляції операційного поля, одноразовий шприц (2 мл) з голкою для підшкірних ін'єкцій, розчин анестетика, пінцет хірургічний, скальпель, кровоспинний затискач, голкотримач, голка хірургічна мала, кетгут, синтетична хірургічна нитка або ліска. голка хірургічна атравматична з синтетичною монофіламентною ниткою, хірургічні ножиці, лейкопластир, побутові ножиці.
Вимоги до лікаря:
Лікар розміщується попереду та з права від пацієнта. Пацієнт знаходиться у кріслі з зафіксованою головою під кутом 90° до вісі тіла, голова пацієнта на рівні ліктя лікаря. Пацієнт може лежати на операційному столі з зафіксованою головою у підголівнику.
Методика проведення:
Лікар двічі здійснює обробку операційного поля за допомогою марлевих кульок зі спиртом або спиртовим розчином хлоргексидина біглюконату радіальними рухами від новоутворення до периферії анатомічної ділянки.
Лікар здійснює ін'єкційну термінальну пошарову анестезію операційної зони.
Двома напівлунними розрізами шкіри, що збігаються, лікар охоплює основу новоутворення, відступаючи від нього до 0,5 см.
Розрізає скальпелем підшкірну клітковину, за допомогою затискача відшаровує тканини з основою новоутворення від оточуючих тканин на глибину не менш 1,0 см.
По ходу відшарування тканин лікар зупиняє кровотечу шляхом накладання на судини затискача та їх перев'язки та пересічення.
Видалену пухлину з оточуючими тканинами Лікар залишає для подальшого патолого-гістологічного дослідження, відкладаючи на окремий марлевий шарик або серветку.
Після видалення пухлини лікар оглядає рану та переконується у повному видалені всіх змінених тканин.
Після видалення пухлини лікар здійснює антисептичну обробку раневої поверхні водними розчинами антисептиків.
За допомогою голкотримача з колюче-ріжучою голкою та кетгуту лікар накладає занурені вузлові шви на фасціальні листки, м'язи, клітковину.
Після ретельного співставлення країв шкірної рани без натягу (можлива мобілізація країв за допомогою підсікання країв шкіри та її відшарування від підшкірної клітковини) Лікар голкотримачем з атравматичною голкою та монофіламентою ниткою або ліскою накладає вузлові або внутрішньошкірний безперервний шов. Для цього лікар робить вкол атравматичної голки на краю шкірної рани у товщу шкіри у дальньому від себе кути рани, витягує голку. Зовнішній кінець нитки тримає у правій руці, голкотримач - у лівій. Обмотує двічі кінець нитки кругом зімкнутих щічок голкотримача, лікар розкриває голкотримач та фіксує у ньому відрізок нитки, що найближчий до рани. Витягуючи цій кінець нитки у створений понад щічками голкотримача подвійний вузол, лікар утворює невелику петлю, яку декількома подібними вузлами фіксує на поверхні шкіри у місці вколу голки. Далі лікар, заряджаючи голкотримач після кожного вколу та просунення голки у товщі шкіри на симетричних краях шкірної рани, ретельно співставляючи їх, зближає краї рани до стану тісного контакту. При цьому не можна створювати зморшки, заглиблення, перетягнення країв шкірної рани, поверхня шкіри повинна бути гладенькою. Накладання шву лікар закінчує виколом голки на поверхню шкіри у найближчому куті рани та створенням петлі з залишку нитки.
На рану лікар накладає асептичну серветку, яку укріплює бинтовою або лейкопластирною пов'язкою.
Лікар дає рекомендації хворому по догляду за шкірою обличчя - обробка рани спиртовими розчинами антисептиків або накладання стерильного бактерицидного пластиру.
Лікар заповняє медичну картку пацієнта, направлення операційного матеріалу на патолого-гістологічне дослідження, яке реєструє у відповідному журналі.
