Матеріальне забезпечення: водні та спиртові розчини антисептиків, марлеві шарики, хірургічні серветки, шприц з довгою голкою та розчином анестетика, скальпель, зуболікарський пінцет, кровоспинні затискачі, гачок Фарабефа, розпатори, лопатка Буяльського, шприц з тупою голкою для зрошення операційної рани, голкотримач, хірургічні голки малі колюче-ріжучі, кетгут або шовк, хірургічні ножиці, для демонстрації на моделі - череп людини з визначеною лінією перелому вилицевих кісток дуг.
Вимоги до лікаря:
Пацієнт лежить на операційному столі на спині. Голова пацієнта повернута у здоровий бік та фіксована підголівником. Хірург розміщується попереду і з права від пацієнта, помічник - зліва. Помічник лікаря забезпечує повний огляд операційного поля, сушить кров марлевими серветками або шариками за допомогою пінцетів, та відводить тканини у операційної рані гачками Фарабефа. При демонстрації на моделі лікар тримає череп у лівій руці, а правою рукою здійснює маніпуляції.
Методика проведення:
1. Після обробки шкіри антисептиком лікар здійснює анестезію біля круглого отвору.
2. В присінку порожнини рота по перехідній складці над першим та другім великими кореневими зубами лікар здійснює розтин слизової оболонки та окістя довжиною до 2 см у разі перелому вилицевої дуги, та розтин від ікла до другого великого кореневого зубу по перехідній складці - при одночасному переломі вилицевої кістки та дуги.
3. За допомогою розпатора лікар відшаровує слизово-окістний клапоть від тіла верхньої щелепи у ділянці вилицево-альвеолярного гребеня та її бугра.
4. Лікар вводить у операційну рану під зміщену вилицеву дугу або кістку лопатку Буяльського таким чином, щоб її випуклість була звернена на зовні.
5. Важелеподібним рухом лопатки лікар одномоментно репонує відламки вилицевої кістки або дуги під контролем пальців лівої руки, накладеної з боку шкіри на вилицеву ділянку. Для створення важеля лікар підкладає під рукоятку лопатки Буяльського розпатор або широкий шпатель для запобігання травми зубів у момент вправлення.
6. У разі одночасного перелому вилицевої дуги та кістки зміщені відламки створюють гострий кут, відкритий зовні, вершиною повернутий у підскроневу ямку. Тоді вправлення відламків за допомогою лопатки Буяльського лікар здійснює двомоментно. С початку лопатку Буяльського лікар підводить під вилицеву кістку та декілька піднімає відламок, повертаючи інструмент у медіальному напрямку. Потім інструмент лікар підводить під вилицеву дугу та повертають його у латеральному напрямку. Момент вправлення відламків супроводжується хрускотом. Критерій вірної репозиції відламків вилицевої кістки та дуги - зникнення кісткової сходинки по нижньому краю очниці, вилицево-альвеолярному гребеню, у ділянці вилицевого відростку скроневої та лобної кісток, відновлення безперервності вилицевої дуги, а також відновлення рухів нижньої щелепи.
7. Операційну рану у порожнини рота з боку слизової оболонки лікар зашиває кетгутом або шовком. Помічник лікаря зрізає кінці шовного матеріалу над останнім вузлом, залишаючи кінці до 0,3-0,5 см довжиною. Лінію швів обробляє водним розчином антисептика.
8. Для запобігання набряку тканин після операції накладають великі марлеві серветки на вилицеві ділянки, зверху яких - лід на 15-20 хвилин, або наносять аплікації препаратів протинабрякової дії.
9. Хворому призначають щадну дієту, сувору гігієну порожнини рота, антибіотики та протизапальні препарати, забороняють лежати на стороні пошкодження.
Техніка репозиції та фіксації відламків при переломах вилицевої дуги зовнішньоротовим доступом за Лімбергом
Матеріальне забезпечення:
- водні та спиртові розчини антисептиків.
- марлеві шарики, хірургічні серветки.
- шприц з довгою голкою та розчином анестетика.
- скальпель.
- зуболікарський пінцет.
- кровоспинний затискач типа "москіт".
- гачок Лімберга.
- голкотримач.
- хірургічні голки малі колюче-ріжучі.
- поліамідна нитка.
- хірургічні ножиці.
- для демонстрації на моделі - череп людини з визначеною лінією перелому вилицевих кісток та дуг.
Вимоги до лікаря:
Пацієнт лежить на операційному стопі на спині. Голова пацієнта повернута у здоровий бік та фіксована підголівником. Хірург розміщується попереду і з права від пацієнта, помічник - зліва. Помічник лікаря забезпечує повний огляд операційного поля, сушить кров марлевими серветками або шариками за допомогою пінцетів, та відводить тканини у операційної рані гачками Фарабефа. Перед початком операції лікар визначає місце для введення гачка Лімберга:
місце перехресту двох взаємоперпендикулярних ліній, одна з яких (горизонтальна) проведена по нижньому краю вилицевої кістки, а друга опущена від зовнішнього краю очниці перпендикулярно до першої.
При демонстрації на моделі лікар тримає череп у лівій руці, а правою рукою здійснює маніпуляції.
Методика проведення:
Після обробки шкіри антисептиком лікар здійснює анестезію біля круглого отвору та термінальну анестезію шкіри у вилицевій ділянці.
В визначеній точці лікар здійснює скальпелем розтин шкіри довжиною 0,5 см або прокол, в який вводить кровоспинний затискач з гострим кінчиком (типа "москіт") та тупо розшаровує тканини до нижнього краю відламка вилицевої кістки. У разі перелому вилицевої дуги розтин шкіри здійснюють по її нижньому краю в місці западіння відламка, що визначається пальпацією.
У створений тунель лікар вводить гачок Лімберга у такий послідовності: з початку плече важелю повинне знаходитись паралельно вилицевій дузі, ручка гачка розташована перпендикулярно до вилицевій дузі, а гострій край гачка лікар вводить у м'які тканини під край відламка. Потім лікар розвертає гачок, підводячи його під зміщений відламок. При цьому плече важеля лікар повертає перпендикулярно до площини вилицевої дуги, а рукоятку - паралельно до неї.
Лікар енергійним рухом у напрямку, що протилежний зміщенню відламка, репонує його у анатомічно вірному положенні, що супроводжується характерним хрускотом співставлених площин зламаної кістки.
Після репозиції відламка лікар виймає гачок з рани у послідовності, що зворотна його введенню.
Операційну рану з боку шкіри лікар зашиває поліамідною ниткою. Помічник лікаря зрізає кінці шовного матеріалу над останнім вузлом, залишаючи кінці до 0,3-0,5 см довжиною. Лінію швів обробляє спиртовим розчином антисептика.
Для запобігання набряку тканин після операції накладають великі марлеві серветки на вилицеві ділянки, зверху яких - лід на 15-20 хвилин, або наносять аплікації препаратів протинабрякової дії.
Хворому призначають щадну дієту, сувору гігієну порожнини рота, антибіотики та протизапальні препарати, забороняють лежати на стороні пошкодження.
Техніка репозиції та фіксації відламків при переломах кісток носу
Матеріальне забезпечення:
- водні та спиртові розчини антисептиків.
- марлеві шарики, хірургічні серветки, марлеві смуги.
- шприц з голкою та розчином анестетика.
- аерозоль 10 % розчину лідокаїну.
- носове дзеркало.
- хірургічний пінцет.
- кровоспинний затискач з прямими щічками, на які надітий відрізок гумової трубки.
- елеватори Волкова правий та лівий.
- смуги лейкопластиру.
- побутові ножиці.
- для демонстрації на моделі - череп людини.
Вимоги до лікаря:
Пацієнт лежить на операційному столі на спині. Голова пацієнта запрокинута фіксована підголівником. Хірург розміщується попереду і з права від пацієнта. При демонстрації на моделі лікар тримає череп у лівій руці, а правою рукою здійснює маніпуляції.
Методика проведення:
Після обробки шкіри антисептиком лікар здійснює термінальну анестезію у ділянці кореня та крил носа, або аплікаційну анестезію аерозолем 10 % розчину лідокаїну.
Після видалення з носових ходів згустків крові та сторонніх тіл за допомогою носового дзеркала та хірургічного пінцету, лікар підводить у кожний носовий хід кровоспинний затискач з захищеними гумовою трубкою щічками або елеватор Волкова відповідної сторони, випуклість робочої щічки якого повинна бути направлена у бік пошкодження.
Створюючи важіль, лікар повертає ручку елеватора або кровоспинний затискач у напрямку, що протилежний напрямку зміщення відламків кісток носу. Пальці лівої руки лікар розташовує з боку шкіри у ділянці пошкодження.
При репозиції відламків лікар відчуває характерний хрускіт та пальпаторно визначає зникнення кісткової сходинки і ділянці пошкоджених кісток та відновлення симетрії зовнішнього носу.
Для зупинки кровотечі з пошкодженої слизової оболонки носу лікар за допомогою носового дзеркала та пінцета вводить у кожний носовий хід марлеві смуги, насичені водним розчином антисептика або вазеліном, укладаючи тампон у вигляді петель, здійснюючи передню тампонаду носових ходів.
Для запобігання набряку тканин після операції накладають великі марлеві серветки на ділянку носа, зверху яких - лід на 15-20 хвилин, або наносять аплікації препаратів протинабрякової дії.
Хворому накладають захисну пов'язку у вигляді декількох марлевих валиків по боках спинки та крил носа, закріплених на шкірі смугами лейкопластиру, та призначають антибіотики, протизапальні препарати, інстиляції масляних розчинів антисептиків у носові ходи.
