Техніка видалення коренів третього великого кореневого зубу на верхній щелепі

Матеріальне забезпечення: прямий або багнетоподібних елеватор, багнетоподібні кореневі щипці, широка гладилка, хірургічна ложка, марлеві шарики, зуболікарське дзеркало.

Лікар розміщується попереду хворого з правого боку крісла. Хворого розміщують в кріслі у напівлежачому положенні - спинка крісла та підголівник дещо опущені, голова хворого запрокинута. Крісло піднято так, щоб зуб, котрий підлягає видаленню, знаходився на рівні плечового суглобу лікаря. Лікар кистю правої руки охоплює рукоятку прямого або багнетоподібного елеватора таким чином, щоб рукоятка упиралася у великий м'язовий бугор, вказівний палець розміщує на проміжній частині елеватора біля його шийки. Першим та другим пальцями лівої руки охоплює альвеолярний відросток в ділянці коренів зуба що видаляються. Таким чином лікар захищає м'які тканини щоки та піднебіння від травми у разі сковзання робочої частини елеватора при його незадовільній фіксації.

Методика виконання:

1. Після перевірки ознак знеболення лікар гладилкою відшаровує ясна від верхньої третини кореня зуба, руйнуючи при цьому кругову зв'язку.

2. Лікар розміщує елеватор таким чином, щоб робоча поверхня щічки елеватора розташовувалась з боку кореня, а випукла частина щічки елеватора впиралася в стінку комірки кореня з боку сьомого достатньо стійкого зубу. У разі відсутності сьомого зубу щічка елеватора розташовується у медіальній щічній ділянці періодонтальної щілини кореня. Під час введення щічки елеватора у періодонтальну щілину лікар виконує незначні ротаційні рухи для того, щоб занурити щічку елеватора в глибину комірки. В цей момент корінь зубу незначно віддавлюється до проксимальної стінки комірки. За цим лікар легкими рухами з верху до низу та у бік щоки виштовхує і виводить корінь з комірки.

3. У разі використання кореневих багнетоподібних щипців лікар накладає щічки щипців на щічну та піднебінну частину кореня, занурює щічки щипців під ясна на корінь, що видаляється, фіксує щипці та розхитує корінь у щічно-піднебінному напрямку та повільно виводить корінь з альвеоли.

4. Лікар виконує ревізію комірки видаленого кореня – зворотною стороною гладилки або хірургічною ложкою видаляє дрібні осколки альвеоли та кореня, грануляційні тканини.

5. Марлевим шариком лікар здавлює краї комірки, накладає зверху на неї марлевий тампон, пропонує хворому закрити рот.

6. Після контролю гемостазу лікар надає рекомендації щодо догляду за порожниною рота у післяопераційний період.

Техніка видалення ретенованих зубів верхньої щелепи

Матеріальне забезпечення: стоматологічне дзеркало або гачки Фарабефа, скальпель брюшистий, пінцет хірургічний та зуболікарський, розпатор кістковий, хірургічна ложка, широка гладилка, бормашина з прямим наконечником, металева фреза або фісурні та шароподібні бори. кісткові кусачки Л'юера або Гаєка, жолобувате або пряме долото з хірургічним молотком, прямий або багнетоподібний елеватор, багнетоподібні кореневі щипці, хірургічна голка (колюча або колючо-ріжуча) та голкотримач, кровоспинний затискач, шовний матеріал (шовк або кетгут 3/0, 4/0), марлеві тампони водний розчин антисептика, шприц для промивання з тупою голкою, порошок антибіотика, анальгетика або штучного гідроксиапатита.

Лікар розміщується попереду хворого з правого боку крісла Хворого розміщують в кріслі у напівлежачому положенні - спинка крісла та підголівник дещо опущені, голова хворого запрокинута. Крісло піднято так, щоб зуб, котрий підлягає видаленню, знаходився на рівні ліктьового суглобу лікаря. Зуболікарським дзеркалом або гачком Фарабефа лікар відводить верхню губу або щоку пацієнта.

Методика виконання:

1. Після перевірки ознак знеболення лікар відводить за допомогою зуболікарського дзеркала або гачка Фарабефа щоку та верхню губу пацієнта.

2. Лікар скальпелем проводить дугоподібний або трапецієподібний розтин слизової оболонки та окістя альвеолярного відростку у зоні ретенованого зубу та двох сусідніх зубів, та продовжує розріз до перехідної складки. Розтин слизової оболонки і окістя проводять від дистальної ділянки вперед - запобігаючи непередбачену травму слизової оболонки щоки або губи.

3. Розпатором лікар відшаровує слизово-окістний клапоть від альвеолярного відростка до гори оголюючи його у ділянці ретенованого зубу. Переміщений клапоть міцно фіксують гачком Фарабефа для запобігання його травмування на наступних етапах оперативного втручання.

4. Фрезою або фісурним бором лікар наносить перфоративні отвори на компактну платівку альвеолярного відростку у проекції розташування ретенованого зубу за даними контактної рентгенограми, альвеолярного відростка верхньої щелепи. При цьому етапі асистент лікаря постійно охолоджує кістку альвеолярного відростку зрошенням розчином антисептика.

5. За допомогою кусачок Л'юера або Гаєка лікар видаляє вестибулярну частину альвеолярного відростку, що покриває ретенованих зуб.

6. Видалити вестибулярну частину альвеолярного відростку можна за допомогою долота й молотка При цьому лікар уважно спостерігає за можливістю перелому альвеолярного відростку або перфорації гайморової або носової пазухи - удари молотка повинні бути помірно слабкими, долото повинне бути міцно фіксоване лікарем.

7. Після зняття кістки з усієї вестибулярної поверхні ретенованого зубу його видаляють елеватором або щипцями. При цьому лікар запобігає вихитуванню сусідніх зубів та пошкодженню їх судинно-нервових пучків.

8. Після видалення зубу лікар згладжує гострі кісткові виступи за допомогою кісткової ложки або гладилки.

9. Кісткову рану промивають, хірургічною ложкою або гладилкою лікар видаляє кісткові осколки, грануляції або оболонку кісти.

10. У кісткову рану лікар вводить порошок антибіотика (у разі гнійного запалення) або анальгетика чи остеотропного матеріалу.

11. Кісткову рану лікар може закрити захисною бар'єрною мембраною.

12. Слизово-окістний клапоть лікар вкладає на його місце.

13. Лікар накладає шви використовуючи голкотримач з голкою та шовним матеріалом - перший вузликовий шов лікар накладає посередині рани після ретельного співставлення клаптів проколюючи слизову та окістя. Для міцної фіксації клаптя та запобігання прорізування шву при скороченні окістя лікарю доцільне накласти П-подібний шов. Далі лікар накладає шви симетричне по боках від першого шву, ретельно закриваючи кісткову рану, запобігаючи створення зморшок слизово-окісного клаптя.

14. Після контролю гемостазу, антисептичної обробки лінії швів лікар надає рекомендації щодо догляду за порожниною рота у післяопераційний період.

15. Шви лікар знімає на 5-6 день після операції. У разі гнійного запалення лікар вводить між швами гумовий вузький дренаж, який після промивання рани на другий день після операції видаляє.