Тема 6. Орфоепічна правильність мовлення

Завдання 6.1. Прочитати поданий текст, дотримуючись норм вимови голосних і приголосних звуків. Виписати слова, які мають орфоепічні особливості щодо вимови приголосних звуків і їхніх сполучень, схарактеризувати ці особливості.

ВЕСНОЮ В ЛІСІ

Радісна, гомінка і пахуча весна. Дзвінко співають птахи, дзюркочуть попід деревами весняні струмочки. Смолою пахнуть набубнявілі бруньки. Теплий вітер пробігає у верховітті.

Скоро, скоро вдягнеться ліс у листя, зацвіте на узліссях черемха, защебечуть над струмками дзвінкоголосі соловейки. Забігають на купинах заклопотані мурашки, вилетить із зимового притулку, загуде перший джміль. Паростками молодої трави, голубими та білими пролісками вкриються лісові галявинки.

Вище й вище піднімається сонце над лісом. Вийшла на узлісся стара лосиха з довгоногим новонародженим лосеням, задрімала на теплому весняному сонечку. Учиться бігати маленьке лосеня. Перечіпаються об високі купини його довгі ноги.

З надламаної лосями березової гілки прозорими краплинами сльозиться солодкий сік. Відбиваючи високе небо, синіми видаються в лісі весняні калюжі. А над синіми калюжами, над зігрітою пробудженою землею, в золотому промінні сонця стовпом стоїть мошва.

Через темний ліс, через глухі байраки пробирається із здобиччю старий вовк... (За І. Соколовим-Микитовим.)

 

 

Завдання 6.2.

Записати слова фонетичною транскрипцією й пояснити відповідність чи невідповідність між буквами й звуками.

Мию, щастя, хвилею, ґандж, дзижчить, дзінь, сільський, краще, буряк, ллє, зцілення, купують, люблю, знаємо, джерело, гіркий, чотирьох, сполука, з’єднання, кольє, діяльність, приїжджають, священик, натхнення, духмяний, пахощі, бджола, калина, хитрощі, джміль, дорожче, тоненько, захоплений, куля, дзеркальний, життя, торгівля, дрімають, тьмяно, зв’язані, вільний, дорожній, галка, галька, щебінь.

 

Завдання 6.3. Знайти в поданому тексті приклади чергувань голосних і приголосних. Пояснити фонетичні явища асиміляції та дисиміляції приголосних.

СРІБНИЙ ДЗВІН

Його треба слухати тоді, коли починають наливатись соняшники. Я не знаю, чому його треба слухати саме тоді, коли починають наливатися соняшники, а не маки. Я просто завше відчуваю це о тій неповторній порі.

Він ласкаво огортає мене, озивається в мені плюскотом лугової роси і бемолями найтонших-найтонших лісових павутинок.

То – срібний дзвін мого дитинства. На довгих віжках життя він звисає прямісінько з неба, гойдається над цілісінькою землею і ненадовго вгамовується тільки над соняшниковими ватрами.

Тим-то, як починають наливатися соняхи, я спішу до невгамовного дзвону, припадаю до живої жовтогарячості цвіту і навстіж відчиняю душу у звабливий світ образків і картин, колись намальованих уявою, таких близьких і рідних мені тепер.

Спроквола видається, що стою посеред сліпучо-білого Сонця, і мені зовсім не гаряче. Соняшниковий пилок юрмитися і юрмитися, ягідник і ягідник, ясний і ясний, ятрити і ятрити.

 

Завдання 6.4. Вимовляючи слова голубка, кладка, книжка, різкий, дядько; любов, ходив, онуків, окремі мовці допускають відхилення від норми. Поясніть характер таких відхилень.

Завдання 6.5. Перекласти російські слова українською мовою. Зіставити вимову губних приголосних в обох мовах.

Степь, голубь, насыпь, любовь, ставьте, память, связь, сломить, бить, разграфить, туфля, трубка, тюбик, Тюмень, убавить, форма, ферма, финал, флакон, фокус, футбол, посвящение, Святослав, Вячеслав, соловьи, бьют, вьют, помянуть, пьеса, торфяной, червь, священный, размягчить, бесправие, славянский, девять, пюре, пьянить, мята, губка, кузов, мебель, мир, мягкий, белила, бюро, былина, пятница.

 

Завдання 6.6. Порівняти слова, написані за правилами орфографії та за орфоепічними нормами. Пояснити, які звукозміни зумовили невідповідність між написанням і вимовою:

легкий [ле^ихкий]

анекдот [ане^иґдот]

дьогтю [д′охт′у]

аякже [айаґже]

ось де [оз′де]

Великдень [ве^илиґде^ин′]

дивишся [диви^ес′:а].

 

Завдання 6.7. Переписати речення. Які приголосні (групи приголосних) повторено в кожному з них? Як називають цей стилістичний прийом? Яка його роль?

1. Гримкочуть цвинтарі-дороги, ми ж беремось за перевал. Горить сузір’я Козерога крізь крик, і кров, і смертний шквал. (В. Стус.) 2. Зелена Рось шепоче щось шепітко, А спів дівочий, як вода, тіка. (З журн.) 3. А на стиках колеса: Додому, додому. До зеленого долу, До заснулого болю. Ніби в юності – додому. (М. Ночовний.) 4. Дан-н-н! Дон-н-н! Дін-н-н! – над церквою січовою дзвін-роздзвін, передзвін... (Г. Половинко.) 5. На липи упала імла, Запахла із поля пшениця. (І. Савич.)6. А над нами... А над нами Сонне сито сіро сіє Сирові сирі дощі... (М. Чернявський.)

Завдання 6.8. Знайти для слів (І) їхнє пояснення (II) й записати за поданим зразком.

Зразок. Ґалаґан – головатий півень з голою шиєю.

І. Ґніт (у свічці), гніт, ґражда, дзиґар, ґречний, ґандж, ганити, гуслі, ґешефт, дзиґлик, ґрати (іменник), Ґетеборг, гандбол, гантель, ґонтар, ґрунтовка.

ІІ. Старовинний народний багатострунний щипковий музичний інструмент. Стрічка або шнур, що використовується для горіння в деяких освітлювальних та нагрівальних приладах. Важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постійного тиснення. Приватна торгова операція. Садиба. Стільчик. Годинник. Переплетення металевих прутів, штаб і т. ін., що використовується для загорожі. Шанобливо ввічливий у поводженні з людьми, чемний. Місто. Вада. Командна гра з м’ячем. Гудити. Гімнастичний прилад. Той, хто виготовляє ґонт (ґонту) – покрівельний матеріал у вигляді тонких дощечок. Перший нижній шар фарби на полотні картини.

Завдання 6.9. Перекласти текст українською мовою; виписати слова, в яких є чергування приголосних як у російській, так і в українській мовах; знайти слова, в яких чергування приголосних звуків неможливе.

Санки летят, как пуля. Рассекаемый воздух бьет в лицо, ревет, свистит в ушах, рвет...

– Я люблю вас, Надя! – говорю я вполголоса.

Санки начинают бежать все тише и тише, рев ветра и жужжанье полозьев не так уж страшны, дыхание перестает замирать, и мы, наконец, внизу...

– Ни за что в другой раз не поеду,– говорит она, глядя на меня широкими, полными ужаса глазами...

...Мы долго гуляем около горы. Загадка, видимо, не дает ей покоя. Были сказаны те слова или нет? Да или нет? Да или нет?..

– Знаете что? – говорит она, не глядя на меня... – Давайте еще раз... прокатим... (А. Чехов)

 

Завдання 6.10. Спишіть речення. Підкресліть однією лінією слова, в яких спрощення відбувається лише в усному мовленні, і двома лініями, коли його спостерігаєте й на письмі. Окремо назвіть випадки, коли спрощення ніде не відбувається.

1. Нової ми діждалися відлиги, Хоч надто й припізнилася вона: Скресає крига, Воскресають книги, Відроджуються чесні імена. 2. Я людський суд в Сибіру пересидів: Валяв кедрач і заробляв на старість, А в шістдесят, Почесно і врочисто, На довгождану пенсію пішов. (З тв. І. Низового.) 3. Сніг падав безшелесно й рівно, Туманно танули огні. (М. Рильський.) 4. Хотіла зірки. І захисника. І трошечки – обожнювача, може... А ти був раб... (Н. Поклад.)5. І вітер жалісливо плаче, І сонце ллє не той мов світ. (І. Манжура.) 6. Але ж ранком, як сонце пестливо Оживляє рослини навкруг, Вони [смереки] дивляться гордо-зважливо На квітки, на садок і на луг. (Г. Чупринка.) 7. Селяни слухали коваля, як благовісника нових, омріяних часів. (І. Ле.)

Завдання 6.11. На прикладах слів і форм слів визначити характер наголосу в українській мові (силовий, вільний, рухомий).

1. Вікно – за вікнами, голос – голоси, дуб – дуби – два дуби, хустка – хустки, озеро – озера – три озера, верба – верби – (схилилися) верби, петля – петлі, чоботи – чобіт, снігур – снігурі.

Завдання 6.12. Переписати речення, поставити й запам’ятати наголоси у словах Україна, український, українець, українка, по-українськи.

1. До вас, завзятці-юнаки, Борці за щастя України, Кладу найкращії думки, Мої сподіванки єдині. (М. Старицький.) 2. І там, де звучить рідна мова, живе український народ. (В. Сосюра.) 3. Бо та доля білоруса – Доля й українця. Випивали спільну чашу, Де тих сліз по вінця. (Я. Купала.) 4. Зелениться ніжна м’ята, рута, материнка, – Знов я чую, мов співає давня українка... (А. Кримський.) 5. Рідну мову любить – страх! І, поводячись по-свинськи, Просторікує в шинках Виключно по-українськи. (М. Вороний.)6. Щасливий я і гордий, що читаю Шевченка, і Франка, і Українку На незрівнянній українській мові... (М. Браун.)

 

Завдання 6.13. У поданих словах визначити основний і побічний наголоси.

Бібліотекарство, бібліографія, важковиховуваний, великодушний, високоповажний, гідрометеослужба, глибоководний, добропорядний, довгожданий, електропоїзд, електротранспорт, жарозахисний, загальнодержавний, законодавство, індогерманський, картографування, літературознавство, літакобудівний, мовознавство, нижчезазначений, новозбудований, однокурсник, південнослов’янський, повноголосся, радіограма, різновідмінюваний, самозахист, світлозахисний, тисячокілограмовий, фотооб’єктив, фітотерапевтичний, хліботоргівля, хронометраж, чотириразовий, широкоформатний.

 

Завдання 6.14. Поставити іменники в родовому відмінку однини й називному відмінку множини. Назвати особливості наголосу та його роль у розрізненні граматичних форм.

Вікно, вода, рука, озеро, море, поле, борода, ціна, дочка, стіна, голова, село, біда, коса, право, земля.

 

Завдання 6.15. Прочитати скоромовки, дотримуючись правильної вимови голосних і приголосних звуків.

1. Чапля в чоботях чвалає,

У чаплят чобіт немає,

А чапленя без чобіт

Мчить до чаплі на обід.

 

2. Чайка жабку пригощає:

Молока тобі чи чаю?

Молоко вже допиваю,

Чаю хочу з молочаю.

 

3. Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

Ти не вмієш так, як я,

Я не вмію так, як ти.

 

4. Ти, малий, скажи малому:

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив’яже.

 

5. Кіндрат купив капелюх.

Капелюх Кіндрату до вух.

 

Завдання 6.16. Поставити наголос у словах. У разі сумнівів варто звернутися до словників.

Болотистий, вечори, два вечори, вірші, вірнопідданий, горицвіт, горошина, горілиць, дворазовий, дужки, дві дужки, заміжня, занести, зокрема, зручний, курятина, кухонний, мозолистий, магістерський, фаховий, феномен, цікавіший, чарівний, щипці, щавель, ревінь, решето, ворота, верба, олень, спина, кропива, ознака, предмет, квартал, кілометр, барометр, шістдесят, одинадцять, сімдесят, до кого, після чого, новий, близький, взяла, плести, однина, множина, клали, кулінарія, сантиметр, шофер, статуя, постамент, партер, ходжу, вести, заняття, гуртожиток, легкий, сосна, прийдемо, прийму, дочка, бюлетень, візьмемо, воджу, широко, висіти, захворів, колесо, ремінь, читання, будемо, привезли, монолог, завдання, феномен, партнер, літопис, донька, чотирнадцять, випадок, старий, вісімдесят, зав’яжу, приятель, подружка, екскурс, разом, узяли, зокрема, середина, роса, роси (множина).

 

Завдання 6.17. І. Перекласти українською мовою.

ПЕРВЫЙ МАЯК

Согласно истории, первый маяк был построен при египетском правителе Птолемее ІІ. Строительство велось на острове Фарос, находящемся у входа в Александрийскую гавань, и было завершено около 300 года до н. э. На строительство, которое длилось 20 лет, была затрачена сумма, равна 2,5 миллионам долларов.

Судя по историческим документам, высота маяка достигла 90 метров. В верхнем помещении, окна которого выходили на море, либо с помощью факелов, либо сжиганием дров поддерживался огонь. И, по словам Флавия, свет маяка был виден более чем за 30 миль.

Это огромное каменное сооружение было названо одним из Семи чудес света. Александрийский маяк, яркий свет которого на протяжении более 1600 лет предупреждал моряков об опасностях, был, по всей вероятности, разрушен землетрясением.

Со временем в портах всего мира были построены тысячи маяков разных размеров и с разными возможностями. А в старинных каменных маяках, расположенных в национальных и городских парках, а также в государственных заповедниках, сегодня открыты музеи, куда стекаются миллионы посетителей.

 

ІІ. Чи знаєте Ви споруди, названі Сімома чудесами світу?

ІІІ. Назвіть пам’ятки, названі чудесами України.

 

Завдання 6.18. Поставити наголос у російсько-українських відповідниках. У разі сумнівів варто звернутися до словників.

Беседа – бесіда, босой – босий, ввозить – ввозити, верба – верба, витой – витий, восьмой – восьмий, вручение – вручення, крепление – кріплення, кроить – кроїти, легко – легко, молодежь – молодь, заседание – засідання, звонят – дзвонять, игрушка – іграшка, коромисло – коромисло, косой – косий, прическа – зачіска, приятель – приятель, простор – простір, ненавидеть – ненавидіти, обмен – обмін, обмер – обмір, ольха – вільха, пасти – пасти, адрес – адреса, восемьдесят – вісімдесят, горошина – горошина, грабли – граблі, живопись – живопис, ласково – ласкаво, легкий – легкий, летопись – літопис, мягкий – м’який, столяр – столяр, синева – синява, успех – успіх, засуха – засуха, звонкий – дзвінкий, имя – ім’я, крапива – кропива, рукопись – рукопис, семьдесят – сімдесят, одиннаддать – одинадцять, осока – осока, перепись – перепис, песенник – пісенник, черствий – черствий, четырнадцать – чотирнадцять.

 

Завдання 6.19. Визначити слова іншомовного походження в наведених реченнях, з’ясувати особливості їхньої вимови, виписати ці слова.

1. Розрівняли й курган, з ґрунту його зробили крила каналу, що звуться кавальєрами, і далі пішли в степи перекопські. 2. На лавках, на листі дерев, на всьому сажа. Тонни і тонни її випадає щодоби. 3. Якими вони будуть – поеми майбутнього? Алгоритми замінять музику слова? Математичні фантазії, може, стануть там надихати співців? 4. Невтішна картина... Отрута кар’єризму, самозасліплення, бажання будь-що керувати собі подібними. 5. Але тут і скінчилась моя белетристична кар’єра. 6. До нас на філфак ще на першому курсі з інституту іноземних мов перевелася симпатична студентка. Вчилися ми тоді у другу зміну, лекції закінчувались десь о 8-й годині, і нова студентка швидко залишала аудиторію. Наші меткі й жваві дівчата, яких завжди все цікавило, розвідали, що Ірину – так звали нову студентку – біля університетських колон завжди чекає чоловік. 7. Іван Ле залишив помітний слід в історії української літератури. Його письменницький голос оригінальний, його ніколи не сплутаєш з голосом іншого прозаїка. 8. Лист до сестри був вершиною дотепності, самоіронії, оптимізму Й стилістичної краси. Справжня новела. 9. З Каплером ми листувалися. Я стежив за його активною творчою діяльністю. Він викладав в інституті кінематографії, брав участь у різних кінофестивалях, симпозіумах. 10. Симпатичні студенти встигли обійти музей і довгенько чекали свого професора, щоб з ним йти в картинну галерею.

 

Завдання 6.20. Записати 20 слів-термінів (мовознавчих, музичних, психологічних, мистецтвознавчих, педагогічних), засвоєних з інших мов; визначити правила вимови та їхнього правопису.

 

ТЕМА 7. СЛОВОТВІРНІ НОРМИ

Завдання 7.1. Нижче наведено іменникові (а), прикметникові (б) та дієслівні суфіси (в). Як пересвідчитись, що ці частини мови мають „свої” суфікси?

а) -иць-, -ин-, -ець-, -аль-, -ар-, -яр-, -ств-, -ист-, -ант-;

б) -яст-, -ськ-, -юч-, -ат-, -н-, -ивн-, -к-, -ащ-;

в) -ува-, -и-, -а-, -і-, -ну-, -юва-, -ва-.

Завдання 7.2. Розподілити подані префікси на три групи за ознакою приналежності до певної частини мови — іменника, прикметника, дієслова:ви-, від-, пре-, су-, без-, до-, під-, над-, роз-, при-, спів-, за-, пра-.

Завдання 7.3. На прикладі дієслова купати показати, в яких особових, числових, часових та інших формах це слово може мати афікс - ся, а в яких – ні.

 

Завдання 7.4. Установити, до яких з наведених дієслів можна додати постфікс -ся, а до яких – ні.

Ображати, бити, думати, відати, кусати, звати, лаяти, перечитати, шуміти, мовчати, погоджувати, уподібнювати, біліти, заразити, організувати, принести, виїхати, мислити, терпіти, зазивати.

 

Завдання 7.5. Чи можна наведені дієслова, але вже з видозміненим значенням, вживати з - ся? Що для цього потрібно зробити?

Співати, їсти, летіти, нюхати, гуляти, читати, писати, думати, жити, мислити, пам’ятати.

Завдання 7.6. Утворити катойконіми (форми чоловічого, жіночого роду та множини) від наведених топонімів.

А) Антрацит, Артемівка, Бараниківка, Батир, Красний Яр, Луганськ, Молодогвардійськ, Новофедорівка, Піщане, Розкішне, Рубіжне, Садово-Хрустальне, Станично-Луганське, Цілуйкове, Широке.

Б) Київ, Мінськ, Гродно, Полтава, Рівне, Хмельницький, Берлін, Таллінн, Париж, Курськ, Омськ.

 

Завдання 7.7. Написати складні слова разом або через дефіс, пояснити написання.

Мовно/стилістичний, мовно/літературний, багат/вечір, ясно/фіолетовий, стежки/доріжки, синій/синій, ясно/чолий, синьо/окий, синьо/біло/червоний, синювато/блакитний, рано/рано, мово/знавство, мово/знавець, блідо/зелений, образо/творчий, одно/складний, ясно/вельможний, вельми/шановний, загально/обов’язковий, гарний/гарний, біло/рожевий, біло/зубий, біло/лиций, біло/крилий, біло/головий, блідо/жовтий, блідо/лиций, крило/подібний.

 

Завдання 7.8. Від поданих прикметників утворити вищий і найвищий ступені порівняння.

Світлий, голубий, відомий, дорогий, прекрасний, знаменитий, рясний, молодий, чарівна, веселе, гарний, дужий, глибокий, низький, малий, тонкий, товстий, м’який, чепурний, стрункий, болючий, синій, великий, далекий, близький, широкий, тихе, високий, складна.

 

Завдання 7.9. Перекласти текст українською мовою. З перекладеного тексту виписати прикметники й утворити від них ступені порівняння. Зіставити творення ступенів порівняння прикметників в обох мовах.

ОЛАДАЮЩИЙ СУХОЙ И ГОРЯЧЕЙ СИЛОЙ

Хоть красный перец и „иностранец” по происхождению, но воспринимается он как наш „соотечественник”, потому что нашел в наших краях благоприятную почву для произрастания и благодарных потребителей. В редком доме не висит на кухне густо-красный пучок сухих перцев. Попал он в Европу из Южной Америки, видимо, во времена Колумба, хотя некоторые исследователи считают, что эта пряность была знакома латинскому миру...

 

Завдання 7.10. Від поданих слів утворити всі можливі форми дієприкметників.

Літати, перекроїти, посиніти, оцінювати, оцінити, приголомшувати, окрилити, напоїти, затримувати, почорніти, охоплювати, захопити, зблякнути.

 

Завдання 7.11. Утворити паралельні форми дієприкметників і вказати, які з них уживають найчастіше.

Звернути, змолоти, сполоти, загорнути, заколоти, перевернути, скреснути, одягнути, засунути, витягнути.

 

Завдання 7.12. Утворити пасивні дієприкметники, простежити за чергуванням приголосних.

Запросити, загородити, засвітити, зробити, спекти, мастити, заїздити, скрутити, зломити, загубити, намостити, скупити, освітити.

 

Завдання 7.13. Від поданих дієслів утворити дієприслівники.

Говорять, готують, беруть, квітнуть, чекають, вболівають, чарують, сидять, просидіти, оспівати, зустріти, міркувати, володіти, знаходять, дістати, зберегти.

 

Завдання 7.14. Переписати речення; пояснити творення дієприслівників.

1. Беручи в руки книгу, зваж свої можливості. 2. Читаючи лекцію, ні на мить не забувай про культуру мовлення. 3. Працюючи над рукописом, не забувай про відпочинок. 4. Зупиняйся, вслухаючись у тишу. 5. Принісши користь людям, будеш спокійний, що життя прожив недаремно. 6. Захопившись бізнесом, не забувай, що під монастир не підведе лише комерційно-виробнича діяльність.