Технологія «FaceIt» не досліджує «поточний» вигляд обличчя. Тут робота здійснюється за допомогою аналізу проведених вимірювань характерних лицьових елементів та їх взаємною відповідністю розташування. Проведені дослідження довели, що місцерозташування деяких характерних особливостей на обличчі людини є практично постійним. Важливих рис-особливостей налічується близько 80, тоді як для проведення впізнання за допомогою програми «FaceIt» потрібно лише 14. Взагалі деякі з лицьових особливостей можна приховати під рослинністю або змінити за допомогою силіконових ін’єкцій, але основна кількість особливостей є сталою і незмінною в часі, що дозволяє досить успішно проводити ідентифікацію за обличчями осіб*.
Той факт, що метод автоматизованого розпізнавання індивідуума за обличчям широко застосовується на практиці, не підлягає сумніву. Цю технологію використовують такі відомі установи, як «Deutsche Bank», Європейський центр ядерних досліджень (CERN), російський «Центробанк», Національний банк Литви, корпорації «Microsoft» і «Siemens», Федеральна друкарня Німеччини і багато інших. Атомні електростанції і секретні об’єкти також охороняються за допомогою зазначеної технології.
Перша електронна база даних цифрових фотографій для системи автоматичного розпізнавання особи була створена в «ZN Vision Technologies» (http://www.zn-ag.com) і дозволила численним поліцейським службам у ФРН, Польщі та США оптимізувати слідчі дії і добитися якісного поліпшення заходів для розшуку злочинців. Інтелектуальний сучасний відеоконтроль гарантує безпеку і захист у місцях скупчення людей, оскільки дозволяє за допомогою спеціальних інформаційних банків даних виявляти небажаних або небезпечних персон у режимі реального часу і вжити адекватних заходів**.
В кінці травня 2007 року національний інститут стандартів і технологій США підвів підсумки конкурсу FRVT-2006 (Face Recognition Vendor Test, або «Тестування постачальників систем для розпізнавання осіб»). Компетентне жюрі констатувало, що в цілому комп’ютерні технології розпізнавання людей розвиваються дуже швидко. Зокрема, алгоритми впізнання осіб з 2002 року покращили свою якість приблизно вдесятеро, а з 1995 року – в сто разів. Причому кращі з протестованих технологій перевершують відповідні людські можливості.
Співробітник національного інституту стандартів і технологій США Джонатан Філіпс (Jonathan Phillips), який відповідав за організацію конкурсу та підготовку підсумкового звіту, вважає, що таке помітне зниження помилок розпізнавання (одного з найважливіших параметрів біометричних систем) досягнуто завдяки застосуванню фотозображень високого розрішення і тривимірних алгоритмів впізнання осіб. Технології триви-
мірного розпізнання були розроблені за останні декілька років і на практиці почали використовуватися зовсім недавно.
В рамках конкурсу FRVT їх експлуатаційні якості вперше тестувалися тільки
в 2006 році, але відразу для шести нових 3D-алгорітмів. Головна спрямованість
нових алгоритмів – аналіз інформації щодо об’ємних форм і співвідношення деталей обличчя особистості.
Серед переваг нової технології відзначають здатність методу 3D-ідентифікації до виділення відмінних рис на лицьовій поверхні обличчя людини. Наприклад, тривимірних кривих для лінії очних ямок, носа, підборіддя, вилиць, де кістки та тканини, що їх обтягують, найбільш доступні огляду на відстані і які майже не змінюють форму з часом. Крім того, як вже зазначалось, якість роботи традиційних 2-D систем розпізнавання
облич дуже сильно залежить від освітлення. Проте форми обличчя, що аналізуються
3D-системами, не залежать від змін в освітленні.
За свідченням експерта з Інституту роботехніки при Університеті Карнеги-Мелона Ральфа Гросса, 3D-системи розпізнавання осіб за обличчям можуть ефективно ідентифікувати людей при різних кутах повороту голови і аж до вигляду в профіль. Традиційні 2D-системи досить непогано працюють при зображеннях в анфас і при повороті голови на кут до двадцяти градусів. Але як тільки кут зйомки збільшується і положення голови особи наближається до профільного зображення, системи, що використовують 2D-метод, починають давати збої. Пояснюється це тим, що на ранній стадії розвитку цієї технології основним завданням систем розпізнавання була робота як сканера облич осіб на пунктах контролю пропуску або допуску, де індивідуум вимушений співробітничати з системою, підставляючи обличчя для контрольної зйомки в анфас і при заздалегідь визначеному і незмінному в часі освітленні. Нині головним завданням є розпізнавання людей у натовпі, де кут повороту голови і умови освітленості обличчя особи можуть бути довільними.
Ще один чинник істотного прогресу в технологіях комп’ютерного розпізнавання осіб – здатність сучасних камер робити знімки високого розрішення. Зокрема, завдяки цьому факту стає реальністю ретельний комп’ютерний аналіз текстури шкіри обличчя людини. При такому аналізі будь-яка з ділянок шкіри, яка отримала назву шкірного відбитка (skin print), може фіксуватися як окремий образ, а потім розбиватися на ще менші фрагменти, які алгоритми перетворюють на математично зафіксовані співвідношення між зморшками, порами й іншими характеристиками шкірної текстури. Коли всі ці характеристики переведені в електронні параметри, вони дозволяють розрізнити навіть близнят, що звичайним системам розпізнавання облич поки що не під силу. За свідченням експерта Ральфа Гросса комбінування стандартних можливостей біометричної ідентифікації за обличчям з аналізом шкірних текстур може зараз підвищувати точність розпізнавання на 20–25 відсотків.
Серед висновків підсумкового звіту конкурсу FRVT-2006 слід відмітити пункт про те, що деякі з систем розпізнавання обличчя осіб демонструють якості, що набагато перевершують людські можливості.
Технології біометричної ідентифікації взагалі і алгоритми впізнання за обличчям, зокрема, в наш час починають все більше використовуватись у різних системах безпеки. Про системи контролю і управління доступу відомо практично всім, але є й значна кількість інших технологій, де запроваджуються ці ідентифікаційні методи. В США, наприклад, декілька десятків штатів вже застосовують автоматизовану систему отримання цифрових фотографій за допомогою сканування обличчя для видачі нового типу водійських посвідчень (так званих біометричних або електронних). Аналіз цифрових фотографій допомогає виявляти осіб, що подали заяви на нові права водіїв у різних штатах (кожен штат має свою базу даних, тобто не має єдиного державного централізованого банку даних) або ж в одному штаті, але під різними установчими даними. Проте і в цій вельми успішно діючій системі умови для розпізнавання обличчя осіб створені ідеальні – на водійському посвідченні знімок зроблений за однаковими для усіх власників умовами: обов’язково в анфас і при стабільно визначеній освітленості. Для спецслужб, поліції, інших органів безпеки інтерес становлять істотно відмінні інші системи, що здатні швидко аналізувати обличчя осіб у натовпі та ефективно виявляти серед них тих людей, які представляють інтерес для правоохоронних структур. На жаль, поки що в цьому випадку ситуація виглядає не так добре, як би хотілося, а прогрес у цьому напрямку поки що не такий вже і однозначний.
Автори звіту Національного інституту стандартів і технологій США зробили такий висновок: сучасні біометричні системи візуального пошуку людей за обличчям поки що недостатньо якісні, щоб забезпечити близький до 100% результат у пошукових заходах. За цією причиною німецькі криміналісти, визнаючи у цілому перспективність технології ідентифікації за обличчям особи, мають надію, що більш практичними повинні стати технології, які використовують і розвивають метод на основі 3D-систем розпізнання облич. Проте на поточний момент, ця технологія поки що до необхідної кондиції ще не доведена. Вважається, що надалі повинен використовуватися симбіоз 2D- і 3D-технологій з деякими доповненнями*.
Нині опубліковано ряд недостатньо райдужних прогнозів фахівців щодо використання існуючих технологій розпізнавань обличчя осіб, що обумовлені результатами тестувань практичної реалізації проектів ідей інтеграції ідентифікації за ообличчям з системами відеоспостереження. Так, при проведенні експерименту в аеропорту Бостона (США), подібна інтегрована система перевірялася на здатність виявляти в автоматичному режимі у натовпі «терористів» з числа добровільних волонтерів, але допускала помилки у чотирьох випадках з десяти. Також несприятливий висновок міститься у доповіді Європейської комісії, що була опублікована в 2007 році: «Точність (розпізнавання за обличчям особи) падає, коли реєстрація та подальша ідентифікація виявляються рознесеними за часом. Вважається, що буде необхідна регулярна перереєстрація»**.
Вчені та фахівці з біометрії багатьох країн світу продовжують посилено вести роботи і проводити відповідні дослідження з метою створення більш якісних автоматизованих систем впізнання облич людей. Наприклад, за наявними відомостями на кінець 2007 року дослідники з Лондонського університетського коледжу проводять дослідні роботи зі створення нового варіанта такої системи розпізнавання. На відміну від інших аналогічних систем впізнавання, у цій розробці намагаються усунути залежність від положення розташування обличчя особи (наприклад, обов’язково у фас), а також його міміки і умов освітлення.
Таким чином, проводяться дослідження щодо усунення чинника обов’язкової «співпраці» системи з індивідуумом, чиє обличчя розпізнається. Замість створення тривимірних (3D) моделей у системі застосовуються статистичні методи аналізу декількох зображень однієї і тієї ж людини. Але для проведення процесу розпізнавання необхідною умовою є використання як мінімум двох різних знімків.
Проведення досліджень підтримує британське Національне агентство покращення правопорядку (National Policing Improvement Agency) та міністерство внутрішніх справ Великобританії***.
Свого часу в 2004 році у програмі «Сьогодні» (Today) британської мовної корпорації ВВС було передано повідомлення, що під час випробувань, що проводилися в Європі та Великобританії з використанням старої технології біометричної ідентифікації особи за зображенням обличчя (двовимірна технологія), у 20% випадків результати тестування були невдалими.
Були проведені необхідні доробки, і з цього ж року британська технологія ідентифікації за цифровими фотографіями, що розміщені у біометричних паспортах, забезпечує автоматичну аутентифікацію на достатньому рівні надійності. Проведені тестування підтвердили, що модифікована система забезпечує коефіцієнт точності більш ніж 98% при проведенні контролю стандартних біометричних паспортів при в’їзді до країни (відомості Міжнародної організації цивільної авіації), тоді як аналогічна американська технологія при такому ж випробуванні британських паспортів показала рівень тотожності аутентифікації всього лише на рівні 80–90%*.
Як відомо, 11 вересня 2001 року більшість терористів використовували при посадці на літаки, за допомогою яких були здійснені терористичні акти на території США, права водіїв. З наведеного факту вбачається, що критично важливо встановити дійсну особистість конкретної людини, маючи при цьому відомості щодо її благонадійності. Адже різні силові та правоохоронні відомства і спецслужби США володіли у цілому негативною інформацією стосовно осіб, що здійснили вересневий теракт (вказані структури мали у своєму розпорядженні розрізнені дані, які не були відповідним чином систематизовані, що більшість осіб, причетних до терактів вересня 2001 року, належали до міжнародних терористичних організацій). Проте відсутність можливості проведення контролю пасажирів авіарейсів за базами даних спецслужб і недостатня перевірка наданих відомостей та документів на предмет дійсного встановлення особистості пред’явника під час процедури видачі водійських прав у штатах США створили умови для успішного здійснення терористичного акту**.
Дана подія і стала поштовхом для введення на початку XXI століття біометричних документів для ідентифікації особистості спочатку в США, а потім і в усьому світі, в тому числі і для використання цифрових фотографій у водійських посвідченнях та інших документах, що засвідчують особу індивідуума. В даний час у більшості штатів США та ряді інших країн проведені і продовжують вестися роботи з використання біометричних і деяких інших ідентифікаційних технологій при видачі різних документів, що засвідчують особистість одержувача. Крім того, за прикладом США, при видачі документів здійснюється перевірка претендентів за всіма наявним банкам даних різних спецслужб і правоохоронних структур.
На сьогодні цифрове фото є біометричним параметром. Сучасні методики отримання такого фотозображення та занесення його в документ дозволяють однозначно
ідентифікувати, що це фотографія конкретної особи і що відомості, які занесені в електронний чіп документа, відповідають дійсності. З середини першого десятиліття
XXI століття більшість держав приступили до масової видачі різних біометричних посвідчень особистості: паспортів, водійських посвідчень, соціальних карт, військових квитків тощо. В порівнянні з традиційними такі документи дозволяють надійно встановити, чи є пред’явник документа його дійсним власником, підвищити захищеність документів від підробки, полегшити шляхом автоматизації роботу співробітників прикордонних контрольно-пропускних пунктів та істотно прискорити процедуру перевірки документів.
Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) і Міжнародна організація по стандартах (ISO) ввели додаткові вимоги до фотографій і даних, які розміщуються в документах, що значно полегшило та стандартизувало використання систем автоматичного розпізнавання*.
На прикордонних контрольно-пропускних пунктах (КПП) ряду країн використовують технології встановлення та впізнання обличчя особи разом з технологією порівняння та розпізнавання відбитків пальців індивідуумів. Системи, що використовуються (наприклад, біометричні системи доступу «Identix»), дозволяють виконувати наступні дії:
– порівняння у реальному часі фотозображення особи, що отримане під час проведення контролю, з цифровим зображенням або електронним шаблоном, що зберігається в документі, який пред’являється;
– зняття відбитків пальців і проведення порівняння в реальному масштабі часу з шаблонами, що зберігаються у документі, котрий пред’являється, і/або у центральному сервері для визначення їх відповідності. Рішення типу «Identix» допомагають:
– засвідчити особистість при пред’явленні проїзних документів, що засвідчені біометричними даними, або з урахуванням результату контролю за візовою базою даних;
– налагодити реєстраційні системи проходу пасажирів для забезпечення швид-
кісного контролю і так званої «імміграційної чистки»;
– скласти автоматизовану декларацію в’їзду/виїзду;
– зняти високоякісні відбитки пальців для електронного пред’явлення у системи AFIS (ідентифікація за відбитками пальців);
– отримати прямі зображення або виділити фотозображення обличчя з наданих проїзних документів для пошуку в базах даних зображень обличчя особи (система ABIS);
– прискорити процес фонової перевірки осіб, які бажають отримати візу, звернулися з проханням надання політичного притулку або зміни громадянства;
– виконувати проведення пошуку за радіоінформацією (установчі дані, отримані за допомогою безпровідного зв’язку) з віддалених місць, пунктів пропуску з сухопутних або морських кордонів**.
Зараз відбувається поширене застосування біометричних технологій у різних комерційних проектах. Так, прості функції розпізнання обличчя осіб вже реалізовані у цифрових фотоапаратах багатьох фірм, зокрема таких популярних як «Canon», «Pentax» і «Fuji». Спеціальні програми пошуку, що записані у мікропроцесори, які вмонтовані в останні моделі фотоапаратів, можуть автоматично знаходити в картинці видошукача людські обличчя за характерними ознаками – очах, вухах, носу тощо. Якщо людина одна, камера сама може навести фокус виключно на нього, якщо ж осіб декілька, то вона автоматично обчислює та встановлює усереднений фокус для всієї групи. При потребі, може сфокусувати об’єктив лише на особах переднього плану***.
Зупинемось детальніше на принципі дії впізнання обличчя особи на основі тривимірного 3D-принципу, розробленого у Російській Федерації.
На форумі учасників національного проекту «Освіта», яка пройшла в рамках виставки «Цифрова школа» в РФ у 2007 році, науково-виробниче об’єднання (НВО) «Інформація» представило біометричну систему, яка працює за технологією тривимірного розпізнавання обличчя особи. Принцип роботи цієї системи наступний. Спочатку сканується зображення обличчя та з субміліметровою точністю вибудовується його просторова модель. Далі за допомогою математичного алгоритму модель транслюється в цифровий код (біометричний шаблон) розміром всеьго у 5 кБ і розміщюється на архівне зберігання у банк даних. Після цього при кожній контрольній процедурі процес сканування повторюється, а отриманий новий шаблон порівнюється з оригіналом, що зберігається у базі даних, і якщо електронні шаблони співпали, то апаратура розпізнавання ідентифікує людину. Ця безконтактна операція займає всього від однієї до півтори секунди. За запевненнями виробника, система здатна відрізнити навіть однояйцевих близнят, її неможливо ввести в оману за допомогою гриму, вона може працювати навіть в умовах поганої освітленості та може вести статистику проведення всіх процедур розпізнання.
НВО «Інформація» повідомила, що вже наприкінці 2007 року система почала впроваджуватися в Росії на прохідних установ з обмеженим доступом, у так званих «чистих» зонах, сховищах музеїв, будівлях аеропортів і на нафтохімічних підприємствах. Слід зазначити, що у багатьох розвинутих державах аналогічні системи знайшли застосування в учбових закладах, де вони допомагають забезпечити безпеку учнів і педагогів. Також за їх допомогою ведеться облік відвідування занять, підтримується на належному рівні дисципліна і обмежується доступ як безпосередньо в учбові заклади, так і в декотрі з їх приміщень.
У деяких школах Шотландії та Франції за допомогою біометричних ідентифікаційних систем можна оплачувати харчування в їдальнях. Досить пред’явити сканеру лице або відбиток пальця – і плата автоматично знімається з рахунків батьків. Таким чином вдалося позбавитися від крадіжок і вимагання грошей від учнів, виключити безпосередньо грошові фінансові розрахунки в межах школи, а батькам надавати повний звіт щодо витрат дитини в межах учбового закладу. До того ж, діти із малозабезпечених сімей, яким держава надає допомогу у вигляді різних пільг, при застосуванні такої схеми оплати харчування можуть зайвий раз не афішувати свій вразливий соціальний статус*.
Інноваційні програмно-технологічні рішення розпізнавання індивідуумів за їх обличчям широко використовуються в проектах створення державних систем паспортно-візових документів нового покоління в багатьох країнах, у тому числі й в Україні. На поточний момент також розроблені і продовжують розроблятися різноманітні типи рішень у галузі забезпечення безпеки за державними програмами у громадсько-суспільному секторі та в комерційній сфері.
Використання 3-D технологій впізнання обличчя особи здатне забезпечити досить високу точність ідентифікації. Вони також зручні у використанні та дозволяють уникнути процедур, що мають негативний суспільний резонанс, наприклад, як у випадку класичної ідентифікації за райдужною оболонкою ока. Тривимірні технології мають досить різноманітний спектр застосування: від сфери безпеки і біометричного методу розпізнавання тривимірного зображення обличчя до промислового сканування різних об’єктів, медичної діагностики, судово-медичної експертизи та збереження тривимірних образів археологічних знахідок і музейних цінностей. Вже сьогодні технології 3-D сканування активно задіяні у вирішенні різних державних завдань і в комерційному секторі. За оцінками експертів потенціал цього методу далеко не вичерпаний, його застосування буде невпинно розширюватися.
У реальних життєвих ситуаціях підвищені вимоги до безпеки і зручності вже сьогодні підштовхують найбільш просунутих користувачів до потреби використання мультибіометричних зчитувачів, а в цілому тільки застосування у комплексі можливостей лідируючих біометрик може гарантувати максимальний захист і надійність*.
Японська компанія «NEC» на початок 2008 року розробила технологію розпізнавання обличчя людей, що з’являються у кадрах відео. На думку розробників, таке застосування допомагає суттєво полегшити пошук необхідного матеріалу в архівах. Застосовувати це рішення можливо і для розпізнавання осіб у зображеннях, отриманих за допомогою мобільних телефонів, телевідеокамер, фотоапаратів, а також «знятих» з Інтернету.
Програма від «NEC» здійснює пошук з будь-яких відеозображень індивідуумів, де є їх обличчя, потім групує отримані дані у спеціальні списки, виходячи з отриманих коефіцієнтів рівня подібності (для цього програма виконує досить складний процес групування зображень людини під різними кутами нахилу голови і при значних відмінностях у освітленості). За відомостями розробника, точність роботи цієї технології поки що дорівнює 80%**.
За повідомленням агентства «France Presse» у столиці Японії м. Токіо має бути впроваджена система відеоспостереження, яка заснована на тривимірному розпізнаванні обличчя особи. Очікується, що вона дозволить у режимі реального часу проводити аналіз облич, що потрапляють у поле зору об’єктивів камер, тобто порівнювати за 3-D технологією отримані фотозображення індивідуумів зі знімками злочинців і терористів, що знаходяться у базі даних правоохоронних органів. При виявленні збігу система генеруватиме сигнал тривоги.
Розробка нової системи безпеки здійснюється на замовлення правоохоронних структур Японії низкою компаній і наукових організацій. На реалізацію дослідного варіанта проекта потрібно близько 110 мільйонів ієн (приблизно один мільйон доларів США). Тестування комплексу заплановано провести у 2010 році.
У перспективі, як очікується, тривимірна система відеоспостереження дозволить поліпшити ситуацію з безпекою у громадських місцях і зменшити кількість неприємних інцидентів під час проведення масових заходів.
Прикладом використання систем відеоспостереження з подальшим розпізнаванням індивідуумів є застосування системи замкненого відеоспостереження в м. Ньюхем (невеликого містечка поблизу англійської столиці). У листопаді 1998 року міський комітет Ньюхема ухвалив рішення розгорнути на своїх вулицях комплексну систему відеоспостереження, яка складається з 206 камер, інтегрованих в систему автоматичного розпізнавання обличчя особи з живого відео «Facelt». Система замкнутого відеоспостереження контролює найбільш важливі райони міста, відеосигнал, що надходить, негайно і автоматично обробляється програмою, яка здійснює пошук за приєднаним поліцейським банком даних осіб, що за відомостями правоохоронних структур є злочинцями або підозрюються у вчиненні злочинів. При певній подібності облич система сигналізує оператору, пропонуючи провести додаткову перевірку людини і визначитись, чи варто поліції надалі приділяти йому увагу, чи ні. Якщо співпадіння не відбулось, то зображення облич, які були дистанційно відскановані системою для проведення порівнянь, видаляються з пам’яті системи. Підсумки застосування програми розпізнавання вражають: відсоток пограбувань у контрольованих громадських місцях знизився на 21%, нанесення майнових збитків громадянам скоротилося на 26%, а кількість крадіжок мало безпрецедентне зниження на цілих 39%*.
Дослідники з Х’юстонського університету (University of Houston) розробили нову комп’ютерну програму під назвою «UrxD», яка за допомогою технології тривимірних зображень здатна розпізнавати обличчя людей і надавати кожному з них свій унікальний ідентифікаційний біометричний код. Таким чином, на думку вчених, проблема із запам’ятовуванням безліч паролів і секретних шифрів може бути вирішена вже в найближчому майбутньому.
Програма, яка пройшла тестування, може стати в нагоді у найрізноманітніших ситуаціях – від перевірки особистості у кожному конкретному випадку з метою надання доступу до надсекретної державної інформації та використання звичайними покупцями своїх кредитних карток.
Для використання програми потрібно лише сфотографуватися за допомогою спеціально обладнаного комплексу, а далі, за запевненнями дослідників системи, – справа техніки. За заявою розробників програма «UrxD» набагато краща з точки зору безпеки за системи, де використовують паролі, оскільки підробити зображення обличчя особи набагато важче, ніж викрасти пароль або підібрати ідентифікаційний PIN-код**.
За останніми публікаціями, технологія автоматичного розпізнавання обличчя особи у громадських місцях, що здавалася досить перспективною, поки що не придатна у більшості випадків для практичної реалізації. На час написання підручника не було знайдено відомостей про те, що у світі існують діючі програмно-апаратні комплекси, що були б здатні ідентифікувати людину за обличчям з надійністю, яка була б достатньою для застосування в реальних умовах***.
Тому британські фахівці ведуть фундаментальні дослідження, з метою підвищення ефективності ідентифікації підозрюваних за знімками, зробленими за допомогою камер відеоспостереження. Ціль роботи – досягнути позитивних результатів шляхом поєднання аналізування руху губ і розпізнавання мови з існуючими технологіями розпізнавання обличчя осіб.
Проект вартістю 1,5 млн. фунтів фінансує «BAE Systems» – через свою програму «Інвестиції в інновації». Ця програма була розпочата в 2008 році. Вона покликана заохотити і підтримати підприємства малого і середнього бізнесу, які займаються розробкою і постачаннями нових інноваційних технологій, здатних зробити свій внесок у зміцнення безпеки у Великобританії, а може, й у всьому світі. Спільна робота з «OmniPerception» – це один з перших проектів програми. «Всі можливості відеоспостереження як засобу безпеки і дослідницького інструменту нам всім ще належить усвідомити, – повідомляє Девід Макинтош, головний виконавчий директор «OmniPerception». – Один з ключів до цього усвідомлення – автоматична обробка зображення, яка є досить швидкою та точною».
Проект розрахований на 18 місяців. «BAE Systems» забезпечить фінансування, управління проектом й інженерну підтримку команді експертів з «OmniPerception», а та, у свою чергу, візьме на себе дослідницьку та конструкторську роботу*.
Дослідники та вчені різних країн не полишають шукати різних можливостей з метою підвищення ефективності ідентифікації за допомогою обличчя. Двоє вчених з Інституту офтальмології при Каліфорнійському університеті розробили цікавий спосіб «запису» зображення обличчя людини у вигляді так званого штрих-коду. Людське обличчя є унікальним ідентифікатором, що дозволяє отримати необхідну інформацію про конкретну персону, наприклад, визначити стать, вік і настрій співрозмовника. Для соціальних істот, якими є люди, вміння «читати за мімікою обличчя» є основою для найрізноманітніших взаємодій. Доктор Стівен Дакін і професор Роджер Ватт виявили, що практично всі дані, що необхідні для успішної ідентифікації людини за допомогою обличчя, містяться у горизонтальних лініях, таких як лінія брів, лінія очей та лінія губ. Проведені дослідження виявили, що вказану інформацію можна представити у вигляді набору чорних і білих ліній, іншими словами, у вигляді штрих-коду. Штрих-код, яким переважно позначаються товари в супермаркеті, володіє цілою низкою переваг, головною з яких є гранична легкість обробки прямих, одновимірних ліній. Обробка двовимірних символів, якими предсталяються в електронному вигляді цифри, становить уже набагато складніше завдання.
Доктор Дакін вважає, що це відкриття може використовуватися для вдосконалення існуючих систем розпізнавання рис обличчя, наприклад, таких, які встановлюються в аеропортах і дозволяють виявляти певних осіб у натовпі пасажирів. Останніми роками подібні технології зробили значні кроки вперед, проте поки що існуючі системи не мають необхідної точності ідентифікації осіб у громадських місцях**.
Експерти та фахівці з біометрії прогнозують швидке зростання використання технологій біометричної ідентифікації за обличчям (середньорічний темп зростання – близько 54% відсотків). Проте це стрімке зростання не повинно похитнути домінування засобів ідентифікації за відбитками пальців. Так, лише на автоматизовані системи ідентифікації за відбитками папілярних візерунків пальців, що викоритовуються для потреб правоохоронних органів, у 2010 році припадатиме до 34% від загального обсягу біометричного ринку***.
Розділ 5
ІНШІ МЕТОДИ БІОМЕТРИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
__________________________
5.1. Ідентифікація за ДНК
Методика «ДНК-експертизи» веде свою історію з 1985 року, коли вчені з Лестерського університету (Великобританія) вперше продемонстрували можливість ідентифікації людини на підставі аналізу її генетичних характеристик. Надалі змінювалися тільки технічні підходи та вдосконалювалося дослідницьке устаткування. В наш час технологія просуналась настільки, що дозволяє відбирати взірці та проводити аналіз ДНК із застарілих плям крові, плям сперми і волосся.
Прийнято вважати, що генетичний аналіз найбільш застрахований від помилок об’єктивного характеру і ненавмисного людського чинника. Нині для ідентифікації особистості на підставі генетичних характеристик застосовують складне та досить дороге обладнання – автоматизовані генетичні аналізатори, хоча в країнах СНД, у тому числі й в Україні, все ще досить широко використовуються дешеві старі методи проведення аналізу, що використовують ручні операції. Ручні методи проведення аналізу ДНК, що застосовуються на Україні, вимагають значної кількості часу, тому такі методики використовують, як правило, в основному для спеціалізованих експертиз.
