В ті далекі часи в Україні було поширено російську систему зв'язку. Тут пройшли лінії ямської пошти, яка кіньми доставляла листи до великих міст. Між селами ж ходили піші листоноші. У кінці XVIII сторіччя єлисаветградські зв'язківці отримують із центру спеціальні штемпелі, якими звідтоді відтискуються всі листи. На поштових станціях вводяться посади поштових 
наглядачів. У цей час починають приймати до пересилки крім листів гроші і векселі, з'являються терміни: куверт (конверт), естафета, поштовий дзвіночок, трійка. Керувало усією цією справою Головне поштових справ правління Росії, на чолі з В.Татищевим, Б.Міллером, М.Бантиш-Каменським. До речі, в Києві перша обладнана поштова контора за російським зразком, згідно з офіційними правилами, виникла 
лише в 1769-1770 роках.
У Єлисаветграді, у 1784 році засновано повітову поштово-телеграфну контору, яка мала організувати зв'язок в приінгульському регіоні.
Поштові станції утримувалися за рахунок населення, воно сплачувало податок у розмірі 30 копійок на рік від людей чоловічої статі. Згодом гроші на утримання пошти виділялися з міської казни у розмірі 709 рублів на рік. Ці кошти надавалися у розпорядження єлисаветградського повітового предводителя дворянства майора Михайловича. Відомостей про першого єлисаветградського почмейстера не збереглося, але відомо, що в 1813 році на цю посаду був призначений Кзюнзенков, а в 1830-х роках посаду обіймав досить популярний в той час у місті почтмейстер Грамек, а після його смерті - син, при чому поштова контора розміщувалася в їхньому будинку на Нижнє-Биківській вулиці. (Тепер на цьому місці розташована санепідстанція). Через деякий час поштова контора була переведена в будинок купця Арєшнікова на Преображенську вулицю.
До виникнення залізниць через єлисаветградську поштову станцію проїжджали на південь і на північ багато відомих людей.
Поштова контора на Нижнє-Биківській увійшла в історію міста, бо тут у 1821 та 1824 роках зупинявся, міняючи коней, російський поет Олександр Пушкін. (У 1949 році до 150-ї річниці від дня народження поета вулицю Нижнє-Биківську перейменували на Пушкінську). Побували тут також польський поет Адам Міцкевич (1825 р.) та російський критик демократичного напрямку Микола Добролюбов (1860 р.).
У другій половині ХІХ ст. для поштової контори спорудили приміщення на вулиці Гоголя, де воно знаходиться й тепер.
Література
Исторический очерк г. Елисаветграда. Составил и издал А. Н. Пашутин, 1897;1992.-с.114
Карасьова Н. Пошта,телефон,телеграф/ Н. Карасьова // Єлисавєтградскиє вєдомости. -2003. -28 февраля. - С.1.
Матівос Ю. Місто на сивому Інгулі.- Історико-публіцистичний нарис.-Кіровоград, ТОВ «Діаграма», 2004.-с.130
Шевченко С. Починалося з поштово-телеграфної контори/ С. Шевченко // 21-й канал. -2008. -6 листопада. - С. 14
